
- •1.Теоретичні основи використання акустичних методів
- •1.1. Фізичні основи використання ультразвуку для контролю і вимірювання величин
- •1.1.2.Ультразвукові хвилі в газоподібних, рідких та твердих середовищах.
- •1.1.3.Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на процес поширення ультразвукового сигналу
- •2.Методи реєстрації та передачі ультразвукових коливань в зону вимірювання
- •2.1. Магнітострикційні перетворювачі
- •2.2. П’єзоелектричні перетворювачі
- •2.3. Інші існуючі типи перетворювачів
- •3.Вимірювання температури за допомогою ультразвуку
- •3.1.Імпульсні термометри
- •3.2 Резонансні термометри
- •3.3 Інші типи термометрів
- •4. Конструкція ультразвукових давачів
- •4.1.Особливості електроакустичних перетворювачів для ультразвукової термометрії
- •4.2. Чутливі елементи ультразвукових термометрів.
- •4.2.1. Імпульсні термометри.
- •4.2.2. Резонансні термометри
- •4.3 Акустична ізоляція звукопроводів та чутливих елементів. Їх кріплення
- •5. Вимірювальні схеми термометрів
- •5.1. Імпульсні термометри та особливості їхніх схемних рішень
- •5.2. Особливості аналізу сигналу в резонансних термометрах та приклади схемних вирішень
- •6. Матеріали для ультразвукових термометрів
- •6.1. Загальні питання вибору матеріалів
- •6.2. Матеріали для високотемпературного вузла термометра
- •6.3. Особливості звукопроводів та захисної арматури для високотемпературних термометрів
- •7. Метрологічні характеристики ультразвукових термометрів
- •8. Охорона праці
- •9. Економічна частина
- •9.1. Розрахунок витрат для проведення досліджень ультразвукових термометрів
- •9.1.1. Розрахунок вартості оренди лабораторії
- •9.1.2. Розрахунок розміру заробітної плати
- •9.1.3. Розрахунок вартості апаратури
- •9.1.4. Розрахунок енергозатрат
- •9.1.5. Загальна вартість лабораторних досліджень
- •10. Цивільна безпека
- •10.1 Аварійні ситуації та захист персоналу
- •10.2 Оцінка обстановки
- •10.3 Заходи із запобігання надзвичайних ситуацій
- •10.4 Заходи захисту працівників та населення від вражаючих факторів надзвичайної ситуації
- •10.5 Зміст та обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт при виникненні надзвичайної ситуації на об’єкті
5. Вимірювальні схеми термометрів
5.1. Імпульсні термометри та особливості їхніх схемних рішень
При розробці схемних вирішень імпульсних термометрів в деяких випадках цілеспрямовано використовувати відомі схеми, розробленими для засобів не руйнівного контролю і фізичних дослідів. До опрацювання цих схем може заключатись у веденні перетворювача коду часу – температури для вихідної інформації про вимірювальну температуру в цифровій формі.
Для імпульсних одно- і багатозонних термометрів були розроблені також спеціальні схемні рішення, які забезпечують достатньо добрі метрологічні характеристики. Описана схема термометра, в якій відбувається вимірювання часового інтервалу між першим відбитим імпульсом та імпульсом багатократного відбиття, що підвищує точність вимірювання. Прибор має ( рис. 5.1.1,а ) генератор імпульсів 4, підсилювач 5 ,елемент І 6, два елементи затримки 7 і 10, одновібратор 8, лічильник 9, тригер 11, вимірювач довгих імпульсів 12, блок додаткової інформації 13. Генератор посилає в магністрикційний перетворювач 3 одиночні імпульси,які, будуть перетворені в акустичні імпульси, транслюються по звукопроводу 2 до чутливого елемента 1. Багатократне відбиття всередині елемента приводить до появи серії відбитих ехо-імпульсів ( рис. 5.1.1,б). Крім того, сигнал генератора затримується на заданий час в елементі затримки 7 (рис. 5.1.1.,в) і запускає одно вібратор 8, який своїм імпульсом ( рис. 5.1.1,г) забезпечує проходження через елемент І 6 тільки відбитих ехо-імпульсів ( рис. 5.1.1,д). Елемент затримки 10 формує імпульс через строго фіксований час після отримання першого ехо-імпульсу (рис. 5.1.1,ж). У вихідному стані це відповідає моменту часу між ( n – 1)-м і n-м ехо-імпульсами. Сформований елементом затримки 10 імпульс запускає тригер 11, а імпульс лічильника 9 сформований після імпульсу (рис. 5.1.1,е), перевертає його. В результаті на виході тригера формується імпульс довжиною ∆t ( рис. 5.1.1,з), при чому порівнюючи з однократним відбиттям довжина імпульсу ∆t збільшується в (n-1) раз, що відчутно зменшує похибку вимірювання часового інтервалу, а відповідно і температури.
Рис. 5.1.1. Імпульсний термометр з використанням багатократного відбиття сигналу.
На
рис. 5.1.2,а представлена схема імпульсного
термометра, в якому, вимірювання часового
інтервалу відбувається в два етапи. На
перший йде грубий підрахунок між
імпульсного інтервалу, а на другому
вимірюється залишок часового інтервалу
між другим ехо-сигналом і наступним
імпульсом заповнення. Канал передачі
сигналу ( генератор 6, схема запуску 20)
і попередній перетворювач ( блок 1-5)
аналогічно попередній схемі, тому
зупинятись на них не будемо. Одновібратор
10 служить для захисту вхідних сигналів
від перенавантаження і проникнення
паразитних сигналів від місця кріплення
звукопровода. В каналі приймача підсилення
і формуванні в блоці 7 ехо-імпульси (рис.
5.1.2,б) поступає на розподілювач 8. Перший
поступаючий на розподілювач імпульс
запускає імпульсний генератор 11 (рис.
5.1.2,в). Заповнюючі імпульси з періодом
t0з
імпульсного генератора 11 через відкритий
перший елемент І 12 поступають на лічильний
вхід лічильника 15 до надходження другого
ехо-імпульса, який свідчить про закінчення
вимірювального інтервалу часу (рис.
5.1.2,г). Другий ехо-імпульс з розподілювача
8 поступає на вхід скиду тригера 17,
перекидає його і закриває при цьому
елемент І 12 (рис. 5.1.2,д). Лічильник 15 фіксує
число імпульсів,які знаходяться в між
імпульсному інтервалі,а сигнал тригера
17 закриває розподілювач 8, перешкоджаючи
подальшому проходженню ехо-імпульсів.
Далі необхідно визначити остаточний
інтервал
між
останнім заповнюючим імпульсом,
перерахованим лічильником 15, і другим
ехо-імпульсом. Для забезпечення більш
високої стійкості схем і високої точності
вимірювання інтервал часу 2 t0
–
між
другим ехо-імпульсом і одним із останніх
заповнюючи ехо-імпульсів. Це відбувається
наступним чином. Другий ехо-імпульс
поступає на вхід запуску формувача 14
і формує передній фронт вихідного
імпульсу. Імпульс з виходу генератора
11 поступає на вхід скидання формувача
14 і формує задній фронт вихідного
імпульсу. Для виключення помилки
формувача 14 стробується імпульсом з
інверсного виходу тригера 17, затриманим
на час t0
елементом
затримки 9 (рис. 5.1.2, е). В результаті на
виході формувача 14 отримуємо імпульс
довжиною (2 t0
–
)
m (рис. 5.1.2,з). Цей імпульс відкриває
елемент І 13 , і імпульси з генератора
11 (рис. 5.1.2,и) записується в лічильнику
16. Ємкість лічильника 16 дорівнює
коефіцієнту розтягування m, що забезпечує
автоматичного вираховування кінцевого
інтервалу при зчитуванні показників в
зворотному коді. При закінченні
розтягнутого імпульсу блок індикації
19 зчитує показники з лічильників 15 і
16, після чого термометр переводиться в
початкове положення.
Рис. 5.1.2. Імпульсний термометр з вимірюванням часового інтервалу в два етапи.
Даний імпульсний термометр, принцип роботи якого можна зрозуміти із спрощеної структурної схеми на рис. 5.1.3. В цьому термометрі для підвищення точності вимірювання температури передбачене автоматичне запам’ятовування амплітуди, а вимірювання часового інтервалу відбувається між центрами ехо-імпульсів. Це відбувається наступним чином: із ехо-імпульсів формуються прямокутні імпульси; інтервал між отриманими імпульсами заповнюється сигналом з частотою f ; прямокутні імпульси заповнюються сигналом з частотою f/2 .
З рис. 5.1.3. випливає, що інтервал з ехо-імпульсами
,
(5.1)
де
п
–
міжімпульсний інтервал;
і1
та
і2
–
протяжність
імпульсів, сформованих з ехо-сигналів.
Якщо період квантування рівний t0,
кількість імпульсів, які вкладаються
на відповідних часових інтервалах буде
.
(5.2)
Щоб
виконалось рівняння, необхідно N1
і N2
зменшити в два рази, а це еквівалентно
тому, що потрібно заповнити інтервали
і1
та
і2
імпульсами з періодом 2t0:
.
(5.3)
Підрахувавши суму кількості імпульсів N0= N3+ N’1+ N’2, ми легко із достатньо високою точністю визначимо інтервал між центрами ехо-сигналів.
Рис. 5.1.3 Імпульсний термометр з вимірюванням часового інтервалу між центрами імпульсів.
Схема на рис. 5.1.3 працює наступним чином. Тактовий генератор 1 формує імпульси з частотою промислової мережі fс. Останнє покращує завадостійкість прибору. Для покращення стабільності роботи тактовий генератор додатково синхронізується ВЧ- генератором 5. Імпульси тактового генератора поступають на передавач 2, який формує на виході короткі імпульси для збудження магнітострикційного перетворювача 3.
Відбиття ехо-імпульсів підсилюються в приймачі 4 і поступають в формувачі 8 і 9 ехо-імпульсів. Формувач 8 стурбується імпульсом, який формується при надходженні затриманого елементом затримки 7 імпульсу передатчика 2. Другий формувач 9 стурбується аналогічним чином, але при поступленні першого ехо-імпульсуякий надходить до селектору 10.
На протязі першого циклу «передача-прийому» виконується запам’ятовуванням амплітуди першого ехо-імпульсу, на протязі другого запам’ятовуванням другого ехо-імпульсу. Запам’ятовування відбувається у відповідних формувачах ( 8 і 9) на час десяти циклів «прийому -передачі». Якщо амплітуда хоча б одного ехо-сигналу по яких-небудь причинах на протязі вказаних десяти циклів відчутно зменшиться, а блок управління 6 виробляє сигнал скиду і підрахунок циклів починається спочатку.
Сформовані з ехо-сигналів імпульси поступають на комутатор 11, який забезпечує проходження на лічильник 12 імпульсів з частотою 1/t0в між імпульсному інтервалі та імпульсів з частотою 1/2t0 при поступленні першого і другого сформованих імпульсів.
Блок вираховує середнє арифметичне результату десяти вимірювань за десять циклів «передачі-прийому» і виводить інформацію на блок реєстрації 13. В подальшому операція вимірювання повторюється.
Значний успіх у розвитку імпульсних ультразвукових термометрів призвели до створення термометра Panatherm-5010 фірмою Panametrics (США).
Технічні характеристики термометра.
Розміри чутливого елементу, мм: |
|
діаметр………………………………………………… |
0.03-3 |
довжина………………………………………………… |
3-3000 |
Відносна чутливість при довжині чутливого елементу, %: |
|
50 мм…………………………………………………… |
Не більше 1 |
максимальна…………………………………………… |
0,1 |
Похибка вимірювання часового інтервалу між імпульсами при усередненні результату десяти вимірювань, мкс |
0,1 |
Частота дискретизації, МГц |
10 |
Амплітуда ехо-імпульсів, В |
10-2-10,0 |
Установка стробуючих імпульсів |
Ручна |
Похибка вимірювання температури, % |
Не більше 1 |
Інерційність (без врахування інерції ЧЕ), с |
0,1 |
Тип перетворювача………………………………………… |
Магнітострикційний |
Максимальна вимірювальна температура, К, з ЧЕ із: |
|
алюмінію……………………………………………… |
811 |
нержавіючої сталі……………………………………. |
1366 |
сапфіру………………………………………………… |
1922 |
рутенію, молібдену…………………………………… |
2460 |
ренію, танталу, вольфраму …………………………… |
3273 |
Крім термометра Panatherm-5010 фірмою Panametrics розроблений генератор імпульсів Panapulser-5050M для ультразвукової термометрії, прилад Panatimer-5054 для вимірювання температури методом накладання ехо-імпульсів, які відбуваються при частоті розгортки осцилографа, зворотного часового інтервалу між ехо-імпульсами. З допомогою вище згадуваних приборів можна виміряти не тільки температуру, але і ряд фізичних властивостей матеріалів (модуль пружності, коефіцієнт Пуассона і т.д.).