- •Лабораторна робота мех 1 вивчення законів рівномірного та рівноприскореного рухів
- •Основні теоретичні відомості
- •1 М/с2.
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2. Дослідження законів рівноприскореного руху
- •7. Порівняти одержані в трьох серіях вимірювань значення прискорення з урахуванням знайденого довірчого інтервалута зробити висновок. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 2 вивченя основного закону динаміки поступального руху
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2. Дослідити залежність прискорення від маси системипри сталій рівнодійній силі,
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 3 експеримент альне вивчення закону збереження імпульсу
- •3.1. Основні теоретичні відомості
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •3.4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 4 вимірювання швидкості руху кулі за допомогою балістичного маятника
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •§ 7–12, Ст.. 44–51, 2006 р.
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •Завдання іі. Дослідження залежності між моментом інерції і і кутовим прискоренням тіла
- •Таблиця 5.2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота Мех. 7 визначення моменту інерції кільця за допомогою маятника максвелла
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 8 експериментадьне дослідження процесів взаємоперетворення різних видів механічної енергії за допомогою маятника максвелла.
- •Опис лабораторної установи
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 9 дослідна перевірка теореми штейнера
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота мех 6 визначення моменту інерції тіл методом гармонічних коливань
- •Основні теоретичні відомості
- •Використання крутильних коливань для визначення моменту інерції
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 11, 12, Ст. 38–43, § 18, ст. 48–54 ;
- •Експериментальне визначення модуля кручення циліндричного стрижня (дротини).
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 11– 12, Ст. 38–43, § 18, ст. 48–54 ;
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 13, 14, 18, 20 ;
- •Завдання 1.
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання 2.
- •Опис приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •§ 13, 14, 16 ;
- •§ 63, 64, 66.
- •Література
Основні теоретичні відомості
Мірою
інертності тіла при обертальному русу
є момент інерції
.
Момент інерції тіла при обертальному
русі відіграє таку ж роль, як маса при
поступальному русі.
Моментом
інерції матеріальної точки масою m
відносно деякої осі ОО' (рис. 1) називається
добуток маси точки на квадрат відстані
від точки до цієї осі:
.
(6.1)
Будь яке фізичне тіло можна розглядати як сукупність матеріальних точок і визначати момент інерції тіла відносно заданої осі як суму моментів інерції всіх його точок
.
(6.2)
де
– загальне число матеріальних точок
(атомів), з якого складається дане тіло.
Для практичних обчислень моментів
інерції потрібно від суми перейти до
інтеграла:
.
(6.3)
В
загальному випадку, коли тіло має складну
форму і густина тіла
не
є сталою по всьому об’єму тіла, інтеграл
(3) береться досить складно. Але, якщо
тіло однорідне, тобто
,
інтеграл (3) набуває вигляду:
.
(6.4)
Момент інерції залежить від маси, розмірів, форми тіла, розташування осі обертання.
Рис. 6.1 До обчислення моменту інерції матеріальної точки
Якщо тіло має правильну форму, а вісь обертання проходить через центр маси тіла і є віссю симетрії тіла, інтеграл (4) береться досить просто.
Зокрема, для суцільних однорідних диска і циліндра момент інерції відносно осі, що збігається з віссю симетрії диска (циліндра), проведеною перпендикулярно до основи, визначається формулою:
,
(6.5)
де
– маса,
–
радіус диска (циліндра).
Для
однорідної кулі радіуса
масою
момент
інерції відносно осі, що проходить через
центр маси:
.
(6.6)
Для однорідного тіла кубічної форми відносно осі обертання, що проходить через центр маси і перпендикулярної до будь-якої грані:
.
(6.7)
де
-
довжина ребра куба,
- маса тіла.
Для
однорідного прямокутного паралепіпеда,
довжина ребер якого
:
![]()
.
(6.8)
тут
і
-
довжина ребер перпендикулярних до осі
обертання,
- маса тіла. Вісь обертання паралельна
до осі
.
Використання крутильних коливань для визначення моменту інерції
Визначення моменту інерції неоднорідних тіл і тіл неправильної форми за допомогою інтегрування є складною задачею. У таких випадках моменти інерції визначають експериментально, зокрема, використовуючи метод крутильних коливань.
Суть методу крутильних коливань полягає в такому:
Якщо
взяти будь-яке тіло, що закріплене на
сталевому стрижні (дротині), і повернути
його на деякий кут
відносно осі стрижня, в ньому, внаслідок
пружинної деформації кручення, виникне
внутрішній момент сил
,
(6.9)
який
протидіє закручуючому моменту і
протилежний йому за напрямком. Тут
-
модуль кручення стрижня. Якщо тіло
відпустити, то під дією цього внутрішнього
моменту сил тіло почне здійснювати
крутильні коливання для яких є
справедливим закон динаміки обертального
руху
,
де
– кутове прискорення,
.
В нашому випадку диференціальне рівняння крутильних коливань матиме вигляд:
або
![]()
,
. (6.10)
Розв’язком рівняння (6.10) є функція
,
(6.11)
де
- циклічна частота крутильних коливань.
Період крутильних коливань
.
(6.12)
Із
формули (6.12) видно, що, при відомому
модулі кручення стрижня
та виміряному експериментально періоді
коливань
,
можна обчислити момент інерції тіла.
Для
вимірювання момента інерції тіл
використаємо крутильний маятник FРМ-05
з відомим значенням модуля кручення
.
Маятник складається з механічної частини
(закріпленої на дротинах рамки), яка
може здійснювати коливання, електромагніту,
фотоелектричного датчика, універсального
мілісекундоміра, який вимірює кількість
коливань
і час коливань
.
Конструкція рамки дозволяє закріплювати в ній досліджувані тіла. Період коливань рамки з тілом, враховуючи (6.12)
,
(6.13)
де
– момент інерції рамки;
– момент інерції досліджуваного тіла,
яке досліджується.
Момент
інерції
рамки маятника невідомий, тому не можна
безпосередньо скористатись формулою
(6.13) для обчислення моменту інерції
досліджу- вального тіла.
Задача розв’язується, якщо спочатку визначити період коливань самої рамки маятника
,
(6.14)
а потім визначити період коливань рамки із зафіксованим в ній тілом:
(6.15)
Із
рівнянь (6.14) і (6.15) знаходимо
або
,
звідси одержимо формулу для обчислення
моменту інерції тіл:
(6.16)
