
- •Розділ 1 характеристика об’єкту управління
- •1.1. Паровий котел як об’єкт управління
- •1.2. Загальні характеристики парового котла бм-35
- •Розділ 2 формування вимог до пткза
- •Даний пткза розроблюється як заміна для існуючої аср. Метою розробки даного комплексу є:
- •Розділ 4 вибір контролера та розробка структури пткза
- •Розділ 5 опис функцій системи автоматизації
- •Розділ 6
- •Опис супервізорного рівня пткза
- •Ці задачі вирішуються за допомогою спеціальних scada-пакетів.
- •Розділ 7 розрахункова частина
- •7.1. Розрахунок метрологічних характеристик каналів аср
- •7.1.1. Вимоги до метрологічного забезпечення аср
- •7.1.2. Структурна схема вимірювальних каналів аср
- •7.1.3.Розрахунок відносної та абсолютної похибки вимірювальних каналів аср
- •7.2.Розрахунок надійності реалізації функцій пткза
- •Розрахуємо загальну інтенсивність відмов, середній час напрацювання на відмову та ймовірність безвідмовної роботи для кожної функції аср за формулами (7.1) та (7.2).
- •Розділ 8 розробка програмного забезпечення
- •8.1.Опис програмного забезпечення локального рівня пткза
- •8.2.Опис програмного забезпечення супервізорного рівня пткза
- •Розділ 9 Економіко-організаційна частина
- •9.1. Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження аср
- •9.2. Побудова, розрахунок та оптимізація мережного графіку монтажу аср
- •9.3. Аналіз ризику
- •Розділ 10 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •10.1. Виявлення та аналіз шкідливих виробничих факторів на проектному об’єкті в умовах виконання експерементальної частини дипломного проекту. Заходи з охорони праці.
- •10.1.1. Повітря робочої зони
- •10.1.2. Виробниче освітлення
- •10.1.3. Захист від виробничого шуму і вібрації
- •10.1.4.Захист від електромагнітного та лазерного випромінювання
- •10.1.5. Електробезпека
- •10.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •10.2.2. Пожежна безпека
- •10.2.3. Технічні рішення для запобігання пожежі
- •Висновки
- •Література
Розділ 4 вибір контролера та розробка структури пткза
При
розробці проекта автоматизації в першу
чергу необхідно вирішити, з яких місць
ті чи інші ділянки об’єкту будуть
керуватися, де будуть розміщені пункти
керування, операторські приміщення,
який повинен бути взаємозв’язок між
ними, тобто необхідно вирішити питання
вибору структури управління. Вибір
структури управління об’єктом виявляє
значний вплив на ефективність його
роботи, зниження відносної вартості
системи управління, її надійність та
рентабельність.
Управління доцільно здійснювати з операторського пункту, який розміщений неподалік від об’єкту. Система автоматизації базується на використанні мікропроцесорного контролера та персонального комп’ютера.
Мікропроцесорний контролер повинен мати достатньо велику швидкодію та надійність. Застосування мікропроцесорного контролера дозволяє реалізовувати складні алгоритми логічно-програмного регулювання, вести оперативну історію процесу. Застосування контролера дозволяє перейти до створення розподіленої структури управління, яка має ряд переваг перед АСУ ТП першого покоління. У порівнянні з останніми, розподілені системи дозволяють реалізувати великий діапазон функцій, мають високі показники надійності та живучості, зручні у впроваджені, експлуатації, нарощуванні та модернізації.
АСУ ТП повинна функціонувати в автоматичному режимі і має забезпечувати ряд вимог:
виконання інформаційних та керуючих функцій в ході технологічного процесу;
управління відповідно до технологічного регламенту;
надійність і можливість переходу на ручний режим роботи;
Враховуючи різну складність задач керування, які необхідно розв’язати на базі ПЛК, фірми пропонують ряд моделей контролерів, які розрізняються:
Вартістю;
Кількістю використовуваних модулів входів-виходів;
Швидкодії;
Обсягом пам’яті для зберігання програм користувача;
Конструктивного виконання;
Підтримка міжнародних стандартів;
Можливість організації мережі;
Мови програмування;
Самодіагностика і тестування.
Для автоматизації котла БМ-35 потрібен контролер, який буде мати :
22 аналогових входи
12 дискретних входів
34 дискретних виходів
Якщо входів і виходів самого МПК буде недостатньо, потрібно викоритсувувати модулі розширення ,тому при виборі контролеру, важливим параметром буде максимальна кількість додаткових модулів яку можна підключити .
Щоб вибрати контролер для нашої системи автоматизації котлоагрегату,розглянемо кілька світових виробників контролерної техніки та зробимо порівняльну характеристику .
Таблиця 4.1. Порівняльні характеристики контролерів
Фірма виробник |
Процесорний модуль |
Додаткові модулі |
Інтерфейси та протоколи |
ПЗ |
Ціна, грн | |||||||||
Назва |
AI |
DI |
AO |
DO |
Назва |
AI |
DI |
AO |
DO |
Кі-сть | ||||
Siemens |
SIMATIC S7-300 (CPU 313C-2DP) |
0 |
16 |
0 |
16 |
SM 331 |
8 |
0 |
0 |
0 |
3 |
RS 485, PROFIBUS |
Simatic Step7 WinCC v.5 |
35000 |
SM 322 |
0 |
0 |
0 |
8 |
1 | |||||||||
Schneider Electric |
TWIDO TWD LMDA 20DTK |
0 |
12 |
0 |
8 |
TWD AMI 8HT |
8 |
0 |
0 |
0 |
3 |
RS232, RS485, Ethernet, ModBus |
Twido Suite v2.01 |
27000 |
TWD DDI 16DT |
16 |
0 |
0 |
0 |
1 | |||||||||
TWD DDO 16TK |
0 |
0 |
0 |
16 |
2 | |||||||||
ОВЕН |
ОВЕН ПЛК 110-30 |
0 |
18 |
0 |
12 |
ОВЕН МВА8 |
8 |
0 |
0 |
0 |
3 |
RS 485, ModBus |
Codesys
|
11000 |
ОВЕН МУ-16 |
0 |
0 |
0 |
16 |
0 | |||||||||
Schneider Electric |
TSX Micro 3721 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Tsx AEZ 802 |
8 |
0 |
0 |
0 |
3 |
RS232, RS485, Ethernet, ModBus |
UnityPro |
25000 |
Tsx DMZ 28DR |
0 |
16 |
0 |
12 |
3 | |||||||||
Tsx DMZ 08T2 |
0 |
0 |
0 |
8 |
2 |
Оскільки система автоматизації котлоагрегату потребує використання
потужного, надійного,якісного контролера з досить великою кількістю входів-виходів, а також прийнятною ціновою політикою, доцільним буде застосувати програмно логічний контролер TSX Micro 3721 з модулями розширення.TSX Micro 3721 призначений для керування об’єктами, для роботи з якими достатньо кілька сотень дискретних входів-виходів та до 40 аналогових входів-виходів у різних галузях промисловості. Компактний і модульний TSX Micro має невеликий час робочого циклу і велику ємкість пам’яті. Він має широкий діапазон модулів входів-виходів, забеспечує високу швидкість роботи лічильників, високу точність реалізації задач позиціювання, високу точність вимірювання аналогових сигналів, має широкі комунікаційні можливості. Тому, враховуючи, що даний контролер задовільняє всім поставленим вимогам, обираємо саме цей МПК.
Принцип його роботи базується на поступовому проходженні сигналу через вхідні ПЗО, обробці його програмою та видачі регулюючих дій на вихідні ПЗО та виконавчі механізми.Обмін інформації з робочою станцією опереатора здійснюється за допомогою протоколу Modbus, інтерфейс RS-232, що також є перевагою цієї платформи. Базовим LCADA конфігуратором для такої системи є досить простий у використанні, і одночасно досить універсальний пакет UnityPRO. Даний пакет підтримує усі 5 мов стандарту IEC 61131-3.
Розглянемо
структуру ПТКЗА.
Вона
показує,
як проходить сигнал від датчика до
робочої станції, тобто на ПК, а також як
розташовані модулі в системі автоматизації.
До її складу входять: датчики, виконавчі
механізми, комп’ютер, контролер, який
включає в себе модулі аналогового вводу
та виводу,дискретного вводу та виводу
процесорний модуль. На цій структурі
зображено також всі сигнали, які
передаються.
Рис. 4.1. Структурна схема ПТКЗА
АСУ,
що проектується, структурно є дворівневою.
Верхній рівень виконує функції
супервізорного управління, нижній
рівень – функції локального управління
та збору інформації.
Нижній рівень буде реалізовуватись на базі ПЛК,а верхній рівень
на базі SCADA –конфігураторавстановленого на ПК.