LEKCIY

їхнього здійснення. Тому бізнес-процеси є основним критерієм побудови системи аналітичного обліку, зокрема витрат і доходів.

1.3. Зміст і параметри управлінської інформації, сформованої у системі бухгалтерського обліку

Таким чином, інформація займає в процесі управління центральне місце, а якість інформаційного забезпечення безпосередньо впливає на ефективність управління. Інформацію, яку використовують менеджери в процесі прийняття управлінських рішень, називають управлінською.

Управлінська інформація – це наявна на підприємстві та доступна його менеджерам інформація, що може бути використана для розробки і реалізації управлінських рішень 12, с. 24 .

Управлінську інформацію класифікують за багатьма ознаками (рис. 1.2). За джерелами отримання управлінську інформацію поділяють на

зовнішню та внутрішню. Зовнішня інформація надходить на підприємство від інших суб’єктів – контрагентів (покупців, постачальників), банків, органів влади, громадських організацій тощо. Внутрішня інформація формується безпосередньо на підприємстві.

За повнотою охоплення виділяють повну, часткову та надлишкову інформацію. За часом надходження і використання управлінська інформація може бути ретроспективною, яка відображає події і явища минулого, поточною, що характеризує діяльність поточного звітного періоду, і перспективною, яку використовують для прогнозування чи планування діяльності.

За формою фіксування виокремлюють документальну управлінську інформацію, яка відображена на певних документальних носіях (паперових, електронних чи інших документах), та недокументальну, що не підтверджена жодними свідоцтвами. А залежно від форми подання, управлінська інформація може бути усною чи письмовою.

Характер інформації, яку використовують менеджери, значним чином залежить від їх сфери управлінської діяльності. Інженери та керівники виробничих дільниць здебільшого використовують виробничу інформацію технічно-технологічного характеру, фінансові менеджери, бухгалтери – фінансову, менеджери з персоналу – кадрову, менеджери зі збуту – маркетингову інформацію тощо.

Залежно від управлінської ланки інформація може бути стратегічною, тактичною або оперативною. Стратегічну інформацію використовує, як правило, вище керівництво підприємства. Вона охоплює широкий спектр проблем, характеризується зовнішньою спрямованістю, високим рівнем узагальнення та значним часовим діапазоном. Цей вид інформації стосується

11

Класифікація управлінської інформації

Рис. 1.2. Класифікація управлінської інформації 12, с. 25

12

визначальних перспектив розвитку підприємства. Тактична інформація призначена для керівників середньої ланки. Вона охоплює вужчий, ніж на стратегічному рівні, спектр проблем і має як зовнішню, так і внутрішню спрямованість. Ця інформація характеризується низьким рівнем узагальнення і достатньо високим рівнем точності. Оперативну інформацію використовують керівники нижчого рівня управління. Вона охоплює дуже вузький спектр проблем, має внутрішню спрямованість, низький рівень узагальнення та дуже високий рівень точності.

Проте, незалежно від характеру, будь-яка управлінська інформація може бути виражена фінансовими показниками, наприклад: виробнича інформація може бути представлена вартістю обладнання й устаткування, обсягом виробничих витрат ресурсів, собівартістю продукції; кадрову інформацію можна виразити витратами на оплату праці, на навчання чи перепідготовку персоналу, а маркетингову – ціною продукції, виручкою від її реалізації, обсягом ринку збуту, витратами на збут тощо. Таким чином, переважна більшість управлінської інформації має фінансовий характер, а значний обсяг внутрішньої фінансової інформації формується в системі бухгалтерського обліку підприємства. Тобто, саме система бухгалтерського обліку є найважливішим інструментом задоволення інформаційних потреб менеджменту підприємства.

Контрольні питання

1.Дайте характеристику тенденціям розвитку сучасної економіки.

2.Який вплив здійснює глобальна інтегрованість на функціонування підприємства, інформаційні запити і управлінські рішення менеджерів?

3.В чому сутність інформаційно-інтелектуальної спрямованості розвитку економіки та як вона впливає на діяльність суб’єктів господарювання?

4.Опишіть характер впливу великого бізнесу на глобальну економіку.

5.Дайте характеристику сучасним інвестиційно-фінансовим інструментам на ринках капіталів.

6.Опишіть інформаційні запити менеджерів підприємств. Як на них впливають тенденції розвитку сучасної економіки?

7.Наведіть актуальні на сьогодні концепції розвитку економіки. В чому полягає їх сутність, які у них спільні риси і відмінності?

8.Які цільові інформаційні потреби менеджерів формують обрані концепції управління?

9.Що таке управлінська інформація? Які її основні відмінності від інших видів інформації?

10.Проведіть класифікацію управлінської інформації.

13

ТЕМА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

2.1. Сутність і структура інформаційної системи управління підприємством

Інформаційна система – це сукупність різних видів інформації, суб’єктів інформаційної діяльності, інформаційних технологій та зв’язки між ними. Загалом інформаційні системи в управлінні підприємством класифікують за такими ознаками:

Інформаційні системи управління

14

за об’єктом управління виділяють локальні та інтегровані;

за рівнем автоматизації розрізняють ручні й автоматизовані;

за сферою призначення їх поділяють на адміністративні, економічнофінансові, виробничо-технологічні, екологічні тощо;

за функціональним призначенням виділяють керувальні, проектувальні, діагностичні, моделювальні тощо;

за способом формування розрізняють придбані, розроблені працівниками підприємства і комбіновані;

за функціональною ознакою їх поділяють на однофункціональні та багатофункціональні.

Інформаційну систему управління підприємством можна трактувати як систему збору, опрацювання, зберігання та передавання інформації, необхідної менеджерам підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень, яка охоплює суб’єктів інформаційної діяльності, інформаційні технології та зв’язки між ними.

На побудову інформаційної системи управління підприємством впливають такі чинники (рис. 2.2):

Чинники формування інформаційної системи управління підприємством

Величина підприємства та його організаційна структура

Види економічної діяльності, які підприємство провадить

Технічно-комунікаційна оснащеність підприємства

Компетентність персоналу підприємства

Фінансові можливості підприємства

Рис. 2.2. Чинники формування інформаційної системи управління підприємством

величина підприємства та його організаційна структура – такі характеристики підприємства, як чисельність персоналу та суб’єктів управління, управлінські взаємозв’язки та комунікації, обсяги діяльності, вартість майна і капіталу, кількість контрагентів тощо значним чином впливають на масштабність і складність інформаційної системи управління

15

ним, оскільки визначають кількість і зміст інформаційних потоків між окремими суб’єктами системи управління;

види економічної діяльності, які підприємство провадить, фактично визначають змістову наповненість інформаційних потоків, які циркулюють в його інформаційній системі;

технічно-комунікаційна оснащеність – можливості впровадження автоматизованих інформаційних систем залежать насамперед від наявності у підприємства необхідної комп’ютерної техніки та мережево-комунікаційного оснащення тощо, на платформі яких такі системи функціонуватимуть;

компетентність персоналу – у працівників підприємства, які працюватимуть з інформаційною системою, повинно бути не лише розуміння необхідності її запровадження, але й готовність і здатність освоювати складні програмні продукти, які в сукупності її формують;

фінансові можливості підприємства – на ринку існує чимало програмних продуктів, призначених для автоматизації систем інформаційного забезпечення управління підприємством – від найпростіших та найдешевших інформаційних систем автоматизації бухгалтерського обліку вартістю кілька тисяч гривень до доволі вартісних продуктів для побудови комплексної інтегрованої інформаційної системи управління бізнес-процесами підприємства, ціна яких може перевищувати мільйон гривень.

Інформаційні системи більшості вітчизняних підприємств можна охарактеризувати як дезінтегровані (рис. 2.3, 2.4), оскільки їх структура охоплює багато різних відокремлених одна від іншої підсистем. Це, насамперед, пов’язано з автономним формуванням цих систем та їхньої автоматизації, коли кожний структурний підрозділ управління підприємством самостійно створював інформаційну систему виключно під власні потреби. Таким чином на підприємствах сформувались автономні інформаційні системи бухгалтерського обліку, маркетингу і збуту, постачання тощо.

Наявність кількох інформаційних систем, які забезпечують комунікації в системі управління підприємством, безперечно, понижує ефективність як інформаційного забезпечення, так і управління, як мінімум з таких причин: по перше, наявність кількох систем може призводити до дублювання інформації

вних, що збільшує загальний рівень трудомісткості інформаційного забезпечення; по друге, перенесення даних з однієї системи в іншу сповільнює оперативність подання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Внутрішньоорганізаційні комунікаційні зв’язки з використанням дезінтегрованої інформаційної системи управління, проілюстровані на рис. 2.4, також свідчать про низьку ефективність побудови системи комунікацій.

16

Рис. 2.3. Модель дезінтегрованої інформаційної системи управління підприємством

Топменеджери

БухгалтерськоЮридичний

фінансові підрозділ підрозділи

Підрозділ

Підрозділ

збуту

управління

персоналом

Підрозділ

постачання

Рис. 2.4. Внутрішньоорганізаційні комунікаційні зв’язки при дезінтегрованій інформаційній системі управління підприємством

17

Для усунення недоліку дублювання інформації та підвищення рівня оперативності інформаційного забезпечення, доцільно формувати єдину комплексну інтегровану багатофункціональну інформаційну систему управління підприємством. Сучасний етап розвитку інформаційного забезпечення управління підприємством пов’язаний із формуванням корпоративних інформаційних систем, в яких автоматизовані всі функції управління підприємством. Найпоширенішим видом корпоративних інформаційних систем є системи планування ресурсів (так звані ERPсистеми), в яких реалізовані комплексні підходи до автоматизації інформаційного забезпечення переважної більшості операційних і забезпечувальних бізнес-процесів, зокрема, управління фінансами, реалізацією і маркетингом, постачанням тощо. Така інтегрована інформаційна система дає змогу будь-якому менеджеру оперативно отримати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень. ERP-системи зумовлюють трансформацію значної кількості запитових та інформаційно-звітних міжособистісних комунікацій у інтраперсональні. Крім того, інтегровані інформаційні системи дають змогу автоматизувати внутрішньоорганізаційний документообіг і діловодство, що істотним чином підвищує рівень оперативності організаційних комунікацій. Переваги інтегрованої інформаційної системи управління заборгованістю підприємства можна наочно спостерігати, порівнюючи її внутрішні організаційні запитові та інформаційно-звітні комунікації (рис. 2.5) та відповідні комунікації дезінтегрованої інформаційної системи, відображені на рис. 2.4.

Інтегровані корпоративні інформаційні системи дають змогу насамперед забезпечити прозорість діяльності підприємства. Для цього вони повинні виконувати такі завдання:

забезпечення комплексного автоматизованого обліку усіх сфер діяльності підприємства в межах єдиної інформаційної бази;

створення можливостей прогнозування та моделювання діяльності;

формування єдиного інформаційного простору управління підприємством;

підвищення оперативності збору, опрацювання та передачі інформації;

отримання доступу керівництва підприємства до всіх інформаційних ресурсів тощо.

Корпоративні інформаційні системи, зокрема ERP-системи, побудовані за модульним принципом. До основних функціональних модулів корпоративних інформаційних систем належать зокрема такі:

18

Підрозділ

Підрозділ

збуту

управління

персоналом

Підрозділ

постачання

Рис. 2.5. Внутрішньоорганізаційні комунікаційні зв’язки при інтегрованій інформаційній системі управління підприємством

планування продажів і виробництва;

управління попитом;

управління запасами;

управління постачанням;

оперативне управління виробництвом;

фінансове планування;

моделювання;

оцінювання результатів діяльності та інші.

Лідерами ринку ERP-систем є програмні продукти від компаній SAP AG, Oracle, J.D. Edwards, PeopleSoft, Baan тощо.

2.2. Місце і функції системи бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством

Облікова система підприємства має складну структуру (рис. 2.6). Вона охоплює різні види господарського обліку – оперативний, фінансовий, податковий, управлінський і статистичний. Кожен з цих видів облік виконує важливі функції в інформаційному забезпеченні управління підприємством та прийнятті ефективних управлінських рішень його менеджерами.

19

Оперативний

облік

Інформаційне

забезпечення

прийняття

управлінських

рішень

Рис. 2.6. Облікова система в інформаційному забезпеченні прийняття управлінських рішень

Оперативний облік забезпечує менеджерів підприємства поточною оперативно-технічною інформацією про господарські операції, наявність та обсяги витрачання ресурсів, хід виробничого процесу, технічний стан обладнання тощо. Із системи цього обліку менеджери можуть отримати інформацію про вихід працівників на роботу та відпрацьований ними час, залишки матеріалів на складі та поточне їх витрачання, виробіток продукції, її якість, залишки на складі та обсяги реалізації тощо (табл. 2.1). Цю інформацію подають, як правило, в натуральних (шт, кг, т, м3 тощо) чи трудових (людиногодини, людино-дні) вимірниках. Дані оперативного обліку є інформаційною основою для прийняття менеджерами підприємства операційних рішень, зокрема їх використовують для щоденного контролю та управління виробничими процесами безпосередньо під час їхнього здійснення.

Фінансовий облік дає змогу менеджерам отримати інформацію про майновий стан та результати функціонування підприємства, виражені в грошовому вимірнику. Він забезпечує менеджерів та службовців інформацією про: вартість основних засобів, нематеріальних активів та рівень їхнього зносу, обсяг матеріальних запасів та грошових коштів, величину дебіторської

20