Характеристика базових елементів

Класифікація різних сторін та елементів соціальної структури залежить від розв'язуваних соціологами завдань і вибраних підстав. Соціальна структура може розглядатися в наступних відносинах: 1) історичному, з точки зору еволюції суспільства, його розвитку; елементами такої структури виступають етапи світової історії, етапи розвитку окремих країн, народів;2) функціональному, тобто як упорядкована система форм соціальної діяльності, що забезпечують функціонування і розвиток суспільства; при цьому одиницями аналізу виступають окремі сфери суспільного поділу праці (економіка, політика, право, мораль, система і виховання);3) інституціональному, як система зв'язків між соціальними інститутами, що забезпечують задоволення найважливіших суспільних потреб; 4) як соціальний склад суспільства, з точки зору зв'язків і відносин між різними соціальними спільнотами, групами, організаціями, виділеними за самих різних (соціально-демографічна, соціально-територіальна, національно-етнічна, інші структури суспільства); 5) як ієрархія соціальних статусів, кожному з яких відповідає набір прав, обов'язків і певних соціальних ролей; 6) як певна система соціально-культурної орієнтації індивідуальних і колективних дій; одиницями аналізу при такому підході до соціальної структурі є елементи соціальної дії (цілі і засоби, мотиви і стимули, норми і зразки поведінки і т.д.). Можливі й інші, похідні від перелічених вище, підстави типологізації соціальної структури суспільства. По відношенню до процесу праці все суспільство можна розділити на «зайнятих у суспільному виробництві» та «утриманців» (дітей, учнів, пенсіонерів та ін.) По відношенню до правових норм все населення також можна розділити на групи з: 1) конформним (законослухняним) поведінкою, 2) девіантною (що відхиляється) поведінкою, 3) делінквентною (злочинним) поведінкою. Зазначені підходи до соціальної структури суспільства можуть розглядатися як різні, що доповнюють один одного, її елементи, кожен з яких допускає як теоретично, так і емпіричний аналіз. Соціальна структура суспільства не є чимось застиглим і незмінним. На неї впливають багато чинників, які за своєю природою можуть бути як функціональними, так і дисфункціональними. До них відносяться і всілякі внутрішні конфлікти і взаємовпливу різнорідних зовнішніх структур (зіткнення локальних культур або інтересів). Різні за рівнем і типом свого розвитку соціальні структури не однаковою мірою здатні адаптувати внутрішні і зовнішні впливи. Стійкість соціальної структури суспільства та її адаптивні можливості змінюються в процесі її розвитку. При цьому відбуваються два взаємопов'язані процеси: 1. «Горизонтальна» диференціація функцій між окремими доповнюють один одного сферами соціальної діяльності (наприклад, поділ сфер суспільного виробництва, поява нових сфер діяльності); 2. «Вертикальна», ієрархічна диференціація функцій між різними рівнями соціального управління (наприклад, відповідна диференціація соціальних інститутів, механізмів соціального контролю і програм діяльності соціальної системи). Підводячи підсумок викладеному, необхідно підкреслити величезну важливість вивчення соціальної структури сучасного, і перш за все, російського суспільства. Жодне серйозне, суспільно значиме заклад чи організація не обходяться сьогодні без грамотного фахівця-соціолога, який відстежує тенденції розвитку даного конкретного колективу суспільства в цілому.