1. інспектування;

2. підрахунок;

3. спостереження;

4. Усе перелічене.

132. Для перевірки правильності оцінки зобов’язань клієнта перед засновниками застосовується:

1. всі зазначені процедури;

2. нормативна перевірка протоколів зборів засновників;

3. нормативна перевірка облікової політики;

4. зустрічна перевірка.

133. Аудитор проводить опитування складських працівників підприємства щодо існування застарілих запасів; Ця процедура надає впевненості щодо ствердження керівництва стосовно:

1. оцінки;

2. повноти;

3. існування;

4. подання і розкриття.

134. При інвентаризації було виявлено відсутність майна, переданого клієнту як внесок засновника до статутного капіталу, аудитор повинен:

1. відмовитись від надання висновку;

2. дати негативний висновок;

3. оцінити суттєвість статті і зробити висновок;

4. передати матеріали в правоохоронні органи.

135. Метою аудиторських процедур є виявлення завищення продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. від журналу грошових надходжень до журналу продаж;

2. від облікових записів до первинних документів;

3. від журналу продажу до журналу грошових надходжень;

4. від первинних документів до облікових записів.

136. Метою аудиторських процедур є виявлення заниження продажів. Аудитор має простежити записи таких операцій:

1. від первинних документів до облікових записів;

2. від журналу грошових надходжень до журналу продаж;

3. від журналу продажу до журналу грошових надходжень;

4. від облікових записів до первинних документів.

137. Аудит зобов’язань здійснюється:

1. будь-яким учасником аудиторської групи;

2. тільки керівником аудиторської групи;

3. тільки сертифікованим аудитором;

4. асистентами аудитора.

138. Ступінь довіри аудитора до результатів аналітичних процедур не залежить від:

1. ризику, пов’язаного з використанням вибірки;

2. суттєвості статей, що аналізуються;

3. ризику системи контролю;

4. точності прогнозування результатів аналітичних процедур.

139. Аналітичні процедури – це:

1. методи економічного аналізу: порівняння, прогнозування тощо;

2. оцінка взаємозв’язків між окремими елементами фінансової звітності;

3. оцінка фінансового стану підприємства;

4. Усе перелічене.

140. Дослідження “незвичних статей” передбачає:

1. проведення аналітичних процедур;

2. надсилання запитів керівництву щодо незвичних подій;

3. порівняння відповідей керівництва з іншими аудиторськими доказами;

4. Усе перелічене.

141. Для перевірки правильності періодизації відображення дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується:

1. нормативна перевірка договорів;

2. нормативна перевірка первинних документів;

3. Зустрічна перевірка первинних документів і звітності;

4. нормативна перевірка облікової політики.

142. Термін “документація” за МСА означає:

1. матеріали, які отримав аудитор у ході перевірки;

2. Усе перелічене;

3. аудиторський висновок;

4. програма перевірки.

143. Які аудиторські докази правильності визначення дебіторів: