6.4. Загальні правила обслуговування
Забороняється перевіряти наявність витоків газу за допомогою відкритого вогню. Забороняється видаляти з газопроводу конденсат у загальну дренажну або каналізаційну мережу. Конденсат з газопроводу слід скидати тільки в спеціальну ємність, пристосовану для прийому і зберігання легкозаймистої рідини. Мазут, пролитий в приміщенні котельні, повинен бути негайно прибраний.
Регулярно, відповідно до експлуатаційної інструкції з затвердженим графіком, повинен проводитися контроль за вмістом газу в повітрі всіх приміщень котельні, які мають підведення газу. Контроль за загазованістю приміщення має також здійснюватися перед початком проведення вогневих робіт. Результати вимірювання вмісту газу повинні записуватися в спеціальному журналі.
При виявленні вмісту природного газу в повітрі біліше 0,1% за обсягом необхідно негайно посилити вентиляцію приміщень, виявити і усунути причину загазованості.
Аналіз вмісту газу в повітрі повинен проводитися газоаналізаторами у вибухозахищеному виконанні.
Необхідно тримати в порядку і постійній готовності первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском і лопатами, пожежні крани та інші. Повинні бути встановлені постійні місця їх розташування відповідно до діючих "Типовими правилами" пожежної безпеки для промислових підприємств ".
VII теплопостачання
7.1. Системи теплопостачання
Система теплопостачання – сукупність засобів для виробництва теплової енергії та подальшого її транспортування, розподілення і використання.
За призначенням і характером використання тепла розрізняють п’ять видів теплоспоживання:
1. Опалення;
2. Вентиляція;
3. Кондиціонування;
4. Гаряче водопостачання для санітарно-побутових потреб;
5. Технологічні процеси виробництва.
Кожному виду теплоспоживання відповідає свій режим та параметри.
Теплопостачання може здійснюватись за допомогою наступних теплоносіїв:
1. Гарячим повітрям;
2. Гарячою водою;
3. Водяною парою;
4. Електроенергією.
Гаряче повітря не має широкого застосування як теплоносій. Застосовується для потреб опалення та вентиляції (рідше – систем кондиціонування повітря).
Гаряча вода є найбільш поширеним теплоносієм. Вона надійно і економічно може використовуватись в системах теплопостачання.
Пара може забезпечувати теплопостачання багатьох технологічних процесів.
За допомогою електроенергії можна забезпечити будь який вид теплопостачання.
Система теплопостачання – сукупність засобів для виробництва теплової енергії та подальшого її транспортування, розподілення і використання.
Система теплопостачання складається із чотирьох основних елементів:
1. Джерела тепла;
2. Теплових мереж;
3. Теплових пунктів;
4. Місцевих систем споживання тепла.
У джерелі тепла виробляться теплова енергія. Воно за допомогою теплових мереж з’єднується з тепловими пунктами, які розміщені всередині чи зовні будівель та забезпечують розподіл, регулювання і облік тепла. Теплові пункти зв'язують місцеві системи теплопостачання з тепловими мережами і джерелом тепла.
Приєднання систем водяного опалення до водяних теплових мереж може здійснюватись по залежній та незалежній схемах.
Залежна схема теплопостачання – це система, у якій система опалення гідравлічно зв’язана з тепловою мережею.
Незалежна схема теплопостачання це система, у якій система опалення гідравлічно не зв’язана з тепловою мережею.
При залежній схемі теплопостачання можуть бути наступні способи приєднання:
- без підмішування (за температури води в системі опалення рівній температурі води у тепловій мережі);
- з підмішуванням до мереженої води зворотної води із системи опалення елеватором (за температури води у системі опалення набагато нижчої ніж у тепловій мережі);
- з підмішуванням до мереженої води зворотної води із системи опалення за допомогою насоса, що встановлюється на перемичці між падаючою і зворотною трубою (за температури води у системі опалення набагато нижчої ніж в тепловій мережі та недостатнього тиску в тепловій мережі).
Рис.7.1. Схема системи теплопостачання:
1 – джерело тепла; 2 – теплові мережі; 3 – теплові пункти; 4 – будівлі
До незалежної схеми належить приєднання з встановленням водопідігрівача. Це виконується для захисту місцевої системи опалення від високого тиску теплової мережі.