8.2.Опис програмного забезпечення супервізорного рівня пткза

Розробка ПЗ супервізорного рівня велась в середовищі Tracemode6.0 Реалізація зв’язку між локальним та супервізорним рівнем на практиці реалізуеться за допомогою протоколів серії ОРС.

ПЗ супервізорного рівня надає можливість отримувати інформацію про хід ТП та здійснювати оперативне управління. Також є можливість генерації звітів подій, тривог, баз даних та архівів.

ПЗ верхнього рівня використовує інформацію про ТП з контролера, що надходить від датчиків. Обмін інформацією між робочою станцією, де розташоване програмне забезпечення верхнього рівня, та інформацією контролера відбувається через канал інтерфейсного звязку.

Для того щоб SCADA-програма мала змогу зчитувати інформацію з контролера та записувати інформацію необхідно попередньо запрограмувати функціональні блоки в контролері, тобто дати кожному параметру кожного блока свій власний ідентифікатор. Для цього в програмі користувача контролера кожному функціональному блоку привласнюється номер, тип блока, базова адреса параметрів та модифікатор кількості входів.

На кожному екрані є кнопки, призначені для переходу між екранами. Усі параметри відображуються у вигляді динамічного тексту. Для зміни певних величин передбачено кнопки, при натисканні яких випадає вікно, у яке необхідно ввести необхідне значення, яке потім посилається у певний канал.

Головний екран представляє собою мнемосхему. На ній показано усі параметри ходу ТП.

Рис8.1. Мнемосхема котлоагрегата БМ-35

З головного екрану можна потратипи в наступні вікна:

1. Параметри(зведені у таблицю)

2. Події

3. Аварії

4. Звіт

У вікні параметрів можна побачити інформацію про хід ТП у зручному

вигляді

Рис. 8.2.Дисплей параметрів

Дисплей події призначено для перегляду всіх подій що відбуваються під час роботи об’єкта керування

Рис. 8.3. Дисплей журнал подій

На дисплеї Аварії відображаються і реєструються всі аварійні ситуації

Рис. 8.4. Дисплей аварій

Переходячи на вкладку звіт ми можемо сформувати звіт за певний час.

Рис. 8.5. Дисплей звіт

Також можна переглядати різноманітні тренди,які будуть показувати зміну параметра протягом певного часу.

Рис. 8.6. Тренди

Розділ 9 Економіко-організаційна частина

В даному розділі наведено розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження АСР та побудова, розрахунок і оптимізація мережного графіку монтажу АСР.

9.1. Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження аср

В якості базового варіанту прийнята аналогічна система автоматизації, яка раніше використовувалась на об’єкті яка булла реалізована накомплексі автоматизіції КАСКАД. Порівняння між системами здійснюється при однакових оптимальних умовах роботи.

1. Розрахуємо сумарні витрати на експлуатацію розробленої системи:

В=Ва+Впр+Вел.ен.+Взп , (9.1)

де Ва - амортизаційні витрати;

Впр - витрати на поточний ремонт;

Вел.ен. - витрати на електричну енергію;

Взп - витрати на заробітну плату.

Амортизаційні витрати розраховуються по формулі:

Ва=0,2*к (9.2)

де к -капіталовкладення, що визначаються кошторисом (ДОДАТОК Б).

Ва=0,2*337674,9= 67534,99 грн /рік

Витрати на поточний ремонт розраховуються по формулі:

Впр=0,12*Ва (9.3)

Впр=0,12*67534,99=8104,198 грн /рік

Витрати на електричну енергію розраховуються по формулі:

Вел.ен.=N*Траб*се, (9.4)

де N- сумарна потужність кВт;

Троб=2880 год/рік – час роботи АСР;

се=0,7511грн /кВт*ч- тариф на електроенергію.

Сумарна потужність розробленої АСР наведена в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1. Сумарна потужність АСР

Назва приладу	Кількість,шт	Потужність, Вт
Щит( Контрольно-вимірювальні прилади, сигнальна армутура,контролер )	1	1500
МЕО-100	4	960
Магнітний пуcкач ПРБ-3А	4	20
Датчики тиску і температури з вихідним сигналом 4-20 мА	35	1600
Частотні перетворювачі	2	2600
Сумарна потужність , Вт		6680

Вел.ен.=6,68*2880*0,7511=14449,962 грн/рік

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу розраховуються за формулою:

Взп=Фосн.зп+Фдод.зп+Фвідр; (9.5)

де Фосн.зп - витрати на основну заробітну плату;

Фдод.зп - витрати на додаткову заробітну плату;

Фвідр. - витрати на відрахування до соціальних фондів.

Розрахуємо витрати на основну заробітну плату:

Фосн.зп=n*Фзп*Тміс, (9.6)

де n- кількість працівників, що обслуговують АСР. Було прийнято 5 осіб;

Фзп- місячна заробітна плата одного робітника, яка складає 3500 грн;

Тміс - кількість днів, які відпрацював робітник за рік, Тміс=4 місяці.

Фосн.зп =5* 3500* 4=70000 грн/рік

Розрахуємо витрати на додаткову заробітну плату:

Фдод.зп=0,2*Фосн.зп (9.7)

Фдод.зп=0,2*70000=14000 грн/рік

Розрахуємо витрати на відрахування до соціальних фондів:

Фвідр.=0,375*(Фосн.зп+Фдод.зп) (9.8)

Фвідр.=0,375*(70000+14000)=31500 грн/рік

Тоді витрати на заробітна плата працюючого персоналу буде складати:

Взп=70000+14000+31500 =115500 грн/рік

Таким чином сумарні витрати на експлуатацію системи будуть складати:

В=67534,99 +8104,2 +14449,962 +115500=205589,15 грн/рік

2. Розрахуємо приведені витрати на експлуатацію розробленої системи:

Зпр=В+Ен*К, (9.9)

де Ен=0,15 – коефіцієнт порівняної економічної ефективності.

Зпр=205589,15 +0,15*337674,9=256240,38 грн/рік

3. Впровадження нового комплексу автоматизації дозволить скоротити час простою обладнання та за рахунок вироблення додаткової теплової енергії окупити витрати на модернізацію системи управління.

Розроблена система має більш високу надійність, ніж існуюча система

(за даними виробників обладнання).

Більш висока точність підтримки технологічних параметрів дозволяє провести економію палива.

Витрати на енергоспоживання контролера і датчиків в процесі роботи робить незначний вплив на загальні витрати електроенергії для котельні.

Розрахуємо технологічний ефект від впровадження розробленої системи.

Максимальні витрата газу станвоть 4000 м3/год.Економія газу внаслідок модернізації АСУ становить 2% .Вартість 1000 м3 газу становить 3440 грн

Технологічний ефект від впровадження даної системи:

Этехн =0,02*2880*3440*4 =792576

4. Розрахуємо економічний ефект від впровадження даної системи з урахуванням приведених витрат:

Э=Этехн-З, (9.10)

де Этехн - технологічний ефект від впровадження даної системи;

З=(Зпр - Зпр.б.) – різниця приведених витрат на експлуатацію розробленої системи та базового варіанту, які були визначені по матеріалам переддипломної практики).

Э= 792576-(256240,38-109325)=645660,62

На модернізацію системи автоматизації котлоагрегату БМ-35 було витрачено 337674,9 грн, таким чином термін окупності АСР буде складати 337674,9/645660,62=0,5року або6місяців. Проведені розрахунки підтверджують доцільність впровадження розробленої АСР.