Рекомендації щодо дотримання правил безпеки праці

1. Роботу у задимлених приміщеннях проводити тільки в ізолюючих протигазах, організувати та забезпечити роботу постів безпеки.

2. Встановити спільні сигнали небезпеки для осіб, працюючих у небезпечних зонах.

3. Відключити електромережу на відділення роботи підрозділів ОРС.

4. Проводити інструктаж з БП особового складу, працюючого на пожежі.

5. Через наряд міліції забезпечити очіплення місця пожежі.

6. Забезпечити установку перехідних містків на рукавних лініях в місцях перетину вулиць.

7. Вести постійний нагляд за поведінкою конструкцій, які знаходяться під дією високої температури, при необхідності організувати їх охолодження.

8. Приймати заходи по попередженню дії низьких температур на особовий склад та техніку.

9. Приймати заходи по попередженню дії високих температур та продуктів згоряння на особовий склад та техніку

10. Слідкувати за дотриманням особовим складом БП при роботі з ПТО.

11. Подавати КАРР та ГП і штабу відомості про наявність на відділеннях роботи підрозділів ОРС пожежонебезпечних та ядовитих речовин та їх стан.

12. Приймати заходи по дотриманню правил БП при роботі на висотах, при розборі та розкритті конструкцій, при роботі поблизу електромереж та електроустаткування, а також у місцях проходження комунікацій.

13. Слідкувати за дотриманням заходів перестороги при маневруванні ПА.

14. Забезпечити безпечне ведення робіт по рятуванню людей, евакуації майна та устаткування на пожежі.

15. Забезпечити взаємодію з міськими та об’єктовими аварійними службами по ліквідації пожежі та аварії.

Рекомендації представнику адміністрації об”єкта

1. Дати достовірні дані КАРР та ГП про наявність та кількість працюючих на момент прибуття підрозділів ОРС.

2. Вжити необхідні заходи щодо евакуації працівників з приміщень до прибуття підрозділів ОРС.

3. Виділити КАРР та ГП людей з числа персоналу об”єкту для більш швидкої та успішної евакуації людей.

4. Разом з рятувальниками відкрити всі виходи і направити в них рівномірно людські потоки, а також спостерігати за людьми і впливати на тих, хто веде себе неспокійно.

5. Визначитись з місцем де розміщувати евакуйованих людей (взимку).

6. Призначити осіб з числа персоналу, які будуть наглядати за евакуйованими.

Розділ 5. Запропоноване технологічне рішення для покращення техногенної та пожежної безпеки приватного підприємства «Ренет» «Любарський молокозавод» смт.Любар Житомирської області.

Усім відома істина, що пожежу та надзвичайну ситуацію легше попередити, ніж потім її локалізовувати є актуальною постійно. Тому забезпечення пожежної та техногенної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Якщо пожежна та техногенна безпека не забезпечується на необхідному рівні, то підвищення імовірності виникнення аварії на підприємстві можлива у будь-який момент. Тому необхідно знати хоча б основні вимоги, організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на своїх об'єктах, зокрема ті, від яких безпосередньо залежить безпека людей та власності.

Керівництвом ПП Ренет» «Любарського молокозаводу» проведено певну роботу щодо пiдвищення безпеки функцiонування АХУ.

З метою пiдвищення безпеки виробництва та функцiонування амiачно-холодильної установки реалiзовано такi органiзацiйнi та технiчнi заходи:

1. Примiщення машинно-апаратної зали обладнано 4-кратною приточно-витяжною та 8-кратною аварiйною вентиляцiею;

2. Змонтованi пожежнi гiдранти для локалiзацiї можливого викиду амiаку з технологічної системи АХУ;

З. Встановлено сигналiзатори аварiйної концентрації амiаку в компресорному вiддiленнi, що дозволяє здiйснювати постiйний контроль загазованостi;

4. Проведено дiагностичне обстеження стiнок апаратiв (ресиверiв) з метою продовження термiнiв їх експлуатацiї.

5. Усе обладнання з’днано системою трубопровiдно арматури.

6. Налагоджено функцiонування диспетчерської служби пiдприємства, розроблена уся необхiдна документацiя та органiзовано цiлодобове чергування охоронцiв та машинiстiв АХУ.

7. Встановлено сирену оповiщення, внутрiшню гучномовну систему оповiщення, влаштовано внутрiшнiй телефонний зв’язок, телефонний звязок з оперативним черговим територiального управлiння МНС.

8. Сформовано невоєнiзоване аварiйно-рятувальне формування, з особовим складом якого систематично проводяться учбовi тренування та iнструктивнi зайняття.

9. На обладнаннi АХУ здiйснено визначене нормативними технiчними вимогами обслуговування, дiагностування та освiдчення i воно визнано придатним до експлуатації.

Проте всі ці заходи не можуть забезпечити пожежну та техногенну безпеку на підприємстві, у зв’язку із застарілим обладнанням. На сьогоднішній день пропонується більшість кращих засобів щодо запобігання аварії на підприємствах та оповіщення персоналу та населення при виникнені надзвичайної ситуації. Згідно наказу № 288 від 15 червня 2006 року «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення» пропоную комплекс системи раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповiщення людей у разi їх виникнення (далi Комплекс) для амiачної холодильної установки ПП «Ренет» «Любарський молокозавод» який створюеться з метою:

- постiйного контролю технологiчних параметрiв складових частин амiачної холодильної установки, виявлення вiдхилень параметрiв вiд норми, якi можуть призвести до надзвичайних ситуацiй на пiдприемствi;

- забезпечення оперативного реагування вiдповiдних служб пiдприсмства на загрозу виникнення надзвичайних ситуацiй та оповiщення про передаварiйну та аварiйну ситуацiї персоналу, що перебуває в зонах можяивого ураження небезпечними чинниками;

- накопичення, обробки, вiдображення та збереження даних про виявленi небезпечнi вiдхилення вiд норми технологiчних параметрiв амiачної холодильної установки;- оперативної передачi iнформацiї про виявленi вiдхилення контрольованих параметрiв на пульти монеторингу та спостереження риторiальних органiв МНС.

ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД І ОБЛАСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСУ.

1. Комплекс призначений для раннього виявлення можливих надзвичайних ситуацiй на амiачнiй холодильнiй установцi (далi АХУ) та оповiщення людей в разi їх виникнення i вирiшує наступнi завдання:

- постiйного контролю технологiчно небезпечних параметрiв АХУ та виявлення їх вiдхилень, що можуть призвести до надзвичайних ситуацiй;

- обробки та аналiзу контрольованих небезпечних параметрiв об’єкту і їх вiдхилень для визначення ступеню небезпеки виникнення надзвичайної ситуацiї, реєстрацiї, збереження та пiдготовки отриманої iнформацiї до передачi на пульти монiторингу та спостереження МНС;

- оперативного оповiщення персоналу та керiвництва об’єкту про можливiсть виникнення надзвичайних ситуацiй та ступiнь загрози;

- передачi повiдомлень та iнформацiї про можливiсть виникнення надзвичайних ситуацiй та ступiнь загрози на пульт спостереження МНС.

2. Комплекс систем раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповiщення людей в разi їх виникнення складається з наступних частин:

- системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій (далi СРВНС);

- системи оповiщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацiй (далі СО);

- системи вiзуалiзацiї мiсця можливого виникнення надзвичайних ситуацій (далiСВ);

- системи обробки, аналiзу, реєстрацiї та передачi iнформацiї на пульти монiторингу та спостереження (далi СОАРПI);

3. Призначення систем комплексу.

3.1 Система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй призначена для постiйного контролю технологiчно небезпечних параметрiв амiачної холодильної установки заводу, виявлення вiдхилень контрольованих параметрiв вiд нормативних показникiв, якi вказують наперед аварiйний та аварiйний стан об’єкту i можуть призвести до надзвичайних ситуацiй.

3.2 Система оповiщення про загрозу виникнення надзвичайної ситуацiї призначена для свосчасного оповiщення персоналу та керiвництва заводу про виникнення передаварiйної i аварiйної ситуацiї та управлiння евакуацiєю персоналу ПП «Ренет» Любарський молокозавод». СО забезпечує можливiсть оголошення тривоги диспетчером та автоматичної трансляції в ПЗУ мовних повiдомлень, що вiдповiдають необхiдному рiвню оповiщення (наказ МНС вiд 24.05.07р. №2370).

3.3 Система вiзуалiзацiї мiсця можливого виникнення надзвичайних ситуацiй призначена для оперативного iнформування оператора АХУ та диспечера про виникнення передаварiйної або аварiйної ситуації в роботі аміачної олодильної установки заводу, конкретизацiї обладнання на якому виникла надзвичайна ситуацiя, сигналiзацiї про збої чи несправностi, що виникли в роботi комплексу з визначенням несправного пристрою.

3.4 Система обробки, аналiзу та передачi iнформацiї на пульти монiторингу та спостереження призначена для цiлодобового спостереження за технологiчним процесом на АХУ, аналiзу отриманих даних, збереження їх енергонезалежнiй пам’ятi з можливiстю перегляду, визначення наявностi ознак передаварiйної та аварiйної ситуацiї, видачi сигналiв на систему вiзуалiзацiї та для запуску системи оповiщення чергового персоналу АХУ та персоналу, що перебуває на територiї заводу, у разi наявностi ознак надзвичайної ситуацiї, оперативної передачi iнформацiї на пульти монiторингу та спостереження

ОСНОВНI ЗАПРОПОНОВАНІ РIШЕННЯ.

1. Рішення по системi раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй. Рішенням прийнято наступнi складовi системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй:

• датчики та реле контролю параметрiв технологiчного процесу (системи захисту) амiачної холодильної установки (використовуються сигнали спрацювання вказаних датчикiв та релє), датчики тиску РС-28;

• сигналiзатор-аналiзатор випарiв амiаку ,,ДОЗОР-С-4-АММИАК-2 10 4”;

• сповiщувачi пожежні полум’я ,ПУЛЬСАР1-011ПС”;

• ручний сповiщувач RОР63Н;

• блоки узгодження пристроїв УУСК;

• блоки вводу/виводу сигналiв.

1.1. Для автоматизованого контролю технологiчного процесу АХУ, раннього виявлення можливих вiдхилень параметрiв процесу вiд нормативних значень та виникнення перед аварiйної чи аварiйної ситуацiї використані датчики контролю та сигнали вiд встановлених релє контролю технологiчного процесу.

1.2 Система раннього виявлення здiйснює контроль наступних технологiчних параметрiв АХУ:

- контроль тиску нагнiтання здiйснюється за сигналами вiд реле тиску Рн (технологiчнi реле системи захисту компресорiв типу Д220А-13), встановлених на лiнiях компресорiв i налаштованих на спрацювання при досягненнi критичних значень.;

- контроль температури нагнiтання здiйснюється за сигналами термореле Тн (технологiчнi реле системи захисту компресорiв типу Т-419), встановлених на лiнiях нагнiтання обох компресорiв;

- эменшення тиску на лiнiї всмоктування компресорiв контролюсться за допомогою реле тиску Рв (технологiчнi реле системи захисту компресорiв типу Д220А-13), встановлених на лiнiях всмоктування обох компресорiв;

- контроль тиску в системi змащування компресорiв здiйснюється за допомогою реле рiзницi тиску Рзм (технологiчнi реле системи захисту компресорiв типу РКС-1А-01);

- контроль охолодження компресорiв здiйснюється реле рiзницi тиску води Fв (технологiчнi реле системи захисту компресорiв типу ДЕМ-102-2-02), встановлених на лiнiях охолодження компресорiв;

- рiвень рiдкого амiаку в лiнiйному ресиверi контролюсться реле рiвня Lлр (технологiчне реле системи захисту холодильної установки типу ПРУ-5М);

- рiвень рiдкого амiаку в дренажному ресиверi контролюється реле рiвня Lдр (технологiчне реле системи захисту холодильнот установки типу ПРУ-5М);

- рiвень амiаку в випарниках контролюється реле рiвня Lв1, Lв2 (технологiчнi реле системи захисту холодильнот установки типу ПРУ-5М);

- рiвень наповнення двох вiддiлювачiв рiдини рiдким амiаком контролюють чотири реле рівня Lож1, Lож1, Lож2 L-ож2 (технологiчнi реле системи захисту холодильнот установки типу ПРУ-5М);

- тиск в лiнiйному ресиверi контролюсться за допомогою вимiрювального перетворювача тиску Рл,

- тиск в дренажному ресиверi контролюється за допомогою вимiрювального перетворювача тиску Рд,

1.2.1 В якостi вимiрювальних перетворювачiв тиску Рл, Рд в проектi прийнято перетворювачi РС-28/Ех/0\2,5МПа/РZ/М.

1.2.2 Ступiнь захисту вказаних перетворювачiв згiдно Г0СТ14254-80 ІР 65, що дозволяс їх використання (т.4.8 ДНАОП 0.00-1.32-01).

1.2.3 Решта наведених вище реле входять в склад системи захисту холодильної установки. Справнiсть i працездатнiсть задiяних для СРВНС релеистеми захисту холодильної установки .

1.3 Сигналiзатор-аналiзатор випарiв амiаку.

1.3.1 У якостi сигналiзатора-аналiзатора випарiв амiаку проектом прийнято встановлений на пiдприємствi газоаналiзатор ДОЗОР-С-4- АММИАК-2 10 4, призначений для:

- автоматичного неперервного контролю граничнодопустимих концентрацiй парiв амiаку в повiтрi примiщень та на вiдкритих дiлянках;

- свiтлової та звукової сигналiзацiї по кожному з вимiрювальних каналiв при перевищенi встановлених значень концентрацiй парiв амiаку (ПОРIГ 1 — 500 мг/м3, ПОРIГ 2— 1500 мг/м3);

- перетворення вимiряного значення концентрацiї парiв амiаку i стану порогових пристроїв в вихiдний сигнал струму 4 мА – 20 мА;

- видачi сигналу блокування зовнiшнiх кiл при вiдключенi живлення сигналiзатора та у випадку втрати зв’язку iз вимiрювальним перетворювачем.

1.3.2 Сигналiзатор-аналiзатор газiв ,,ДОЗОР-С-4-АММИАК-2 10 4”, включений в склад СРВНС входить в систему захисту амiачної холодильної установки заводу i використовуеться для включення витяжної вентиляції (компресорного цеху заводу. Справнiсть i працездатнiсть задiяного для СРВНС сигналiзатора-аналiзатора газiв ДОЗОР-С-4-АММИАК-2 10 4 забезпечуе Замовник.

1.3.3 Для вимiрювання концентрацій парiв амiаку використовуються вибухозахищенi вимiрювальнi перетворювачi (ВП) з термокаталiтичними чутливими елементами - ИП-NН3. Сила струму, що генерується ВП, прямо пропорцiйна концентрацiї амiаку в повiтрi.

1.3.4 Конструктивно ИП-NН3 виконанi з видами вибухозахисту “Iскробезпечне електричне коло”, “Вибухонепроникна оболонка” i можуть використовуватись у вибухонебезпечних зонах згiдно розд.4 ДНАОП 0.00- 1.32-01 “Правил побудови електроустановок. Електрообладнання спецiальних установок”.

1.4 Сповiщувачi пожежнi полум’я Пульсар 1-011 ПС.

1.4.1 Для виявлення джерел займання, що супроводжуються появою вiдкритого полум’я, в примiщеннi компресорного цеху та в мiсцi заправки системи амiаком проектом прийнято сповiщувач полум’я Пульсар 1-011 ПС, який забезпечує дальнiсть виявлення тестового джерела займання площею 0,1 кв.м. — 30 м i, згiдно Г0СТ14254-80, має ступiнь захисту оболонки: сповiщувач — ІР55, виносний оптичний елемент — IР66.

1.4.2 Вибухозахист сповiщувача забезпечується видом вибухозахисту “Iскробезпечне електричне коло” згiдно ГОСТ 22782.5-78 i виконанням його конструкцiї згiдно вимог ГОСТ 22782.0-81 за рахунок наступних конструктивних i схемотехнiчних рiшень:

• забезпечення високого ступеня механiчної мiцностi конструкції вхiдного оптичного елементу згiдно вимог ГОСТ 22782.0-81;

• забезпечення вiдповiдностi конструкцiї сповiщувача вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 22782.5-78;

• виконання ступеня захисту вхiдного оптичного елементу вiд зовнішніх впливiв IР66 згiдно вимог ГОСТ 22782.0-81;

1.5 Для попередження про виникнення аварiйної ситуацiї на технологiчному обладнаннi оператором АХУ (персоналом пiдприсмства) в ручному режимi проектом прийнято ручний сповiщувач RОР63Н.

1.6 Для отримання вiд системи захисту компресорiв контрольованих параметрiв без втручання в роботу останньої, передачi сигналiв на вiдповiднi блоки вводу/виводу сигналiв проектом прийнято блоки узгодження пристрою УУСК на базi пристроїв вiддаленого i розподiленого збору даних серiт М-7000. Склад блокiв узгодження вказано на схемi.

1.7 Для обробки контрольованих СРВНС сигналiв, отриманих вiд блокiв узгодження УУСК i БЖС пристрою ДОЗОР-С, перетворення отриманих даних у кодовi значення iнтерфейсу MODBUS та передачi отриманої iнформацiї по iнтерфейсу RS485 в СОАРПI проектом прийнято блоки вводу/виводу сигналiв на базi пристроїв вiддаленого i розподіленого эбору даних серiї М-7000.

1.8 Допускається замiна вимiрювальних перетворювачiв, блоків узгодження, блокiв вводу/виводу сигналiв, прийнятих проектом, на аналогiчнi за технiчними, характеристиками та характеристиками вибухопожежозахищеностi, якщо вони вiдповiдають вимогам до СРВНС, забезпечують виконання нормативних документiв з вибухопожежозахисту, сутєво не змiнюють електричну монтажну схему та за умови погодження змiн з проектною органiзацiею.

2. Проектнi рiшення по системi оповщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацiй.

2.1. В якостi системи оповiщення про загрозу виникнення надзвичайної ситуацiї прийнято комплекс мовного оповiщення i управлiння евакуацiєю людей ,ВЕЛЕ3”.

2.2 Основнi технiчнi характеристики комплексу ,ВЕЛЕЗ”, прийняті проектом:

• тривалiсть записаного повідомлення 48 с

• вихідна потужнiсть комплексу 400 Вт

• вихiдна напруга 100 В

• кiлькiсть зон оповiщення 6

• захист вiд обриву або короткого замикання

• час роботи комплексу від джерела безперебiйного живлення 45 хв.

2.3. Проектом прийнято управлiння системою оповiщення може в автоматичному i ручному режимах.

В автоматичному режимi, при перевищенi одним з контрольованих параметрiв передкритичного або критичного рiвня, сигнал вiд блоку обробки управлiння СОАРПI вмикає комплекс оповiщення, який передає записаний текст оповiщення про виникненяя передаварiйної або аварiйної ситуацiї по вiдповiдним зонам.

В ручному режимi при надходженнi сигналу “Аварiя” диспетчер за допомогою пульта мiкрофонного, передає повiдомлення про надзвичайну ситуацiю та керує евакуацiею людей.

2.4 Мовне оповiщення про надэвичайну ситуацiю рішенням прийнято здiйснювати по шести зонах, в залежностi вiд розвитку аварiйної ситуацiї (два рiвнi оповiщення згiдно наказу МНС вiд 25.05.07р. № 370 та ПЛАС для амiачно-холодильної установки ПП «Ренет»»Любарський молокозавод»):

1 рівень оповiщення (рiвень аварiт А) - вихiд одного з контролюємих параметрiв на передкритичний рiвень — зона 1 — автоматичне оповщення обслуговуючого персоналу АХУ та диспетчера.

1 рiвень оповiщення (рiвень аварiї Б) - вихiд одного з контролюємих параметрiв на критичний рiвень — зона 1 та зона 2 — автоматичне оповiщення обслуговуючого персоналу та керівництва заводу в цiлому.

2 рiвень оповiщення (рiвень аварiї В) - аварiйна ситуацiя — зона 1, зона 2 та одна iз зон 3, 4, 5, 6 в залежностi вiд метеорологiчної ситуацiї — оповiщення обслуговуючого персоналу заводу в цiлому та прилеглої територiї в межах можливого хiмiчного ураження. Другий рiвень оповiщення включається диспетчером в ручному режимi (згiдно наказу МНС вiд 25.05.07р. № 370) з подальшою фiксацiєю в документах особи, що включила цей рiвень оповiщення.

2.5 Оповiщення прилеглої до заводу територiї роздiлене по чотирьом основним напрямкам можливого хiмiчного ураження (зони 3, 4, 5, 6).

2.6 для визначення необхiдного напрямку оповiщення та надання повної iнформацiї на пульти МНС щодо подальшого розвитку аварiйної ситуацiї на територiї Любарського молокозаводу необхiдно встановити метеостанцiю WS 2500 (WS 2300, WS 3600). Вказанi метеостанцiї обладнанi метрологiчними датчиками якi дають змогу в реальному часi визначати напрям, швидкiсть вiтру, температуру, вологiсть повiтря, тиск. Наявнiсть у станцiї виходу на ПК дає можливiсть передавати данi про метеорологiчну ситуацiю в районi заводу на пульти монiторингу i спостереження в реальному часi.

3. Запропоновані рiшення по системi вiзуалiзацiї мiсця можливого виникнення надзвичайних ситуацiй.

3.1 Для оперативного iнформування оператора АХУ та диспетчера про виникнення передаварiйної або аварiйної ситуацiї в роботі амiачної холодильної установки заводу, конкретизацiї обладнання на якому виникла надзвичайна ситуацiя, сигналiзацiї про збої чи несправностi, що виникли в роботi комплексу з визначенням несправного пристрою проектом прийнята система вiзуалiзацiї мiсця можливого виникнення надзвичайних ситуацiй на базі, двох iнформацiйних панелей - панелi оператора АХУ та панелi диспетчера. Функціональна структура iнформацiйних панелей. Система вiзуалiзації НС. IнформацIйна панель диспетчера(оператора).

3.2 Інформацiйнi панелi вiдображають поточний стан роботи комплексу в цiлому. Керуються блоком обробки i управлiння комплексом СОАРПI по інтерфейсу RS485.

3.3 Для привернення уваги диспетчера (оператора) при вiдхиленнi контрольованих параметрiв вiд норми i при несправностях блокiв комплексу проектом передбачено включення звукової сигналiзації та вiдповiдного сигналу на iндикаторних матрицях панелей.

3.4 Рішенням передбачено обладнання iнформацiйної панелi диспетчера модулем кнопок програмного блокування спрацьовування комплексу по окремим визначеним критичним параметрам. Введення такого блокування передбачене для виключення випадкiв хибного спрацьовування комплексу i вiдповiдно, передачi хибної iнформацiї про аварiю на об’єктi на пульти монiторингу i спостереження при виведеннi з роботи окремих складових АХУ.

3.5 Доступ до кнопок блокування необхiдно обмежити органiзацiйними заходами. Коробку, в якiй розміщена панель диспетчера необхiдно опломбовувати i дозвiл на вiдкриття отримувати у регiональному органi МНС. Вiдкриття коробки автоматично фіксується блоком обробки i керування iнформацiї, i повинно реєструватись у вiдповідному журналi.

4. Запропоновані рiшення по системi обробки, аналізу, реєстрацii та передачi iнформацiї на пульти монiторингу та спостереження.

4.1 Проектом прийнято систему обробки, аналiзу, збереження та передачi даних на пульти монiторингу та спостереження. Система обробки, аналiзу, реєстрацiї та передачi iнформацiї. Схема електрична монтажна. реалiзувати на основi промислових контролерiв серiї 1-7188 з модулями розширення в наступному складi:

- блок обробки i управлiння комплексом до скпаду якого входять промисловий контролер І-7188ЕХ-МТСР з модулем роэширення Х116, конвертер iнтерфейсв І-7520, перетворювач напруги;

- блок реєстрацiї i зв’язку до складу якого входить промисловий контролер К-ЕР модулем розширення Х601;

- VPN маршрутизатор DI-804НV з блоком живлення;

- модем DSL-2500U\BRU\Dз блоком живлення;

- пристрiй автодозвону DТ-1 з блоком живлення DPP30-12;

- блок живлення 24В DIN-КА52F;

- блок безперебiйного живлення РМ-800proW\CD

- комутуючi пристрої.

4.2 Рішенням прийнято здiйснення блоком обробки i управлiння комплексом цiлодобового контролю параметрiв, що надходять вiд системи раннього виявлення надзвичайних ситуацiй. При виходi одного з контрольованих параметрiв за встановленi межi або виявленнi несправностi одного з елементiв СРВНС блок видає вiдповiдне повiдомлення та вказує номер сповiщувача, що спрацював, на iнформацiйних панелях оператора АХУ та диспетчера. В залежностi вiд типу сигналу про вiдхилення вiд норми (передаварйна, аварiйна ситуаця, несправнiсть), вiдбувається включення відповiдного мовного повiдомлення та передача (через блок реєстрації i зв’язку) iнформацiї про ситуацiю на пульти монiторингу та спостереження. Керуючи пристроєем автодозвону DТ-1, блок обробки i управлiння передає iнформацiю про передаварiйну ситуацiю керiвнику пiдприємства, а про виникнення аварiйної ситуації в автоматичному режимi повідомляє керiвника пiдприсмства, вiдповiдального керiвника робiт та чергових органiзацiй, визначених додатком 6.6 “Технiчного завдання на проектування.. .‘‚. Вiдповiдь на виклик реєструеться системою.

4.3 Для збереження i передачi iнформацiї про стан всих контрольованих комплексом параметрiв АХУ i стан систем комплексу в режимi реального часу проектом прийнято блок реєстрацiї i зв’язку СОАРПI на базi промислового контролеру К-ЕР80W з модулем розширення Х601. Отримана вiд блоку обробки i управлiння iнформацiя зберiгається в енергонезалежнiй пам’ятi блоку реєстрацiї i зв’язку, може бути переглянута посадовими особами, якi мають право на перегляд, в будь який момент часу.

4.4 Проектом прийнято здiйснення блоком реєстрацiї i зв’язку передачi повної iнформацiї про стан об’єкту на пульти монiторингу та спостереження автоматично при отриманнi повiдомлення вiд блоку управлiння про вихiд одного з контрольованих параметрiв за встановленi межi. Передача на пульти Монiторингу припиняється тiльки пiсля встановлення нормального режиму роботи АХУ та повернення контрольованих параметрiв у межi норми.

4.5 Зв’язок з пультом монiторингу органiзовано за допомогою адресного VPN маршрутизатора та модему по телефоннiй лнiї зв’язку з використанням АDSL технологи.

СКЛАД І РОЗМIЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМ КОМПЛЕКСУ.

Розмiщення складових систем комплексу, точок контролю небезпечних параметрiв, пунктiв управлiння системами показано на схемі.

1. Розмiщення основного обладнання системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй.

1.1. Розмiщення датчикiв та реле контролю параметрiв технологiчного процесу (системи захисту) амiачної холодильної установки (використовуються сигнали спрацювання вказаних датчикiв та реле), датчикiв тиску РС-28, датчики тиску РС-28 розмiщуються в мiсцях контролю тиску в лiнiйному та дренажному ресиверах на зовнiшнiй площадцi АХУ.

1.2. Газоаналiзатор ДОЗОР-С-4-АММИАК-2 10 4 складається з блоку живлення i сигналiзацiї (БЖС) та вимiрювальних перетворювачiв ИП-NH3 (ВП).

БЖС з вхiдними iскробезпечними електричними колами рiвня ‘iа’ монтується в примiщеннi оператора АХУ. Вимiрювальнi перетворювач встановлюють в зонах ймовiрного протікання та випарiв амiаку.

ВП встановленi в компресорному цеху та на зовнiшнiй площадцi АХУ в зонi розмiщення вiддiлювачiв рiдини.

1.3. Сповiщувачi полум’я Пульсарi-ОIIПС складаються з блоку сповiщувача i виносного оптичного елементу. Мiсця монтажу виносних оптичних елементiв. Сповiщувачi монтуються безпосередньо в примiщеннi компресорного цеху.

1.4. Ручний сповiщувач ROP63H встаноблюються при виходi з компресорного цеху на майданчик зовнiшнього розмiщення обладнання АХУ на висотi 1,4 0,2м. Вiдстанi вiд ручного сповiщувача до обладнання, що не мiстить небезпечних чинників - 1,5м, до обладнання АХУ — 3м.

Система РВНС. Модуль узгодженна УУСК. Схема електрична принципова). Блоки узгодження пристроїв УУСК конструктивно розмiщуються в коробках iз ступенем захисту оболонки ІР55 на стiйках пристроїв УУСК бiля компресорiв, вхiднi та вихiднi кабельнi лiнi вводяться в коробки за допомогою гермопроводiв.

1.5 Блок вводу/виводу сигналiв конструктивно розмiщується в коробцi iз ступенем захисту оболонки ІР55 в компресорному цеху, вхiднi та вихiднi кабельнi лiнiї вводяться в коробку за допомогою гермовводiв.

2. Склад i розмiщення обладнання системи оповiщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацiй.

2.1. Склад системи оповiщення;

2.2. Апаратний комплекс розмiщений в примiщеннi прохiдної заводу (штаб реагування при виникненнi надзвичайних ситуацiй). Керування системою оповiщення проводиться диспетчером з примiщення прохiдної заводу.

2.3. Акустичнi системи 1/ЗАС100ПН, ЗАС100ПН, розмiщуються на стiнах в примiщеннях головноТїбудiвлi заводу та прохiдної.

2.4. Гучномовцi вибухозахищенi 6ГРВ30 розмiщуються в компресорному цеху та в зонi оповiщення зовнi обладнання АХУ. Гучномовцi 30ГР001 розмiщуються на територiї маслозаводу так, щоб забезпечити мiнiмальний звуковий тиск на рiвнi не менше 85 дБ

2.5. Акустичнi системи, що встановлюються в примiщеннях пiдключаються до мережi без роз’ємних пристроїв.

2.6. Вибiр мiсць розташування акустичних систем та гучномовцiв проведено з врахуванням архiтектурних особливостей заводу, конфiгурацiї примiщень та технiчних характеристик акустичних систем.

2.7. Акустичнi системи за допомогою трансляцiйних лiнiй об’єднуються у вiдповiднi зони оповiщення та пiд’єднуються до комутацiйного обладнання апаратного комплексу. Розмiщення акустичних систем, гучномовцiв та кабельних мереж.

2.8. Кабельна мережа виконується кабелями NНХН FЕ 180/Е30 для акустичних систем, КВВГнг 4х1,5 для електроживлення, прокладається окремо вiд iнших кабелiв в гофрованiй трубi.

3. Система вiзуалiзацiї мiсця можливого виникнення надзвичайних ситуацiй складається з iнформацiйної панелi оператора АХУ, розмiщеної в примiщеннi компресорного цеху та iнформацiйної панелi диспетчера, розмiщеної в приміщеннi прохiдної пiдприсмства .

4. Склад системи обробки, аналiзу та передачi iнформацiї СОАРПI монтусться в боксi монтажному БМ70Г i розмiщусться в примiщеннi прохiдної пiдприємства.

ПРИНЦИП РОБОТИ КОМПЛЕКСУ СИСТЕМ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦIЙ.

Завданням комплексу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповiщення людей у разi їх виникнення є оперативне вiдстеження потенцiйно небезпечних параметрiв технологiчного процесу АХУ в часi та своечасне iнформування посадових осiб заводу i оперативного чергового органу МНС з метою якiсної оцiнки обстановки в цiлому, прийняття правильних рiшень, превентивних заходiв, органiзацiї оповiщення по категорiях, прогнозування ситуацiї, органiзацiї евакуацiї людей та майна тощо.

Розмiщення складових систем комплексу, точок контролю небезпечних параметрiв, пунктiв управлiння системами показано на схемі.

Система обробки, аналiзу, реєстрацiї, эбереження та передачi iнформацiї в цiлодобовому режимi отримує iнформацiю вiд датчикiв системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй, виконує її обробку, програмний аналiз щодо наявностi ознак передаварiйної та аварiйної ситуацiї, архiвування та збереження отриманих даних.

При виявленнi докритичних вiдхилень значень контрольованих технологiчних параметрiв датчикiв системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй блок обробки i управлiння СОАРПI включає оповiщення 1 зони системи оповiщення (в межах виробничої дiлянки). Система оповiщення забезпечує автоматичну передачу мовного сигналу - “Увага! Порушення технологiчного процесу. Черговому забезпечити вiдновлення нормальйої роботи холодпльної установки.” Мiсце та характер виявлених вiдхилень значень контрольованих технологiчних параметрiв за сигналами блоку обробки i управлiння вiзуалiзується на iнформацiйних панелях диспетчера та оператора АХУ включенням вiдповiдних iндикторiв “передаварiйна ситуацiя” та подачею звукового сигналу.

При виявленнi критичних вiдхилень значень контрольованих технологiчних параметрів датчикiв системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй блок обробки i управлiння СОАРПI включає оповiщення першої i другої зон системи оповiщення (в межах підприємства), iнiцiює передачу вiдповiдного повiдомлення керiвництву пiдприємства i на пульт спостереження оперативного чергового регiонального органу МНС. Система оповiщення забезпечує автоматичну передачу мовного сигналу - “Увага! Надзвпчайна ситуація на амiачнiй холодпльнiй установці. Працiвнпкам підприємства залишити терпторiю заводу згідно плану евакуацiї”. Мiсце та характер виявлених вiдхилень значень контрольованих технологiчних параметрiв за сигналами блоку обробки i управлiння вiзуалiзується на iнформацiйних панелях диспетчера та оператора АХУ включенням вiдповiдних iндикаторiв “аварiйна ситуацiя” та подачею звукового сигналу.

Крiм автоматичного, СО дозволяє працювати в ручному режимi передачi повiдомлень диспетчером через мiкрофонний пульт. При виникненнi аварiї, розповсюдження якої загрожує прилеглiй до пiдприємства територiї, диспетчера, за вказiвкою керiвника пiдприсмства або вiдповiдального керiвника в ручному режимi (згiдно наказу МНС вiд 25.05.07р. № 370) включає оповiщення однiєї з трьох зон прилеглого оповiщення (в залежностi вiд метеорологiчної ситуацiї, отриманої ним з метеостанцiї WS2500). Передача повiдомлень системою оповiщення повторюється до зняття блоком обробки i управлiння СОАРПI сигналу запуску або ручного виключення СО диспетчером.

Виявлення несправностi датчикiв, пошкодження лiнiй вiд датчикiв СРВНС до блокiв вводу iнформацiї, несправностi блокiв вводу iнформацiї фiксується СОАРПІ з включенням вiдповiдних iндикаторiв “несправнсть” на панелях диспетчера та оператора АХУ та передачею повiдомлення на пульт спостереження оперативного чергового регiонального органу МНС про несправнiсть блокiв комплексу. Несправнiсть комплексу в цiлому автоматично виявляється пультом монiторингу за вiдсутнiстю вiдклику від комплексу протягом встановленого часу.

В залежностi вiд запрограмованих функцiй, за запитом з пульта спостереження оперативного чергового регiонального органу МНС, система обробки, аналiзу, реєстрацiї та передачi iнформацiї передає на пульт спостереження оперативного чергового значення контрольованих технологiчних параметрiв АХУ.

В повсякденному режимi комплекс забезпечує оператора АХУ та диспетчера поточною iнформацiєю щодо всiх контрольованих параметрiв технологiчного процесу АХУ, контролює стан датчикiв та блокiв складових систем, стан живлення систем, а також забезпечує архiвування збереження iнформацiї для подальшого використання.

За умови роботи АХУ в режимi нормованих параметрiв, запис збереження iнформації, отриманої вiд систем комплексу для подальшого зберiгання вiдбувається 1 раз на 15 с, що давби змогу зберiгати iнформацiю про стан контрольованих параметрiв АХУ та працездатнiсть комплексу (для перегляду i контролю) протягом 30 останнiх дiб. При виходi контрольованих параметрiв на передкритичний чи критичний рiвень iнформацiя записується в енергонезалежну пам’ять щосекундно, що дає можливiсть зберiгати для подальшого аналiзу iнформацiю за двi доби. Щосекундний запис iнформацiї переходить в режим п’ятнадцятисекундного автоматично через двi години пiсля повернення параметрiв до нормованих меж. Можливiсть перепрограмування комплексу (блокiв системи обробки, аналiзу, реєстрацiї та передачi iнформацiї) захищена системою паролiв. Принципи роботи систем, що входять до складу комплексу систем раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповіщення людей у разi їх виникнення розглянутi в 4 розділi запропонованого рішення, принципи роботи обладнання, що входить в склад систем комплексу викладенi в технiчнiй документацiї заводiв-виробникiв прийнятого проектом обладнання.

Розділ 6. Техніко-економічне обґрунтування ефективності запропонованого рішення для удосконалення пожежної та техногенної безпеки приватного підприємства «Ренет» «Любарський молокозавод» смт.Любар Житомирської області.

Розрахунок техніко-економічної ефективності запропонованого технічного рішення, що знижує збиток від аварій та базується, на впровадженні протипожежних заходів.

За базовим варіантом на аміачно-холодильній установці при експлуатації можливі аварії які призводять до викиду аміаку.За новим варіантом з метою зменшення вибухопожежонебезпеки технологічного процесу, забезпечення вимог екологічної безпеки запропонована систем раннього виявлення на аміачно холодильній установці приватного підприємства «Ренет» «Любарський молокозавод».

Введемо загальні поняття і цифрові величини, необхідні для подальших розрахунків.

1) Основними розрахунковими показниками забезпечення вибухопожежозахисту технологічного процесу при використанні методики оцінки за базовим і запропонованим варіантами, є:

K₁, K₂- капітальні витрати (за варіантами), грн.;

С₁, С₂- експлуатаційні витрати (за варіантами), грн.;

У₁, У₂ - збиток від пожежі (за варіантами), грн.

2) Ймовірність виникнення пожежі (аварії)по галузі складає 0,1 пожеж у рік^-1за даними ГУМНС України зі статистики пожеж нахімічно небезпечних підприємствах (1 пожежа (аварія)на 9 років).

3) Балансова вартість основних виробничих фондів ПП «Ренет» «Любарський молокозавод» смт.Любар Житомирської областіскладає20,20млн. грн.

Капітальні витрати на впровадження систем протипожежного захисту складають – 85540,0 грн., куди входять вартістьрозробки проектної документації, закупка обладнання та монтаж.

Річні поточні витрати на впровадження систем протипожежного захисту складають – 15500 грн.

Річні приведені затрати до впровадження протипожежного та аварійного заходу і після його реалізації (по варіантах) визначається за формулою:

З_і=С_і+Е_н ^.К_і+У_і

де: С_і - річні поточні витрати, пов’язані з експлуатацією установки (по варіантах);

Е_н- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е_н=0,15);

К_і- капітальні затрати на впровадження установки (за варіантами);

У_і– величина ймовірного збитку від пожеж (за варіантами);

4) Економічна ефективність запропонованого технічного рішення пожежного та аварійного захисту визначається як різниця між величиною річних приведених затрат і ймовірних збитків від пожежі до реалізації цього протипожежногота аварійного заходу і після його впровадження за формулою:

Є_еф=З₁-З₂

де: З₁ – величина річних приведених затрат до впровадження протипожежного заходу;

З₂ – величина річних приведених затрат після впровадження запропонованих протипожежних рішень;

Враховуючи величину ймовірності виникнення пожеж по галузі, річний збиток без запропонованого рішення може бути визначений за формулою:

У₁ =Ц^. Р₁= 20200000^. 0,1=2020000 грн.

Де: Ц- балансова вартість об’єкту;

Р₁- ймовірність виникнення пожеж по галузі.

Сума річних приведених затрат до впровадження системи раннього виявленнябуде дорівнювати величині збитку від пожежі чи аваріїбез обліку запропонованого рішення. Річні поточні витрати та капітальні затрати до впровадження запропонованого рішення будуть дорівнювати нулю.

Отже:

З₁=У₁=2020000 грн.

5) За даними моніторингу технічного відділу підприємства після впровадження технічного рішення ймовірність виникнення аварії на аміачній холодильній установці по даному підприємству зменшиться і складе 0,08 пожеж (аварій) у рік ^-1 (одна пожежа (аварія) на 124 років). Отже величина ймовірного збитку від пожежі з врахуванням запропонованого рішення (У₂) визначається за формулою:

У₂=20200000^. 0,08=1616000 грн.

Величина річних приведених витрат після впровадження запропонованого рішення визначається за формулою:

З₂=15500+(0,15^.85540)+1616000=1644331грн.

В умовах діючого виробництва величина річного економічного ефекту від впровадження розробки по вдосконаленню протиаварійного захисту визначається за формулою:

Є_еф=З₁-З₂

Знаючи очікувану кількість зменшення ймовірних середньорічних втрат від пожеж та аварій; розраховуємо річний економічний ефект від впровадження розробки для вдосконалення протиаварійногозахисту:

Є_еф=2020000 -1644331=375669грн.

Розрахункові показники варіантної оцінки економічної ефективності запропонованих технічних рішень зведені в табл. 6.1

Показники варіантної оцінки розрахунку економічної ефективності установки системи раннього виявлення аварії(Табл.6.1.).

Показники	Варіант 1	Варіант 2
1. Вартість основних виробничих фондів ПП «Ренет» «Любарський молокозавод», грн.	20200000,0	20200000,0
2.Капітальні витрати на протиаварійнийзахист, грн.	-	85540,0
3. Річні поточні витрати на протиаварійнийзахист, грн.	-	15500
4. Річний збиток від аварії, грн.	2020000	1616000
5. Ймовірність виникнення пожежі (аварії), %.	0,1	0,08
6. Величина річних приведених витрат, грн.	2020000	1644331
7. Річний економічний ефект від впровадження, грн.	-	375669

Висновок: в результаті проведених розрахунків річний економічний ефект від впровадження установки системираннього виявлення аварії на аміачно-холодильній установці ПП «Ренет» «Любарський молокозавод» складає375669грн.

Розділ 7. Охорона навколишнього середовища та безпека життєдіяльності.

Усе необхідне людині вона одержує з природи: повітря, воду, сировину для промисловості. Людське суспільство як частина природи може бути тільки в постійній взаємодії з нею. Вплив людини на навколишнє середовище є перетворюючим, що змінює її, причому далеко не завжди в кращу сторону, тому збереження природного середовища і розумна охорона природи - одна з найгостріших проблем, що стоять перед людством, особливо в сучасних умовах.

Охорона навколишнього середовища i екологiчна безпека полягають у здiйсненнi функцiй планування, дослiдження, спостереження, прогнозування, контролю, екологiчної експертизи, інформування та iншої виконанчо-розпорядчої дiяльностi, спрямованої на охорону, збереження, вiдтворення, рацiональне використання природніх ресурсiв i забезпечення необхiдної якостi життєвого середовища для нормального функцiонування природних та природно-антропогенних систем.

Раціональне використання землі, атмосфери і водних ресурсів в Україні передбачено Конституцією. В даний час у сфері охорони навколишнього середовища діє цілий ряд нормативних актів: Закон України «Про охорону навколишньої природного середовища»; Постанова Уряду України «Про затвердження порядку визначення плати і її граничних розмірів за забруднення навколишньої природного середовища» і ін.

Контроль за викидами забруднюючих речовин, за дотриманням природокористування наПП «Ренет» Любарського молокозаводу здійснює бюро по охороні навколишнього середовища. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин підприємству видано районним комітетом з охорони природи. Підприємство виплачує платежі; за розміщення відходів виробництва; за викид від стаціонарних джерел в атмосферу; за забруднення атмосфери; за воду.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.      Отже,

БЖД – галузь знання, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі, в процесі різних видів її діяльності, в тому числі трудової. Або інакше – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію засобів та заходів створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.  

БЖД більш універсальна дисципліна, ніж охорона праці і ЦО, адже дві останні захищають людину у певних конкретних ситуаціях. Охорона праці цікавиться людиною, яка знаходиться на виробництві, ЦО – в надзвичайних ситуаціях, а БЖД – у всіх життєвих обставинах без винятку.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Небезпека – це процеси, явища, об’єкти, здатні шкодити здоров’ю людини.

Отже, безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби та шляхи її досягнення. Весь розвиток людства пов’язаний з боротьбою людей зі стихійними лихами, великими аваріями, пожежами, що періодично спустошували величезні території та забирали тисячі людей. Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей. Квантифікація небезпеки, або кількісна оцінка збитків, заподіяних нею, залежить від багатьох чинників, наприклад, від кількості.

Засоби забезпечення безпеки – це конструктивне, організаційне і матеріальне втілення, конкретна реалізація принципів і методів. Принципи, методи і засоби – це логічні етапи забезпечення безпеки. Вибір їх залежить від конкретних умов діяльності, рівня небезпеки, вартості та інших критеріїв.

Класифікація принципів забезпечення БЖД. Визначення. Приклади.

В тому, що якийсь складний процес розбивається на кілька простих. Зростає ефективність його виконання, полегшується робота, отже, здешевлюється виробництво. Так і в класифікаціях. Принципи забезпечення БЖД розбиваються на різні фрагменти, і тоді легше їх зрозуміти і ефективніше їх реалізувати. Принципів забезпечення БЖД є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками. Напр.. орієнтуючі, технічні, організаційні тощо. Певною мірою вони перетинаються повторюються інакшим чином.

Принципи забезпечення БЖД, їх багато. Але їх можна класифікувати по деяким ознакам:

    - Орієнтуючі:

1) активності оператора; 2) гуманізації діяльності; 3) деструкції; 4) заміни оператора;     5) класифікації;     6) ліквідації небезпеки; 7) системності;      8) зниження небезпеки.

    - Технічні:

1) блокування;      2) вакуумування;         3) герметизації;       4) компресії;    5) захист відстанню;     6) слабкого ланцюга (слабкої ланки);   7) екранування; 8) флегматизації;      9) міцності.

    - Організаційні: 

1) захист часом;       2) інформації;       3) резервування;       4) нормування;

5) підбору кадрів;     6) послідовності;    7) несумісності;    8) ергономічності.

    - Управлінські:

1) адекватності;    2) контролю;    3) зворотного зв’язку;    4) відповідальності; 5) планування;    6) стимулювання;    7) ефективності;       8) управління.

Розглянемо детальніше деякі принципи.

Для цього дамо визначення деяких принципів, які розглядаємо, та наведемо приклади їх реалізації.    

Принцип нормування  полягає у встановленні таких параметрів, дотримання яких забезпечує захист людини від відповідної небезпеки.

Принцип слабкого ланцюга (слабкої ланки)  полягає в тому, що в систему (чи об’єкт), які розглядаються з метою забезпечення безпеки вводять елемент, який влаштований так, що саме він першим сприймає чи реагує на зміну відповідного параметра, запобігаючи небезпечному явищу. Приклади реалізації даного принципу: запобіжні клапани, розривні мембрани, захисне заземлення, різні запобіжники.

Принцип інформації: полягає в передачі та засвоюванні персоналом відомостей, виконання яких забезпечує відповідний рівень безпеки. Приклади реалізації: навчання, інструктажі, кольори та знаки безпеки (напр., на балонах), попереджувальні написи, маркування обладнання та інше.

Принцип класифікації (категорування) полягає в тому, що всі об’єкти поділяються на класи та категорії за ознаками, які зв’язані з небезпекою. Приклади реалізації: санітарно-захисні зони (5 зон); категорії приміщень та будівель по вибухо-пожежній небезпеці (А, Б, В, Г та Д).

Принцип блокування – блокується небажаний чи недозволений режим роботи в певних умовах (напр., в автоматі є запобіжник, який блокує стрільбу, коли нема в цьому потреби, у верстаті блокується включення, коли при ремонті знімається кришка, в розетках є пластмасова пластина, щоб пальців туди не совати „захист від дурня”)

Принцип герметизації – це зрозуміло: герметизується приміщення і ні туди, ні звідти ніщо не випускається.

Принцип вакуумування – в приміщенні є шкідливий чи небезпечний газ, який не можна випускати назовні.   Напр., отруйні чи горючі гази. Принцип компресії навпаки – в приміщенні є щось небезпечне, і сюди не можна ззовні впускати сторонні речовини, гази (напр., є паливні гази, їх злегка стискують, створюється невеликий надлишковий тиск – це компресія – і, скажімо, повітря всередину не може попасти.        Принцип флегматизації – скажімо, у вибухонебезпечний газ закачують інертну заспокоюючу суміш. Напр., метан з повітрям дає вибухову самоспалахуючу суміш. Туди закачують флегматизатор – водяну пару. Вибухова суміш готова до дії. Ще один приклад: деякі горючі гази настільки вибухо- і пожежонебезпечні, що для їх флегматизації використовують перевід в інший агрегатний стан, з якого вони при потребі легко виводяться.

Принцип міцності – знаходять слабке місце і зміцнюють його. Напр., труби з міді замінюють стальними тощо. 

Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності.

Гомосфера – це робоча зона, де знаходиться людина під час діяльності що розглядається.

Ноксосфера – це простір, в якому постійно існує або періодично з’являється небезпека.

З позиції безпеки сполучення гомосфери та ноксосфери неприпустимо.

Забезпечення безпеки досягається 3-ма основними методами:

Метод А: складається з розділення гомосфери та ноксосфери в просторі та часі.

Метод Б: полягає у нормалізації ноксосфери шляхом виключення (чи зменшення) небезпек. Це досягається сукупністю заходів, які захищають людину від шуму, газу, пилу, травм, інших шкідливих і небезпечних факторів.

Метод В:  вивчає цілу гамму прийомів та заходів, які направлені на адаптацію людини до відповідного середовища та підвищення його захисту. Даний метод реалізує можливості профвідбору, тренування, навчання тощо.

В реальних умовах реалізується комбінація названих методів.

Засоби забезпечення поділяються: на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

В свою чергу ЗКЗ та ЗІЗ поділяються на групи в залежності від характеру небезпеки, конструктивного виконання, області застосування.

Державні органи управління охороною праці інформують населення України певного регіону, працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання національних, територіальних чи галузевих програм з цих питань, про рівень та причини аварійності, виробничого травматизму та професійних захворювань, про виконання своїх рішень з охорони життя та здоров'я робітників.

Гігієнічна класифікація умов праці.

Фактори виробничого середовища, важкість і напруженість праці може призводити до несприятливого впливу на функціональний, емоційний і інтелектуальний стан людини, спричиняти пониження працездатності і погіршення здоров'я.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважно навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну і дихальну системи організму.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважно навантаження на центральну нервову систему (рівень уваги, емоційної та інтелектуальної напруженості). Згідно з "Гігієнічною класифікацією умов праці. № 4137-86" параметри трудового процесу (важкості і напруженості праці) за ступенем впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих поділяються на 3 класи:

І клас – оптимальні умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія НіШВФ на здоров'я працюючих і створюються передумови для збереження високого рівня працездатності;

II клас – допустимі умови і характер праці, при яких рівень НІШВФ не перевищує гігієнічних нормативів;

Ш клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких рівень НІШВФ перевищує нормативи і викликає функціональні зміни організму.

Техніка безпеки.

Усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією і відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію:

заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

застосування дистанційного керування технологічними процесами операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

герметизацію обладнання;

застосування засобів колективного захисту працівників;

раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики пнотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях:

запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

своєчасне видалення та знешкодженню відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Завданнями Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації є:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання завдання:

- завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

- готується науково обгрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

- здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів і навколишнього природного середовища;

- утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

- проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

У разі коли підприємством, установою, організацією не здійснюються ці заходи або допускаються порушення в технологічному процесі, не дотримуються правила зберігання, транспортування, використання, знешкодження та захоронення сильнодіючих отруйних, вибухових речовин, що може призвести до надзвичайної ситуації, штаби цивільної оборони вносять відповідним органам пропозиції щодо застосування до цього підприємства (установи, організації) відповідних санкцій, а також притягнення посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності згідно з чинним законодавством.

14 лютого 2007 року відповідно до статті 8,12 закону України „Про цивільну оборону України”, ст. 18 закону України „Про захист населенні і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, пункту 8 розділу 1 положення КМУ від 10 травня 1994 року № 299, Закону України „Про пожежну безпеку” від 29.01.1994 року, Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 року, на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації

№ 458 від 28.12.2008 року „Про план обласної державної адміністрації на другий квартал 2008 року” проведено перевірку стану цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідності санітарним нормам і правилам ПП “Ренет” Любарський молокозавод смт. Любар.

Керівництвом підприємства проведена певна робота по забезпеченню цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідності санітарним нормам і правилам, а саме:

Проведено паспортизацію та ідентифікацію об´єкта.

Забезпечено прямим телефонним зв’язком з черговим диспетчером Любарським РВ.

Розроблено наказ щодо організації і ведення ЦО на поточний та попередній роки.

Розроблено план ЦО щодо дій органів управління та сил ЦО по запобіганню та ліквідації НС.

Розроблено ПЛАН.

Укладено угоду на аварійно-рятувальне обслуговування.

Розроблено наказ про створення евакоорганів .

Проведено атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці. Працівників забезпечено спецодягом.

Створено матеріальний резерв для попередження та ліквідації НС.

За результатами ідентифікації підприємство визначено об'єктом підвищеної небезпеки 2-го класу.

Здійснивши аналіз стану, що стосується охорони навколишнього середовища та безпеки життєдіяльності даного об’єкта, можна засвідчити те, що даний об’єкт відповідає вимогам безпеки життєдіяльності, але необхідно звернути увагу керівництву об’єкта на запропоновані заходи капітального та режимного характеру щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки.

ВИСНОВКИ.

Приватне підприємство «Ренет» «Любарський молокозавод» смт.Любар Житомирської області проводить діяльність по переробці та зберіганню молочних продуктів. У своєму складі має об’єкти потенційної небезпеки – аміачну холодильну станцію. Холодильна система скомпонована на базі аміачних компресорів та апаратури, що складають аміачно-холодильну установку (АХУ). У процесі проаналізовано вибухонебезпечні властивості речовин, що обертається в технологічному процесі, розрахунок кількісних показників небезпеки, можливості виникнення джерел запалення, шляхи розповсюдження пожежі, розрахунок зони дiї потенцiйно небезпечного об’кту. Потенційно небезпечний об’єкт АХУ, індифікований як об’єкт підвищеної небезпеки 2-го класу. Розраховані радiус Rз = 70,71 м зони об’єкт “турботи”, замiряна середня вiдстанi (Rх) мiж середнiми лiнiями мiсць скупчення амiаку становить 38 М. На підставі викладеного потенційно небезпечний об’єкт – АХУ , проведеним дослідженнями ступенями небезпеки й оцінки рівня ризику, мають достатню повноту, проваджене рішення щодо зменшення рівня ризику, готовності персоналу до дій по локалізації та ліквідації наслідків аварії на об’єкті підвищеної небезпеки – АХУ в цілому відповідають вимогам законодавства України про об’єкти підвищеної небезпеки.

Після проведення аналізу, розглянуто ценарії виникнення і розвитку аварії . Аварії в залежностi вiд їхнього масштабу можуть бути трьох рiвнiв: А, Б та В. у сценаріях розглянуто найменування стадії розвитку, аналіз умов виникнення та розповсюдження, способи та засоби запобігання аварії.

Для ліквідації надзвичайної ситуації проведено розрахунок сил та засобів, на гасіння ймовірної пожежі визначено 2 ствола «Б», залучено два відділення на автомобілях АЦ-40 (130) 63Б та АЦ-40 (131)137, 10 ччоловік о\с. На локалізацію хмари аміаку подано 2 ствола НРТ "Аварія та пожежа ліквідована до концентрації аміаку 0,02 мг/л, організовано медогляд особового складу".

Для покращення стану пожежної та техногенної безпеки на заводі, запропоновано та розглянуте технологічне рішення для покращення стану пожежної та техногенної безпеки, обладнати системою раннього виявлення надзвичайних ситуацiй та оповiщення людей у разi їх виникнення для амiачної холодильної установки, після чого проведено розрахунок техніко-економічної ефективності запропонованого технічного рішення, що знижує збиток від аварій та базується, на впровадженні протипожежних заходів. В результаті проведених розрахунків річний економічний ефект від впровадження установки системи раннього виявлення аварії на аміачно-холодильній установці ПП «Ренет» «Любарський молокозавод» складає 375669 грн.

Здійснено аналіз стану, що стосується охорони навколишнього середовища та безпеки життєдіяльності даного об’єкта, можна засвідчити те, що даний об’єкт відповідає вимогам безпеки життєдіяльності.