10. Середня довжина витка головної обмотки статора

(см), (2.18)

де = 3.2 - береться з позиції 4, =5 см і=1,15 см— з позиції 9

приймаємо 21,0

11. Активний опір головної обмотки статора в нагрітому стані при 75°С

(ом), (2.19)

де 2р = 4 - береться з позиції 4, W₁ =169 витка — з позиції 7,

q_a1 = 0,321мм² — з позиції 8, = 21 — з позиції 10

Ом

12. Індуктивний опір кола намагнічування, приведений до числа витків головної обмотки статора

(ом), (2.19)

де f₁ = 50Гц - береться за завданням, = 0,7— з позиції 2,

= 5- з позиції 3, =3 іτ = 4,5 з позиції 4, W₁ = 169 — з позиції 7

= 0,02÷0,04 — довжина одностороннього повітряного зазору

між розточуванням статора і ротором, приймаємо - 0,03 см.,

=1,16÷1,20 — коефіцієнт повітряного зазору, приймаємо 1,2

= 1,10÷1,20 — коефіцієнт насичення магнітної системи двигуна,

приймаємо 1,2

121,8 Ом

13. Індуктивний опір розсіяння головної обмотки статора

(ом), (2.20)

де =0,75÷0,85— коефіцієнт зчеплення потоку розсіяння з головною

обмоткою статора, приймаємо 0,8

28

σ = 1,2 - береться з позиції 9, х₀ = 121,8 Ом — з позиції 12

Ом

14. Розрахунок розмірів і параметрів пускового короткозамкнутого витка, екрануючого частину полюсного наконечника. Як показує аналіз явищ в однофазному асинхронному двигуні з екранованими полюсами, для отримання найвигіднішого значення пускового моменту цього двигуна полюсна дуга екранованої частини полюса повинна складати біля 1/3 або трішки менше всієї дуги полюсного наконечника ( див. рисунок 2.3):

(2.21)

де — дуга полюсного наконечника, 34 ел. град. згідно рисунку 2.1

, приймаємо 10 ел. град.

Просторовий кут зсуву між осями головної обмотки полюса і коротко замкнутого витка при вказаній умові буде (див. рис. 2.3) (ел. град)

=12 ел. град.

Активний опір 2р послідовно сполучених короткозамкнутих витків в нагрітому стані при 75°С, приведений до числа витків головної обмотки статора, в однофазних асинхронних двигунах малої потужності з екранованими полюсами складає величину

(ом),

де = 14,2 ом - береться з позиції 11

=341 Ом

Дійсний активний опір одного короткозамкненого витка

(ом), (2.22)

де — обмотувальний коефіцієнт витка; (2.22)

W₁ = 169 - береться з позиції 7.

Поперечний переріз короткозамкненого витка

29

(мм²) (2.23)

або

(мм2) (див. рис. 2.3) (2.24)

= 9 мм²

де середня довжина короткозамкненого витка

(см) (2.25)

мм

при цьому = 50 мм - береться з позиції 3, = 6 мм — по рис. 2.4

Після цього визначаються розміри паза на полюсі: із рисунку 2.4

Для визначення індуктивного опору розсіювання короткозамкненого витка необхідно перш за все розрахувати:

питому магнітну провідність для потоку розсіювання в пазу (див. рисунок 2.3)

(гн/см) (2.26)

гн/см

питому магнітну провідність для потоку розсіювання навкруги витка

зовні паза

(гн/см) (2.27)

гн/см

повну питому магнітну провідність для потоків розсіювання витка

(гн/см) (2.28)

гн/см

Тоді індуктивний опір розсіювання одного короткого замкнутого витка

(Ом) (2.29)

Ом

і приведений до числа витків головної обмотки статора індуктивний опір 2р послідовно сполучених коротких замкнутих витків

(Ом). (2.30)

30

Приведений до числа витків головної обмотки статора індуктивний опір взаємоіндукції між цією обмоткою і короткозамкненим витком буде

(ом), (2.31)

де р = 3- береться з позиції 4, х₀ = 121 — з позиції 12,

= 49 і =15 — з позиції 14.

Ом