- •Розділ 1 конструкційні деревина і пластмаси
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2. Будова деревини
- •1.3. Сортамент лісоматеріалів
- •1.4. Якість лісоматеріалів
- •1.5. Фізико - механічні властивості деревини
- •1.6. Захист дерев'яних конструкцій від загнивання і гниття
- •1.7. Захист дерев'яних конструкцій від займання та горіння
- •1.8. Конструкційні пластмаси
- •Розділ 2 розрахунок елементів дерев'яних конструкцій
- •2.1.Метод граничних станів
- •2.2. Нормативні та розрахункові навантаження
- •2.3. Нормативні та розрахункові опори деревини
- •2.4. Розрахунок дерев'яних елементів
- •Розділ 3 з'єднання елментів дерев'яних конструкцій
- •3.1. Загальна характеристика з'єднань
- •3.2. Контактні з'єднання
- •3.3. З'єднання з металевими зв'язками
- •3.4. Клейові з'єднання
- •3.5. З'єднання елементів пластмасових конструкцій
- •Розділ 4 захисні конструкції
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Дощаті настили
- •4.3. Клеєфанерні настили
- •4.4. Пластмасові настили
- •Розділ 5 дерев'яні балки і стійки
- •5.1. Балки суцільного поперечного перерізу
- •5.2. Дощатоклеєні балки
- •5.3. Клеєфанерні балки
- •5.4. Складені балки на піддатливих зв’язках
- •5.5. Дерев'яні стійки
- •Розділ 6 дерев'яні арки
- •6.1. Конструкції арок
- •6.2. Розрахунок дерев'яних арок
- •Розділ 7 дерев'яні рами
- •7.1. Конструкції дерев'яних рам
- •7.2. Розрахунок дерев'яних рам
- •Розділ 8 дерев'яні ферми
- •8.1 Конструкції дерев'яних ферм
- •8.2. Розрахунок дерев’яних ферм
5.3. Клеєфанерні балки
Клеєфанерні балки складаються з фанерних стінок, дощатих полиць і ребер, склеєних між собою. Вони мають ту ж область застосування, що і дощатоклеєні балки, але відрізняються від них значно меншими масою і витратою деревини, необхідним при їхньому виготовленні завдяки тому, що деревина сконцентрована в зонах дії максимальних нормальних напружень при згині. Фанерні стінки цих балок працюють на зріз надійніше, ніж деревина на сколювання.
Клеєфанерні балки (рис. 5.4) бувають коробчатого і двотаврового перерізу. Перші відрізняються від других підвищеною жорсткістю з площини згину. Двотаврові балки мають одинарні фанерні стінки і не мають переваги коробчатих, але вимагають удвічі меншої витрати фанери. По довжині клеєфанерні балки бувають постійного і перемінного перерізу. Основним типом таких балок є трапецієподібні двосхилі. Їхню висоту в середині прольоту визначають розрахунком на згин близькою до 1/8...1/12 прольоту. Висоту перерізу на опорах визначають розрахунком стінок на зріз і стійкість. Вона повинна бути не меншою 0,4 висоти в середині прольоту.
Рис. 5.4. Клеєфанерні балки: а - фасад; б коробчастий і двотавровий переріз; 1- клеєфанерні пояса;
2 — фанерні стінки; 3 — дощаті ребра; 4 — стик пояса; 5 — стик стінки
Стінки клеєфанерних ребристих балок виготовляють з водостійкої будівельної фанери товщиною 8...12 мм. Напрямок зовнішніх шпонів фанери варто приймати паралельним волокнам поясів і поздовжніх осей балки. Пояси клеєфанерних балок виготовляють прямокутної форми з дощок, розміщених між двома фанерними стінками або з двох сторін стінки.. По площинам склеювання з фанерними стінками пояса повинні мати прорізи для того, щоб ширина клейових швів не перевищувала 10 см для запобігання перенапруження швів у результаті різних деформацій деревини поперек волокон і фанери при коливаннях вологості.
По довжині дошки поясів з'єднуються зубчатим шипом. У місці перелому двосхилих балок верхній пояс з'єднується по довжині кутовим зубчатим шипом. Нижні розтягнуті пояси балок виготовлятися з дощок першого сорту. Верхні стиснуті пояси і ребра клеєфанерних балок виготовляються з дощок 2-го сорту.
В коробчатих балках ребра розташовуються в порожнині між двома фанерними стінками, а в двотаврових — по обидві сторони стінки. Їх рекомендується суміщати зі стиками стінок і опорами прогонів. По довжині ребра ставляться з кроком, рівним 1/8...1/10 прольоту.
Розрахунок ребристих клеєфанерних балок проводять на згин з врахуванням спільної роботи дощатих поясів і фанерних стінок без врахування піддатливості з'єднань. У трапецієподібних балках змінної висоти перерізу при рівномірному навантаженні виникають максимальні напруження згину не в середині прольоту, а на відстані х від опори і визначається в залежності від прольоту l, висоти опорного перерізу між осями поясів hо й ухилу пояса і по формулі
де γ=hо/lі.
У цьому перерізі згинальний момент М = 0,5qх(1— х). Геометричні характеристики перерізу балки визначаються з врахуванням того, що модуль пружності фанери менший, ніж деревени, і складає всього Еф= 0,9Ед = 9000МПа.
Перевірка нормальних напружень у поясах балки проводиться в перерізах, де вони досягають максимальної величини. Верхній пояс балки перевіряється при стиску від згину з врахуванням його стійкості з площини балки при ширині перерізу b і відстанях між закріпленнями в покритті lр по формулі
де φ= 1—0,8(l/100)2-коефіцієнт стійкості пояса з площини при гнучкості l =lр (0,29b) <= 70;
Rc = 15 МПа — розрахунковий опір стиску клеєної деревини.
Нижній пояс балки перевіряється при розтяганні від згину по формулі
де Rр=10 МПа — розрахунковий опір деревини розтяганню.
Міцність фанерних стінок перевіряється на зріз і сколювання в перерізах над опорами, де діють максимальні поперечні сили Q=ql/2 по формулі
де b- сумарна товщина стінки;
Rф.с= 6 МПа — розрахунковий опір фанери зрізу.
По цій же формулі перевіряється міцність фанери по клеєним швам, які з'єднують стінки з поясами. При цьому ширина площі сколювання приймається рівною подвійній висоті перерізу поясів.
Розрахунок по прогинах, клеєфанерних балок від нормативних навантажень проводиться з використанням тих же формул і виразів, що і клеєдерев’яних, з урахуванням додаткових прогинів у результаті перемінності висоти перерізу і дії сколюючих напружень. .При. цьому враховуються різні значення модулів пружності і зсуву деревини і фанери. Коефіцієнт врахування прогину с від напружень, що сколюють t, визначається з урахуванням двотаврової схеми перерізу з виразу
де γ=Ап/Аст, — відношення площі перерізу поясів до площі перерізу стінки в середині прольоту балки.