- •11. Охарактеризуйте принципи договірного права
- •12. Свобода договору та випадки її обмеження
- •13. Яка структура системи договірного права?
- •14. Які нормативні документи регламентують норми договірного права?
- •15. Охарактеризуйте загальну частину договірного права.
- •16. Охарактеризуйте спеціальну частину договірного права.
- •17.Визначте джерела договірного права
- •18.Визначте сутність зобов’язання і договору
- •19.Охарактеризуйте співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним і Господарським кодексами України
- •20. Визначте сутність підприємницького (господарського)договору
- •21 . Які функції договору в господарській діяльності?
- •22. За якими критеріями класифікують договори у господарській діяльності?
- •24. Розкрийте сутність і призначення попереднього договору.
- •25. Яка процедура укладення господарського договору?
- •26. Назвіть форми підприємницького договору.
- •27. Розкрийте сутність алеаторних договорів.
- •28. У чому полягає зміст мінових договорів?
- •29. Яка мета укладання договору приєднання?
- •30) У яких випадках можуть укладаються договори на користь 3 осіб?
- •31. Визначте наслідки недотримання форми договору в господарських відносинах
- •32. Визначте сустність оферти та її види
- •33. Розкрийте зміст акцепту
- •34. Назвіть істотні умови будь-якого договору
- •35. Визначте особливості укладання договорів за Господарським кодексом України
- •36. Визначте підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними
- •37. Визначте порядок та підстави внесення змін до договору
- •38. Визначте порядок та підстави розірвання договору за законодавством України
- •3. Що таке організаційно - господарські зобов’язання і між ким вони можуть виникати?
- •4. Наведіть характерні ознаки господарських зобов’язань
- •5. Назвіть основні підстави виникнення господарських зобов’язань
- •6. За якими ознаками класифікують зобов’язання
- •7. Визначте способи забезпечення виконання договірних зобов’язань у підприємництві
- •8. Розкрийте сутність поняття неустойка
- •9. Які функції виконує завдаток?
- •10. Визначте сторони в договорі поруки
- •11. Що може слугувати підставою для припинення договору поруки?
- •12. Розкрийте зміст гарантії.
- •13. Що може бути предметом застави
- •14. Які види застави означені в нормативних актах України
- •15. В яких формах договір застави буде чинним
- •16. Які права і обов’язки сторін в договорі застави
- •17. Які істотні умови договору застави
- •18. Розкрийте сутність поняття притримання
- •19. Назвіть загальні умови припинення господарських зобов’язань
- •20. Визначте правові наслідки за порушення договірних зобов’язань
- •1.Назвіть основні види договорів, які регламентують передачу майна у власність
- •2. Охарактеризуйте договір купівлі-продажу та його види
- •3. Що є предметом договору купівлі-продажу?
- •4. Які істотні умови договору про продаж товарів у кредит?
- •5. При яких умовах застосовується законодавство про захист прав споживачів?
- •6. Що є предметом договору поставки?
- •7. Розкрийте сутність і особливості договору міни.
- •8. Визначте основні характеристики договору дарування
- •9. Якими положеннями регламентується договір про пожертву?
- •10. Назвіть основні види договорів, які регламентують передачу майна в користування
- •11. Розкрийте зміст договору найму (оренди)
- •12. Що може бути об’єктом оренди?
- •13. Який порядок передачі майна в суборенду?
- •14. Які підстави для відмови від договору оренди та розірвання договору оренди?
- •15. Які підстави для відмови від догорову оренди?
- •16. Які підстави для розірвання договору оренди?
- •17. Розкрийте сутність договору прокату
- •18. Дайте загальну характеристику договорів про виконання робіт
- •19.Визначте істотні умови договору будівельного підряду
- •20. Визначте порядок оформлення акта прийому передачі в договорі будівельного підряду
- •21. Які види договорів можна віднести до групи договорів про надання фактичних та юридичних послуг?
- •22. Які особливості договору комісії?
- •23. Охарактеризуйте правовий статус комітента та комісіонера.
- •24. Визначте істотні умови та форму договору зберігання.
- •25. Визначте спеціальні види зберігання.
- •26. Визначте поняття та істотні умови кредитного договору.
- •27. Розкрийте сутність банківських вкладів та їх видів.
- •29. Визначте істотні умови договору лізингу.
- •30. Які особливості фінансового лізингу.
- •31. Розкрийте сутність та істотні умови концесійного договору.
- •1. У чому полягає зміст спільної діяльності?
- •2. Що є предметом правового регулювання спільної господарської діяльності?
- •3. У яких форма здійснюється спільна господарська діяльність?
- •4. Визначте різновиди договорів про спільну діяльність.
- •5. Які особливості передбачені цк України щодо відповідальності учасників договору простого товариства за спільними зобов’язаннями?
- •6. Визначте особливості припинення договору простого товариства.
- •7. Розкрийте сутність засновницького договору.
- •8. При якій кількості засновників юридичної особи може бути укладеним засновницький договір?
- •9. Поясніть вислів «засновницький договір з консесуальним і фідуціарним правочином»?
- •10. Визначте умови зміни і припинення засновницького договору.
37. Визначте порядок та підстави внесення змін до договору
За загальним правилом будь-які зміни, доповнення до чинного договору мають здійснюватися за взаємною згодою сторін і в тій самій формі, в якій було вчинено сам договір. Сторони на свій розсуд та в будь-який момент мають право за взаємною домовленістю змінити або розірвати договір, який ними був укладений. Внесення змін до договору передбачає заміну умов у договорі (наприклад, заміну предмета договору, строків виконання зобов´язання тощо).
За статею 188 ГКУ, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зміна господарського договору у зв'язку із суттєвими змінами обставин допускається за рішенням господарського суду у виняткових випадках, якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам чи спричинить для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
38. Визначте порядок та підстави розірвання договору за законодавством України
Договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін господарського договору у випадках суттєвого порушення його другою стороною і в інших випадках, встановлених договором чи зако ном. Суттєвим чинне законодавство визнає таке порушення договору, коли внаслідок заподіяної ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 188 ГК України, ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Зазначене положення пояснюється неприпустимістю односторонньої відмови від виконання господарського договору.
Сторона, яка одержала пропозицію (заяву) про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше двадцяти днів (без урахування часу поштового обігу) після одержання1. До закінчення цього строку вона зобов'язана визначитися відносно даного договору і прийняти або відхилити отриману пропозицію.
Якщо сторони не досягнуть згоди щодо розірвання, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк, зацікавлена сторона має право передати такий спір на вирішення гос подарського суду.
У разі розірвання господарського договору за вимогою будь-якої із сторін господарський суд визначає наслідки розірвання договору, виходячи із необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з частковим виконанням даного договору.
У разі розірвання господарського договору господарські зобов'язання змінюються чи припиняються з моменту досягнення згоди про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо здійснюється розірвання в судовому порядку, зобов'язання змінюються чи припиняються з моменту набрання відповідним рішенням законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язаннями на час розірвання договору, якщо Інше не встановлено договором чи законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з суттєвим порушенням договору однією зі сторін, Друга сторона може вимагати відшкодування збитків, спричинених зміною чи розірванням договору.
Розірвання договору здійснюється в такій же формі, в якій був укладений договір, що підлягає розірванню, якщо інше не встановлене договором чи законом.
Основним доказом додержання строків надсилання і одержання заяви про Розірвання договору є поштовий конверт, в якому надсилалася заява з поштовими печатками з відповідними датами.
ТЕМА 3
Дайте визначення поняття господарського зобов’язання
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК господарське зобов'язання - це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З цього визначення випливають наступні ознаки господарського зобов'язання:
а) особливий суб'єктний склад учасників господарського зобов'язання. Господарське зобов'язання виникає між суб'єктом господарювання й іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання. Суб'єкти господарського зобов'язання - зобов'язана сторона й управлена сторона - це не лише боржник і кредитор, які традиційно характерні для цивільно-правових (майново-господарських - за ГК) зобов'язань, але й суб'єкти організаційно-господарських повноважень;
б) особлива сфера суспільних відносин, в якій виникають господарські зобов'язання - сфера господарювання;
в) особливі підстави виникнення господарських зобов'язань. Господарське зобов'язання виникає з підстав, передбачених ГК;
г) особливий характер дій, що їх зобов'язаний вчинити (або утриматися від певних дій) один суб'єкт на користь іншого. Це дії господарського чи управлінсько-господарського характеру.
Що таке майново-господарські зобов’язання?
Господарські зобов'язання поділяються на два види: майново-господарські зобов'язання; організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарські зобов'язання - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:
а) суб'єкти господарювання, зазначені у ст. 55 ГК;
б) негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи;
в) органи державної влади і органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та у правленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами- громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства. Суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.