5. Eкономічна частина

5.1. Визначення економічної ефективності спроектованого двигуна

Завданням економічного розрахунку є визначення техніко-економічних показників спроектованого виробу – ­­­­­­колекторного двигуна постійного струму для газонокосарки з потужністю Р=1000 Вт та частотою обертання n=3200 об/хв, а також річний економічний ефект від його впровадження.

Для розрахунку річного економічного ефекту у виробника необхідно:

1. Вибрати базу для порівняння і забезпечити співставлення варіантів при дотриманні відповідних умов.

2. Розраховувати собівартість спроектованого виробу і зіставити її з собівартістю базового виробу.

3. Встановити гуртову ціну спроектованого виробу.

4. Визначити економічний ефект у виробника нового виробу.

5. Визначити економічний ефект у споживача.

6. Визначити загальний економічний ефект.

Економічний ефект заводу-виробника, визначається за формулою:

де ,- гуртова ціна відповідного нового виду продукції проектованого виробу і одиниці базового виду продукції, грн.;

- зміна собівартості порівнюваних виробів, грн.;

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (для електротехнічної промисловості приймається рівним 0,15);

- питомі додаткові капітальні витрати, пов'язані із створенням і

організацією виробництва нового виробу, грн.

Повна собівартість проектованого виробу включає основні статті витрат: вартість складальних одиниць і деталей, вартість стандартизованих виробів, в тому числі вартість купованих комплектуючих виробів; основна і додаткова зарплата виробничих робітників; відрахування на соціальні заходи; витрати на утримання і експлуатацію обладнання; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати; витрати на збут.

5.2. Розрахунок витрат на складальні одиниці і деталі

Таблиця 5.1 Розрахунок вартості купованих комплектуючих виробів

Наймену­вання	Кількість, од.	Ціна, грн. шт.	Вартість, грн.
Вал	1	200	200
Щітка	2	25	50
Колектор	1	250	250
Кришка підшипникова	2 2	70 4	140 8
Підшип­ник	2	20	40
Шайба	2	0,5	1
Болт	2	2	4
Пластина фіксуюча	2	5	10
Статор	1	200	200
Сума			895

Таблиця 5.2 Розрахунок вартості основних комплектуючих виробів

Наймену­вання	Одиниці вимірювання	Кількість	Ціна, грн/ кг	Вартість, грн.
Ротор	кг	1,2	32,97	39,56
Обмотка ротора	кг	1,5	230	345
Сума					384,56

5.3. Розрахунок заробітної плати

Основна заробітна плата основних виробничих робітників з розрахунку 1 місяць (24 робочі дні) розраховується за формулою:

- тарифна заробітна плата виробничих робітників, грн.; -доплата за роботу за технічно обґрунтованими нормами грн. Тарифна заробітна плата виробничих робітників визначається за формулою:

де Т - трудомісткість виконання окремих технологічних операцій, нормо-годин;

К_с - тарифний коефіцієнт робітників за видами робіт;

С_г - годинна тарифна ставка 1-го розряду. Розраховується, виходячи з мінімальної заробітної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України і середньомісячної норми тривалості робочого часу (160 год.), рівна =1218/160= 7,3 грн. ≈ 7,3грн.

Доплата за роботу за технічно обґрунтованими нормами визначається за формулою :

К_т - відсоток (коефіцієнт), який враховує доплати і премії за своєчасне і якісне виконання робіт, приймається в розмірі 10÷30% від тарифної заробітної плати. Приймаємо – 0,15. Додаткова заробітна плата основних виробничих робітників розраховується за формулою:

К_д - коефіцієнт, який враховує виплати додаткової заробітної плати: доплати,

надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, що передбачені чинним законодавством. Приймається на рівні 40÷50 % від основної заробітної плати. Приймаємо - 0,4.

Суб’єкт господарської діяльності або відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), який провадить господарську діяльність у декількох видах економічної діяльності, під час визначення розміру ЄСВ відноситься до класу професійного ризику виробництва за основним видом його економічної діяльності.

Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія або представництво), розрахунки оплати праці якого проводиться не централізовано, під час визначення розміру ЄСВ відноситься до того виду економічної діяльності, якому відповідає його діяльність (ч.5 ст.8 Закону №2464).

Клас професійного ризику виробництва страхувальника з урахуванням виду його економічної діяльності визначає Фонд страхування від нещасних випадків, який приймає відповідне рішення на підставі інформації, отриманої від ПФУ (п.2-3 Порядку №21-6). Класифікація галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведена у постанові КМУ від 13.09.2000 р. № 1423.

Згідно з постанови КМУ від 13.09.2000р. – підприємства з виготовлення побутових електроприладів належать до 53 класу професійного ризику виробництва і їхній розмір єдиного внеску становить 38,54%.