Тема 6. Організація технологічного забезпечення автоматизованої інформаційної системи. - 6 годин

Інформаційна технологія та її місце в інформаційній системі підприємства. Сутність технологічного забезпечення та його місце в автоматизованій інформаційній системі. Вплив параметрів задач автоматизованої інформаційної системи на оброблення економічної інформації. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію. Методологічні особливості інформаційних технологій в різних умовах використання обчислювальної техніки. Гіпертекстова та мультимедійна технології. Мережні інформаційні технології оброблення економічної інформації.

Інформаційна технологія та її місце в інформаційній системі підприємства

Процес управління є насамперед інформаційним процесом. На першому його етапі здійснюють збирання й накопичення інформації про стан об'єкта управління та зовнішнє середовище, на другому — її перероблення для прийняття управлінських рішень. При цьому використовуються задані критерії цілі. Сукупність логічних й обчислювальних дій для вироблення потрібних рішень називають алгоритмом управління. Третій етап процесу управління передбачає видачу й доведення до керованого об'єкта розпоряджень (команд).

Кожний об'єкт управління не може функціонувати без пов'язаної з ним економічної ІC, яка за своїм складом нагадує підприємство, що переробляє дані та виробляє вихідну інформацію. Як і в будь-якому виробничому процесі, в 1C присутня технологія перетворення вхідних даних на результатну інформацію.

Поняття "технологія" (від грец. techne — мистецтво, майстерність, уміння) охоплює систему методів і способів оброблення, зміни побудови, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату та способів виготовлення продукції у виробничому процесі.

Менеджмент завжди тісно пов'язаний зі збиранням, опрацюванням інформації та доведенням прийнятих рішень. Технологія прийняття рішень завжди мала інформаційну основу. Із застосуванням засобів обчислювальної техніки в менеджменті з'явився спеціальний термін "інформаційна технологія".

Поняття IT охоплює як методи оброблення інформації, так і організаційно-управлінські концепції її формування та споживання, а також сукупність усіх видів інформаційної техніки.

Інформаційна технологія — поєднання процедур, що реалізують функції збирання, накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних із застосуванням технічних засобів.

Тому IT невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її реалізовано.

Інформаційні технології залежать від таких компонентів: технічних засобів; персоналу, здатного використовувати їх; організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі; інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Основу технології оброблення даних складають процеси перетворення вхідної інформації на результатну. Кожна IT закінчується створенням інформаційного продукту.

Технологія розв'язання задачі на ЕОМ охоплює роботи, необхідні для збирання, реєстрації, передачі вхідних даних, їх збереження, оброблення на ЕОМ за відповідним алгоритмом, видачі результатів, передачі їх користувачам, а також послідовність виконання цих робіт.

Інформаційні технології впливають на підвищення якості та кількості послуг; розвиток ПЗ; створення умов для підвищення рівня життя населення; зміну умов дії соціально-економічного механізму внаслідок зміни умов праці й залучення інформації як предмета праці; значне скорочення інвестиційних та управлінських витрат; розширення доступу до інформації з боку більшої кількості користувачів й удосконалення можливостей одержання, збереження, поширення інформації при використанні різноманітних джерел; підвищення ефективності економічних контактів; створення нових можливостей зміцнення національної обороноздатності країни.

Комп'ютерні IT пройшли у своєму розвитку етап машинних ресурсів, етап програмування, етап HIT, етап високих IT.

Функціональні обмеження і висока вартість ЕОМ визначали основне завдання IT етапу машинних ресурсів (50—60-ті роки XX ст.) — підвищення ефективності оброблення даних за формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Для прискорення кодування за алгоритмами були створені алгоритмічні мови Алгол, Фортран. Однак загальні витрати на програмування становили кілька відсотків вартості машинного часу ЕОМ. Тому завданням технології на цьому етапі була економія машинних ресурсів, щоб при мінімальній ємності пам'яті, яку займає програма, забезпечувалась максимальна кількість операцій, виконуваних за одиницю машинного часу. Вирішенню цього завдання сприяли операційні системи (ОС), орієнтовані на пакетний режим оброблення даних, оптимізувальні транслятори.

Етап програмування (середина 60-х — початок 80-х років XX ст.) вимагав перегляду сформованих критеріїв функціонування обчислювальних засобів. Успіхи в розвитку електроніки вели до швидкого зниження питомої вартості машинних операцій і біта оперативної пам'яті, тоді як витрати на розроблення й супровід програм мали тенденцію до зростання. Тому центральне завдання технології на цьому етапі полягало в економії людських ресурсів.

Основу концепції третього етапу — HIT (початок 80-х років XX ст.) складали ідеї: автоформалізація фахових знань користувачів в обчислювальному середовищі АРМів, інтелектуалізація всіх форм взаємодії користувачів із технічними засобами. Технічною базою на цьому етапі розвитку IT був масовий випуск ПЕОМ. Користувачеві надавалась можливість автоматизувати все, що люди можуть описати, програму вати без програмістів. Основним завданням HIT було створення типової технології автоматизації персональних знань, а метою - економія праці користувачів. Елементом HIT стало АРМ фахівця певного профілю.

В основу концепції високих IT (четвертий етап) покладено ідею вдосконалення засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети.

Виникнення високих IT стало можливим завдяки здешевленню вартості ПЕОМ і широкому їх охопленню глобальними комп'ютерними мережами, що ґрунтується на платформі "клієнт—сервер".

Програмне забезпечення включає вже не тільки індивідуальні додатки, а й системи конференцій, підтримує мультимедіа і тривимірну графіку. Відбувається злиття двох течій у "хвилю активних додатків", які, з одного боку, є інтерактивними розподіленими додатками (загальна парадигма систем "клієнт—сервер"), а з іншого — інтерактивними мультимедійними додатками, що полегшують спілкування людей. Інформаційне забезпечення будується на основі розподілених БД.

Основними завданнями високих IT є: досягнення універсальності методів комунікацій; підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу "людина — ЕОМ", який ґрунтується на принципах інтуїтивного інтерфейсу; відкритість стандартів, тобто використання протоколів та програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного інтерфейсу для всіх взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів, тобто до локальних дисків і Web-сторінок, графіки та мультимедіа).

Метою цього етапу є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу доступної користувачеві інформації, повноцінність використання як персональних машинних ресурсів, так і мережних.

За способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації виділяють IT у централізованих автоматизованих 1C та IT у децентралізованих системах оброблення даних.

За способом реалізації в АІС розрізняють традиційні, нові та високі IT.

За ступенем охоплення задач управління IT поділяють на: IT електронного оброблення даних, IT автоматизації функцій управління, IT підтримки прийняття рішень, IT електронного офісу, IT експертної підтримки.

За типом користувацького інтерфейсу класифікують пакетні, діалогові та мережні IT.

За способом побудови мережі виділяють локальні, багаторівневі, розподілені IT.

За моделями обчислювального процесу розрізняють такі IT: хост-орієнтовані; технології, що реалізують модель процесу з розподіленими ресурсами; технології "клієнт — сервер".

Інформаційні технології різняться видом інформації, яка обробляється:

Вид інформації, що обробляється Вид IT

Дані СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори

Текст Текстові процесори

Графіка Графічні процесори

Знання EC

Об'єкти реального світу Мультимедіа

Технологія як процес присутня у будь-якій ПС. Як інструмент IT може використовуватися різними користувачами: як розробниками IT, так і непрофесіоналами.

Предметна технологія — це послідовність технологічних етапів модифікації первинної інформації у результатну. Наприклад, предметна технологія БО припускав оформлення та приймання первинної документації, запис бухгалтерського проведення, зміну стану аналітичного обліку, на основі чого — зміну рахунків синтетичного обліку й балансу.

Технологія оброблення інформації, що використовується як інструментарій у різних ПС для розв'язання різноманітних задач, називається забезпечувальною. Такі IT можуть класифікуватися за класами задач, на які їх орієнтовано.

За ПС, що обслуговуються, IT поділяються на IT бухгалтерського обліку, IT банківської діяльності, IT податкової діяльності, IT страхової діяльності та ін.

Об'єднання забезпечувальних технологій на основі предметної технології, зведення їх до єдиного стандарту інтерфейсу є функціональною IT — середовищем пере­творення даних і частиною IT. Наприклад, робота співробітника кредитного відділу банку з використанням ЕОМ припускає застосування банківських (предметних) технологій для оцінювання кредитоспроможності позичальника, формування кредитного договору і термінових зобов'язань, розрахунку графіка платежів, реалізованих у певній IT: СУБД, текстовому редакторі та ін. Перетворення забезпечувальної IT на функціональну може здійснюватися як програмістом-проектувальником, так і самим користувачем, що залежить від інтерфейсу "користувач — ЕОМ".

Сутність технологічного забезпечення та його місце в автоматизованій інформаційній системі

Системою, що реалізує IT за допомогою персоналу й комплексу технічних засобів, є автоматизована ІC. Вона поєднує людські ресурси, устаткування, ПЗ, мережі зв'язку та інформаційні ресурси з метою збирання, перероблення й поширення інформації.

Залежно від технології та функціональних аспектів АІС може бути розбита на кілька складових елементів (схема 54). Використовуючи технологічний аспект розгляду, в АІС виділяють апарат управління, техніко-економічну інформацію, методи й засоби її технологічного оброблення.

Якщо відокремити апарат управління, то залишаться технологічно тісно взаємозв'язані елементи, які за єдиного системного використання економіко-матема-тичних методів та технічних засобів управління утворять IT.

Інформаційні технології реалізують інформаційні процеси в АІС організаційного управління за допомогою ЕОМ та інших технічних засобів.

Автоматизована ІC як людино-машинна система, в межах якої реалізується інформаційна модель, формалізує процеси оброблення даних, замикає за допомогою IT через себе прямі та зворотні інформаційні зв'язки між об'єктом й апаратом управління, а також вводить у систему і виводить із неї потоки зовнішніх інформаційних зв'язків.

Автоматизована 1C за допомогою IT забезпечує автоматизоване збирання та оброблення інформації, зберігання інформації в БД і її комплексне використання під час розв'язування задач менеджменту, організацію раціонального документообігу і в перспективі — безпаперове оброблення інформації.

Функції IT визначають її структуру, що включає процедури збирання та реєстрації, підготовки інформаційних масивів, оброблення, накопичення і зберігання даних, формування результатів інформації, передачі даних, прийняття рішень.

Автоматизовані 1C за допомогою IT реалізують розв'язання функціональних задач управління. Забезпечувальні підсистеми створюють умови для роботи функціональних компонентів АІС. У складі цих підсистем виділяють інформаційне, технічне, програмне, математичне, право­ве, лінгвістичне, організаційне, ергономічне, технологічне та інше забезпечення.

Технологічне забезпечення АІС — сукупність організаційних, ме­тодичних і технічних документів, що регламентують процес люди-но-машинного оброблення даних.

Основу технологічного забезпечення АІС складають предметні та функціональні технології.

Предметна технологія відображає традиційну технологію управління, є послідовністю технологічних (ручних) операцій перетворення первинної інформації на результатну. Наприклад, у БО інформація первинних документів, відображаючи господарську операцію, трансформується в бухгалтерське проведення, яке змінює стан аналітичного обліку і спричиняє зміну рахунків обліку, балансу.

В автоматизованих 1C помітну роль відіграють забезпечувальні IT, що використовуються як інструментарій в різних ПС для розв'язання задач управління. Застосування IT з метою реалізації предметних технологій трансформує її у функціональну IT. Ідеться про управління об'єктом на основі HIT.

Предметна та функціональна IT впливають одна на од­ну. Перша наповнює другу специфічним змістом, забезпечує виконання нею певних функцій.

Функціональні IT можуть використовуватися управ­лінськими працівниками без посередників (програмістів). Вони характеризуються діалоговим режимом розв'язування задач. Мережні технології забезпечують взаємодію багатьох користувачів.

Технологічне забезпечення включає опис технологічного процесу автоматизованого оброблення даних, сцена­рій діалогу "користувач — ЕОМ", порадник користувача.

Схема технологічного процесу — це основний документ технологічного процесу оброблення інформації стосовно певної задачі, завдяки якому простежуються її внутрішні та зовнішні зв'язки з іншими задачами, підсистемами, підрозділами, серверами. Для наочності в схемі відображають організаційні форми використання технічних засобів й інших структурних підрозділів, пов'язаних із реалізацією технологічного процесу. Це місця виникнення і споживання інформації.

Схеми технологічного процесу розробляють на основі постановки задачі та її інформаційної моделі. При цьому потрібно визначити: які технічні засоби будуть використані на всіх етапах технологічного процесу; яка буде технологія; яка буде застосовуватися СУБД; як будуть готуватися первинні дані; в якому вигляді будуть видаватися результати.

Сценарій діалогу є своєрідним описом, що дає змогу в кожному конкретному випадку простежувати послідовність повідомлень, якими обмінюються партнери — ПЕ­ОМ і користувач.

Він є сукупністю команд, організованою так, що в кожний момент роботи ЕОМ відомо, яка команда виконуватиметься наступною. Команди сценарію мають дві особливості: про кожну відомо, який з партнерів діалогу її виконує; дії, що призначаються кожною командою, містять один елементарний акт взаємодії. Сценарій діалогу складається з послідовності кадрів.

У 1989 р. була анонсована технологія сценаризації, яка забезпечила доступ до можливостей сучасної ЕОМ фахівців різних ПС незалежно від їхнього досвіду програмування. Технологія сценаризації є новим методом взаємодії людини та ЕОМ при створенні додатків і концептуальною базою для побудови авторських інструментальних систем. Написання додатка замінюється побудовою безпосередньо на екрані монітора логічної схеми процесу, який виконуватиме ЕОМ під час розв'язування задачі. Сценарна схема на екрані монітора є одночасно описом послідовності дій програми, що створюється, і готовим до виконання додатком. При цьому процес побудови сценарної схеми розв'язання задачі та формування необхідних даних візуалізовано. Прикладом реалізації технології сценаризації є інструментальна система "СЦЕНАРІЙ-W" для середовища Windows.

Фрагмент схеми технологічного процесу розв'язування задачі "Розрахунок потреби цеху в матеріалах" наведе­но в додатку Б (схема 110), фрагмент сценарію взаємодії користувача та ПЕОМ стосовно цієї задачі — в додатку Б (схема 111).

Технологічний процес розв'язування задачі на ЕОМ є деякою сукупністю операцій перетворення початкової інформації з метою здобуття результатної інформації, потрібної для прийняття управлінського рішення.

Технологічний процес оброблення інформації складається з етапів — відносно самостійних, логічно закінчених, відособлених у часі та просторі збільшених частин процесу. В централізованих АІС технологічний процес включає чотири етапи: первинний, підготовчий, основний, заключний.

Первинний етап здійснюється в місцях виникнення початкової інформації. На цьому етапі виконують вимірювання, реєстрацію та передачу інформації на оброблення.

Підготовчий етап включає контроль, приймання но­сіїв інформації, в разі необхідності — створення машинних носіїв, введення їх в ЕОМ, контроль, формування файлів на машинних носіях.

Основний етап полягає в змістовому обробленні даних, суть якого визначається постановкою конкретної задачі, структурою даних, що обробляються, складом ПЗ. Результати можуть видаватися на принтер, екран або на магнітні носії.

Заключний етап передбачає контроль результатної інформації, яка виводиться на друк або екран ЕОМ, розмноження її в необхідній кількості засобами копіювальної техніки та передачу користувачам за призначенням.

Технологічний процес в умовах децентралізованих АІС включає три автоматизованих етапи: створення й обслуговування БД; розв'язання функціональних задач (реалізація запитів); реалізація сервісних функцій.

Етап технологічного процесу складається з множини операцій.

Технологічна операція — закінчена частина технологічного процесу, що виконується на одному робочому місці одним працівником неперервно над певною сукупністю даних.

Серед технологічних операцій виділяють виконавчі та контрольні. Виконавчі операції змінюють форму подання інформації або значення атрибутів: розрахунок потреби цеху в матеріалі, річної виробничої програми та ін. Контрольні операції лише перевіряють правильність виконавчих операцій (наприклад, контроль якості друку відомості).

За ступенем автоматизації операції поділяють на ручні, машинно-ручні та машинні, за просторово-часовими характеристиками — на операції збирання та реєстрації інформації, передачі її на оброблення, підготовки машинних носіїв, оброблення, видачі та розмноження результатів.

За способом поєднання операцій виділяють такі типи технологічного процесу: операційний, предметний, мішаний. В операційному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюють одну або кілька споріднених операцій оброблення будь-яких видів інформації (операція введення даних на МД комп'ютера та контроль цього введення). У предметному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюють одну або кілька операцій оброблення інформації одного виду або одного документа (автоматизація обліку матеріалів на складі). За мішаного технологічного процесу частину операцій виконують за операційним типом, а частину — за предметним.

Технологічні операції об'єднують в процедуру — певну сукупність послідовних операцій, після реалізації яких дані або їх носій набувають конкретної, завершеної форми подання (файл, вихідна форма).

Мета раціональної організації технологічного процесу оброблення інформації полягає в здобутті необхідної інформації для управління, при цьому мають бути забезпечені вірогідність і терміновість з найефективнішим використанням ресурсів АІС та найменшою вартістю.

Технологічний процес оброблення інформації характеризується такими параметрами: витратами на підготовку і контроль інформації; витратами машинного часу; розподілом процесу оброблення інформації; забезпеченням ефективної експлуатації ІФ; здобуттям необхідної інформації в заданий час у заданому місці; ефективною організацією введення даних; здійсненням повного контролю за всіма операціями; захистом даних та санкціонуванням зміни і використання інформації.

На параметри технологічного процесу оброблення інформації впливають: конфігурація комплексу технічних засобів; обсяг, спосіб збирання та реєстрації інформації; організація БД; алгоритм розв'язання задачі; ПЗ; СУБД; режим оброблення даних; вимога до надійності, а також вірогідності інформації; вимога до захисту даних.

Вплив параметрів задач АІС на оброблення економічної інформації

Система оброблення даних складається із задач — алгоритмів або сукупностей алгоритмів формування вихід­них документів (повідомлень), що мають певне функціональне значення для управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Будь-яку задачу оброблення даних можна подати у вигляді

У = f(x),

де у — вихідна сукупність показників; f — операторний комплекс, що складається із взаємозв'язаних елементарних операцій оброблення даних; х — вхідний комплекс показників (первинних і проміжних).

Розв'язування задачі є процесом здобуття підсумково­го показника (документа, ВК), що містить інформацію для прийняття рішень під час управління діяльністю суб'єкта господарювання.

Робота над кожною задачею, що розв'язується в АІС, складається з таких етапів: формування мети розв'язання задачі; вибір методу її розв'язання; розроблення алгоритму; складання програми; розв'язання задачі на ЕОМ; аналіз результатів і прийняття рішень.

За характером впливу на керований об'єкт задачі поділяють на три класи:

1. Розрахункові задачі. При їх розв'язуванні знаходять кількісні величини, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання. Ґрунтуються на алгоритмі прямого розрахунку, регламентуються економічними та правовими умовами.

2. Оптимізаційні (варіантні) задачі. У процесі їх розв'язування на основі оптимізаційного алгоритму з використанням економіко-математичних методів здійснюють багаторазові повторення розрахунків. Це дає змогу вибрати за заданим критерієм вихідну інформацію для прийняття управлінського рішення, яка найадекватніше відповідає виробничо-господарській ситуації.

3. Задачі, що не формалізуються або слабко формалізуються. Ці задачі в рамках системи підтримки прийняття рішень (СППР) орієнтовано не на автоматизацію ОПР, а на надання їй допомоги в пошуку розв'язку.

Розрахункові задачі, що розв'язуються регулярно з установленою циклічністю і не потребують миттєвої реакції обчислювальної системи, реалізуються в режимі пакетно­го оброблення. Кілька таких задач об'єднуються в пакет, який вводять й обробляють в ЕОМ. Мета пакетування — досягти найефективнішого завантаження пам'яті, пристроїв введення-виведення. Тривалість обчислення при цьому не має значення. Задачі, що розв'язуються в режимі пакетного оброблення, поділяють на задачі прямого доступу й оптимізаційні.

З технологічної точки зору реалізація оптимізаційних задач пов'язана зі значним завантаженням процесора, периферійні пристрої використовуються менш інтенсивно. Розв'язання задач прямого доступу веде до переважного завантаження пристроїв введення-виведення; процесор використовується менше, оскільки ці задачі зводяться до виконання нескладних арифметичних операцій, багаторазового угруповування і вибірки великого обсягу даних.

Наступна група функціональних задач АІС потребує швидкої реакції обчислювальної системи на запит. До цієї групи входять задачі інформаційно-довідкові й оперативної лічби. Інформаційно-довідкові задачі задовольняють потребу користувача в інформації, що зберігається в БД. Тому вони характеризуються не визначеними заздалегідь запитами користувача, а необхідністю в оперативному діалозі з ЕОМ. Крім того, час відповіді ЕОМ не повинен перевищувати кількох секунд. Характерна особливість за­дач оперативної лічби полягає в тому, що в процесі їх розв'язування не тільки вилучають необхідні дані з БД, а й виконують розрахунки із залученням оперативної інформації, які актуалізують БД. З точки зору технології розв'язування ця група задач потребує системи доступу користувачів до БД, контролю інформації, що вводиться. Системи підготовки прийняття рішень орієнтовано на розв'язання слабкоформалізованих задач управління під­приємствами, які виникають внаслідок невизначеності ринкового середовища. Задачі цього класу мають спільну БД і спільну базу моделей для розв'язання. Особлива увага в них приділяється діалогу, зокрема дружності інтерфейсу ОПР—СППР. На параметри технологічного процесу також впливають структура алгоритму розв'язання задачі, часові інтервали, коли потрібна результатна інформація стосовно розглядуваної задачі, відповідна конфігурація технічних засобів.