Razom_oper_menedzh-testu

ризики, пов'язані з навколишнім середовищем і ринкові ризики; усі відповіді вірні.

96.В систему масового обслуговування входять такі компоненти:

вихідна генеральна сукупність користувачів сервісної системи; канал обслуговування; нескінченна генеральна сукупність; кінцева генеральна сукупність.

97.Основними характеристиками черг є:

довжина черги; кількість черг (хвостів); дисципліна черги; усі відповіді вірні.

98. Потужність операційної системи – це:

здатність операційної системи до виконання кількості операцій за одиницю часу; запланований обсяг виробництва продукції чи надання послуг;

«мінімальний вихід» операційної системи за визначений час; «фізична норма» вироблення продукції чи послуг.

99. Нормативна потужність операційної системи – це:

потужність, що відповідає найбільш потужному компоненту; вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи;

кількість операцій, що можуть бути виконані при певному знятті чинника невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи; кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані.

100. Оптимальна потужність операційної системи – це:

рівень, що дозволяє використовувати головну ланку операційної системи зі збереженням 10-30 % резерву потужності; кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані;

вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи; кількість операцій, що можуть бути виконані при певному знятті чинника невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи.

101. Трендове проектування дозволяє:

виявити причинно-наслідкові зв'язки між прогнозованими величинами і чинниками, що визначають їхній рівень; встановити лінію тренда по серії точок минулих даних і потім проектувати

лінію в майбутнє для середньо - і довгострокових прогнозів; прогнозувати потужності операційних систем при відомих обмеженнях; змінних витрат і доходу.

21

102.При розрахунках виробничих потужностей враховують:

власне та орендоване обладнання; весь парк діючого обладнання; лише власне обладнання; лише орендоване обладнання.

103.Середньорічна потужність підприємства розраховується:

як потужність на кінець планового періоду, скоригована на приріст потужності в поточному періоді і зменшення потужності за рахунок вибуття; як потужність на кінець планового періоду, скоригована не тільки на

приріст, зменшення потужності, але й на строки її введення (вибуття); як середньоарифметичне вихідної і вхідної потужностей;

як потужність на початок планового року, скоригована на строки її введення.

104.Які з наведених чинників не сприяють підвищенню ефективності використання виробничих потужностей підприємства?

збільшення змінності роботи обладнання; підвищення частки активної частини в загальному обсязі основних фондів; підвищення ступеня оновлення устаткування; зниження серійності випуску продукції.

105.Які чинники, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, можна віднести до регульованих підприємством?

темпи науково-технічного прогресу; конкурентне середовище підприємства; асортимент та серійність випуску продукції; вартість придбання основних фондів.

106.Концепція фокусування потужностей (Capacity Focus) реалізується через:

механізм «завод у заводі» (Plant Within Plant – PWP);

ефект масштабу; забезпечення умов для зростання економічної ефективності діяльності

підприємства і одержання необхідного обсягу прибутку; механізм техніко-економічних розрахунків.

107.Гнучкість виробничих потужностей означає:

22

здатність підприємства швидко збільшувати або зменшувати обсяг виробництва; здатність підприємства підтримувати запланований обсяг виробництва продукції;

здатність підприємства забезпечувати умови для зростання обсягу випуску продукції при повному використанні виробничого обладнання; здатність підприємства забезпечувати підвищення ступеня оновлення устаткування.

108.На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісний бізнес ретельно обмірковується й організовується:

підприємницька фаза; організаційна фаза; фаза росту; фаза зрілості.

109.На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісна фірма вже охоплює велику частину свого потенційного ринку і втрачає більшість своїх вихідних унікальних характеристик:

підприємницька фаза; організаційна фаза; фаза росту; фаза зрілості.

110.При складанні плану розміщення устаткування не слід враховувати:

доступний простір; безпеку; доступ;

плинність кадрів.

111.Функціональне (технологічне) розміщення – це:

приписування устаткування і робочої сила до якогось одного продукту; групування устаткування, що виконує схожі функції; групування продуктів за технологічними осередками, ґрунтуючись на схожості їхніх технологічних процесів;

розміщення устаткування за принципом обслуговування нерухомого об'єкта.

112. «Сервісний ландшафт» – це:

фізичне середовище, де надаються послуги, яке впливає на споживачів і обслуговуючий персонал; планування шляху руху клієнтів і групування товарів;

23

фізичне середовище, де створені умови для спілкування і командної роботи компанії; складські приміщення, що виглядають як великі магазини і вимагають

наявності співробітника, що стежить за цінами та асортиментом інших фірм.

113. Планування трудового процесу – це:

планування навчання робітників для виконання робіт, що вимагають високої кваліфікації; трудова діяльність окремого працівника або групи у визначених виробничих умовах;

залучення працюючих до планування й організації роботи; організаційні заходи, що гарантують значні стимули.

114. Методи дослідження діяльності у виробничому процесі:

побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху; побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу;

побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»; побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади».

115.Методи дослідження діяльності при взаємодії робітника з обладнанням:

побудова карт видів діяльності, діаграми «робота бригади»; побудова карт видів діяльності, діаграм «робітник – машина»;

побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху; побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.

116.Потоковий метод організації робіт – це організація робіт, що забезпечує планомірний, ритмічний випуск готової продукції на основі:

безупинної і рівномірної роботи трудових колективів; циклічної роботи трудових колективів; інтуїтивної роботи трудових колективів;

математичного програмування дій трудових колективів.

117.Лінійне програмування – це:

алгебраїчна процедура, в результаті якої аналітик, послідовно виконуючи ряд повторюваних операцій, прогресивно наближається до оптимального рішення; математичні методи, які використовуються для розподілу обмежених

ресурсів підприємства між його конкуруючими потребами; визначення оптимального маршруту послідовного переміщення продукції в ході її обробки; математичні методи поетапного виконання операцій.

24

гнучкого використання робочого часу; оптимальних витрат.

121.Система, яка складається з оперативно-календарного планування та регулювання виробництва включає комплекс методів, організаційних форм та техніко-економічних розрахунків по доведенню до кожного виконавця виробничого завдання підприємства – це:

стратегічне управління; оперативне управління; управління виробництвом; диспетчеризація.

122.Система оперативного управління виробництвом охоплює такі підсистеми:

переробки, забезпечення, планування та контролю; функціональну, елементну та організаційну; жорсткі та гнучкі; локальні та глобальні.

123.На чому ґрунтується позамовна система оперативного управління?

на встановленні та дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки

кожного замовлення до виробництва і його поетапного виконання; на узгодженні роботи всіх виробничих підрозділів через розподіл календарного фонду часу планового періоду;

на формуванні квартальної та місячної подетальних програм та графіків запуску-випуску для кожної деталі або заданого ритму випуску деталей чи картотеки забезпечення; на узгодженості роботи всіх ланок виробництва.

124.Система безперервного контролю і оперативного регулювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання виробничого завдання (плану) відповідно до календарного графіка і формування ритмічного поточного виробничого процесу на робочих місцях, дільницях, у цехах та підприємстві в цілому називається:

оперативне управління; оперативно-календарне планування (ОКП); диспетчеризація; оперативний аналіз.

125.Виробнича система «точно в термін» є:

«витягаючою», адже дільниці розташовані на наступних етапах виробничого циклу, як би витягують необхідну їм продукцію з попередньої

26

дільниці; «виштовхуючою», адже дільниці розташовані на попередніх етапах

виробничого циклу, як би виштовхують свою продукцію на наступні дільниці; випереджаючою, адже вона створює умови для задоволення всіх потреб, які

можуть виникнути під впливом зовнішнього середовища; простою, гнучкою, економічною, надійною.

126. Традиційна система організації виробництва за своєю сутністю є:

витягаючою; виштовхуючою;

такою, що не передбачає проведення оперативно-календарного планування

(ОКП);

такою, що потребує обов’язкового створення запасів сировини та готової продукції.

127.Виробнича інфраструктура – це комплекс:

основних та обслуговуючих виробництв; обслуговуючих та допоміжних виробництв; основних та допоміжних виробництв;

основних, обслуговуючих та допоміжних виробництв.

128.За своєю сутністю «ремонт» – це:

заміна зношених частин устаткування; процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було

втрачено в результаті виробничого використання; процес усування дрібних несправностей засобів праці; процес підвищення технічного рівня устаткування.

129. Капітальний ремонт – це:

мінімальний за обсягом ремонт, при якому заміною деталей або регулюванням механізмів досягається нормальна робота обладнання; часткова заміна основних вузлів обладнання; повний ремонт базових деталей, заміна зношених деталей та вузлів;

гарантоване забезпечення нормального функціонування устаткування.

130. Основними елементами структури ремонтного господарства з переліченого є:

допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний ін.), обслуговуючі господарства (складські, транспортні та ін.); служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці);

обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо) та допоміжні

27

цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.); допоміжні цехи (інструментальний, ремонтно-механічний та ін.),

обслуговуючі господарства (складські, транспортні тощо), служби та дільниці в основних виробничих цехах (інструментальні комори, заточувальні та інструментальні дільниці).

131.Організація стабільного забезпечення цехів, дільниць і робочих місць високоякісним технологічним оснащенням у потрібній кількості та асортименті при мінімальних затратах на його проектування, придбання (або виготовлення), зберігання, експлуатацію, ремонт, відновлення і утилізацію є метою функціонування:

інструментального господарства; ремонтного господарства; складського господарства; транспортного господарства.

132.Згідно з загальновизнаною класифікацією ремонтів їх поділяють

на:

малі (поточні), середні та капітальні; середні та малі; капітальні та середні;

поточні, малі та капітальні.

133.Що зі вказаного є основними елементами структури енергетичного господарства?

інженерні мережі, споживачі енергії, тепло -, силове господарство, електросилове господарство; дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики,

електромонтажний цех, дільниця в цехах складського господарства, водопостачання та каналізація; теплосилове господарство, водопостачання та каналізація, газове

господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії, дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електроремонтний цех та дільниці в цехах, складське господарство; теплосилове господарство, електросилове господарство, слабкострумне

господарство, інженерні мережі, споживачі енергії.

134.Норми енерговикористання бувають:

цехові та загальнозаводські; загальнозаводські, інструментальні та базові; диференційні та укрупнені (середні);

28

на вид продукції, на виробництво 1000 грн. продукції.

135.До транспорту безперервної дії відносять:

підйомні механізми; залізничний транспорт; конвеєри; безрейковий транспорт.

136.Системи перевезення вантажів поділяються на:

лінійну та функціональну; перервну та безперервну; внутрішню та зовнішню; маятникову та кільцеву.

137.Матеріальні склади – це склади для зберігання:

напівфабрикатів власного виготовлення; запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших

матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні; готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації;

сировини та матеріалів, призначених для забезпечення безперебійного виробничого процесу.

138.За призначенням матеріальні склади поділяються на:

постачальницькі, виробничі, збутові; універсальні та спеціальні;

автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів; закриті, відкриті, напівзакриті.

139.Матеріальні склади за номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються поділяються на:

постачальницькі, виробничі, збутові; універсальні та спеціальні;

автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів; закриті, відкриті, напівзакриті.

140.Контроль в системі операційного менеджменту – це:

процес визначення якості та коригування виконуваної підлеглими роботи для забезпечення виконання планів, направлених на досягнення цілей підприємства; спостереження за роботою персоналу;

29

вид управлінської діяльності щодо забезпечення виконання певних завдань; спостереження за виконанням персоналом окремих завдань.

141.Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва він поділяється на:

суцільний та вибірковий; попередній, поточний, заключний; вхідний, операційний, приймальний;

внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

142.Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути:

суцільний та вибірковий; попередній, поточний, заключний; вхідний, операційний, приймальний;

внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

143 .До числа основних форм попереднього контролю належать:

графічні форми планування та контролю, сітьове планування та управління

(СПУ);

перспективні плани оптимального розвитку та розміщення виробництва; графічні форми планування технологічних операцій; оперативне планування та регулювання.

144. «Критичні точки контролю» – це критерії, що виділяються для:

контролю, і які є факторами нарощування обсягів виробництва; контролю, і які є обмежуючими факторами (норми затрат, капітальні нормативи, нормативи доходів тощо); планування реалізації продукції та організації виробництва;

контролю, і які є факторами ризику (рівень збитковості, нормативи витрат матеріалів).

145.Сукупність речових елементів, що надійшли у формі товару для використання в процесі виробництва і входять як матеріальна складова в собівартість виготовленої продукції є ніщо інше як:

нематеріальні активи; матеріальні ресурси; напівфабрикати; МШП.

146.Пріоритетом споживача називають:

принцип формування та функціонування системи управління

30