Варіант №14

Тести І-го рівня складності

1.

До системи допоміжних (підтримуючих) цільових орієнтирів, що задають інвестиційну стратегію підприємства, НЕ включають:

1. граничний рівень середньозваженої вартості формованих інвестиційних ресурсів підприємства;

2. підтримка "критичної маси інвестицій", що забезпечує стійкий економічний зріст підприємства;

3. мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

4. співвідношення обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій підприємства.

2.

Результативність розробленої підприємством інвестиційної стратегії оцінюється НЕЗАЛЕЖНО від такого чинника:

1. узгодженості цілей, напрямків і етапів і реалізації інвестиційної стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку;

2. відповідності розробленої інвестиційної стратегії прогнозованому розвитку економіки країни і змінам кон'юнктури інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів;

3. узгодженості обсягів, напрямів і форм інвестиційної стратегії з можливостями формування внутрішніх інвестиційних ресурсів, кваліфікацією інвестиційних менеджерів, організаційною структурою управління інвестиційною діяльністю, інвестиційною культурою й іншими параметрами внутрішнього інвестиційного потенціалу;

4. допустимості фінансових втрат і стану банкрутства.

3.

Для визначення середнього залишку грошових активів найбільш доцільно використати модель:

1. EOQ; б) Дюпона; в) Баумоля; г) Міллера-Орра.

4.

До показників фінансової стійкості підприємства відносяться:

а) коефіцієнт покриття;

б) коефіцієнт автономії;

в) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

г) коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів.

5.

Операційні ризики суб'єкта господарювання формуються під впливом таких факторів:

а) зміна реальної (ринкової) вартості необоротних активів;

б) зміни в структурі капіталу та рівня фінансового левериджу як фактору забезпечення зобов'язань підприємства;

в) зміна кредитних ставок, унаслідок чого формується відхилення реальної вартості обслуговування капіталу підприємством від поточної ринкової вартості;

г) зміна тривалості виробничого циклу внаслідок технологічних ризиків.

6.

Тип інвестиційного портфеля, який орієнтований на акції, курсова вартість яких швидко зростає; мета формування цього портфеля - приріст капіталу інвесторів:

а) портфель зростання;

б) портфель ризикового капіталу;

в) збалансований портфель;

г) портфель доходу.

7.

Основний залишок грошових коштів, що постійно знаходиться у розпорядженні підприємства і пов'язаний із забезпеченням його поточної виробничо-комерційної (операційної) діяльності, називається:

1. резервним; б) трансакційним; в) інвестиційним; г) компенсаційним.

8.

До складу виробничої собівартості продукції НЕ належать:

1. витрати на оплату праці основних робітників з нарахуваннями на неї;

2. витрати на спожиту в загальногосподарських цілях електроенергію;

3. витрати сировини і матеріалів;

4. орендна плата за приміщення виробничого корпусу.

9.

Цілеспрямоване формування структури капіталу, що встановлює умови найбільш ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві, забезпечується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Нижче вказані окремі твердження, що стосуються деяких з цих факторів. Визначте, яке з цих тверджень є НЕПРАВИЛЬНИМ:

1. кредитний рейтинг підприємства зростає, і воно розширює потенціал можливого використання позикового капіталу, якщо рівень рентабельності його операційної діяльності є високим;

2. зростання прибутку підприємства забезпечується проявом ефекту або операційного, або фінансового левериджу;

3. високий рівень рентабельності операційної діяльності спонукає власників інвестувати отриманий прибуток у власне підприємство, що забезпечує високий рівень віддачі капіталу, що за інших рівних умов знижує питому вагу використання позикових коштів;

4. в умовах високих ставок податку на прибуток або невикористання підприємством податкових пільг по прибутку, кращим є не формувати капітал з зовнішніх джерел за рахунок емісії акцій (залучення додаткового пайового капіталу).

10.

Чисті оборотні активи* підприємства характеризують:

1. частину обсягу оборотних активів (ОА), що сформована за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу;

2. частину ОА, що сформована за рахунок власного капіталу підприємства;

3. частину ОА, що сформована за рахунок довгострокового позикового капіталу підприємства;

4. загальний обсяг ОА, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу.

*Примітка: Чисті оборотні активи* (Рк) розраховуються як різниця між ОА і поточними пасивами.

11.

В процесі операційного циклу оборотні активи підприємства можуть проходити такі основні стадії, послідовно змінюючи свої форми:

1. грошові активи запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатівзапаси готової продукціїдебіторська заборгованість ;

2. запаси готової продукції запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатівгрошові активи;

3. запаси готової продукції грошові активидебіторська заборгованість ;

4. кредиторська заборгованість запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатівнезавершеного виробництвазапаси готової продукціїгрошові активи.

12.

До складу повної собівартості продукції крім тих витрат, що входять до виробничої собівартості продукції, НЕ належать такі:

1. витрати на оренду приміщення офісу;

2. заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу;

3. витрати, пов'язані з дослідженням ринку;

4. амортизація будівлі виробничого корпусу.

13.

Вертикальний аналіз фінансової звітності:

а) дає змогу відобразити сутність процесу, що відбувся, закономірності його розвитку, ніж більшість окремо взятих його позитив­них та негативних відхилень;

б) передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду;

в) полягає у порівнянні фінансових показників звітного періоду з їх плановими значеннями (нормативами, лімітами);

г) полягає у визначенні структури фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

14.

Концепція організації управління ризиками, що передбачає роз­роблення кількох альтернативних варіантів розвитку ситуації, від­повідно до яких цільовий показник, значення якого прогнозується (наприклад, вартість активу, величина, доходу чи розмір прибутку), розраховується, як правило, за оптимістичним та песимістичним сценаріями, називається:

а) оцінка максимально можливого рівня негативного відхилення,

б) оцінка найбільш імовірного рівня негативного відхилення;

в) оцінка відхилення, приведеного на ризик;

г) хеджування ризиків.

15.

Витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів, що включаються до їх первісної вартості, називаються:

а) фінансовими інвестиціями;

б) реальними інвестиціями;

в) капітальними інвестиціями;

г) стандартними інвестиціями.

16.

Сутність __________ підходу зводиться до того, що підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля були рівними:

а) сигнальний підхід;

б) компромісний підхід;

в) традиційний підхід;

г) ординарний підхід.

17.

Сутністю сигнальної моделі дивідендної політики є таке твердження:

1. твердження, що будь-який розмір дивідендних виплат є ефективним;

б) максимізація поточних дивідендних виплат;

в) мінімізація поточних дивідендних виплат;

г) стабілізація розміру дивідендних виплат.

18.

У тривалість операційного циклу входить:

а) період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів від моменту надходження матеріалів до моменту відвантаження готової продукції;

б) період повного обороту коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за отримані сировину та матеріали і закінчуючи інкасацією дебі­торської заборгованості;

в) період від моменту витрачання коштів на придбання вхідних запасів матеріальних активів і до надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію;

г) період від моменту витрачання коштів на придбання вхідних запасів матеріальних активів і до моменту відвантаження готової продукції.

19.

Виберіть НЕПРАВИЛЬНЕ твердження щодо характеристики планово-прогнозної інформації у системі інформаційного забезпечення реалізації фінансового менеджменту на підприємстві:

а) охоплює накопичувальну або різно­го роду разову інформацію, яка формується відповідними службами підприємства (аналітичні огляди, що складаються підприємством, у тому числі пояснювальні записки до балансу і кожної з форм бухгалтерської звітності);

б) охоплює прогнозні дані, бюджети підприємства (на всіх рівнях управління) та їх проекти; прогнози щодо зміни курсу валют, біржових і банківських операцій;

в) включає також результати порівняльної оцінки варіантів інвестиційних проектів за всіма видами інвестицій (прямих або портфельних); всі види техніко-економічних розрахунків та довідково-аналітичну інформацію для складання бізнес-плану підприємства;

г) передається через такі носії як відповідні форми бізнес-плану, поточний та перспективний фінансові плани підприємства, його робочі розрахунки з питань планування та оцінювання ефективності інвестицій.

20.

Оперативно-тактичний фінансовий менеджмент – це:

1. управління інвестиціями, що пов'язане з реалізацією обраної стратегії;

2. цілісна система управління фінансами підприємства, яка включає такі взаємопов’язані елементи, як фі­нансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформа­ційне забезпечення;

3. управління фінансовою діяльністю підприємства, спрямоване на забезпечення його поточної ліквідності і платоспроможності;

4. економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміною розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Тести ІІ-го рівня складності

21.

Під яку ставку позикового відсотка інвестор має надати кредит фір­мі для реалізації проекту, якщо він вкладає 600 000 грн. і хоче збіль­шити власний капітал у три рази за 5 років (нарахування відсотків раз на рік):

а) 25%; б) 21%; в) 24,6%; г) 12%; д) 15%.

22.

Визначте помилкові твердження (з наведених нижче):

1. якщо управлінські рішення в галузі використання активів у поточному періоді є ефективними, але при цьому вони не узгоджуються з місією підприємства, то ця місія має бути змінена, а стратегічні напрями його розвитку – відповідним чином відкоректовані;

2. управління активами підприємства слід розглядати як відокремлену функціональну керуючу систему, оскільки не всі управлінські рішення в галузі формування і використання активів є взаємопов‘язані і справляють лише непрямий вплив на результати фінансової діяльності в цілому;

3. системі управління активами властивий високий динамізм, який враховує зміну факторів зовнішнього середовища, потенціалу формування фінансових ресурсів, темпів економічного розвитку та інших параметрів функціонування підприємства;

4. при розробці окремих управлінських рішень мають бути враховані альтернативні можливості дій, вибір серед яких повинен ґрунтуватись на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію і фінансову політику підприємства.

Відповідь. Помилкові твердження: а) (1), (2); б) (3), (4); в) (1), (4); г) (2), (3).

23.

Якщо виробничий цикл підприємства зросте на 20 днів, період обігу дебіторської заборгованості зменшиться на 15 днів, а період обігу кредиторської заборгованості збільшиться на 15 днів, то період фінансового циклу:

1. зросте на 20 днів;

2. зменшиться на 10 днів;

3. зросте на 10 днів;

4. зменшиться на 5 днів.

24.

Якщо сума поточних зобов‘язань підприємства зросте у 1,5 рази, це може вплинути на зміну значень ряду показників, що характеризують фінансовий стан цього підприємства, зокрема таких як:

1. коефіцієнт фінансової стабільності;

2. коефіцієнт оборотності запасів;

3. абсолютний коефіцієнт ліквідності;

4. рентабельність оборотних активів.

Правильні відповіді: а) (1), (2); б) (3), (4); в) (1), (4); г) (1), (3).

25.

Цілеспрямоване формування структури капіталу, що встановлює умови найбільш ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві, забезпечується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Нижче вказані окремі твердження, що стосуються деяких з цих факторів. Визначте, які з цих тверджень є правильними.

1. характер галузевих особливостей підприємства визначає різну тривалість його операційного циклу (чим нижче період операційного циклу, тим у більшому ступені за інших рівних умов може бути використаний підприємством позиковий капітал);

2. підприємствам, що знаходяться в стадії “зрілості” їхнього життєвого циклу, варто в більшій мірі використовувати позиковий капітал, ніж тим, що знаходяться на ранніх стадіях життєвого циклу;

3. безпечність використання позикового капіталу підприємства залежить від стабільності кон'юнктури товарного ринку, а також від стабільності попиту на продукцію даного підприємства;

4. якщо кон'юнктура ринку збуту продукції підприємства є несприятливою, а обсяг реалізації його продукції скорочується, то використання позикового капіталу прискорено генерує зниження рівня прибутку і ризик утрати платоспроможності; у цих умовах необхідно оперативно підвищувати коефіцієнт фінансового левериджу за рахунок зменшення обсягу використання позикового капіталу.

Відповідь. Правильні твердження: а) (1), (2); б) (3), (4); в) (1), (4); г) (1), (3).