1. Визначення поправки на розширення газоподібного середовища “”.

1) Для діафрагм з кутовим і фланцевим методом відбору тиску:

(6)

де - відносна площа звужуючого пристрою;

- перепад тиску на звужуючому пристрої [Па];

- абсолютний тиск середовища [Па];

- показник адіабати (для повітря =1.4).

А також:

, (7) де- діаметр звужуючого пристрою, [м];- діаметр трубопроводу, [м];

, (8)

де - надлишковий тиск середовища, [Па];- атмосферний тиск, [Па];

2) Для сопла і сопла Вентурі:

, (9)

2. Визначення густини середовища в робочих умовах

, (10)

де - густина середовища при нормальних умовах, [кг/м³];

- абсолютна температура середовища;

К – коефіцієнт стискуваності газів;

Для повітря =1.2046 кг/м³, при Т_Н=293.15; Р_Н=101325 Па; T=273.15+t , (11)

де t-температура середовища, [⁰С];

Для повітря К=0.9996.

3. Визначення коефіцієнта витрати

Коефіцієнт витрати залежить від відносної площі звужуючого пристрою “m”, числа Рейнольдса “Re”, поправки, яка враховує шорсткість трубопроводу “К_ш”, а для діафрагм, і від поправки на затуплення канта діафрагми “K_n”, тобто

.

3.1. Для діафрагм при кутовому методі відбору тиску.

, (12)

3.1.1.Визначення поправки на шорсткість трубопроводу

, (13)

де і- додаткові величини, що залежать від діаметра трубопроводу,

(14)

(15)

(16)

Якщо відносна шорсткість задовольняє умову:

(17)

то К_ш =1. К-абсолютна шорсткість внутрішньої поверхні трубопроводу, задається ( з таблиці ) в залежності від трубопроводу. Для стальних труб в хорошому стані К=10^-4[м].

3.1.2.Визначення поправки на затуплення канта трубопроводу

, (18)

де ,,n-додаткові величини, що визначаються залежно від С,

, (19)

(20)

. (21)

Якщо діаметр отвору діафрагми d>0.125 [м], то К_п=1.

Для всіх інших звужуючих пристроїв (сопло, сопло Вентурі, труба Вентурі): К_п=1 (22)

3.1.3. Визначення числа Рейнольдса “Re”

, (23)

де - об’ємна витрата в робочих умовах, [м³/с];

- густина середовища, [кг/м³];

- діаметр трубопроводу, [м];

- динамічна в’язкість, [Па∙с].

3.1.4. Визначення в’язкості середовища

, (24)

Число Рейнольдса за формулою (23) в даному випадку розрахувати неможливо, оскільки невідома витрата “ ”.Тому розрахунок коефіцієнта витрати “” проведемо методом ітерації (повторення).

Перше значення коефіцієнта витрати “” визначаємо за формулою (12), прийнявши, як прийняте середнє значення для витратомірів змінного перепаду.

За отриманим значенням коефіцієнта витрати “”, розраховуємо за формулою (3) “”, за цим значенням проводимо розрахунок числа Рейнольдса за формулою (23). Підставивши значення “Re₁” у формулу (12), визначимо значення коефіцієнта “₂”, і за його значенням розрахуємо витрату “”. Цю операцію необхідно повторювати до значення отриманої витрати, що відрізняється від попередньої на 0.2%.