5.2.2. Основи гідравлічного розрахунку водяних систем опалення

 

Рух води в трубопроводах відбувається від ділянок з більшим тиском в ділянки з меншим тиском. Тиск втрачається на подолання опору тертя по довжині труб і в місцевих опорах. 

Втрати тиску на тертя по довжині трубопроводів діаметром d визначаються:

 

- коефіцієнт втрат тиску на тертя (коефіцієнт тертя)..

 

Як правило втрати тиску на тертя визначають за наступною залежністю: 

де R – питомі втрати тиску на тертя;

Втрати тиску в місцевих опорах:

 

Частина трубопроводу СО в межах якої витрата теплоносія, а також діаметр труби залишаються незмінними називається ділянкою. Загальні гідравлічні втрати в межах розрахункової ділянки рівні:

Циркулюючі в системі опалення потоки послідовно переходять ряд ділянок. Втрати тиску на послідовно з’єднаних ділянках рівні сумі втрат тиску на окремих ділянках:

5.3. Системи повітряного опалення

 

У системах повітряного опалення  в якості теплоносія приймають нагріте повітря. Повітря, підігріте до температури вищої ніж температура приміщення, надходить в приміщення і, охолоджуючись, віддає необхідну кількість тепла.

                          а)                              б)                                          в)

 

Рис. 5. 6. Система повітряного опалення:

а – рециркуляційна; б – з частковою рециркуляцією; в – прямотокова; 1 – повітряний канал (повітропровід); 2 – калорифер; 3 – вентилятор; 4 – канал для видалення повітря; 5 – канал для рециркуляційного повітря;  6 – канал для подачі зовнішнього повітря

 

Системи повітряного опалення поділяють:

1)      за видом первинного теплоносія, що нагріває повітря – на пароповітряні, водоповітряні, і.т.п.

2)      за способом подачі повітря – на центральні (подача повітря із загального центру) і місцеві (із подачею повітря із місцевого опалювального пристрою).

3)       за способом переміщення нагрітого повітря – на системи з природною циркуляцією і системи з механічним побудженням.

4)      за якістю припливного повітря на рециркуляційні, з частковою рециркуляцією, прямотокові.

При застосуванні систем повітряного опалення з частковою рециркуляцією і прямтокових відбувається припливна вентиляція. Системи повітряного опаленнязабезпечують швидкий нагрів приміщень. В літній період системи повітряного опалення з механічним спонуканням можуть бути використані для охолодження приміщень.

Недоліком систем є низька відносна вологість повітря, що надходить в приміщення, якщо воно не зволожується; можливість виникнення протягів в приміщенні; труднощі, що пов’язані із поєднанням трубопроводів значних розмірів із конструкціями будівлі.

Центральні системи повітряного опалення із природною циркуляцією застосовують при радіусі дії не більше 8м., а з механічним побудженням –  більше 8 м. Системи повітряного опалення із повною рециркуляцією можуть бути застосовані у приміщеннях, де повітря не забруднене шкідливими речовинами; з частковою рециркуляцією (сумісно з припливною вентиляцією) – в приміщеннях, коли кількість припливного повітря для компенсації тепловтрат перевищує кількість повітря необхідного для компенсації повітря, що викидається. Якщо рециркуляція недозволена для даного приміщення – необхідно використовувати прямотокову схему (житлові будинки, виробничі приміщення в повітрі яких є шкідливі речовини).