7.3 Нормативні акти і положення техніки безпеки

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів встановлені ГОСТ 12.3.002-75. Вони включають: усунення безпосереднього контакту робітників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, відходами; заміну тех. процесів на безпечні; впровадження комплексної механізації та автоматизації; застосування дистанційного управління; застосування засобів комплексної та індивідуального захисту; раціональну організацію праці та відпочинку; впровадження систем контролю; забезпечення пожежо-і

вибухобезпеки.

При організації робочого місця керуються ГОСТ 12.2.061-81. Організація повинна забезпечувати стійке положення і свободу рухів робітника і устаткування, безпеку виконання операцій, виключати роботу в незручних позах, які викликають підвищену стомлюваність.

Відповідно до ГОСТ 12.2.003-74 Безпека обладнання повинна забезпечуватися: а) вибором конструктивних схем, принципів дії, безпечних елементів конструкції; б) застосуванням засобів автоматизації, механізації та засобів дистанційного керування; в) застосування засобів індивідуального захисту; г) виконання ергономічних вимог; д) включення вимог безпеки в технічну документацію (монтаж, експлуатацію, ремонт, транспортування, зберігання); е) застосування відповідних матеріалів.

7.4 Пожежна профілактика

Пожежна профілактика у виробничих приміщеннях і на робочих місцях передбачається згідно ГОСТ 12.1.004-88.

У відповідності з вимогами загальних норм технологічного проектування ОНТП 24-86 даний електромеханічний цех відноситься до категорії “Г”.

Ділянки цеху, де проводиться лакування (просочування) відносяться до вибухонебезпечних категорії “А”.

Згідно з вимог ДБН.В.1.1.-7-2002 приміщення вибираються по ІІ ступені вогнестійкості.

На пожежо- і вибухонебезпечних дільницях цеху куріння заборонено. На цих ділянках передбачено встановлення попереджувальних написів "Курити заборонено".

7.5 Опалення і вентиляція

У виробничих та допоміжних приміщеннях електромеханічного цеху передбачена вентиляція та опалення для забезпечення рівномірної температури та стану повітряного середовища згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.

При центральному опаленні забезпечується особливість регулювання

степені нагріву приміщення, а також незалежного ввімкнення і вимкнення опалювальних секцій.

Брама, вхідні двері та інші прийоми в капітальних стінках утеплюються.

Приміщення для зберігання та видачі шкідливих, вогненебезпечних речовин, та речовин, що легко займаються, обладнуємо ефективною вентиляцією для відводу парів та газів. Для захисту від пиловиділень у приміщенні цеху встановлюємо місцеву витяжну вентиляцію для відсмоктування шкідливих пиловиділень. До заходів по зменшенню викидів шкідливих парів та газів в електромеханічному цеху відносимо: автоматизацію технологічних процесів, які супроводжуються виділенням шкідливих речовин; вдосконаленням конструкції обладнання, при якому зменшується або взагалі припиняється викид шкідливих речовин в середовище, наприклад, герметизація; застосування газовловлюючого обладнання; використання місцевої вентиляції.

Повітря, що виноситься місцевими вентиляційними установками, запилене, забруднене отруйними газами і парами, а також технологічні викиди перед тим, як виходити в атмосферу, проходять ефективне очищення.

Вентиляційне обладнання, регулююча та запорна апаратура систем опалення встановлюються в місцях легко доступних для обслуговування згідно з вимог СНиП2.04.05-91.

Проведемо розрахунок повітрообміну загальнообмінної вентиляції.

Розрахунок повітрообміну за вологовиділень.

Для зменшення надлишку води в повітрі приміщень повітрообмін визначаємо за формулою :

L = W*1000 / ( dвн – dзовн )*,

де W  кількість вологи, яка виділяється всіма джерелами, г/год;

ρ  густина повітря, яка виводиться, кг/м3;

d вн і d зовн  вміст вологи в повітрі, відповідно, що виводиться і надходить, г/кг.

Кількість вологи, яка виділяється з вільної поверхні промислових ванн, кг/год :

Wв = Fn ( a + 0,0174 V ) (P2  P1) ,

де a  фактор гравітаційного руху навколишнього середовища, при температурі води 60С і повітря в цеху 20С, дорівнює 0,037 ;

P2  парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі рідини в ванні в паскалях, приймають при температурі 20С пружність водяних парів складає 17,39 мм рт.ст.;

Підставивши в формулу цифрові значення, отримаємо :

Wв = 3 *4 *( 0,037  0,0174 *0,2 ) *(146,79  17,39) = 54,06 кг/год .

Кількість вологи, яку виділяє організм людини в процесі роботи, г/год

Wр = n1 *W,

де n  кількість працюючих ;

W  кількість вологи, яка виділяється організмом однієї людини протягом години ; для даного випадку при температурі в цеху 20С і важкій роботі вона складає 200 г/год.

Таким чином,

Wр = 20 *200 = 4000 г/год = 4 кг/год.

Загальне вологовиділення в цеху :

Wщ = Wв + Wр = 52,854 + 4 = 56,854 кг/год.

Вміст вологи у повітрі, що виводиться і надходить, береться з табл.Д5[9]. Для приведених умов вологовмісту в вивідному повітрі d вн = 14,4 г/кг, в припливному d зовн = 10,5 г/кг. Таким чином, кількість повітря, яке необхідне для виведення лишків вологи в цеху :

L = 58060 / 1,205*( 0,8*14,4 – 0,4*10,5 ) = 6,583 м3 / год.

Розрахунок повітрообміну за газовиділеннями.

Кількість повітря, яке виводиться місцевою вентиляцією :

L вив = 3600 *F * V = 3600  6  0,5 = 10800 м3/год.

Кількість повітря, яке потрібне для розрідження парів лаку поза укриттям до допустимої за санітарними нормами концентрації

K д = 300 мг/м3 ,

Lприт = Q / Kд = 6000 / 0,3 = 20000 м3/с.

Отже, для організації повітрообміну необхідно або збільшити кількість повітря, що виводиться з укриття, до 20000 м3/год, або організувати додаткову витяжку з приміщення в розмірі :

L заг = L прит  L вив = 20 000  10 800 = 9 200 м3/год .