24.Механічна вентиляція. Види механічної вентиляції.

Механічна вентиляція – це примусове видалення з приміщень забру-дненого повітря і заміна його на свіже за допомогою вентиляційних агрегатів. Сукупність вентиляційного агрегату, повітроводів, регулювальних, пускових та інших пристроїв складає вентиляційну систему для конкрет-ного виробничого приміщення. Штучна вентиляція може бути загально обмінною, місцевою та комбінованою.

Загально обмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення.

Місцева вентиляція забезпечує нормалізацію повітряного середови-ща на робочих місцях. Вона може бути припливною (повітряні душі, по-вітряні та повітряно-теплові завіси) і витяжною(вловлювання шкідливих речовин безпосередньо біля місць їх утворення).

Вентиляційні системи бувають витяжними, припливними і приплив-но-витяжними (комбінованими).

Кондиціювання повітря може бути повним, коли регулюються всі параметри повітря(вологість, температура, очищення від пилу, дезінфек-ція, озонування тощо) і неповним, коли регулюються лише частина пара-метрів повітряного середовища приміщення.

25. Основні світлотехнічні поняття та одиниці

ОСНОВНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

1. Освітленість (Е) — відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S). Одиницею освітленості е люкс (лк) — рівень освітленості поверхні площею 1 м¹, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.

2. Робоча поверхня — поверхня, на якій проводиться робота і на якій нормується чи вимірюється освітленість.

3. Умовна робоча поверхня — умовно прийнята горизонтальна поверхня, що розміщена на висоті 0,8 м від підлоги.

4. Об'єкт розпізнавання — предмет, що розглядається, окрема його частина чи дефект, які необхідно розпізнавати в процесі роботи.

5. Коефіцієнт відбиття поверхні (ρ) — відношення світлового потоку, відбитого від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.

Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:

6. , кД .

Кандела (кД) – це сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється в середині тілесного кута в 1 стерадіан.

Освітленість (Е) – це величина світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні (S)

7. .

Люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 м², на яку падає світловий потік в 1 лм.

Яскравість (L). Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м².

25. Основні світлотехнічні поняття та одиниці

Освітлення буває природне,штучне і суміщене.Освітлення характеризується якісними і кількісними показниками.

До кількісних:світловий потік (Ф) вимірюється в Люменах,

Освітленість (Е) — відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S). Одиницею освітленості е люкс (лк) — рівень освітленості поверхні площею 1 м¹, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.

Коефіцієнт відбиття поверхні (ρ) — відношення світлового потоку, відбитого від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї.

Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється:

Освітленість (Е) – це величина світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні (S)

Яскравість (L). Одиницею яскравості є ніт (нт) – яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м².

До якісних:фон(світлий,сер.,темний),коф.пульсації(для люмінесцентних ламп)

26. Види виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. У виробничих приміщеннях використовують 3 види освітлення: природне (джерелом його є сонце); штучне (джерелом є штучне освітлення) суміщене або інтегральне (поєднання природного і штучного). Діючим ДБН В.2.5-28-2006 передбачені дві системи штучного освітлення:

* система загального освітлення (світло розподіляється на всю площу приміщення);* система комбінованого освітлення (там, де проводяться роботи висо­кої точності з напругою зорового аналізатора)

необхідно, щоб:

* рівень освітлення відповідав характерові здорової роботи і встановле­ним нормативам;

* забезпечувалась достатня рівномірність та постійність рівня освітле­ності, що зменшувало б необхідну адаптацію органів зору;

* не створювалось сліпучої дії як від джерел світла, так і від предметів,

що знаходяться в полі зору;

* не створювались на робочих поверхнях різкі і глибокі тіні, а рівень був достатнім для розрізнення предметів праці, що освітлюються;

* освітлення було надійним і простим в експлуатації, економічним, есте­тичним, а за спектром наближене до природного.