- •Міністерство освіти та науки україни
- •Лабораторна робота №1 випробування низьковипалених гіпсових в’яжучих
- •1. Теоретична частина
- •Марки гіпсових в’яжучих
- •Терміни тужавіння гіпсових в’яжучих
- •Класифікація гіпсових в’яжучих за тониною розмелення
- •2. Експериментальна частина
- •2.1. Визначення тонини розмелення гіпсу
- •2.2. Визначення стандартної консистенції (нормальної густоти) гіпсового тіста
- •2.3. Визначення термінів тужавіння гіпсового в’яжучого
- •2.4. Визначення границі міцності зразків-балочок
- •Висновки
- •Запитання до самостійної роботи
- •Список літератури
- •Лабораторна робота №2 випробування повітряного будівельного вапна
- •1. Теоретична частина
- •2.2. Визначення часу гасіння вапна
- •2.3. Визначення вмісту непогашених зерен
- •Висновки
- •Запитання до самостійної роботи
- •Список літератури
- •Випробування повітряних в’яжучих речовин
- •7.05130104 (8.05130104) „Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів”,
2.4. Визначення границі міцності зразків-балочок
Границю міцності визначають на зразках-балочках розмірами 40×40×160 мм. Для виготовлення зразків беруть пробу гіпсового в‘яжучого масою 1 кг. Засипають в‘яжуче у чашку з водою, взятою у кількості, необхідній для отримання тіста нормальної густоти, інтенсивно перемішують впродовж 60 с до отримання однорідного тіста, яке заливають у форми. Внутрішню поверхню металевої форми попередньо змащують машинним маслом. Для видалення повітря форму після заповнення струшують п‘ять разів. До настання тужавіння надлишки гіпсового тіста знімають лінійкою, пересуваючи її по верхніх краях форми перпендикулярно до поверхні зразків. Через (15±5) хв після закінчення тужавіння зразки виймають з форми, маркують і зберігають для випробувань. Визначають міцність зразків, виготовлених із гіпсового тіста нормальної густоти через 2 год після контакту гіпсового в‘яжучого з водою.
Зразки-балочки випробовують спочатку на згин за допомогою приладу Р-5. Випробування на згин виконують за схемою балки, встановленої на двох опорах при зосередженому навантаженні, прикладеному симетрично відносно осі балки, до її руйнування (рис. 3).
|
Під час випробування на приладі Р-5 зразок встановлюють на опори так, щоб його горизонтальні грані знаходилися у вертикальному положенні і вмикають прилад. Навантаження на зразок збільшується до його повного руйнування. Границю міцності на згин визначають як середнє арифметичне значення двох найбільших результатів випробування трьох зразків. |
Рис. 3. Схема випробування зразків-балочок на згин |
Границю міцності на згин, МПа, визначають за формулою:
, |
(3) |
де Р – руйнівне навантаження, МН;
l – відстань між опорами, м, (l=10 см);
b, h – відповідно ширина й висота поперечного перерізу зразка, м;
а – відстань між точками прикладання двох навантажень, м.
Отримані після цих випробувань половинки балочок відразу випробовують на стиск на гідравлічному пресі. Границю міцності на стиск визначають за формулою:
, |
(4) |
де Р – величина руйнівного навантаження, Н (кгс);
S – площа робочої поверхні пластин, см2 (S = 25 см2).
Границю міцності на стиск вираховують як середнє арифметичне результатів випробувань усіх зразків без найбільшого і найменшого результатів.
Результати визначення границі міцності на згин і стиск заносять в табл. 7 і 8.
Таблиця 7
Визначення границі міцності на згин
Показники |
Зразки-балочки | ||
1 |
2 |
3 | |
Висота зразка (h), м |
|
|
|
Ширина зразка (b), м |
|
|
|
Довжина зразка, м |
|
|
|
Площа зразка, м2 |
|
|
|
Руйнівне зусилля, (Р), МН |
|
|
|
Границя міцності на згин, МПа |
|
|
|
Середнє значення границі міцності на згин, МПа |
|
Таблиця 8
Визначення границі міцності на стиск
Показники |
Зразки половинок балочок | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
Руйнівне навантаження, кгс |
|
|
|
|
|
|
Границя міцності на стиск, кгс/см2 |
|
|
|
|
|
|
Середнє значення границі міцності на стиск, кгс/см2 |
| |||||
Середнє значення границі міцності на стиск, МПа |
|