
- •Анотація
- •Розділ 1. Загальна характеристика пгу
- •1.1. Основні елементи технологічної схеми пгу з ку
- •1.2. Теплові схеми і показники пгу з котлом-утилізатором
- •1.3. Розрахунок теплової схеми пгу
- •Розділ 2. Характеристика пгу з котлом-утилізатором
- •2.1. Парогазова установка з одноконтурним ку
- •2.2. Парогазова установка з двоконтурним ку
- •2.3 Конструктивні схеми котлів утилізаторів
- •2.4. Характеристика деаераторної установки
- •2.4.1. Призначення і фізичні основи процесу термічної деаерації
- •2.4.2. Будова деаератора
- •2.4.3.Схема деаераторної установки
- •2.5. Розрахунок котла-утилізатора
- •Розрахунок другої секції
- •Розділ 3. Економічна частина
- •3.1. Розрахунок першого варіанту (котел двосекційний)
- •3.2. Розрахунок другого варіанту (котел односекційний)
- •3.3. Розрахунок третього варіанту (котел односекційний з пониженими параметрами)
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Характеристика машинного відділення
- •4.2. Протипожежні заходи
- •4.3. Міри безпеки при експлуатації турбіни
- •Висновок
- •Список літератури
Розділ 3. Економічна частина
Застосування теорії невизначеності для визначення оптимального варіанту.
В проектній і експлуатаційній практиці техніко-економічні розрахунки забезпечують найбільш ефективне використання матеріальних ресурсів та коштів. Основ-ними показниками економічності станції є питомі капітальні затрати по спорудженню станції, собівартість електричної енергії і питомі приведені затрати. В цьому розділі необхідно вибрати з трьох варіантів (три енергетичні кот-ли) найбільш оптимальний. Для цього спочатку визначаються основні економічні показники та приведені затрати по кожному варіанту, а потім на основі теорії невизначеності за допомогою критеріїв оптимальності та розрахункової матриці вирішується поставлена задача.
Для першого варіанту вибирається два котли-утилізатори двосекційні, для другого – два котли односекційні,а для третього – односекційний котел з пониженими параметрами. Розрахунок цих трьох котлів покаже, який з них є найоптимальнішим.
3.1. Розрахунок першого варіанту (котел двосекційний)
Визначаємо складові річних експлуатаційних витрат:
Витрата на паливо для трьох варіантів буде незмінною:
SB1 = SB2 = SB3 = C ∙ B
С – вартість палива, 17 ∙ 106 грн.
В – річна витрата палива
SB1 = 17 ∙ 106 ∙ 53,2 ∙ 103 = 9,04 ∙ 1011 грн/рік
Витрати на амортизацію і поточний ремонт:
SA1 = PA ∙ k1
pA = 0, 075 – доля відрахувань на амортизацію;
k1 – капіталовкладення, k1 = 2,096 ∙ 108 = 15 720 000 грн.
Витрати на заробітну плату персоналу:
Sn1 = З ∙ n ∙ W,
З – середня платня з нарахуванням на одну штатну одиницю
n = 0,9 – штатний коефіцієнт експлуатації персоналу;
W – потужність станції.
Sп1 = 20 ∙ 106 ∙ 0,9 ∙ 45 = 8,1 ∙ 108 грн.
Загальностанційні та інші витрати:
S01 = α (SA1 + Sn1)
α = 0,15 – відповідна доля відрахувань
S01 = 0,15 (15 720 000 + 8,1 ∙ 108) = 1,2150 ∙ 108 грн.
Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:
Sp1 = SB1 + SA1 + Sn1 + S01 = 9, 044 ∙ 1011 + 15 720 000 + 8,1 ∙ 108 + 1,2150 ∙ 108 = 9,05347 ∙ 1011 грн/рік.
Собівартість річної виробітки електроенергії:
S1 = SB1 + Sn31
Sn31 - умовно-постійні затрати;
Sn31
= Сс1
∙
Сс1 – кошторисна вартість промислового будівництва; h – доля умовно-постійних затрат.
Sn31
= 8,362 ∙ 1012
∙
=
6,104 ∙ 1011
грн.
Отже, S1 = 9,044 ∙ 1011 + 6,104 ∙ 1011 = 15,148 ∙ 1011 грн.
Річний відпуск електроенергії:
Є1 = Wi ∙ hв.с ,
hв.с – число годин використань встановленої потужності
Є = 45 ∙ 103 ∙ 6500 = 2,92 ∙ 108 кВт/год
Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:
S1 = S1 / Є1 = 15,148 ∙ 1011 / 2,92 ∙ 108 = 5187,6 грн.
Балансовий прибуток
Пб1 = Р1 – S1, де
Р1 – об’єм виробництва.
Р1 = Тариф ∙ Є1 = 15000 ∙ 2,92 ∙ 108 = 4,38 ∙ 1012
Отже, Пб1 = 4,38 ∙ 1012 – 15,148 ∙ 1011 = 2,865 ∙ 1012 грн.
Термін окупності капіталовкладень:
Т1 = Кс1 / Пб1 = 8,362 ∙ 1012 / 2,865 ∙ 1012 = 2,91 року
3.2. Розрахунок другого варіанту (котел односекційний)
Визначаємо складові річних експлуатаційних втрат:
Витрати на паливо
SB2 = 9,04 ∙ 1011 грн
Витрати на амортизацію і поточний ремонт:
SA2 = PA ∙ К2
PA = 0,075 – капіталовкладення, К2 = 2,087 ∙ 108 грн/кВт
SA2 = 0,075 ∙ 2,087 ∙ 108 = 15 650 000 грн.
Витрати на заробітну плату персоналу:
Зп2 = 3 ∙ n ∙ W
Зп2 = 20 ∙ 106 ∙ 0,9 ∙ 45 = 8,1 ∙ 108 грн.
Загальностанційні та інші витрати
S02 = α (SA2 + Sn2)
α = 0,15 – доля відрахувань
S02 = 0,15 (15 625 500 +8,1 ∙ 108) = 1,2384 ∙ 108 грн.
Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:
Sp2 = SB2 + SA2 + Sn2 + S02 = 9,044 ∙ 1011 + 15 652 500 + 8,1 ∙ 108 + 1,2384 ∙ 108 =
9,05349 ∙ 1011 грн/рік.
Собівартість річної виробітки електроенергії:
S2 = SB2 + Sn32 , де
Sn32 – умовно-постійні затрати
Sn32
= Кс2
∙
Кс2 – кошторисна вартість промислового будівництва; h – доля умовно-постійних затрат;
Sn32
= 8,302 ∙ 1012
∙
=
6,06 ∙ 1011
грн.
Отже, S2 = SB2 + Sп32 = 9,044 ∙ 1011 +6,06 ∙ 1011 = 15,104 ∙ 1011 грн.
Річний відпуск електроенергії:
Є2 = W2 ∙ hв.с
hв.с – число годин використання встановленої потужності
Є2 = 42 ∙ 103 ∙ 6500 = 2,73 ∙ 108 кВт/год
Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:
S2
=
S2
/ Є2
=
=
5532,6 грн
Балансовий прибуток:
Пб2 = Р2 – S2,
Де Р2 – об’єм виробництва
Р2 = Тариф ∙ Є2 = 15000 ∙ 2,73 ∙ 108 = 4,095 ∙ 1012 грн.
Отже, Пб2 = 4,095 ∙ 1012 – 15,148 = 2,584 ∙ 1011 грн.
Термін окупності капіталовкладень:
Т2
=
=
= 3,21 року