4. Оцінка фінансового стану ТзОв «АгроІндикСервіс»

Одним з важливих показників фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства розплатитися за своїми обов'язками. Оцінка платоспроможності здійснюється за допомогою коефіцієнтів ліквідності (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Показники ліквідності і платоспроможності ТзОВ «АгроІндикСервіс»

Назва показника	2011	2012	2013	Опт. значення
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,94	1,02	1,00	1- 3
Коефіцієнт поточної ліквідності	0,94	0,99	0,97	0,7 - 0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	0,12	0,18	0,2 - 0,35
Коефіцієнт маневреності	-0,06	0,02	-0,001	0,2-0,4
Чистий оборотний капітал	-8,45	11,95	-0,55

Проаналізуємо, як відбувалося управління фінансовою діяльністю підприємства за даними звітності з 2011 по 2013 роки.

Одним з найбільш відомим та широко використовуваним показником цієї групи є коефіцієнт поточної ліквідності або його ще називають коефіцієнтом покриття. Він розраховується так:

(2.13)

де, Кпот.л. – коефіцієнт поточної ліквідності (покриття).

Коефіцієнт поточної ліквідності у 2011 році є меншим 1. Коефіцієнт не входить в оптимальні значення і показує, що підприємство не спроможне повністю погасити свою кредиторську заборгованість за рахунок наявних оборотних засобів. Однак, у 2013 році значення показника досягнуло 1, що є позитивним моментом

Для кредиторів, які надають короткострокові кредити, а відтак і для менеджерів підприємства, може бути цікавим і коефіцієнт абсолютної ліквідності:

(2.14)

де, Кабс.л. – коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. За даними табл. 2.4 цей коефіцієнт на початку аналізованого періоду становив 0,02, а наприкінці підвищився до 0,18. Підвищення коефіцієнта абсолютної ліквідності обумовлено збільшенням коштів на поточному рахунку. Нормативне значення цього коефіцієнта - 0,2-0,35. Таким чином, підприємство погасити свої зобов'язання в терміновому порядку не зможе. Неабияке значення має показник платоспроможності, що показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами й сприятливої реалізації готової продукції, але й продажу, якщо буде потреба, інших елементів оборотних коштів.

Для того, щоб краще оцінити ліквідність фірми, використовують коефіцієнт термінової (критичної) ліквідності. Цей коефіцієнт розраховується за формулою, подібною до коефіцієнта покриття, але із суми оборотних активів виключається вартість товарно-матеріальних запасів:

(2.15)

де, Ккр.л. – коефіцієнт критичної ліквідності.

Коефіцієнт критичної ліквідності в 2013 році зменшується порівняно з 2012 роком, і вже входить в свої межі. Це свідчить про спроможність підприємства погасити короткострокову заборгованість за рахунок найбільш ліквідних поточних активів.

Коефіцієнт маневреності обігового капіталу у 2012 році покращився порівняно з попереднім роком. Однак, у 2013 році відбулося зниження вищезазначеного показника до -0,001.

Беручи до уваги різну ступінь ліквідності, можна із упевненістю сказати, що не всі активи будуть реалізовані в терміновому порядку, а, отже, і в даній ситуації виникає загроза фінансової нестабільності підприємства. При проведенні аналізу необхідно пам'ятати, що класифікація оборотних коштів на важко впроваджувані й легкореалізовані не може бути постійною, а міняється зі зміною конкретних економічних умов. Наприклад, в умовах нестабільності постачання й можливого знецінення гривні деякі підприємства зацікавлені вкласти кошти в товарні запаси й інші види товарно-матеріальних цінностей, що мають стабільний ріст ринкових цін, що дає підставу прирахувати зазначену групу активів до легкореалізовуваних.

Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Розрахунок та значення показників фінансової стійкості та стабільності представимо у формі табл. 2.11. Даний коефіцієнт пов'язаний з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням валюти балансу та власного капіталу підприємства (формула (2.16)).

Загальна величина джерел

Кфс = -----------------------------------. (2.16)

Власний капітал

де, Кфс - коефіцієнт фінансової стійкості.

Таблиця 2.11

Показники фінансового забезпечення ТзОВ «АгроІндикСервіс»

Назва показника	2011	2012	2013	Зміна 2013./ 2011р.
Коефіцієнт фінансової стійкості	10,96	4,83	4,01	-6,95
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,09	0,21	0,25	0,16
Коефіцієнт заборгованості	9,96	3,83	3,01	-6,95
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	-0,06	0,02	-0,001	0,06
Коефіцієнт маневреності власних коштів	-0,57	0,09	-0,002	0,57

Коефіцієнт фінансової стійкості за досліджувані роки показав, що підприємство фінансується кредиторами, тому що його значення перевищує 1. В 2013 році цей показник незначно покращився порівняно з попереднім роком.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) є оберненим показником до показника фінансової стійкості, тобто визначається за формулою (2.17), як відношення власного капіталу та валюти балансу підприємства. Чим вищим є значення цього показника, тим більше підприємство є незалежним від зовнішніх кредиторів.

Власний капітал

Кав = -----------------------------------. (2.17)

Загальна величина джерел

де, Кав - коефіцієнт фінансової незалежності (автономії).

Коефіцієнт фінансової незалежності показав, що у 2013 році тільки 25% загальної вартості активів підприємства сформовано за рахунок найбільш надійних джерел фінансування і не залежить від короткострокових позикових зобов’язань.

Коефіцієнт заборгованості визначається за формулою (2.18), як відношення суми заборгованості підприємства до активів. Величина коефіцієнта показує скільки гривень боргу є у кожній гривні активів підприємства.

Поточні зобов’язання

Кз = -----------------------------------. (2.18)

Загальна величина активів

де, Кз - коефіцієнт заборгованості.

Коефіцієнт заборгованості в 2013 році показав, що підприємство має 3,01 грн. заборгованості в кожній гривні активів, однак він є кращим відносно попередного року.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами розраховується за формулою (2.19), як відношення суми залученого капіталу та короткострокових кредитів банків до власного капіталу підприємства. Є загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Залучений капітал + Короткострокові

кредити банків

Кз.вк. = -----------------------------------. (2.19)

Власний капітал

де, Кз.вк. – коефіцієнт забезпеченості власними коштами.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення фінансової стійкості підприємства, і показує, яка частка оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів. Ми можемо зробити висновок, що підприємству не вистачає власних коштів, щоб у потрібній мірі фінансувати оборотні кошти.

Водночас дане підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу. Так, вищезазначений коефіцієнт становить в 2011 році -0,57, і це означає, що підприємство має великий обсяг поточних зобов'язань, невеликий обсяг оборотних активів, а також, поточні зобов'язання, які є на підприємстві, перевищують його оборотні активи. Позитивним є збільшення значення цього коефіцієнта в 2012 році до 0,09, це означає, що оборотні активи в більшій мірі перевищують поточні зобов'язання, які були на підприємстві у попередніх роках. Однак, у 2013 році відбулося зниження даного коефіцієнта до – 0,002.

3. . Аналіз екологічних показників діяльності ТзОВ «АгроІндикСервіс»

Безпека процесів, пов’язаних з виробництвом продукції птахівництва, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів, правилам охорони праці у сільськогосподарському виробництві.

За оцінками спеціалістів, на сільське господарство припадає до 20% усіх викидів токсичних речовин в зовнішнє середовище. Негативний вплив птахівничого підприємств на екологію проявляється в забрудненім повітря, наземних водоймищ, землі і ґрунтових вод наступними відходами:

• тверді відходи (послід, підстилка, птиця, яка загинула, відходи забою птиці і продукти їх розкладу);

• стічні води, насищенні мінеральними і органічними речовинами, дезінфектантами, інсектицидами, лікувальними препаратами, нітратами та ін.;

• викиди шкідливих газів і пилу, які утворюються внаслідок життєдіяльності птиці, мікробіологічного розкладу посліду, підстилки і інших відходів;

• мікро- і макробіозабруднення зовнішнього середовища (мікроорганізми, гельмінти, мухи і т.п.);

• вилучення земель під птахівничі підприємства;

• руйнування природних біоценозів.

За приблизними підрахунками, лише в спеціалізованих господарствах вихід відходів за рік зараз складає: підстилкового і безпідстилкового посліду – близько 5,2 млн. т, загиблої птиці – 63 тис. т, відходів інкубації – 14 тис. відходів забою птиці – 215 тис. т. Не всі ці відходи, особливо послід, на даний час використовуються раціонально, тобто для виробництва органічних або органо-мінеральних добрив або кормового борошна для годівлі тварин чи птиці.

У багатьох підприємствах, вони є джерелом забруднення оточуючого середовища шкідливими речовинами, неприємними запахами, розмноження патогенних мікроорганізмів, мух і гельмінтів.

Великої шкоди зовнішньому середовищу, особливо наземним і підземним водоймам, надають стічні води птахівничих підприємств. До одного із найбільших забруднювачів зовнішнього середовища на птахівничих підприємствах належать газоподібні викиди в атмосферу, такі як вентиляційні викиди пташників, парогазові викиди цехів переробки посліду, нехарчових відходів.

Правила охорони праці у птахівництві поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та утриманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.

Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ “Шкідливі та небезпечні виробничі фактори”.

Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути:

- зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);

- неправильні режими роботи технологічних систем;

- рухомий транспорт;

- машини і механізми технологічних систем догляду за птицею;

- птиця;

- виникнення епізоотій;

- інженерні комунікації;

- обладнання, що працює під тиском;

- застосовані пестициди та агрохімікати;

- електрифіковане обладнання, інструмент і електромережа;

- інвентар, інструмент та обладнання, непридатні до застосування;

- ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.

На працівників ТзОВ «АгроІндикСервіс» діють мінеральний та органічний пил, несприятливий мікроклімат, фізичні перевантаження нервово-мускульного апарату верхніх кінцівок, вимушена робоча поза, збудники інфекційних та паразитарних хвороб, алергени, зорове напруження. Ці чинники спричинюють захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, запальні та дистрофічні захворювання повік і кон’юнктиви, а саме хронічний бронхіт, професійні алергози, зооантропонози [20].

На підприємстві ТзОВ «АгроІндикСервіс» за останні три роки випадків виробничого травматизму не було. Це пов’язано з тим, що перед роботою керівник цеху обов’язково проводить інструктаж з охорони праці. Підприємство виділяє кошти для закупівлі пристроїв безпеки, спецодягу та ін.

На основі НПАОП 0.00 – 4.21-04 “Типове положення про службу охорони праці” з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, умов праці та інших факторів на підприємстві розроблено і затверджено “Положення про службу охорони праці ТзОВ «АгроІндикСервіс»”.

Начальник забійного цеху забезпечує постійний контроль за станом охорони праці, контролює додержання правил, норм, інструкцій, нормативних актів з охорони праці, виконання розроджень по підприємству, приписів органів державного нагляду, проведення заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці. А також бере участь в роботі комісій по перевірці стану охорони праці; готує проекти наказів, розпоряджень по підприємству з питань охорони праці; проводить вступний інструктаж з охорони праці при прийнятті на роботу. Перевіряє наявність інструкцій з охорони на робочих місцях. Директор ТзОВ «АгроІндикСервіс» здійснює загальне керівництво і несе відповідальність за створення й забезпечення здорових і безпечних умов праці на підприємстві.

Порушення режиму праці та відпочинку призводить до втоми, зниження уваги та збільшення ризику виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві. Згідно з НПАОП 0.03-8.08-93, НПАОП 0.03-8.07-94, у господарстві не використовують працю жінок та неповнолітніх на важких, шкідливих і небезпечних роботах. Відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого часу для працівників на підприємстві не перевищує 40 годин на тиждень.

На підприємстві медичні огляди проводять щорічно згідно з НПАОП 0.03-4.02-07 “Типове положення про проведення медичних оглядів працівників певних категорій” у районній лікарні За результатами медичних оглядів керівник підприємства забезпечує виконання рекомендованих лікувально-профілактичних заходів, здійснює працевлаштування та раціональний розподіл працівників відповідно до результатів медичних оглядів.

Санітарно-побутове забезпечення на ТзОВ «АгроІндикСервіс» відповідає СНиП 2.09.04-87. В кожному цеху, що має пряме відношення до виробництва птахопродукції встановлено санітарні бар'єри. Відповідно до вимог НПАОП 00.0 – 4.12-05 всі працівники підприємства проходять навчання, інструктажі, перевірку знань правил, норм та інструкцій з питань охорони праці у терміни, які встановлені для певних видів робіт, професій та посад. Спеціальне навчання проходять працівники, зайняті на роботах, зазначені у “Переліку робіт з підвищеною небезпекою” (НПАОП 0.00-8.24-05) та “Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі” (НПАОП 0.00-8.02-93) 1 раз на рік щодо знання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Спеціальне навчання проходить бригада працівників, які беруть участь у роботах з дезактивації, дезінфекції та дезінсекції приміщень під час профілактичного періоду; працівники, що контролюють роботу електрообладнання; задіяні у роботах щодо відлову птиці для забою.

З працівниками, яких вперше приймають на роботу проводять вступний інструктаж з охорони праці. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці. Первинний інструктаж проводиться з усіма працівниками на робочих місцях. Його проводить на робочому місці бригадир або головний спеціаліст і заносить в “Журнал реєстрації і інструктажі з охорони праці”, де підписуються інструктуючий та робітник. Через 6 місяців проводять повторний інструктаж, з реєстрацією в журналі та обов'язковими підписами. Позаплановий інструктаж проводиться у разі введення змін щодо умов праці або змінення сировини чи обладнання.

Всі працівники ТзОВ «АгроІндикСервіс» забезпечені засобами індивідуального захисту. Створення необхідних санітарно – гігієнічних умов праці для персоналу забезпечується шляхом підтримання нормального повітряно – теплового режиму в приміщеннях і на робочому місці, достатньої освітленості робочого місця, захист від шкідливих газів, випарів, пилу, шуму тощо. Основні засоби індивідуального захисту, які використовуються: спецодяг, респіратори, гумові рукавиці, страхові пояси безпеки, протигази, навушники, рукавиці, щитки зварювальника тощо. Засоби індивідуального захисту відповідають ГОСТ 124.011-88 і регулярно поновлюються за рахунок підприємства. Адміністрація підприємства забезпечує працівників милом, спецодягом та іншими захисними засобами відповідно діючих норм організовує зберігання, ремонт, прання і дезінфекцію спецодягу.

На підприємстві атестація робочих проводиться згідно НПАОП 0.00-6.23-92 “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” [21] з метою врегулювання відносин між роботодавцем і працівником щодо реалізації їх прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Результати атестації використовують для встановлення пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, підтвердження списків робіт, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, для розробки заходів, щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

Асортиментний перелік товарів для дрібнороздрібної торговельної мережі затверджується з дотриманням Правил господарюючим суб’єктом, якому вона підпорядкована, зокрема, з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Що стосується оплати послуг санепідемстанції з погодження асортиментного переліку товарів, то слід зазначити , що Постановою КМУ від 25.12.96 р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) тарифи на платні послуги, які надають лікувально-профілактичні та санітарно-профілактичні державні й комунальні заклади охорони здоров’я.

Стаття 5 ЗУ від 23.12.97 р. №771/97-ВР “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” визначає, що будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина й супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки [17]. Документами, що підтверджують якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини й супутніх матеріалів, є:

1) декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів;

2) сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності;

3) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат, що видаються;

4) гігієнічний сертифікат;

5) ветеринарні документи (ветеринарна довідка, ветеринарне свідоцтво, ветеринарний сертифікат), що видаються;

5) сертифікат якості та карантинний дозвіл.

Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому Законі України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”.

Якість м’яса та м’ясних напівфабрикатів з індика при їх реалізації контролюють ветеринарні фахівці лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Якість продуктів контролюють відповідно до чинних стандартів, правил та методиками. Ветеринарні фахівці лабораторії несуть відповідальність за правильність експертизи, санітарне благополуччя і якість харчових продуктів, що допускаються до продажу, виконання заходів з дотримання санітарних умов на ринку.

Таким чином, для підтвердження якості продукції ТзОВ «АгроІндикСервіс» обслуговується офіційним лікарем ветеринарної медицини. Заключено договори на проведення лабораторних досліджень а акредитованих лабораторіях, а саме: з Городенківською державною районною лікарнею ветеринарної медицини, Івано-Франківською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини для отримання супровідних документів. Утилізацію відходів отриманих при переробці продукції здійснюють згідно укладеного договору з Коломийською філією ДП «Укрветсанзавод».

Однак, підприємство не здійснює екологічний облік. З наведеного прикладу видно, що на формування небезпечної ситуації на виробництві впливає наявність небезпечних умов та неправильні дії працівників. При поєднання небезпечних умов та небезпечних дій виникають небезпечні ситуації, наслідками яких є травми, хвороби, отруєння.