
- •1.Теоретичні основи використання акустичних методів
- •1.1. Фізичні основи використання ультразвуку для контролю і вимірювання величин
- •1.1.2.Ультразвукові хвилі в газоподібних, рідких та твердих середовищах.
- •1.1.3.Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на процес поширення ультразвукового сигналу
- •2.Методи реєстрації та передачі ультразвукових коливань в зону вимірювання
- •2.1. Магнітострикційні перетворювачі
- •2.2. П’єзоелектричні перетворювачі
- •2.3. Інші існуючі типи перетворювачів
- •3.Вимірювання температури за допомогою ультразвуку
- •3.1.Імпульсні термометри
- •3.2 Резонансні термометри
- •3.3 Інші типи термометрів
- •4. Конструкція ультразвукових давачів
- •4.1.Особливості електроакустичних перетворювачів для ультразвукової термометрії
- •4.2. Чутливі елементи ультразвукових термометрів.
- •4.2.1. Імпульсні термометри.
- •4.2.2. Резонансні термометри
- •4.3 Акустична ізоляція звукопроводів та чутливих елементів. Їх кріплення
- •5. Вимірювальні схеми термометрів
- •5.1. Імпульсні термометри та особливості їхніх схемних рішень
- •5.2. Особливості аналізу сигналу в резонансних термометрах та приклади схемних вирішень
- •6. Матеріали для ультразвукових термометрів
- •6.1. Загальні питання вибору матеріалів
- •6.2. Матеріали для високотемпературного вузла термометра
- •6.3. Особливості звукопроводів та захисної арматури для високотемпературних термометрів
- •7. Метрологічні характеристики ультразвукових термометрів
- •8. Охорона праці
- •9. Економічна частина
- •9.1. Розрахунок витрат для проведення досліджень ультразвукових термометрів
- •9.1.1. Розрахунок вартості оренди лабораторії
- •9.1.2. Розрахунок розміру заробітної плати
- •9.1.3. Розрахунок вартості апаратури
- •9.1.4. Розрахунок енергозатрат
- •9.1.5. Загальна вартість лабораторних досліджень
- •10. Цивільна безпека
- •10.1 Аварійні ситуації та захист персоналу
- •10.2 Оцінка обстановки
- •10.3 Заходи із запобігання надзвичайних ситуацій
- •10.4 Заходи захисту працівників та населення від вражаючих факторів надзвичайної ситуації
- •10.5 Зміст та обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайної ситуації на об’єкті
10.2 Оцінка обстановки
Кількість аварійно-технічних команд, необхідних для відновлення магістральних ліній електропересилання (ЛЕП) визначається за формулою[1]
,
(10.1)
де коефіцієнт 375 – трудомісткість відновлення одного кілометра зруйнованої ЛЕП, чол./год.;
–довжина
зруйнованої ЛЕП. Приймаємо, що
на один населений пункт;
–кількість
змін, приймається рівною двом;
–загальний
час проведення відновлювальних робіт,
приймаємо рівним 12 год.;
–чисельність
однієї аварійно-технічної бригади (
);
–коефіцієнт,
який враховує зниження продуктивності
роботи в темний час доби.Приймається
рівним 1,5;
–коефіцієнт,
який враховує погодні умови під час
проведення робіт. Для діапазону температур
повітря (0–25) 0С
коефіцієнт
рівний 1,0.
Отже, маємо
.
Як бачимо, для відновлення магістральних ЛЕП необхідно вісім аварійно-технічних команд.
Розрахуємо кількість сил ліквідації аварії на комунально-енергетичних мережах підприємства за формулою:
,
(10.2)
де
– кількість аварій на електричних
мережах підприємства, приймаємо
;
–загальний
час проведення робіт,приймаємо рівним
20 год.;
–чисельність
однієї аварійно-технічної команди,приймаємо
.
Тоді
.
(10.3)
Отже, для відновлення електричних мереж необхідно 12 аварійно-технічних команд.
Визначаємо кількість команд відновлення магістральних кабельних ліній зв’язку
,
(10.4)
де 100 – трудомісткість відновлення одного кілометра кабельної лінії зв’язку, чол./год.;
–кількість
населених пунктів з пошкодженими лініями
зв’язку,
;
–довжина
зруйнованих кабельних ліній зв’язку,
приймаємо
;
–загальний
час проведення відновлювальних робіт,
.
Отже, для відновлення магістральних кабельних ліній зв’язку необхідно вісім аварійно-технічних команд.
Визначаємо загальну кількість особового складу для охорони громадського порятунку
(10.5)
де
–кількість
особового складу постів оточення та
регулювання руху,4 чол.;
–кількість
особового складу патрульних груп, 16
чол.;
–кількість
особового складу патрулів,2 чол.;
–кількість
особового складу КПП, 25 чол.;
–кількість
особового складу загону загородження,
6 чол.;
–кількість
особового складу резерву, 5 чол.
Кількість
загонів першої медичної допомоги (ПМД)
,
чисельність лікарів
і середнього медичного персоналу
,
загальна чисельність особового складу
загонів ПМД
рівні:
(10.6)
(10.7)
(10.8)
(10.9)
де
чол. – чисельність санітарних витрат.
Розрахуємо необхідну кількість плавзасобів для проведення евакуації населення за формулою
,
(10.10)
де
–кількість
видів плавзасобів,
;
–кількість
населення, що евакуюється і-тим
видом плавзасобу, рівна
;
–тривалість
рейсу і-го
виду плавзасобу, рівна 20 хв.;
–місткість
і-го
виду плавзасобу, рівна 20 чол.;
–тривалість
евакуації, 120 хв.;
–коефіцієнт,
рівний 1,2.
Отже,
.
10.3 Заходи із запобігання надзвичайних ситуацій
Для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на підприємстві необхідно вжити таких заходів:
– для підвищення надійності електропостачання виробництва доцільно розділити схеми живильних електричних мереж на окремі незалежно працюючі частини та забезпечити його енергопостачання від кількох незалежних джерел електроенергії;
– заміна повітряних ЛЕП на кабельні лінії дозволить мінімізувати вплив зовнішнього середовища та природних стихійних явищ на роботу системи електропостачання;
– для найбільш відповідальних споживачів підприємства слід передбачити додаткові автономні джерела живлення (акумуляторні батареї, дизель-генератори, блоки безперебійного живлення);
– встановлення нового електрообладнання з покращеними захисними властивостями.