3.3. Розрахунок третього варіанту (котел односекційний з пониженими параметрами)

Визначаємо складові річних експлуатаційних витрат:

1. Витрати на паливо:

S_B3 = 9,044 ∙ 10¹¹ грн.

2. Витрати на амортизацію і поточний ремонт:

S_A3 = P_A ∙ K₃

P_A = 0,075 – доля відрахувань на амортизацію

К₃ – капіталовкладення.

S_A3 = 0,075 ∙ 2,083 ∙ 10⁸ = 15 622 500 грн.

3. Витрати на заробітну плату персоналу:

З_п3 = З ∙n ∙ W

З_п3 = 8,1 ∙ 10⁸ грн

4. Загальностанційні та інші витрати

S₀₃ = α (S_A3 + S_n3)

α = 0,15 – доля відрахувань

S₀₃ = 0,15 ( 15 625 000 + 8,1 ∙ 10⁸) = 1,2384 ∙ 10⁸ грн.

5. Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:

S_p3 = S_B3 + S_A3 + S_n3 + S₀₃ = 9,044 ∙ 10¹¹ + 15 622 500 + 8,1 ∙ 10⁸ + 1,2384 ∙ 10⁸ =

9, 05349 ∙ 10¹¹ грн.

6. Собівартість річної виробітки електроенергії:

S₃ = S_B3 + S_n13

де S_n13 – умовні постійні затрати

S_n13 = К_с3 ∙ ,

К_с3 – кошторисна вартість промислового будівництва;

h - доля умовного-постійних затрат

S_n3 = 8,332 ∙ 10¹² ∙ = 6,082 ∙ 10¹¹ грн.

Отже, S₃ = 9,044 ∙ 10¹¹ + 6,082 ∙ 10¹¹ = 15,126 ∙ 10¹¹ грн.

7. Річний відпуск електроенерії:

Є₃ = W₃ ∙ h_в.с

h_в.с – число годин використаної встановленої потужності

Є₃ = 39 ∙ 10³ ∙ 6500 = 2,53 ∙ 10⁸ кВт∙год

8. Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:

S₃ = = = 5978,6 грн.

9. Балансовий прибуток

П_б2 = Р₃ – S₃

де Р₃ – об’єм виробництва

Р₃ = Тариф ∙ Є₃ = 15000 ∙ 2,53 ∙ 10⁸ = 3,795 ∙ 10¹² грн.

Отже, П_б3 = 3,795 ∙ 10¹² – 15,126 ∙ 10¹¹ = 2,554 ∙ 10¹² грн.

10. Термін окупності капіталовкладень:

Т₃ = К_с3 / П_б3 = = 3,26 року

Отже, на основі приведених розрахунків та порівняльного аналізу проектування парогазової установки для промислового району міста можна зробити висновок, що використання двосекційного котла для нашої установки є найбільш доцільним оскільки річна витрата палива при використанні даного варіанту об’єм виробництва збільшиться, що дозволить зменшити собівартість до 5186,7 грн. Також при розрахунку терміну окупності бачимо, що незважаючи на дещо більші капіталовкладення термін окупності проекту з використання двосекційного котла є нижчим в порівнянні з іншими, що є в межах норми.

Розділ 4. Охорона праці

Для нормальної роботи експлуатаційного персоналу необхідно створити сприятливі умови. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря біля тіла людини, а також температура стін і оточуючих предметів утворюють мікро-клімат на робочому місці. Принцип нормування мікроклімату заключається в утворенні оптимальних умов для теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем. Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії.

A. Легкі фізичні роботи (категорії Іа, Іб):

Іа - легкі фізичні роботи, за яких витрати енергії не перевищують 139 Вт. До них належать роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (основні процеси точного приладобудування і машинобудування, на годинниковому, швейному виробництвах, у галузі управління та ін.);

Іб - легкі фізичні роботи, за яких енерговитрати становлять 140... 174 Вт. До них належать роботи, які виконуються сидячи або стоячи, з незначною ходьбою і які супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій у поліграфічній промисловості, на підприємствах зв'язку, контролери, майстри в різних видах виробництва та ін.).

Б. Фізичні роботи середньої важкості (категорії ІІа, ІІб) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 175...232 Вт (категорія Па) та 233. ..290 Вт (категорія ІІ6). До категорії ІІа відносять роботи, що пов'язані з постійною ходьбою, виконуються сидячи чи стоячи, але не потребують переміщення вантажів (механіко-складальні цехи машинобудівних підприємств, прядильно-ткацьке виробництво тощо).

До категорії ІІб належать роботи, пов'язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10 кг) вантажів (механізовані ливарні, ковальські, термічні, зварювальні цехи машинобудівних заводів і металургійних підприємств).

B. Категорія важких фізичних робіт (категорія III) охоплює види діяльності, за яких витрати енергії перевищують 290 Вт. До категорії ПІ належать роботи, пов'язані із систематичним фізичним напруженням, а також із постійними пересуваннями і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів (основні процеси мартенівського, ливарного - з набиванням і заливанням опок, прокатного, ковальського - з ручним куванням, термічного виробництва та ін.

Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Таблиця 4.1 - Встановлені норми оптимального мікроклімату:

Приміщення	Теплий період			Холодний період
	t, 0C	φ, %	U, м/с	t, 0C	φ, %	U, м/с
Машзал	22-25	60-40	до 0,2	22-24	60-40	0,1

Для того, щоб створити належний мікроклімат на робочому місці ліквідується або зменшується виділення в приміщенні надлишкового тепла від нагрітих поверхонь паропроводів, турбін. Для цього використовується теплова ізоляція із теплопровідних матеріалів: азбесту, мінеральної вати та ін. Зовнішня температура теплової ізоляції не перевищує 55 ⁰С.

Для підтримання нормального мікроклімату передбачається вентиляція і конденціонування повітря. Вентиляція відбувається випарювальним охолоджен-ням притоком повітря і робота цієї системи є автоматизована. Шум і вібрація несприятливо діють на організм людини, бо вони впливають на нервову систему, зір, слух, м’язи. Для ліквідування корпусного звуку агрегати встановлюють на самостійні фундаменти з акустичною ізоляцією, віброізольовуються від підлоги і конструкцій приміщення, їхні спеціальні ароматизатори мають вигляд стальних пружин або пружинних прокладок із гуми, пробки, войлоку, азбесту. Вібрація і шум обладнання усувається шляхом статичного і динамічного балансування обертових механізмів, а також віброізоляцією і вібропоглинанням.

Управління технологічним обладнанням станції відбувається з щита управління, який розташований в приміщенні електричних приладів. Для забезпе-чення нормальної трудової діяльності оперативного персоналу на щиті управління проведено ряд заходів: стіни викладені із звуконепроникного матеріалу, що значно знижує рівень шуму, який не перевищує 65 дБ.

Для освітлення використовується люмінесцентні лампи. Пульт управління виконаний у вигляді дуги, що можливість черговому машиністу нести постійний нагляд за приладами. Притік свіжого повітря на щиті управління забезпечується за допомогою автономних конденціонерів.