- •Лекція. Основи цивільного та сімейного права
- •2. Поняття ознаки та види юридичних осіб
- •3. Характеристика та види цивільно-правових правочинів. Форма договору.
- •4. Характеристика окремих видів договорів (договір купівлі-продажу, міни, дарування, оренди майна, позики).
- •2. Договір міни.
- •4. Договір дарування
- •5. Спадкове право
- •8. Правовий режим майна подружжя.
2. Поняття ознаки та види юридичних осіб
Суб'єктами цивільних правовідносин є юридичні особи. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Поняття юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК України, ч. 1 якої під юридичною особою розуміє організацію, створену і зареєстровану в установленому законом порядку. Вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Правовий статус юридичної особи характеризується специфікою, що відрізняє юридичну особу від інших суб'єктів господарської діяльності.
По-перше, юридичною особою є організація, тобто колективне утворення, що характеризується наявністю організаційної єдності. Організаційна єдність дістає вияв насамперед у визначеній установчими цілями юридичної особи внутрішній структурі, ієрархії, підлеглості органів управління, що складають цю структуру, а також чіткій регламентації відносин між усіма її складовими.
По-друге, як вже зазначалось вище, юридична особа має відокремлене майно, базою для формування якого є майно, що передається засновником під час її створення. Відповідно, юридична особа несе самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями, крім випадків, встановлених законом та установчими документами юридичної особи.
По-третє, для набуття статусу юридичної особи організація повинна пройти процедуру державної реєстрації, що випливає з визначення юридичної особи та підтверджено ч. 4 ст. 87 ЦК України. Саме після державної реєстрації організація набуває права виступати в цивільному обороті (укладати угоди та ін.) та інші права, а отже — цивільну право- та дієздатність.
Види юридичних осіб. Найбільш загальним є поділ усіх юридичних осіб на створених за законодавством України та створених за законодавством іноземних держав.
Принципи класифікації юридичних осіб, створених за законодавством України, закріплені у Цивільному кодексі України. Усіх таких юридичних осіб, залежно від порядку їх створення, поділяють на дві великі групи: юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права (ст. 81 Цивільного кодексу України).
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України, згідно з якою для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.
Цивільним кодексом України регулюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.
Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. Юридичні особи, залежно від способу, можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст. 83 Цивільного кодексу України).
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ст. 83 Цивільного кодексу України).
Товариства, що поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Підприємницькі товариства здійснюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками. Вони можуть бути створені лише як господарські товариства () або виробничі кооперативи (ст. 84 Цивільного кодексу України).
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ст. 113 Цивільного кодексу України).
Види господарських товариств:
повне товариство,
командитне товариство,
товариство з обмеженою відповідальністю,
товариство з обмеженою додатковою відповідальністю
акціонерне товариство.
Найбільш поширеними видами господарських товариств є товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб (ст. 163 Цивільного кодексу України).
Непідприємницькі товариства — це ті, що не мають на меті отримання прибутку для його подальшого розподілу між учасниками (ст. 85 Цивільного кодексу України). До цього виду організаційно-правових форм юридичних осіб приватного права належать, зокрема, об'єднання громадян (політичні партії та громадські організації), споживчі, дачні, гаражні, садово-городні, житлово-будівельні кооперативи, об'єднання (спілки) власників квартир у багатоквартирному будинку тощо.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації вносяться до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ст. 89 Цивільного кодексу України).
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності (ст. 90 Цивільного кодексу України). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється за Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".
