Тема лекції: контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів

ПЛАН

І. ВСТУП.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Дидактичне діагностування. Його компоненти.

2. Суть, функції і основні види контролю успішності учнів.

3. Методи, форми і принципи контролю.

4. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, її призначення.

ІІІ. ВИСНОВКИ.

І. ВСТУП.

1. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних знань з попередньої теми.

• Що ми розуміємо під формою організації навчання?

• Які форми організації навчання вчені називають загальними формами навчання?

• Назвіть основні ознакт класно-урочної системи.

• Дайте визначення поняттю «урок».

2. Презентація нової теми.

Контроль, аналіз та оцінювання знань, умінь і навичок учнів – невід’ємний структурний елемент навчального процесу. Він є, з одного боку, завершальним етапом оволодіння певним змістовим блоком, а з іншого – своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності. Важливу роль у цьому процесі відіграє психологічний аспект: кожна людина, передусім школяр, очікує, щоб її діяльність була оцінена. Це важливий стимул для подальшої наполегливої праці. Народна мудрість говорить: «Боги і діти живуть там, де їх хвалять».

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Дидактичне діагностування. Його компоненти.

Отже, заключним компонентом процесу навчання є результат, який необхідно правильно і всебічно продіагностувати (аналіз та висновок). Метою дидактичного діагностування є своєчасне виявлення, перевірка, контроль, оцінювання та аналіз результатів навчального процесу.

Дидактичне діагностування включає такі компоненти: контроль, оцінювання (само оцінювання), оцінка, аналіз, прогнозування.

Дидактичне діагностування розглядає результати у зв’язку зі шляхами та способами їх досягнення, виявляє тенденції, динаміку.

2. Суть, функції і основні види контролю успішності учнів,.

Контроль – це визначення обсягу, рівня та якості знань, умінь і навичок учнів (виявлення, вимір та оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності).

До контролю належать перевірка та оцінювання.

Перевірка – це виявлення знань та співвіднесення обсягу наявних знань , умінь і навичок учнів зі стандартом. Завдяки перевірці учитель всебічно вивчає учнів. Перевірка сприяє розширенню та поглибленню набутих знань, умінь та навичок.

Оцінювання (як процес) – передбачає оцінку (як результат )перевірки.

Основною (навчальною) функцією контролю є забезпечення зворотного зв’язку: зовнішнього (контороль, який здійснює учитель) і внутрішнього (самоконтроль учня).

Зворотня інформація використовується для аналізу результативності навчального процесу.

Діагностична функція передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів, уміннях учнів, з’ясування їх причин.

Стимулювальна функція – зумовлена психологічними особливостями людини, які проявляються у бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності. Учитель своїми діями має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме школярів до активної пізнавальної діяльності.

Виховна функція покликана залучити учнів до систематичної навчальної діяльності, дисциплінує їх, сприяє виробленню вольових якостей, виховує чесність, справедливість, об’єктивність і толерантність.

Видами контролю є: попередній поточний, тематичний і підсумковий, комплексний.

Попередній контроль проводиться перед вивченням нового курсу або нового розділу курсу з метою визначення знань учнів з найважливішого матеріалу попереднього навчального року, півріччя.

Поточний контроль здійснюється учителем в ході вивчення кожної теми. З огляду на те, що повноцінне засвоєння знань і умінь не можна забезпечити протягом одного уроку, поточний контроль за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці зараз вважається необов’язковим, хоча й може здійснюватись за бажанням учителя.

Тематичний контроль проводиться після вивчення теми або розділу.

Підсумковий контроль спрямований на з’ясування рівня засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни. Його проводять у формі заліку, іспиту.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань з кількох суміжних дисциплін (історія, література, народознавство).