Конституційна відповідальність як самостійний вид юридичної відповіальності

Проблема конституційної відповідальності є однією з найскладніших в сучасній науці конституційного права. Це пов’язано з тим, що вітчизняна юридична наука робить лише перші кроки у вивченні проблеми конституційної відповідальності.

 

Більшість положень сучасних досліджень пов’язують конституційну відповідальність з правовою охороною Конституції.

 

В юридичній літературі 70-90-х років минулого століття конституційну відповідальність розглядали як відповідальність влади за стан законності у правотворчій і правозастосовчій діяльності державного апарату і його представників, як охоронне правове відношення, яке має відображення у застосуванні певних, встановлених державою санкцій.

 

Конституційна відповідальність є гарантією самостійності функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також демократичної організації влади, прогресивного розвитку суспільства в цілому, важливим фактором утвердження і забезпечення законності публічної влади. Конституційна відповідальність держави, органів державної і самоврядної влади, посадових осіб перед громадянином і суспільством є чинником, що закріплює у правосвідомості громадянина, уявлення про справедливість, легітимність влади.

 

Тривалий час в науці конституційного (державного) права України переважала думка, що більшість конституційно-правових норм не містять санкцій і у разі їх порушення наступає юридична відповідальність, передбачена нормами інших галузей права.

 

Сьогодні ряд вчених-конституціоналістів зауважують, що такий підхід був помилковий хоч би тому, що кожна галузь права повинна забезпечувати реалізацію своїх норм власними засобами і в тому числі, якщо це необхідно, санкціями.

 

Більше того, такий традиційний підхід є неповний, оскільки не врегульовує політико-правових реалій, зв’язаних з підвищенням відповідальності держави, її органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб щодо забезпечення в суспільстві належного правопорядку виконання своїх обов’язків, утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 з наст. змін. і доп.

Стаття 188. Вік, з якого допускається прийняття на роботу

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Закон України

«Про державну службу» від 16.12.1993 з наст. змін. і доп

Стаття 14. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

{ Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1700-VII ( 1700-18 ) від 14.10.2014 }

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

попередження про неповну службову відповідність;

затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Затверджено до друку Вченою радою Київського університету права HAH України, протокол № 4 від 12 грудня 2012 р. Редакційна колегія Шемшученко Ю.С. - Академік HAH України Бошицький Ю.Л. - професор, Заслужений юрист України Чернецька О.В. - кандидат юридичних наук, доцент Левківська Г.П. - проректор з гуманітарної освіти та виховної роботи Короленко М.П. - кандидат юридичних наук, доцент Дей М.О. - кандидат юридичних наук, доцент Тростюк З.А. - кандидат юридичних наук, доцент Бевз С.І. - кандидат юридичних наук, доцент Сучасні проблеми правової системи України. Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції. / Редкол. Шемшученко Ю.С, Бошицький Ю.Л., Чернецька О.В., Левківська Г.П., Короленко М.П., Дей М.О., Тростюк З.А., Бевз С.І. - К.: Видавництво Ліра-К, 2012. - 514 с. ISBN 978-966-2609-41-7

     У збірнику матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції опубліковані статті провідних правознавців, молодих вчених, аспірантів та студентів України, Республіки Польща, Республіки Болгарія, в яких аналізуються теоретичні та практичні проблеми сучасного стану розвитку правової системи. Розглядаються теоретичні проблеми розвитку окремих елементів правової системи України, досліджується місце національної правової системи серед правових систем сучасності.       Для науковців, викладачів вузів, аспірантів, магістрів, студентів, всіх, хто цікавиться проблемами сучасного стану національної правової