
- •Передмова
- •Розмовні теми
- •Conversational Topics
- •Додатки
- •Додаток 1
- •Фонетика японської мови
- •Лексика японської мови
- •Граматика японської мови
- •хітоцу
- •основи
- •йома
- •основи
- •Структура японського речення
- •Ієрогліфи
- •Графічні елементи ієрогліфів
- •Додаток 2
- •Числівники
- •дзеро, рей
- •Назви місяців
- •Тривалість часу
- •Хвилини
- •Додаток 3
- •Японія – основні відомості
- •Токіо та його визначні місця
- •Найбільші міста Японії
- •Національні свята Японії
- •Японське літочислення. Новітня доба
- •Вуличні вивіски та написи
Структура японського речення
У японській мові порядок слів у реченні відрізняється від порядку слів в українській мові. Він завжди є постійним і виглядає так: підмет – додаток – присудок. Розташування присудка на останньому місці є незмінним, наприклад:
АНОХІТО-ВА ТЕҐАМІ-О КАКІМАС. Він листа пише.
Означальні підрядні речення та означення завжди стоять перед словами, які вони означають. При цьому в таких конструкціях для з’єднання підрядного речення з головним відносні займенники (“який”, “чий”, “котрий”) не вживаються:
ВАТАКУСІ-НО ТОМОДАЦІ-ВА КІНОО ДЕТА ТЕҐАМІ-О ЙОМІМАС. Мій друг читає листа,
одержаного вчора.
Основні моделі речень у японській мові:
1.Присудок виражений дієсловом: ҐАКУСЕЙ-ВА ДАЙҐАКУ-Е ІКІМАС. Студент до універ-
ситету йде.
2.Присудок виражений прикметником із зв’язкою ДЕС: КОНО ХОН-ВА ТОТЕМО ОМОСІРОЙ ДЕС. Ця книжка дуже цікава.
3.Присудок виражений іменником з дієсловом-зв’язкою ДЕС: КАРЕ-ВА ІСЯ ДЕС. Він є лікарем.
4.Присудок виражений тривалим видом дієслова, який складається з дієприслівникової форми основного дієслова та допоміжного дієслова ІРУ: ХІТО-ВА НІХОНҐО-НО СІМБУН-О ЙОНДЕ ІМАС. Чоловік японську газету читає.
Форма “йонде імас” відповідає до деякої міри одному із часів Continuos в англійській мові.
172
Японська писемність
Основою японської писемності є ієрогліфи, запозичені з китайської мови багато століть тому. Кількість рекомендованих для вживання ієрогліфів обмежується нормативним ієрогліфічним переліком. Востаннє перелік ієрогліфів був затверджений Кабінетом міністрів Японії у 1981 році. Він нараховує 1945 ієрогліфів. Ієрогліфи, як правило, позначають корені слів. Ієрогліфічна писемність базується на найпростіших зображальних та вказівних знаках. Піктограми (піктографи) – це зображальні ієрогліфи, які спочатку були спрощеними малюнками. Їхня кількість дуже невелика. Ідеограми (ідеографи) – це ієрогліфи у вигляді малюнків з умовним змістом.
Крім ієрогліфів, у японській мові використовують два варіанти складового алфавіту, який називається КАНА. КАНА складається з двох графічних різновидів. Перший різновид КАТАКАНА з походження є частинами ієрогліфів. КАТАКАНА вживається переважно: 1) для написання слів, запозичених з європейських мов; 2) для передавання іноземних географічних назв, прізвищ та імен; 3) коли треба виділити слово точно.
ХІРАҐАНА відрізняється від КАТАКАНИ тим, що риски її знаків мають закруглений вигляд. З походження це скорочені варіанти ієрогліфів з даним читанням. Вживається ХІРАҐАНА в друкованих і рукописних текстах переважно для написання закінчень ієрогліфічних лексичних одиниць та в змішаних текстах. Для читання знаків КАТАКАНИ та ХІРАҐАНИ в цьому розмовнику застосовується транскрипція, побудована на базі українського алфавіту за системою, запропонованою у праці “М.Федоришин. Українська транскрипція японської мови. Вид-во Львівської політехніки. Львів, 1994”. У країнах Європи, США і в Японії як допоміжний засіб вживається транскрипція на основі латинського алфавіту, яка називається РОМАДЗІ.
173
Японський складовий алфавіт КАНА розміщується в таблиці, яка називається ҐОДЗЮУОН, тобто п’ятдесят звуків. Вона складається з десяти вертикальних рядів по п’ять знаків і п’яти горизонтальних рядів по десять знаків у традиційній японській системі письма вертикальними рядками. Проте зараз у таблиці не 50 знаків, а лише 46. У записі європейським способом горизонтальними рядками ця таблиця має такий вигляд:
Японська складова абетка КАНА
Таблиця основних складів кани – ҐОДЗЮУОН
а |
а |
і |
и |
у |
у |
е |
э |
о |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
I |
|
u |
|
e |
|
o |
|
ка |
ка |
кі |
ки |
ку |
ку |
ке |
кэ |
ко |
ко |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ka |
|
ki |
|
ku |
|
ke |
|
ko |
|
са |
са |
сі |
си |
су |
су |
се |
сэ |
со |
со |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sa |
|
shi |
(si, si) |
su |
|
se |
|
so |
|
та |
та |
ці |
ти |
цу |
цу |
те |
тэ |
то |
то |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ta |
|
chi |
(ti, ti) |
tsu |
(tu, tu) |
te |
|
to |
|
на |
на |
ні |
ни |
ну |
ну |
не |
нэ |
но |
но |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
na |
|
ni |
|
nu |
|
ne |
|
no |
|
174

ха |
ха |
хі |
хи |
фу |
фу |
хе |
хэ |
хо |
хо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ha |
|
hi |
|
fu |
(hu, hu) |
he |
|
ho |
|
ма |
ма |
мі |
ми |
му |
му |
ме |
мэ |
мо |
мо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ma |
|
mi |
|
mu |
|
me |
|
mo |
|
я |
я |
|
|
ю |
ю |
|
|
йо |
ё |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ya |
|
|
|
yu |
|
|
|
yo |
|
ра |
ра |
рі |
ри |
ру |
ру |
ре |
рэ |
ро |
ро |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ra |
|
ri |
|
ru |
|
re |
|
ro |
|
ва |
ва |
|
|
|
|
|
|
о |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
wa |
|
|
|
|
|
|
|
(w)o |
|
нн
n
Схема розташування транскрипції у таблиці:
УР – хіраґана, – катакана, У – українська транскрипція, Р – російська транск-
|
|
рипція, R – роомадзі: H – хебонсікі, K – кунрейсікі, N – ніхонсікі. У дужках |
R/H |
(K, N) |
наведено варіанти, що відрізняються від більш поширеної хебонсікі-роомадзі. |
175
Таблиці похідних складів кани
ґа |
|
га |
ґі |
ги |
ґу |
гу |
ґе |
|
гэ |
ґо |
го |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ga |
|
|
gi |
|
gu |
|
ge |
|
|
go |
|
дза |
|
дза |
дзі |
дзи |
дзу |
дзу |
дзе |
|
дзэ |
дзо |
дзо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
za |
|
|
ji |
(zi, zi) |
zu |
|
ze |
|
|
zo |
|
да |
|
да |
дзі |
дзи |
дзу |
дзу |
де |
|
дэ |
до |
до |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
da |
|
|
ji |
(zi, di) |
zu |
(zu, du) |
de |
|
|
do |
|
ба |
|
ба |
бі |
би |
бу |
бу |
бе |
|
бэ |
бо |
бо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ba |
|
|
bi |
|
bu |
|
be |
|
|
bo |
|
па |
|
па |
пі |
пи |
пу |
пу |
пе |
|
пэ |
по |
по |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
pa |
|
|
pi |
|
pu |
|
pe |
|
|
po |
|
176
кя |
кя |
кю |
|
кю |
кьо |
|
кё |
|
|
|
|
|
|
|
|
kya |
|
kyu |
|
|
kyo |
|
|
ся |
ся |
сю |
|
сю |
сьо |
|
сё |
|
|
|
|
|
|
|
|
sha |
(sya, sya) |
shu |
|
(syu, syu) |
sho |
|
(syo, syo) |
ця |
тя |
цю |
|
тю |
цьо |
|
тё |
|
|
|
|
|
|
|
|
cha |
(tya, tya) |
chu |
|
(tyu, tyu) |
cho |
|
(tyo, tyo) |
ня |
ня |
ню |
|
ню |
ньо |
|
нё |
|
|
|
|
|
|
|
|
nya |
|
nyu |
|
|
nyo |
|
|
хя |
хя |
хю |
|
хю |
хьо |
|
хё |
|
|
|
|
|
|
|
|
hya |
|
hyu |
|
|
hyo |
|
|
мя |
мя |
мю |
|
мю |
мьо |
|
мё |
|
|
|
|
|
|
|
|
mya |
|
my |
|
|
myo |
|
|
ря |
ря |
рю |
|
рю |
рьо |
|
рё |
|
|
|
|
|
|
|
|
rya |
|
ryu |
|
|
ryo |
|
|
177
ґя |
|
гя |
ґю |
гю |
ґьо |
|
гё |
|
|
|
|
|
|
|
|
gya |
|
|
gyu |
|
gyo |
|
|
дзя |
|
дзя |
дзю |
дзю |
дзьо |
|
дзё |
|
|
|
|
|
|
|
|
ja |
|
(zya, zya) |
ju |
(zyu, zyu) |
jo |
|
(zyo, zyo) |
дзя |
|
дзя |
дзю |
дзю |
дзьо |
|
дзё |
|
|
|
|
|
|
|
|
ja |
|
(zya, dya) |
ja |
(zyu, dyu) |
jo |
|
(zyo, dyo) |
бя |
|
бя |
бю |
бю |
бьо |
|
бё |
|
|
|
|
|
|
|
|
bya |
|
|
byu |
|
byo |
|
|
пя |
|
пя |
пю |
пю |
пьо |
|
пё |
|
|
|
|
|
|
|
|
pya |
|
|
pyu |
|
pyo |
|
|
178