- •Національний університет “Львівська політехніка”
- •Вимоги до звіту
- •Основні методичні положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •1.1 Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку.
- •1.3 Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •Контрольні питання
- •Про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом
- •Класифікатор
- •1. Вид події, що призвела до нещасного випадку
- •2. Причини нещасного випадку
- •3. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Стислі пояснення щодо заповнення бланка повідомлення.
- •Література.
- •Завдання на практичну роботу
- •1. Дати визначення поняття “нещасний випадок на виробництві” 2, “нещасний випадок пов’язаний з виробництвом (страховий)” 2,7, “нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом” 7.
Стислі пояснення щодо заповнення бланка повідомлення.
Підпункт 6.1 заповнюється у разі здійснення підприємством виплат потерпілому за листком непрацездатності, на суму яких зменшується страховий внесок підприємства до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Підпункт 6.2 заповнюється згідно з пунктом 3 Інструкції щодо застосування положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці.
У підпункті 6.3 наводиться загальна вартість усього зіпсованого устаткування, інструменту, зруйнованих будівель, споруд. При груповому нещасному випадку для кожного з потерпілих ця сума визначається шляхом ділення загальної вартості на кількість потерпілих.
У підпункті 6.4 наводиться загальна сума коштів, витрачена підприємством на врятування потерпілого, поховання померлого, розслідування нещасного випадку, проведення експертизи, а також на транспортні засоби, засоби зв’язку тощо.
Підпункт 6.5 заповнюється шляхом додавання сум, зазначених у підпунктах 6.1 - 6.4.
Кодування повідомлень, складених про нещасні випадки із смертельними наслідками, є обов’язковим. Коди треба записувати в клітинках.
Тривалість тимчасової непрацездатності, зазначена в пунктах 4 - 5, кодується за кількістю робочих днів.
Витрати підприємства, зазначені в підпунктах 6.1 - 6.5,кодуються за сумою коштів у гривнях.
Додаток 4
ГОСТ 12.1.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
1. Фізично небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
машини, що рухаються, та механізми;
рухомі частини виробничого устаткування;
вироби, що пересуваються, заготівки, матеріали;
конструкції, що руйнуються;
гірські породи, що обрушуються;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації; підвищений рівень інфразвукових коливань; підвищений рівень ультразвуку;
підвищений чи знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухливість повітря;
підвищена, чи знижена іонізація повітря;
підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
підвищена напруженість електричного поля;
підвищена напруженість магнітного поля;
відсутність чи недостача природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність;
пряма і відбита блискість;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів, устаткування;
розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);
невагомість;
підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини.
2. Хімічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
Група підрозділяється на дві підгрупи.
2.1 – за характером впливу на організм людини:
загальнотоксичні (окис вуглецю, сірководень, метиловий спирт, сурикові фарби, етилований бензин та ін.);
дратівні (хлор, аміак, скипидар, вапно та ін.);
сенсибілізуючі - діючі як алергени (різні розчинники на основі нітросполук та ін.);
канцерогенні - які викликають ракові захворювання (нікель і його з'єднання, окисли хрому, азбест, нафтові бітуми, кам'яновугільні смоли та ін.);
мутагенні, що приводять до зміни спадкоємної інформації (свинець, марганець, радіоактивні речовини та ін.).
2.2 – за шляхом проникнення в організм людини:
через дихальні шляхи;
через травний тракт;
через шкіру.
3. Біологічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Ця група включає об'єкти, вплив яких викликає травми чи захворювання:
мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, спірохети, гриби, найпростіші);
макроорганізми (рослини, тварини).
4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі фактори:
фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження).