1. зменшення обсягу перевірок по суті;

2. відмови від застосування вибірки;

3. зменшення ризику невиявлення;

4. Правильна відповідь відсутня.

106. Тести, які проводяться для отримання аудиторських доказів відносно належної організації системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – це:

1. тести на суттєвість;

2. тести контролю;

3. оцінка притаманного ризику;

4. оцінка ризику контролю.

107. Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовується:

1. порівняння із попередніми періодами;

2. спостереження за інвентаризацією матеріальних активів;

3. нормативна перевірка договорів на продаж матеріальних активів;

4. перерахунок сум договорів та первинних документів.

108. Для перевірки повноти відображення матеріальних активів застосовуються:

1. запит та підтвердження до постачальників;

2. нормативна перевірка договорів на продаж матеріальних активів;

3. спостереження за інвентаризацією матеріальних активів;

4. перерахунок сум договорів та первинних документів.

109. Для перевірки права власності на матеріальні активи застосовується:

1. нормативна перевірка договорів на придбання матеріальних активів;

2. запит та підтвердження до постачальників;

3. всі зазначені процедури;

4. нормативна перевірка актів приймання-передачі матеріальних активів.

110. Для перевірки правильності періодизації відображення матеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. нормативна перевірка договорів на придбання матеріальних активів;

2. нормативна перевірка актів приймання-передачі матеріальних активів;

3. нормативна перевірка облікової політики;

4. зустрічна перевірка первинних документів і звітності.

111. Для перевірки правильності оцінки матеріальних активів застосовується:

1. нормативна перевірка облікової політики;

2. зустрічна перевірка;

3. всі зазначені вище процедури;

4. перерахунок оцінки матеріальних активів.

112. Які аудиторські докази права власності клієнта на транспортні засоби:

1. документи, що підтверджують їх придбання клієнтом

2. результати інвентаризації транспортних засобів;

3. усні ствердження продавця транспортних засобів;

4. документи про реєстрацію транспортних засобів.

113. При інвентаризації каси була виявлена велика нестача, аудитор повинен:

1. оцінити суттєвість статті і зробити висновок;

2. відмовитись від надання висновку;

3. дати негативний висновок;

4. передати матеріали в правоохоронні органи.

114. Коли властивий ризик та ризик контролю високий, прийнятний рівень ризику невиявлення має бути:

1. середніми;

2. низькими;

3. високими;

4. не визначаються.

115. Якщо попередній ризик невиявлення низький, то аудитор буде проводити:

1. невелику кількість детальних тестів і велику кількість аналітичних процедур;

2. тести контролю;

3. велику кількість детальних тестів і невелику кількість аналітичних процедур;

4. відмовиться від проведення тестів на суттєвість.

116. Чи необхідно під час аудиту касових операцій організувати проведення інвентаризації коштів у касі, якщо вона не проводилась протягом року:

1. ні;

2. достатньо здійснити обстеження стану збереження коштів;

3. необхідно доручити головному бухгалтеру підприємства провести інвентаризацію коштів у касі в наступному році;

4. так.

117. Коли аудитор підвищує запланований рівень ризику контролю, оскільки деякий контроль був неефективним, то скоріше за все він:

1. підвищить рівень притаманного ризику;

2. збільшить обсяг тестів контролю;

3. підвищить рівень ризику невиявлення;

4. збільшить обсяг тестів на суттєвість.

118. Для перевірки реальності існування нематеріальних активів застосовується:

1. порівняння із попередніми періодами;

2. спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів;

3. нормативна перевірка актів списання нематеріальних активів;

4. перерахунок сум договорів та первинних документів.

119. Для перевірки повноти відображення нематеріальних активів:

1. запит та підтвердження до продавців нематеріальних активів;

2. нормативна перевірка договорів на придбання нематеріальних активів;

3. спостереження за інвентаризацією нематеріальних активів;

4. перерахунок сум договорів та первинних документів.

120. Для перевірки права власності на нематеріальні активи застосовується:

1. всі зазначені процедури;

2. запит та підтвердження до продавців нематеріальних активів;

3. нормативна перевірка договорів на придбання нематеріальних активів;

4. нормативна перевірка актів виконаних робіт.

121. Для перевірки правильності періодизації відображення нематеріальних активів в обліку і звітності застосовується:

1. зустрічна перевірка первинних документів і звітності;

2. нормативна перевірка договорів на придбання нематеріальних активів;

3. нормативна перевірка актів приймання-передачі нематеріальних активів;

4. нормативна перевірка облікової політики.

122. Для перевірки правильності оцінки нематеріальних активів застосовується:

1. всі зазначені процедури;

2. перерахунок оцінки нематеріальних активів;

3. нормативна перевірка облікової політики;

4. зустрічна перевірка.

123. Які аудиторські докази права власності клієнта на нематеріальні активи:

1. письмове підтвердження, одержане від продавця нематеріальних активів;

2. документи, що підтверджують їх придбання клієнтом;

3. бухгалтерська довідка про оцінку нематеріальних активів;

4. результати інвентаризації нематеріальних активів.

124. При інвентаризації нематеріальних активів була виявлена відсутність електронного ключа до бази даних та документів на її придбання, аудитор повинен:

1. дати негативний висновок;

2. оцінити суттєвість статті і зробити висновок;

3. передати матеріали в правоохоронні органи;

4. відмовитись від надання висновку.

125.Тести, що проводяться для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансовій звітності – це:

1. тести контролю;

2. оцінка власного ризику;

3. оцінка ризику контролю;

4. тести на суттєвість.

126. Чи необхідно під час аудиту нематеріальних активів організувати проведення їх інвентаризації, якщо вона не проводилась протягом року:

1. ні;

2. достатньо здійснити обстеження стану збереження активів;

3. так;

4. необхідно доручити головному бухгалтеру підприємства провести інвентаризацію нематеріальних активів у наступному році.

127. Інформація, отримана аудитором при складанні висновку, на якому базується аудиторська думка – це:

1. внутрішній контроль;

2. контроль якості;

3. аудиторські докази;

4. планування.

128. Яке з наведених нижче тверджень не є твердженням керівництва, яке міститься у фінансовій звітності:

1. існування;

2. документування;

3. повнота;

4. відсічення.

129. Достатність аудиторських доказів щодо початкового сальдо залежить від:

1. облікової політики підприємства;

2. усього переліченого;

3. ризику викривлення фінансової звітності поточного періоду;

4. результатів попереднього аудиту.

130. Який з наступних елементів визначає конкретні аудиторські процедури, необхідні для отримання належних аудиторських доказів:

1. аудиторське судження;

2. суттєвість;

3. аудиторський ризик;

4. прийнятна впевненість.

131. До аудиторських процедур відповідно до МСА відносяться: