5. 5. Мовні штампи, кліше, канцеляризми як лексичні ознаки офіційно-ділового стилю

Мовне кліше – це мовний стереотип, готовий зворот, що вживається в текстах офіційно-ділового стилю: з метою підвищення якості продукції.

Мовний штамп – це зворот, що багаторазово механічно повторюється без творчого осмислення. Не має ні інформативної, ні експресивної цінності : взяти до відома, з метою обговорення.

У писемному діловому мовленні швидка відтворюваність, автоматизм, мовна економність штампів полегшують комунікативний процес.

Традиційно (доречно) використовуються в офіційно-діловому стилі канцеляризми – слова, стійкі словосполучення, конструкції, що є специфічною одиницею канцелярського підстилю: належить зробити (повідомити, з’явитися), факт засвідчується, повідомлення про одержання.

Тема 3. Морфологічні засоби офіційно-ділового та наукового стилів План

1. Особливості використання іменників.

2. Граматичні форми прикметників.

3. Відмінкові форми числівників. Написання числівників і відчислівникових складних слів. Зв’язок числівників з іменниками.

4. Особливості вживання займенників.

5. Вживання дієслів, дієприкметників.

6.Особливості перекладу прийменників на українську мову.

Література

1. Словник труднощів української мови / За ред. С. Єрмоленко. –

К., 1989.

2. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Атіка, 2007.

3. Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства

ім. О.Потебні; Ін-т укр. мови. – К.: Наук. думка, 2000.

4. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта,

2002.

Стилістичне використання морфологічних засобів сучасної української мови стає можливим завдяки наявності в ній синонімічних за своїм значенням і функціями явищ, а також розмежуванню морфологічних синонімів відповідно до різних стилів мови.

У науковому та офіційно-діловому стилях використовується значна кількість спільних граматичних явищ, але у зв’язку з різними настановами ці стилі можуть не використовувати певних морфологічних явищ зовсім або використовувати їх частіше від інших.

1. Особливості використання іменників

Типовою ознакою ділового стилю є використання віддієслівних іменників, які створююють загальне уявлення про дію, забезпечують однозначність, узагальнюють зміст і надають документам офіційності, наприклад: провести огляд техніки, подати звіт, дослідження проблеми, зниження собівартості продукції.

При складанні документів та наукових текстів виникають труднощі у виборі певної граматичної форми. Найчастіше це стосується роду, числа та відмінка іменників.

Рід іменників

Офіційні назви осіб за професією, посадою, званням – іменники чоловічого роду: академік, доцент, ректор, декан, директор, інженер, касир, лаборант. Вказівку на особу жіночої статі містять лише контекстуальні показники – дієслова: заступник декана відповіла на запитання. У таких сполуках дієслова вживаються у формі жіночого роду: головний лікар Т.М.Петрова наголосила.

Не вживаються сполуки: старша інженер поїхла, наша голова доповіла тощо.

Не рекомендується називати осіб за місцем проживання та їх професією.

Не вживаються Вживаються

заводчани робітники заводу

дистанційники службовці станції

поштарі працівники пошти

Рід абревіатур ініціального типу визначається за родом основного слова: ВНЗ ( чол. рід, бо заклад), ГЕС ( жін. рід, бо електростанція), ТОВ (сер. рід, бо товариство).