9.2. Побудова, розрахунок та оптимізація мережного графіку монтажу аср

Мережеві графіки складаються для наочного представлення послідовності виконання робіт, спрямованих на виконання деякої мети, а також для наочної ілюстрації тимчасових рамок виконання робіт і розподілу трудових ресурсів.У цьому підрозділі приведений один з варіантів складання, розрахунків, і оптимізації мережного графіка для системи автоматизації .

У нашому випадку метою складання мережевого графіка є створення АСР. Для кращої наочності ходу процесу роботи з монтажу системи розподіляються на ряд дрібних робіт, пов'язаних між собою логічними послідовними зв'язками.

У дипломному проекті пропонується наступний список робіт для створення АСР (таблиця9.2.):

Таблиця 9.2. Список робіт для створення АСР

№ пп	№	Найменування роботи	Тривалість роботи, дні	№ попередньої роботи
1	1-2	Вивчення об’єкту керування	2	-
2	2-3	Розробка системи керування	2	1
3	2-4	Дослідження ринку	2	1
4	4-5	Вибір постачальника	1	2, 3
5	5-6	Замовлення/доставка обладнання	3	4
6	6-7	Повірка та комплектація обладнання	4	5
7	6-9	Доставка щита	1	5
8	6-8	Вибір місця встановлення щита	1	5
9	6-10	Прокладка захисних труб	2	5
10	7-14	Монтаж та під’єднання регулятора	4	6
11	14-15	Монтаж вторинних приладів	1	7, 13, 10
12	15-16	Монтаж датчиків	1	14
13	16-17	Монтаж щита	1	15
14	17-18	Налаштування живлення щита	1	16
15	17-19	Прокладання проводів та кабелів	1	16
16	7-11	Вибір настройок регулятора	3	6
17	7-12	Випробовувальна експлуатація	3	6
18	9-13	Повторне випробування	2	6
19	13-14	Оформлення документації	1	9
20	10-14	Сдача в експлуатацію	2	6

На основі цієї попередньої таблиці будуємо мережевий графік, представлений на рисунку9.1.

Рис. 9.1. Мережевий графік на монтаж АСР до оптимізації

Розрахунок починають з визначення t_p(i)– раннього часу звершення – кожної події. Ранній час початку дії j-те події tpj визначається за формулою

t_рj=t_рi+t_i,j, (9.11)

де t_рi- ранній час початку i-те події; t_i,j– тривалість роботи.

Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережного графіка розраховується ранній час початку події, а потім найбільше з отриманих чисел приймають рівним t_рj.

Розрахунком раннього часу звершення заключної події визначається і найдовший повний шлях мережевої моделі. Цей час називається критичним часом мережевої моделі. Ланцюжок робіт, що визначає критичний час, називається «критичним шляхом» мережевої моделі.

Пізній час початку дії i-ої події tпi визначається за формулою :

t_ni=t_nj-t_i,j, (9.12)

де t_nj– пізній час початку j-го події.

Якщо в подію входить кілька робіт, тоді по кожній лінії мережного графіка розраховується пізніше час початку події, а потім найменше з отриманих чисел приймають рівним t_пi.

Крім раннього і пізнього часу початку події розраховуються наступні величини

R_пi,j= t_пj- t_рi- t_i,j;

R_свi,j=t_рj-t_рi-t_i,j; (9.13)

R_нi,j= t_рj- t_пi- t_i,j,

де R_пi,j , R_свi,j, R_нi,j – відповідно повний, вільний і незалежний резерви на виконання i-j-й роботи.

Значення резервів для кожної з робіт фіксуються в таблицю параметрів робіт (таблиця 10.3).

Також у цій таблиці фіксуються наступні параметри:

• час раннього початку роботи t_pнi,j;

• час раннього закінчення роботи t_pоi,j;

• час пізнього початку роботи t_пнi,j;

• час пізнього закінчення роботи t_поi,j;

Ці параметри зв'язані між собою в такий спосіб :

t_рнi,j = t_рi;

t_роi,j = t_рнi,j + t_i,j;

t_пнi,j = t_поi,j- t_i,j; (9.14)

t_поi,j = t_пj.

У таблиці9.3 занесені параметри робіт мережевого графіку.

Таблиця 9.3. Параметри робіт мережевого графіка

№	Тривалість роботи, tij	Ранній час		Пізній час		Резерви
		Поч. tрнi,j	Зак. tроi,j	Поч. tпнi,j	Зак. tпоi,j	Повний Rпi,j	Вільний Rсвi,j	Незалежний Rнi,j
1-2	2	0	2	0	2	0	0	0
2-3	2	2	4	2	4	0	0	0
2-4	2	2	4	2	4	0	0	0
4-5	1	4	5	4	5	0	0	0
5-6	3	5	8	5	8	0	0	0
6-7	4	8	12	8	12	0	0	0
6-9	1	8	9	12	13	4	4	0
6-8	1	8	9	12	13	4	4	0
6-10	2	8	10	12	14	4	4	0
7-14	4	12	16	12	16	0	0	0
14-15	1	16	17	16	17	0	0	0
15-16	1	17	18	17	18	0	0	0
16-17	1	18	19	18	19	0	0	0
17-19	1	19	20	19	20	0	0	0
17-18	1	19	20	19	20	0	0	0
7-11	3	12	15	13	16	1	1	0
7-12	3	12	15	13	16	1	1	0
9-13	2	9	11	13	15	4	0	0
13-14	1	11	12	15	16	4	0	0
10-14	2	10	12	14	16	4	0	0

Після побудови мережевого графіка і визначення параметрів робіт виконується оптимізація мережевого графіка. Її метою є рівномірне розподілення виконавців по дням.

Для оптимізації будується лінійна діаграма. На вертикальній осі відкладають знизу вгору всі роботи мережевого графіка.Над роботами вказують кількість виконавців. Після нанесення всіх робіт на лінійну діаграму визначається зайнятість виконавців по дням шляхом сумування.

Оптимізація мережевого графіку виконується пересуванням робіт зліва направо, починаючи з робіт, які входять у завершуючи подію.

Для остаточного рішення питання про доцільність зрушення роботи будуються стовпці. У перший стовбець виписують загальну кількість виконавців, починаючи з першого дня після закінчення роботи і до моменту початку наступної роботи. У другий стовбець записують загальну кількість виконавців, зайнятих на цій роботі. Для формування третього стовпця необхідно від значення першого відняти значення другого. Четвертий стовбець – сума чисел третього з наростаючим висновком: перша цифра стовпця відповідає першій цифрі третього; другу четвертого стовпця визначають як суму першої цифри четвертого і другу – третього стовпця і т.д.

Маючи четвертий стовбець, виконується його аналіз. Якщо в ньому всі цифри додатні, роботу пересувати не доцільно. Якщо в ньому від’ємні цифри, необхідно знайти від’ємну цифру з найбільшим модулем. Пересувати роботу потрібно на таку кількість днів, на якому місці в четвертому стовпці стоїть отримана цифра. Якщо в четвертому стовпці декілька цифр з найбільшими модулями, то зсув робіт рівносильно (виконується на розсуд оператора).

Утаблиці9.4 представлена оптимізація мережевого графіка.

Таблиця9.4.Оптимізація мережевого графіку

7-12				7-11				10-14				13-14				10-11
6	9	-3	-3	10	6	4	4	9	12	-3	-3	11	8	3	3	12	12	0
-	-	-	-	-	-	-	-	13	7	6	3	13	11	2	5
-	-	-	-	-	-	-	-	13	9	4	7	13	13	0	5	-	-	-	-
-	-	-	-	-	-	-	-	10	13	-3	4	10	13	-3	2	-	-	-	-
Переносимо на 1 день				Не переносимо				Переносимо на 1 день				Не перносимо				Не переносимо

Для наглядного представлення розподілення робіт будуємо лінійну діаграму і графік руху робочої сили до оптимізації і після. Графік руху робочої сили представлений на Рис. 9.2.

Рис. 9.2. Графік руху трудових ресурсів до та після оптимізації

Пободуємо мережевий график після оптимізації

Рис. 9.3. Мережевий графік на монтаж САР після оптимізації