Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
органолептичні показники води.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
192 Кб
Скачать

2.1.5. Визначення смаку і присмаку води

Смак і присмак води визначають органолептично (якісно та за інтенсивністю) [5].

Розрізняють чотири види смаку: солоний, гіркий, солодкий і кислий. Решту видів смакових відчуттів називають присмаками: хлорний, металевий, рибний тощо.

Смак і присмак визначають в сирій воді, за винятком вод відкритих водойм і джерел, сумнівних в санітарному відношенні, смак води яких визначають після її кип'ятіння та охолодження до кімнатної температури. Це повинно бути зафіксовано в результатах аналізу (смак та присмак кип'яченої води).

Інтенсивність смаку та присмаку виражають у балах за п'ятибальною шкалою аналогічно, як запах (табл. 4).

2.2. Методики визначення температури та органолептичних показників стічних вод

2.2.1. Визначення температури стічної води

Виконують аналогічно до визначення температури для природних і водопровідних вод (див. п.2.1.1).

2.2.2. Визначення забарвленості стічної води

Забарвлення стічної води зазвичай визначають якісно, причому записують забарвлення та ступінь його інтенсивності. Для цього профільтровану воду наливають у циліндр із безбарвного скла, циліндр ставлять на білий папір, поряд з яким – такий самий циліндр з дистильованою водою. Воду в циліндрах розглядають зверху й визначають забарвлення: безбарвне, слабо-жовте, червонувате, фіолетове, бурувате тощо.

Оскільки правила скидання стічних вод у водойми вимагають, щоб вода у водоймищі після змішування із стічною водою не мала видимого забарвлення за товщини шару 10 см, практичне значення має визначення ступеня розбавлення стічної води, за якого колір цієї товщини шару не буде відрізнятися.

Для цього на аркуш білого паперу ставлять три циліндри діаметром 20-25 мм із безбарвного скла. У перший наливають досліджувану стічну воду (висота шару 10 см), у третій – таку ж кількість дистильованої води. У другий циліндр наливають в такій же кількості розбавлену стічну воду, збільшуючи кожний раз ступінь розбавлення (1:1, 1:2, 1:3 тощо), доки під час проглядання зверху через шар води в другому та третьому циліндрах папір невиглядатиме однаково білим.

2.2.3. Визначення запаху стічної води

Запахи стічної води визначають якісно під час відкривання ємкості з пробою води. Якщо запах невиразний, то слід відлити в колбу невелику кількість води, накрити годинниковим склом і підігріти до температури 60 °С. Розрізняють такі запахи стічних вод: гнильний, фекальний, фенольний, сірководневий тощо. Інтенсивність запаху визначають за п'ятибальною шкалою (див. табл. 4). Отже, результати аналізу запаху виражають якісно, вказуючи характер запаху, та кількісно, визначаючи інтенсивність за даними табл. 4.

Якщо інтенсивність запаху стічної води перевищує два бали, її поступово розбавляють (1:1; 1:2; 1:3 тощо) з подальшим визначенням запаху. Записують кратність розбавлення, за якої інтенсивність запаху не перевищує двох балів.

2.2.4. Визначення каламутності стічної води

Здійснюють аналогічно до визначення для природних і водопровідних вод (див. п. 2.1.3).

3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи

1. Під час виконання роботи необхідно бути обережним, пам'ятаючи, що неакуратність та неуважність, погане знання лабораторного обладнання і речовин, які застосовують в роботі, можуть спричинити нещасні випадки.

2. Виконувати роботу, не відвертаючи увагу на сторонні справи.

3. Речовини не куштувати на смак (крім визначення смаку водопровідної води).

4. Аналізи проводити лише з тими речовинами, у тому посуді і за методиками, які зазначені в інструкції до конкретної роботи.

5. За наявності незрозумілих питань з'ясувати їх у викладача або лаборанта.