
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Характеристика науково-педагогічного дослідження.
- •2. Поняття про методи дослідження та їх вибір.
- •3. Методи опитування у педагогічному дослідженні.
- •4. Педагогічний експеримент.
- •I. Вступ
- •1. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних знань з попередньої теми.
- •2. Презентація теми, мотивація до її вивчення.
- •1. Процес розвитку і формування особистості, поняття про особистість.
- •2. Рушійні сили та закономірності розвитку особистості.
- •4. Діяльність як чинник розвитку особистості.
- •5. Аналіз зарубіжних теорій розвитку і формування особистості.
- •II. Основна частина.
- •1. Поняття «система освіти».
- •2. Етапи становлення народної освіти в Україні.
- •4 Болонський процес і вища освіта в Україні.
- •2. Теорії організації змісту освіти.
- •Довідка
- •Тема лекції 9 форми організації навчання
- •2. Особливості класно-урочної системи навчання.
- •3. Урок як основна форма навчання.
- •Тема лекції: контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
- •1. Дидактичне діагностування. Його компоненти.
- •2. Суть, функції і основні види контролю успішності учнів,.
- •3. Методи, форми і принципи контролю.
- •4. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, її призначення.
- •1.Виховання як суспільно-педагогічне, культурне явище.
- •2. Структура процесу виховання.
- •Тема лекції : зміст виховання. Основні напрямки змісту виховання
- •Загальні закономірності і принципи виховання
- •2. Методи та прийоми та засоби виховання. Класифікація методів виховання.
- •3. Характеристика основних груп методів виховання.
- •3. Особливості саморозвитку особистості в колективі.
- •4. Педагогічне управління колективом.
- •Тема лекції:
- •3. Технологія колективного творчого виховання. Колективні творчі справи. (і.Іванов).
- •4.Характеристика дитячих громадських організацій.
- •5. Взаємодія школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей.
- •5. Взаємодія школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей.
- •Тема лекції:
- •2. Державне управління системою загальної середньої освіти.
- •3. Внутрішкільне управління.
- •Тема лекції:
4.Характеристика дитячих громадських організацій.
Виховання учнів не обмежується формами, які використовуються в школі. Традиційний учнівський колектив не може забезпечити умов для засвоєння учнями всього багатства соціального досвіду. Усунути ізоляцію між класами та різними віковими групами. Позбавити внутрішкільні відносини обмеженості та одноманітності. Тому виховання продовжується і розширюється поза межами школи.
Наприкінці ХХ століття в Україні значно активізувався процес створення дитячих та юнацьких організацій, відновили свою діяльність раніше заборонені.
ДИТЯЧІ (молодіжні) громадські організації – об’єднання громадян віком від (6до 14 (молодіжні – від 14 до 28) років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів.
З урахуванням головних напрямків діяльності їх поділяють на 6 груп:
1. Молодіжні організації, спрямовані на вирішення політичних проблем (Молоді республіканці України, Об’єднання демократичної української молоді тощо),
2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем (Спілка молодіжних організацій України тощо).
3. Молодіжні благодійницькі організації (Південноукраїнське благодійне товариство «Молодь за милосердя»).
4. Релігійні молодіжні організації (Всеукраїнське православне молодіжне Братство ім. Петра Могили).
5. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України (Молодіжне товариство «Кіш»).
6. Дитячі громадські організації (Українська скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ».
Більшість із низ заявляють про свою поза політичність. Їх виховні зусилля спрямовані переважно на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов’язаних з природою, із зміцненням здоров’я, вихованням шанобливого ставлення до сімї, рідної місцевості, держави.
Українська скаутська організація «Пласт». Заснована у 1911 р. Петром Франком, Іваном Смолою, Олександром Тисовським. Завдання - всебічне патріотичне і національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних якостей юнаків та дівчат. !1924 році – заборонена. У 1991 році відбулося офіційне відродження організації на установчому з’їзді.
Основою пластового виховання є заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського та духовного потенціалу, виховання відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств. Скаутський рух заснований на таких принципах:
обов’язок перед Богом;
обов’язок реред іншими;
обов’язок щодо себе.
Пласт має чітку структуру, атрибутику, присягу, в якій говориться: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу».
Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Вона утворена наприкінці 1990 року. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодіяльним об’єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на ідеали гуманного і демократичного суспільства. Спілка проголосила незалежність від будь-яких політичних партій та рухів. ЇЇ девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!». Керується у своїй діяльності принципами:
єдність слова і діла;
честі й совісті;
дружби і товаристськості;
турботи й милосердя.
Спілка української молоді(СУМ). Утворена у 1925 році в Києві. Своє головне завдання вбачала у звільненні України, створенні української соборної держави. ! 1929-1930 рр. почалися переслідування. 1989-1991рр. відроджена діяльність СУМу на території України. Прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі, чесними і працьовитими людьми, свідомими громадянами, спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства, державні цілі та ідеали. Гасло СУМу – «Бог і Україна».
Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ» Започатковане в лютому 1993 р. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були б фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січового старшини». Головні напрями роботи: вивчення історії козацтва, військово-патріотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.