Економічна політика Польщі

Переслідувала мету гальмування розвитку і перетворення українських земель на аграрно-сировинний придаток до корінних польських земель

• Економіка Західної України була доведена до катастрофічного стану

• На чотири воєводства — Львівське, Станіславське, Тернопільське і Волинське — припадало 25% території і 28% населення Польщі, але тільки 16,6% промислових підприємств і 9,8% робітників

• Штучне стримування промислового розвитку створювало труднощі в аграрному секторі. Надлишок робочої сили і малоземелля посилювали аграрне перенаселення

• У 1921 р. питома вага малоземельних селянських господарств (до 5 га) становила в Західній Україні 81,1 %, а в центральній Польщі — 53,7%

• Таке становище посилювалося так званим осадництвом, коли кращі землі, вилучені у поміщиків, віддавалися полякам, переважно відставним військовим

• Осадники мали сприяти ополяченню українців і в разі потреби виконувати каральні функції. Впродовж 1919—1929 pp. 77 тис. осадників отримали тут понад 600 тис. га землі

• Осадники мали сприяти ополяченню українців і в разі потреби виконувати каральні функції. Впродовж 1919—1929 pp. 77 тис. осадників отримали тут понад 600 тис. га земліОсадники мали сприяти ополяченню українців і в разі потреби виконувати каральні функції. Впродовж 1919—1929 pp. 77 тис. осадників отримали тут понад 600 тис. га землі

Висновок:українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини не мали власного автономного устрою, уряди прагнули до посилення контролю над цими територіями.Економіка внаслідок колонізаторської політики перебувала в застої. Однак після проголошення незалежності Карпатської України зросла національна свідомість українців.

Причини, характер та періодизація іі світової війни.

У ІІ світовій війні була задіяна 61 держава, на території яких проживало 80% населення Землі, її жертвами стало до 70 млн. осіб.

Питання про причини ІІ світової війни залишається в історичній літературі дискусійним. Але більшість науковців сходяться на таких:

• Фашистські і мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції та США

• Загострення суперечностей між великими державами в результаті глибокої економічної кризи

• Політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція, підтримка Німеччини керівництвом СРСР (підписання пакту Ріббентропа–Молотова (серпень 1939 р.)

Характер війни: загарбницький для країн “Антикомінтернівського пакту”, а для країн антигітлерівської коаліції - справедливий визвольний характер.

Українські землі напередодні війни знаходилися у складі чотирьох держав – СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини.

23 серпня 1939 р. - підписаний радянсько-німецький договір про ненапад на 10 років (пакт «Ріббентропа-Молотова»)