4. Метод зменшення залишкової вартості

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизаційних відрахувань за формулою:

,

де З_в – залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.

Норма амортизаційних відрахувань у цьому разі визначається за формулою:

,

де П_в – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Л_в– ліквідаційна вартість, грн.; Т_к– термін корисного використання об’єкта основних засобів, років.

Для будівель:

Таблиця 3.7

Розподіл амортизаційних нарахувань за методом зменшення залишкової вартості

Рік	Залишкова вартість	Річна сума амортизаційних відрахувань
0	99600	13838,01
1	85761,99	11915,41
2	73846,58	10259,93
3	63586,65	8834,462
4	54752,19	7607,039
5	47145,15	6550,149
6	40595	5640,099
7	34954,9	4856,487
8	30098,41	4181,747
9	25916,67	3600,753
10	22315,91	3100,479
11	19215,43	2669,712
12	16545,72	2298,793
13	14246,93	1979,409
14	12267,52	1704,398
15	10563,12	1467,596
16	9095,527	1263,694
17	7831,833	1088,122
18	6743,711	936,9429
19	5806,768	806,7679
20	5000

На основі отриманих даних будуємо графік:

Рис. 3.7. Списання вартості будівель методом зменшення залишкової вартості

Для транспортних засобів:

Таблиця 3.8

Розподіл амортизаційних нарахувань за методом зменшення залишкової вартості

Рік	Залишкова вартість	Річна сума амортизаційних відрахувань
0	61200	30324,99
1	30875,01	15298,76
2	15576,25	7718,13
3	7858,118	3893,747
4	3964,371	1964,371
5	2000

На основі вищевказаних результатів розрахунків будуємо графік.

Рис. 3.8. Списання вартості транспортних засобів методом зменшення залишкової вартості

5. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується до тих основних засобів, які мають максимальну віддачу на початку терміну використання. Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

де З_в– залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду, грн.; На– річна норма амортизаційних відрахувань, %; П_в – первісна вартість об’єкта основних засобів, грн.; Т_к– термін корисного використання об’єкта основних засобів, років; - сума амортизаційних відрахувань за період, що передував звітному, грн.

Норма амортизаційних відрахувань відповідно до цього методу визначається за такою формулою:

.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості розраховується лише для 4 і 5 груп основних засобів.

Тому для транспортних засобів річна норма амортизації становитиме:

Таблиця 3.9

Розподіл амортизаційних нарахувань за методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Річна сума амортизації	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
			61200
1	24480	24480	36720
2	14688	39168	22032
3	8812,8	47980,8	13219,2
4	5287,68	53268,48	7931,52
5	3172,608	56441,09	4758,912

На основі отриманих даних будуємо графік.

Рис. 3.9. Списання вартості транспортних засобів методом прискореного зменшення залишкової вартості

У даній лабораторій роботі ми вивчили п’ять методів нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів: виробничий, прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний.

За виробничим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Даний метод застосовується для нарахування амортизації об'єктів ОЗ, технічний стан яких залежить від кількості виробленої продукції. Цей метод дуже раціональний.

За прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основнихзасобів. Розмір амортизації залежить тільки від строку використання об'єкта ОЗ. Цей метод відрізняється легкістю розрахунку, вартість об’єкта ОЗ списується рівними частинами протягом усього строку його експлуатації, але недоліками є те , що не враховується моральний знос об'єктів ОЗ та фактор підвищення витрат на ремонти у міру його експлуатації.

Згідно з методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється. Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

За кумулятивним методом нарахування амортизації річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, щозалишаються до кінця строку корисноговикористанняоб'єктаосновнихзасобів, на суму числа роківйогокорисноговикористання.Перевагами даного методу є те , що у перші роки, коли інтенсивність використання об’єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості, а також у перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта ОЗ, що амортизується.

Щодо методу зменшення залишкової вартості, то тут річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. За даним методом протягом перших років експлуатації об’єкта ОЗ накопичується значна сума коштів, необхідних для його відновлення.