6) Охорона праці жінок

Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, в нічний час, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт з санітарного та побутового обслуговування). Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує чинні для жінок норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 р. видало наказ №241, яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками: - підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг; - підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг

Вагітні жінки, які мають відповідний медичний висновок при необхідності переводяться на більш легку роботу. При народженні дитини жінкам надають оплачувану відпустку у зв’язку з пологами 70 календарних днів і 56 після(126 днів), якщо є ускладнення і наявність мед. Довідки, або народження 2 і більше дітей 140 днів (70 до і 70 після). Жінки які мають 2 і більше неповнолітніх дітей до 14 років або дитину інваліда, одинокі матері мають право на додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів.

Забороняється: відмовляти жінкам в прийняті на роботу чи знижувати зарплатню у зв’язку з вагітністю чи наявністю дітей; звільняти жінок що мають дітей віком до 6 років чи дитину-інваліда з ініціативи власника підприємства, окрім ліквідації підприємства за умови подальшого працевлаштування.

7. Охорона праці неповнолітніх.

Неповнолітніми вважаються особи обох статей, які Не досягли 18 років. Підлітків до 18 років приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду з подальшим щорічним проходженням медичного огляду до досягнення ними 21 року. Неповнолітні приймаються на роботу, як правило, після досягнення ними 16 років. Однак у виняткових випадках за згодою батьків можуть прийматися на роботу особи, яким виповнилося 15 років (КЗпП ст. 188). Забороняється використовувати працю неповнолітніх на важких роботах та на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на підземних роботах або залучати їх до нічних та надурочних робіт, а також у вихідні дні. Обмежується використання праці підлітків на роботах по перенесенню вантажів, маса яких переви­щує встановлені граничні норми. Юнакам від 17 р дозволяється переносити вантажі короткочасно 16 кг, постійно 12,6 кг. Дівчатам від 17 р. 8 кг. – короткочасно, 6,3 кг. – постійно. Чинним законодавством передбачається для підлітків скорочена тривалість що­денної роботи. 16-18 р. – 36 год. В тиждень, та 18 год/тиж. Під час навчання. 15 р. – 24 год/т, та 12 год/т – під час навчання. Щорічні відпустки підліткам надаються тривалістю в один календарний місяць (ЗО днів) у будь-який період року. Законодавчо встановлено гарантії від незаконного звільнення підлітків з роботи. Звільнення допускається лише у виключних випадках за згодою комісії у справах не­повнолітніх.

8. Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

- КЗпП та Закон про охорону праці передбачають різні види компенсації за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці Є такі види компенсації: Скорочений робочий день – 24-36 годин на тиждень, передбачається для робіт з важкими і шкідливими умовами праці відповідно до результатів атестації робочих місць та тарифно-кваліфікаційних довідників Додаткова відпустка – тривалістю від 3 до 12 робочих днів. Встановлюється для працюючих у шкідливих та важких умовах праці на основі атестації робочого місця

• Підвищена заробітна плата. Коефіцієнт надбавки до заробітної плати теж залежить від атестації робочого місця

• Зниження пенсійного віку. Окремим категоріям працюючих відпустка може надаватися з 45 років, для працівників, що працюють на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці, при наявності необхідного шкідливого стажу пенсійний вік знижується до 45-50 р для жінок та 50 – 55 р для чоловіків.

• Додаткові перерви (обігрів, охолодження) через кожну годину роботи на 10 хв

• Спеціальне харчування, спецодяг, тощо

Як бачимо, важливе місце в системі компенсацій працівникам займають результати атестації робочого місця.

Відповідальність за вчасне та якісне проведення атестації несе роботодавець.

Атестація робочого місця за умовами праці – це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників у ході трудової діяльності.

Основна мета атестації – регулювання відносин роботодавця і працюючих в галузі реалізації права на безпечні умови роботи, а також прав на пільги і компенсації, пільгове пенсійне забезпечення.

Атестація робочого місця передбачає:

• виявлення шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці, їхпричин

• дослідження санітарно-гігієнічних умов на робочому місці та напруженості трудового процесу

• комплексну оцінку факторів виробничого середовища, важкості і напруженрості праці в порівнянні з нормативними вимогами

• обгрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливістю

• підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, пільгову надбавку до ЗП, скорочений робочий день

• перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення

• розробка комплексу заходів по покращенню умов праці

Атестацію робочих місць проводить спеціальна атестаційна комісія, яка створюється наказом по підприємству в терміни, передбачені колективним договором.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням після погодження з профспілкою затверджується наказом по підприємству і зберігається 50 років.