10.1.3. Захист від виробничого шуму і вібрації

Санітарно-гігієнічне нормування, контроль та вімірювання шумів здійснюється у відповідності до ДСН 3.3.6.037.99.

Для нормування шумів застосовують наступні варіанти оцінки шуму:

встановлюють допустимі рівні звукового тиску , дБ

(– середньоквадратичне значення звукового тиску, Па за період часу, що розглядається, і– значення звукового тиску на нижній границі чуттєвості в октавній смузі зі середньогеометричною частотою 1000 Гц.) у залежності від частоти, характеру робіт та характеру шуму (нормування за граничними спектрами — ГС); допустимі рівні звуку, дБА (— середньоквадратичне значення звукового тиску з урахуванням корекції шумоміра) у залежності від характеру робіт та характеру шуму.

Головним джерелом шуму у приміщенні ГРС є редуктор газу, а у приміщенні для операторів — ПК та принтери.

Допустимі значення рівня звукового тиску для щитових наведені в

таблиці 10.3.

Таблиця 10.3. Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку

Вид трудової діяльності	Допустимі рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах зі середньогеометричними частотами, Гц								Допустимий рівень звуку, дБа
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Керування, програму-вання	81	72	63	62	60	58	56	55	75

Реальний рівень звуку складає 45 дБА.

Параметри вібрацій нормуються в залежності від частоти та напрямку коливань, їх виду, часу дії протягом зміни.

Оператор на робочому місці піддається незначним вібраціям, рівень загальної вібрації не перевищує припустимого рівня вібрації на робочому місці, амплітуда вібрації менш 0,009 мм у діапазоні частот від 15 Гц до 200Гц.

Для зменшення дії вібрацій проектом передбачено:

• контроль за експлуатацією, монтажем, ремонтом обладнання;

• виконання правил технічної експлуатації;

• впровадження нових технологій і засобів автоматизації.

• Звукоізоляцію приміщень де працюють люди

Рорзрахуємо звукоізоляцію приміщення оператора

Вихідні дані:

• S­_п­ = 5 м × 4 м – площа приміщення;

• h = 2,5 м – висота приміщення;

• S_скла= 3 м²– площа вікон;

• _скла= 0,027 дБ – коефіцієнт звукопоглинання(КЗ) скла;

• _п= 0,016 дБ – КЗ бетону (перекриття і підлога);

• L = 75 дБА – рівень звукового тиску в робочій зоні;

• _стін= 0,015 дБ – КЗ стін(цегла шпакльована з масляною фарбою);

• _плит= 0,9 дБ – КЗ плит для акустичної обробки(плити «Акмигран»);

Визначаємо сумарну площу огороджуючих приміщення конструкцій:

S_огр.= S_{підлоги}+ S_стін+ S_{перекриття}= (5 · 4) + (5 · 2,5 · 2 + 4 · 2,5 · 2 ) + (5 · 4) = 85м².

S_стін= 42 м².

Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджуючих поверхонь в приміщенні до його акустичної обробки ₁і після акустичної обробки₂:

α₁= (1/ S_огр) · (α_п· S_{підлоги}+ α_стін· S_стін+ α_п· S_{перекриття}+ α_скла· S_скла) =

= (1/85) · (0,016 · 20 + 0,015 · 42 + 0,016 · 20 + 0,027 · 3) = 0,0159 дБ

α₂= (1/ S_огр) · (α_п· S_{підлоги}+ α_плит· S_стін+ α_п· S_{перекриття}+ α_скла· S_скла) =

= (1/85) · (0,016 · 20 + 0,9 · 42 + 0,016 · 20 + 0,027 · 3) = 0,45 дБ

Визначаємо зниження рівня звукового тиску в приміщенні:

ΔL = 10 · lg(α₂/ α₁) = 10 · lg(0,45 / 0,0159) = 14,5 дБ

Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної обробки:

L₁= L –L = 70 – 14,5 = 55,5 дБ

Отже, застосування взятих матеріалів задовольняє вимоги щодо рівня шуму в приміщенні оператора(менше 65дБ).