Тема 7. Нація як суб’єкт політики

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• сутність понять “етнос”, “народ”, “нація”;

• ознаки та типологію націй;

• особливості “нації етнічної” та “нації політичної”;

• зміст поняття “національний суверенітет”та“національне відродження”.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• пояснити суть процесу етногенезу та націогенезу;

• охарактеризувати суть нації як суб’єкта політики;

• визначити суть політичної та етнічної нації;

• проаналізувати процеси етнічної консолідації та етнічної асиміляції;

• навести приклади сучасних політичних націй;

• пояснити особливості національного відродження;

• проаналізувати особливості національного суверенітету та розвитку національної держави;

• проаналізувати шляхи формування та розвитку української нації.

План

1. Етнос, нація, народ: визначення та розмежування понять.

1. Сутність понять етнос, етнічні групи, етногенез.

1.2. Етнічна консолідація та етнічна асиміляція.

2. Сучасні нації та шляхи їх формування.

   1. Поняття нації та процес націогенезу.

   2. Типологія націй.

3. Національний суверенітет і політичне самовизначення націй.

   1. Національне відродження та національна ідея.

   2. Поняття національного суверенітету та право нації на самовизначення.

Методичні рекомендації

Розкриваючи зміст першого питання, необхідно звернути увагу на особливості розвитку етнонаціональних спільнот, якими є етнос, народність, національна група, корінний народ. Особливу увагу слід звернути на процес формування етносу, етапи його розвитку, етнічну консолідацію та етнічну асиміляцію [4; 5, с. 291-295; 8; 16, с. 311-320; 18, с. 185-200].

Висвітлюючи друге питання, необхідно розглянути основи формування нації, етапи її становлення та розвитку, теорії та основні підходи до нації (окремо слід розглянути теорії нації Е. Ренена, М. Вебера, Е. Сміта). Процеси націогенезу зумовлюють формування етнічних та політичних націй. Не менш важливим є питання взаємовпливу держави та нації, титульного етносу та національних меншин, типології націй. У цьому питанні також варто розглянути процес становлення та розвитку української нації [1, с. 204-212; 4, с. 117-120; 5, с. 295-301; 11; 16, с. 314-321; 18, с. 190-205].

У третьому питанні необхідно розглянути процес національного відродження, рух нації до політичної незалежності, до створення державності. Зміст національного відродження полягає або у перетворенні етносу в націю, або у піднесенні духовного і політичного життя нації, яка сформувалась раніше, але зазнавала утисків. Особливу вагу слід приділити аналізу політичного самовизначення нації, суті національного суверенітету та розвитку національної держави [11; 16, с. 322-337; 18, с. 205-211].

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст понять “етнос”, “нація”, “народ”.

2. Назвіть відмінності між “нацією етнічною” та “нацією політичною”.

3. У чому полягає відмінність між поняттями “український народ”, “українська нація”, “населення України”?

4. Який зміст вкладається в поняття національного відродження?

5. Назвіть стадії духовного пробудження і політизації етносів.

6. У чому полягає зміст національного суверенітету?

Тести

1. Національний суверенітет передбачає:

а) повновладдя нації; б) здобуття нацією можливості розпоряджатися своєю долею; в) захист національних інтересів; г) наявність різних національних груп; ґ) національне відродження.

2. Титульний етнос має такі ознаки:

а) найчисельніший і найстаріший етнос; б) дає своє ім’я державі та атрибутам влади; в) не має громадянства держави проживання; г) тимчасово перебуває на території держави; ґ) не має етнічної батьківщини; д) державотворчий етнос.

3. Нація – це етнополітична спільнота, якій притаманні:

а) спільність історичного походження; б) високий рівень консолідації; в) спільність релігійних вірувань; г) високий рівень самоусвідомлення; ґ) включеність у політичне життя; д) творення або прагнення до творення власної держави.

4. Для політичної нації характерні:

а) наявність державності; б) наявність класових спільнот; в) міжкультурна співпраця; г) високий рівень консолідації; ґ) включеність у політичне життя; д) вираження волі усіх суспільно активних громадян в політетнічному суспільстві.

5. Стадії духовного пробудження й політизації етносів:

а) початкова; б) академічна; в) політична; г) заключна; ґ) ідеологічна; д) культурна.

6. Сепаратизм передбачає:

а) боротьбу за територіальне відокремлення окремої частини держави; б) створення незалежної держави чи автономії; в) об’єднання з іншими етносами; г) створення міжнародних організацій; ґ) активну міжнародну інтеграцію.

Список рекомендованої літератури