Варіант №30

Тести І-го рівня складності

1.

Витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів, що включаються до їх первісної вартості, називаються:

а) фінансовими інвестиціями;

б) реальними інвестиціями;

в) капітальними інвестиціями;

г) стандартними інвестиціями.

2.

Сутність __________ підходу зводиться до того, що підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля були рівними:

а) сигнальний підхід;

б) компромісний підхід;

в) традиційний підхід;

г) ординарний підхід.

3.

За відношенням до обсягу виробництва витрати поділяють так:

1. змінні та релевантні;

2. прямі та непрямі;

3. змінні та постійні;

4. регульовані та нерегульовані.

4.

Сутністю сигнальної моделі дивідендної політики є таке твердження:

1. твердження, що будь-який розмір дивідендних виплат є ефективним;

б) максимізація поточних дивідендних виплат;

в) мінімізація поточних дивідендних виплат;

г) стабілізація розміру дивідендних виплат.

5.

У тривалість операційного циклу входить:

а) період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів від моменту надходження матеріалів до моменту відвантаження готової продукції;

б) період повного обороту коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за отримані сировину та матеріали і закінчуючи інкасацією дебі­торської заборгованості;

в) період від моменту витрачання коштів на придбання вхідних запасів матеріальних активів і до надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію;

г) період від моменту витрачання коштів на придбання вхідних запасів матеріальних активів і до моменту відвантаження готової продукції.

6.

Для визначення середнього залишку грошових активів найбільш доцільно використати модель:

1. EOQ;

2. Дюпона;

3. Баумоля;

4. Міллера-Орра.

7.

В процесі проведення оптимізації структури капіталу підприємства оцінюється ефективність використання капіталу в цілому й окремих його елементів за допомогою вивчення в динаміці ряду основних показників. До них НЕ входять показники:

1. капіталовіддача і капіталомісткість реалізації продукції;

2. обсяг реалізації продукції і сума операційних витрат;

3. коефіцієнт рентабельності власного капіталу та коефіцієнт рентабельності усього використовуваного підприємством капіталу;

4. період обороту капіталу і період обороту власного капіталу.

8.

За видами функціонування оборотні активи підприємства поділяються на певні категорії, серед яких НЕ виділяють таку:

1. запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів;

2. кредиторська заборгованість;

3. дебіторська заборгованість;

4. грошові активи.

9.

Вертикальний аналіз фінансової звітності:

а) дає змогу відобразити сутність процесу, що відбувся, закономірності його розвитку, ніж більшість окремо взятих його позитив­них та негативних відхилень;

б) передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду;

в) полягає у порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановими значеннями (нормативами, лімітами);

г) полягає у визначенні структури фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

10.

Концепція організації управління ризиками, що передбачає роз­роблення кількох альтернативних варіантів розвитку ситуації, від­повідно до яких цільовий показник, значення якого прогнозується (наприклад, вартість активу, величина, доходу чи розмір прибутку), розраховується, як правило, за оптимістичним та песимістичним сценаріями, називається:

а) оцінка максимально можливого рівня негативного відхилення,

б) оцінка найбільш імовірного рівня негативного відхилення;

в) оцінка відхилення, приведеного на ризик;

г) хеджування ризиків.

11.

Операційний важіль (леверидж) показує:

1. збільшення рентабельності власного капіталу, яке отримано в результаті зміни структури пасиву балансу;

2. потенційну можливість впливу на операційний та чистий прибуток підприємства;

3. співвідношення постійних і змінних витрат, а також зміну обсягу реалізації за інших незмінних умов, що зумовлює зміни прибутку;

4. потенційну можливість впливу на вартість капіталу

12.

Джерелом формування резервного капіталу є:

а) операційний та інвестиційний прибуток;

б) чистий прибуток;

в) прибуток після сплати відсотків;

г) грошовий потік до фінансування.

13.

Імплементація результатів фінансового планування, як один із етапів управління грошовими потоками підприємства, передбачає:

а) залучення необхідного додаткового капіталу;

б) калькулювання потреби підприємства в капіталі та його узго­дження з рухом грошових коштів;

в) аналізування причин відхилень;

г) інкасацію відтермінованих вхідних грошових потоків.

14.

Нормативна та інструктивна інформація у системі забезпечення реалізації фінансового менеджменту на підприємстві:

а) охоплює накопичувальну або різно­го роду разову інформацію, яка формується відповідними службами підприємства;

б) відповідає певним стандартам та є доступною тільки для таких користувачів, як керівний склад підприємства;

в) включає законодавчо-правові та нормативно-методичні документи з питань фінансової діяльності;

г) включає аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснювальні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності.

15.

Стратегічний фінансовий менеджмент – це:

а) оперативне управління готівкою, що виражається показником Саsh Flow;

б) сфера діяльності, спрямована на розроблення і реалізацію довгострокових перспективних рішень у галузі управління капіталом, що дає змогу визначити зміни у його складі та структурі, форми управління процесом фінансування розширеного відтворення виробництва;

в) управління інвестиціями, що пов'язане з реалізацією обраної інвестиційної стратегії;

г) цілісна система управління фінансами підприємства, яка включає такі взаємопов’язані елементи, як фі­нансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформа­ційне забезпечення.

16.

Виберіть НЕПРАВИЛЬНЕ твердження щодо характеристики планово-прогнозної інформації у системі інформаційного забезпечення реалізації фінансового менеджменту на підприємстві:

а) охоплює накопичувальну або різно­го роду разову інформацію, яка формується відповідними службами підприємства (аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснювальні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності);

б) охоплює прогнозні дані, бюджети підприємства (на всіх рівнях управління) та їх проекти; прогнози щодо зміни курсу валют, біржових і банківських операцій;

в) включає також результати порівняльної оцінки варіантів інвестиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або портфельних); всі види техніко-економічних розрахунків та довідково-аналітичну інформацію для складання бізнес-плану підприємства;

г) передається через такі носії як відповідні форми бізнес-плану, поточний та перспективний фінансові плани підприємства, його робочі розрахунки з питань планування та оцінювання ефективності інвестицій.

17.

Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент – це:

1. управління інвестиціями, що пов'язане з реалізацією обраної стратегії;

2. цілісна система управління фінансами підприємства, яка включає такі взаємопов’язані елементи, як фі­нансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформа­ційне забезпечення;

3. управління фінансовою діяльністю підприємства, спрямоване на забезпечення його поточної ліквідності і платоспроможності;

4. економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміною розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

18.

Горизонтальний (часовий) аналіз фінансової звітності:

а) дає змогу відобразити сутність процесу, що відбувся, закономірності його розвитку, ніж більшість окремо взятих його позитив­них та негативних відхилень;

б) передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду;

в) полягає у порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановими значеннями (нормативами, лімітами);

г) полягає в аналізі структурних складових звітності.

19.

Ризик, що визначається зовнішніми, незалежними від підприємства факторами, називається:

а) операційний;

б) активний;

в) системний;

г) несистемний.

20.

Активи, які утримуються підприємством з метою збільшення при­бутку за рахунок процентів, дивідендів тощо, зростання вартості ка­піталу або отримання інших вигід для інвестора, називаються:

а) фінансовими інвестиціями;

б) реальними інвестиціями;

в) капітальними інвестиціями;

г) стандартними інвестиціями.

Тести ІІ-го рівня складності

21.

Якщо за двофакторною моделлю Дюпона в застосуванні до оцінки ефективності використання оборотних активів

їх рентабельність (R_oa) зросла в 5 разів, це може бути наслідком того, що:

1. чистий прибуток (ЧП) зменшився в 2,5 рази за зростання в 2 рази суми оборотних активів (ОА);

2. сума оборотних активів зменшилась в 2,5 рази за зростання в 2 рази суми чистого прибутку;

3. коефіцієнт оборотності оборотних активів (К_о.ОА) зріс у 5 разів за незмінної рентабельності збутової діяльності (рентабельності реалізації) (R_зб);

4. коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився у 2 рази за зростання в 2,5 рази рентабельності збутової діяльності.

Правильні відповіді: а) (3), (4);

б) усі, крім (1);

в) (2), (3);

г) правильної відповіді немає.

22.

Якщо сумарний капітал підприємства в кінці звітного року становить 2000 тис.грн., його чистий прибуток становить 200 тис. грн., а сума його поточних зобов‘язань становить 1000 тис.грн., і воно не має довгострокових зобов‘язань, то рентабельність чистих активів (власного капіталу) даного підприємства становить (коеф.):

1. 0,15;

2. 0,8;

3. 0,5;

4. 0,2.

23.

До основних стратегічних цілей інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної мети, як правило, НЕ належать такі:

1. підтримка "критичної маси інвестицій", що забезпечує стійкий економічний ріст підприємства;

2. граничний рівень ліквідності об'єктів реального інвестування або портфеля фінансових інвестицій;

3. мінімально прийнятний рівень поточного інвестиційного доходу;

4. співвідношення обсягів реального і фінансового інвестування підприємства.

Правильні відповіді: а) (2), (3); б) усі, крім (4); в) (1), (2); г) правильної відповіді немає.

24.

Фінансові ризики підприємства визначаються рівнем впливу наступних факторів:

1. зміна реальної (ринкової) вартості необоротних активі ;

2. зміни в структурі капіталу та рівня фінансового левериджу як фактору забезпечення зобов'язань підприємства;

3. зміна кредитних ставок, унаслідок чого формується відхилення реальної вартості обслуговування капіталу підприємством від поточної ринкової вартості;

4. зміна тривалості виробничого циклу як наслідок технологічних ризиків.

Правильні відповіді: а) (3), (4);

б) усі, крім (1);

в) (2), (3);

г) правильної відповіді немає.

25.

Визначте помилкові твердження (з наведених нижче):

1. продуктивність активів підприємства може бути виміряна шляхом співвіднесення обсягу виробництва (реалізації) продукції (товарів, послуг) і середньої суми активів, використовуваних у виробничому процесі підприємства за певний період часу;

2. активи і капітал мають однакову економічну природу, але відрізняються за своєю натурально-речовою формою;

3. концепція вартості активів ґрунтується на їхній цінності для підприємства як економічного ресурсу, вартість якого можна виміряти в грошах;

4. у процесі обігу активи завжди змінюють свої реальні форми, але не змінюють своєї вартості.

Відповідь. Помилкові твердження: а) (1), (2); б) (2), (4); в) (1), (4); г) (2), (3).