
методичнезабезпеченняЗМБС / ЗВЕДЕННЯ І МОНТАЖ БУДІВЕЛЬ І СПОР
.pdfв) графіків надходження на об'єкт конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування з доданням комплектуючих відомостей (при наявності служби
виробничо-технологічної комплектації - уніфікованої документації з техно-
логічної комплектації, а у випадках будівництва комплектно-блочним мето-
дом - графіки комплектації поставки блоків;
г) графіки руху робочих кадрів по об'єкту і основних будівельних ма-
шин по об'єкту. Графіки руху основних будівельних машин слід розробляти з урахуванням своєчасного виконання кожною бригадою дорученого їй ком-
плексу робіт;
д) технологічні карти (з використанням відповідної типової документа-
ції) на виконання окремих видів робіт із схемами послідовності виконання прийомів, з включенням схем операційного контролю якості, описом методів виконання робіт, зазначенням працезатрат і потреби в матеріалах, машинах,
оснастці, пристосуваннях і засобах захисту працюючих, а також послідов-
ності демонтажних робіт при реконструкції та технічному переозброєнні під-
приємств, будівель і споруд;
є) рішення по виконанню геодезичних робіт, які включають схеми роз-
ташування знаків для виконання геодезичних побудов і вимірів, а також вка-
зівки щодо необхідної точності і технічних засобів геодезичного контролю виконання будівельно-монтажних робіт;
ж) рішення щодо техніки безпеки та пожежної безпеки;
з) заходи по виконанню, в разі необхідності, робіт вахтовим методом,
включаючи графіки робіт, режими робіт, режими праці і відпочинку і склади технологічних комплексів оснащення бригад;
і) рішення щодо забезпечення тимчасовими мережами водо-, тепло-,
енергопостачання і освітлення (в тому числі аварійним) будівельного майданчика і робочих місць з розробкою, при необхідності, робочих крес-
лень підведення мереж до джерел живлення;
к) пояснювальна записка, що містить:
- обґрунтування по виконанню робіт, в тому числі в зимовий період;
21
-потребу в енергетичних ресурсах і рішення по її забезпеченню;
-перелік мобільних (інвентарних) будівель, споруд і пристроїв з розра-
хунком потреби і обґрунтуванням умов прив'язки їх до ділянок будівельного майданчика;
- заходи, спрямовані на забезпечення зберігання і виключення розкра-
дання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування на будівельному май-
данчику, в будівлях і спорудах;
- заходи по забезпеченню безпеки при спільній роботі кількох ванта-
жопідйомних та інших машин і механізмів; - заходи щодо захисту існуючих будівель і споруд від пошкодження, а
також природоохоронні заходи.
Проект виконання робіт на окремі монтажні спеціальні види робіт
(монтажнi, санітарно-технічнi, оздоблювальні, геодезичні та інші) повинен складатися із календарного графіка виконання робіт по видах робіт; будіве-
льного генерального плану; технологічної карти виконання робіт з доданням схем послідовності виконання робіт і операційного контролю якості, даних щодо потреби в основних матеріалах, конструкціях і виробах, а також вико-
ристовуваних машинах, пристроях і оснастці, і короткої пояснювальної запи-
ски. Крім того, до складу проекту виконання геодезичних робіт слід додатко-
во включати: вказівки щодо точності і методів виконання геодезичних робіт при створенні розбивочної сітки будівлі, споруди і детальних розбивках,
схеми розташування розбивочної сітки, монтажних рисок, маяків і способів їх закріплення, конструкції геодезичних знаків, а також перелік виконавчої геодезичної документації.
Проект виконання робіт на підготовчий період будівництва повинен містити:
а) календарний графік виконання робіт по об'єкту;
б) будівельний генеральний план із зазначенням на ньому місць розта-
шування тимчасових, в тому числі мобільних (інвентарних) будівель, споруд і пристроїв, поза майданчикових і внутрішньо майданчикових мереж та міс-
22
цях підключення до джерел живлення, а також постійних об'єктів, що зво-
дяться у підготовчий період, з виділенням робіт, що виконуються по цих об'єктах у підготовчий період;
в) технологічні карти;
г) графік руху робочих кадрів і основних будівельних машин;
д) графік надходження на будівництво необхідних на цей період буді-
вельних конструкцій, виробів, основних матеріалів і устаткування;
є) схеми розміщення знаків для виконання геодезичних побудов, вимі-
рів, а також вказівок щодо необхідної точності технічних засобів геодезично-
го контролю;
ж) пояснювальну записку в обсязі, передбаченому пунктом 1, даного положення.
ПВР затверджується головним інженером будівельної фірми (генпід-
рядної та субпідрядної), а також представником замовника. Особливо важ-
ливо погодження ПВР із представником замовника під час виконання робіт по реконструкції, капітальному і інших ремонтах на діючих підприємствах.
Технологічні карти, як основа для розробки ПВР, розробляються для закріплення сучасних високоефективних прийомів та операцій, як складової частини будівельного процесу, і, таким чином, впровадження їх у виробниц-
тво. Технологічні карти, як правило, розробляють відповідні науково-
дослідні технологічні інститути чи фірми, що поставляють матеріали і конс-
трукції в Україну, але і в цьому випадку технологічні карти повинні бути затверджені представником Держбуду України. В Україні це Науково-
дослідний інститут будівельного виробництва (м. Київ).
Технологічні карти виробничих процесів мають чотири розділи:
- область та ефективність використання карт –конструктивна характе-
ристика будівлі чи конструкції, що споруджується, та показники продуктив-
ності праці;
- підготовка та умови виконання процесу - перераховуються умови по-
чатку виконання процесу та умови безпечності його виконання;
23
- будівельні робочі, предмети та засоби праці – склад ланки із наведен-
ням фаху та розрядів робітників, їх кількості; види конструкцій, напівфабри-
катів та матеріалів, що використовуються; нормо комплекти інструментів,
оснащення та ін.;
- технологія процесу та організація праці – послідовність виконання робочих операцій, способи доставки предметів праці до робочих місць, орга-
нізація робочих місць (як правило із ілюстраціями), інші пояснення до вико-
нання окремих операцій, прийомів, рухів, що дозволяють робітникам одноз-
начно їх зрозуміти.
1.3.Послідовність виконання робіт та зведення будівель
Зведення будівель та споруд складається із 3 –х періодів та 2 – х ета-
пів.
Періоди: підготовчий; основний та заключний.
Етапи: підземний та надземний.
Послідовне виконання нижчевикладених робіт, що входять до періодів та етапів дозволяє отримати закінчену будівельну продукцію.
Підготовчий період включає наступні роботи: прибирання непотрібних та нецінних дерев та кущів, пересадження цінних; зняття рослинного шару;
улаштування огорожі навколо будівельного майданчику; перекладання інже-
нерних мереж; інженерно – геодезичні роботи (знімання території, винесення в натуру будівель та ін); планування території; улаштування тимчасових до-
ріг; улаштування площадок тля складання матеріалів та конструкцій; уста-
новлення вагончиків для робітників та ІТР; прокладання тимчасових інжене-
рних мереж та ін.
Основний період включає: зведення підземної та надземної частини будівлі (зведення несучих та огороджувальних конструкцій (загально – буді-
вельні роботи), монтаж інженерного обладнання, внутрішні та зовнішні оздоблювальні роботи, монтаж технологічного обладнання).
24

Заключний період включає благоустрій території: демонтаж тимчасової огорожі будівельного майданчику; демонтаж тимчасових інженерних мереж та вагончиків, улаштування постійних доріг, укладання рослинного шару та висадження кущів і дерев і ін.
Підземний етап включає виконання усіх робіт нижче рівня землі: роз-
робка грунту; улаштування фундаментів на палевій чи природній основі; ви-
конання будівельно-монтажних робіт з улаштування цокольного поверху;
виконання комплексу інженерно-технологічних робіт; зворотне засипання пазух ґрунтом та планування території.
Надземний етап включає: виконання комплексу будівельно-монтажних робіт (загально – будівельних робіт із зведення несучих та огороджувальних конструкцій) вище рівні землі; монтаж інженерного та технологічного обла-
днання; виконання оздоблювальних робіт.
Прийнята послідовність виконання робіт зведення окремої будівлі чи комплексу будівель, значного мірою впливає на загальний час будівництва.
Існує три основних методи організації взаємозв’язаних робіт під час зведення будівель.
Розглянемо, як приклад, процес зведення трьох однотипних будинків
(рис 1.1).
Зведення цих будинків можна провести, організувавши роботи таким чином: спочатку виконати усі роботи по зведенню одного будинку, потім другого і на завершення третього. Така організація зведення будинків має на-
зву послідовного методу.
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
Рис. 1.1 – Схеми трьох однотипних будинків: 1 – надземна частина; 2 – підвалина
Т1
25Т2

Розглянемо основні техніко-економічні показники цього методу: час бу-
дівництва, інтенсивність споживання матеріалів та людських ресурсів. Якщо прийняти час спорудження одного будинку відповідно за Т1, Т2, ТЗ, тоді при використанні першого методу час будівництва трьох будинків (Т) дорівнюва-
тиме (1.1)
Т=Т1+Т2+ТЗ |
(1.1) |
Тобто із збільшенням числа споруджуваних будинків загальний час бу-
дівництва зростає пропорційно їх кількості (рис. 1.2.).
|
|
Т1 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Т2 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
Т3 |
|
|
Т 0 |
|
|
|
|
|
|
|
Т=Т1+Т2+Т3 |
|
|
|
q1 |
|
q2 |
q3 |
|
|
|
|
|
q |
Рис. 1.2 – Графік часу зведення трьох будинків послідовним методом та інтенсивності споживання ресурсів:
1 - зведення підземної частини; 2 - зведення коробки; З - улаштування покрівлі; 4 - опоряджувальні роботи; Т - тривалість зведення одного будинку; q - інтенсивність споживання ресурсів при зведенні одного будинку
Інтенсивність споживання ресурсів даного виду q буде весь час постій-
на, якщо будинки однакові, і дорівнюватиме споживанню ресурсів на будів-
ництво одного будинку. Тобто інтенсивність споживання ресурсів даного ви-
ду не залежить від кількості споруджуваних будинків (рис. 1.2.).
Недоліками даного методу слід вважати великий строк будівництва, а
також те, що існують технологічні перерви у виконанні одно типових процесів (То).
При виконанні робіт паралельним методом (рис. 1.3.) час зведення трьох будинків дорівнює часу зведення одного будинку (якщо вони одно ти-
пові) або часу зведення найбільш трудомісткого будинку, і не залежить від їх
26

кількості. Це є позитивним фактором даного методу(1.2). Тобто |
|
Т=Т1=Т2=Т3 |
(1.2) |
Інтенсивність споживання ресурсів буде прямо пропорційно залежати від кількості споруджуваних будинків, що потребує значних ресурсів як людських, так і матеріальних (конструкцій, матеріалів та ін.), і це є значним
недоліком даного методу(1.3). Тобто |
|
Q=3q |
(1.3) |
Т1 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Т2 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Т3 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Т=Т1=Т2=Т3
q1 |
|
q2 |
Q=(q1+q2+q3) |
q3 |
|
Рис. 1.3 – Графік зведення будинків паралельним методом та інтенсивністю споживання ресурсів:
Т – тривалість зведення одного будинку; q – інтенсивність споживання ресурсів при зведенні одного будинку
Крім того, інтенсивність споживання періодично змінюється за змістом ресурсів. Наприклад: спочатку використовуються цегла і розчин, потім роз-
чин для штукатурки, потім фарба і т.д.
Рішення, за яким усуваються недоліки перших двох методів, є ліквіда-
ція або різке зменшення організаційної перерви між однотипними роботами на різних будинках. Наприклад, робота із розробки ґрунту на другому будин-
ку розпочинається одразу після закінчення його на першому і т.д. Цей метод має назву «послідовно-паралельний», або «потоковий» (рис. 1.4.).
27

Т1
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Т2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
||||
|
Т3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Т
q |
Рис. 1.4 – Графік зведення будинків паралельно-послідовним (або потоковим) методом
Потік характеризує безперервність виконання однотипових робіт на всіх будинках. При потоковому методі інтенсивність споживання однотипо-
вих ресурсів дорівнює інтенсивності їх споживання при послідовному методі.
При цьому час будівництва, у порівнянні із послідовним методом, різко ско-
рочується.
Як показує будівельна практика, у загальному випадку не завжди вда-
ється досягти на всіх однотипових роботах відсутності організаційної перер-
ви, особливо на не ведучих роботах, в той час як на ведучих це, як правило,
повинно мати місце.
Використання потокового методу дозволяє скоротити строк зведення не лише декількох будинків, а й одного будинку чи споруди. Для організації робіт за цим методом будівельний простір (об’єм) розділяють на частини (за-
хватки, ділянки). Тоді операції наступного роботи розпочинаються не після закінчення попередньої на усьому будинку чи споруді, а одразу після їх закін-
чення на першій захватці чи ділянці і т.д. Графік, часу зведення будинку чи споруди у даному випадку можна зобразити у вигляді циклограми (рис. 1.5.).
Технологічний процес, розчленований на складові, зображено похилими ліні-
ями. Кожний складовий процес, який безперервно та послідовно виконується на захватках зветься частковим потоком.
28

|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
n |
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
захватки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 11 12 13 |
14 15 16 17 |
18 19 |
20 21 22 |
||
÷àñ |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k(n-1) |
|
|
|
|
tòï |
|
|
k*m |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
T=k(m+n-1)+tòï |
|
|
|
|||
Рис. 1.5 – Циклограма будівельних процесів при потоковому методі їх вико- |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
нання: |
|
|
|
|
||
К – модуль циклічності (ритм потоку); 1,2…..n – кількість процесів (потоків); |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
m – кількість захваток |
|
|
Аналізуючи цей графік, можна зробити висновок, що чим на більшу кі-
лькість частин розділяється будівельний простір, тим більше скоротяться строки будівництва. Найменший розмір ділянки, на які можна розділити буді-
вельний простір, визначається вимогами охорони праці, а також тим, щоб цього об'єму було досить для виконання робіт на протязі половини зміни чи повної зміни.
Поєднання ряду послідовно включених і паралельно виконуваних част-
кових потоків складає будівельний потік.
Тривалість часткового потоку виражається залежністю (1.4).
T = m к, |
(1.4) |
де к - модуль циклічності (тривалість часткового потоку на одній за-
хватці),
m – кількість захваток.
Закономірність будівельного потоку, що виводиться за цих умов із гра-
29
фіка (рис. 1.5), має вигляд (1.5) |
|
T= к(m+n-1)+tТП, |
(1.5) |
де n - число часткових потоків, які входять у будівельний потік; |
|
tТП - тривалість технологічної перерви. |
|
Розрізняють параметри будівельного потоку трьох видів:
-просторові - фронт робіт, ярус, ділянка, захватка, ділянка;
-технологічні - число часткових потоків, об’єм робіт, трудомісткість,
інтенсивність потоку;
- часові - модуль циклічності, крок і темп потоку.
Інтенсивність потоку - кількість продукції, отриманої за період часу;
вимірюється в умовних одиницях продукції (м3 /годину, м3 /зміну, т/годину, і
інше).
Модуль циклічності - час виконання робіт на одній захватці або діля-
нці; вимірюється у змінах чи добах.
Крок потоку - час, через який на даній захватці після виконання опе-
рацій даного потоку розпочнуться операції наступного потоку; вимірюється у змінах чи добах.
У залежності від структури будівельні потоки розподіляються на спе-
ціалізовані, об’єктні та комплексні; від ритмічності - на ритмічні, кратнорит-
мічні та неритмічні; від ступеню розчленування - із частковим та повним ро-
зчленуванням; від ступеня розвитку - на установлені та неустановлені.
Спеціалізовані потоки - потоки, продукція яких являє собою однакові елементи одного або декількох будинків, чи такі самі види процесів (улаш-
тування покрівлі та ін.).
Об’єктні потоки – об’єднання спеціалізованих потоків, продукцією яких є закінчені будинки або їх частини.
Комплексні потоки – об’єднання об’єктних потоків, продукцією яких є різнотипові закінчені будинки (наприклад, комплексний район).
30