Політологія - Методичка

9.Тоталітарний режим характеризується такими рисами:

а) багатопартійністю; б) розподілом влади; в) вільними виборами;

г) монополією однієї політичної партії на владу.

10.Україна є:

Варіант №8

Теоретичні питання:

1.Визначте зміст таких понять:

законодавча влада, політична діяльність, політичний плюралізм, легальність влади, громадянське суспільство.

2.Авторитарний режим: сутність, ознаки.

3.Тест №6

1.Системний підхід базується на визначенні системи як:

а) певної кількості елементів; б) суми частин, з яких вона складається;

в) певної кількості взаємопов’язаних елементів, що утворюють стійку цілісність; г) сукупності підсистем, кожна з яких існує автономно.

2.Політична система це сукупність:

а) державних інститутів; б) політичних інститутів та громадських структур;

в) політичних інститутів, відносин, ідей, норм і методів, пов’язаних із здійсненням влади; г) міжнародних організацій.

3.До політичної системи не належать такі підсистеми:

5.Поняття «політична система» і «держава» співвідносяться як:

а) тотожні; б) принципово не співпадаючі;

в) більш широке і вужче; г) однопорядкові.

6.Теорію політичних систем розробляли:

21

9. Політичні системи бувають таких типів:

а) опозиційні; б) елітарні; в) традиційні; г) соціальні.

10. Політична система України є:

а) тоталітарна; б) консервативна; в) демократична; г) перехідна.

Варіант №9

Теоретичні питання:

1.Дайте визначення таких понять:

традиційна влада, бюрократична влада, політична система, політичні норми, групи тиску.

2.Партійні системи та їх типологізація

3.Тест №11

1.Етнос – це:

а) населення, яке проживає на спільний території; б) спільнота людей, об’єднана політичними інтересами; в) група людей, які мають спільну мову;

г) сукупність людей, об’єднаних спільним історичними.

2.Поняття «етнос» і «нація» співвідносяться як:

а) тотожні; б) перше більш загальне, ніж друге;

в) протилежні; г) друге ширше, ніж перше.

3.Вперше визначення нації дав:

7. Національний інтерес полягає у:

а) гнобленні інших етносів;

22

б) прагненні нації до самозбереження і розвитку; в) відстоюванні політичних прав4 г) державно-політичне самовизначення;

8.У розвитку міжетнічних відносин існують такі тенденції:

а) інтеграція і диференціація; б) консолідація і деконсолідація;

в) централізація і децентралізація; г) асиміляція і концентрація.

9.Шовінізм це:

Варіант №10

Теоретичні питання:

1.Розкрийте зміст таких понять:

система, політичне управління, виконавча влада, суб’єкт влади, консенсус.

2.Політологія як наука, її об’єкт, предмет, методи

3.Тест №10

1.Під «громадянським суспільством» розуміють:

а) сферу приватного життя людей; б) позадержавну сферу соціуму; в) сукупність ізольованих громадян;

г) сферу недержавних, неполітичних відносин.

2. Класична модель громадянського суспільства склалась у вченні:

а) Дж.Локка; б) Т.Гоббса; в)Г.Гегеля; г)Вольтера

3.Економічною основою громадянського суспільства може бути:

а) державна власність на засоби виробництва; б) колективна власність; в) приватна власність;

г) власність громадських організацій.

4.Соціальну структуру громадянського суспільства складають:

5. Політичну структуру громадянського суспільства складають:

23

7. Домінантою громадянського суспільства є:

8. Правова держава ґрунтується на:

а) знанні громадянами усіх законів і їх дотриманні; б) пануванні законів у всіх сферах суспільного життя; в) пріорітеті прав держави над правами людини; г) пріоритеті прав людини над законами держави.

9. Згідно теорії правової держави, їй:

а) дозволено тільки те, що не заборонене законом; б) діяльність держави не обмежується законом; в) заборонено все, що не дозволено законом; г) судова влада підпорядковується законодавчій.

10. Громадянське суспільство й держава:

а) перебувають у тісному взаємозв’язку; б) не можливі одне без іншого; в) є партнерами;

г) громадянське суспільство підпорядковує державу і контролює її.

Варіант №11

Теоретичні питання:

1.Розкрийте зміст таких понять:

гуманізм, права людини, народний суверенітет, громадянське суспільство, групи інтересів.

2.Зміст і структура політичної сфери життєдіяльності суспільства.

3. Тест №9

1. Політичні вибори – це:

а) волевиявлення народу стосовно визначення економічного шляху розвитку країни; б) прояв класової боротьби;

в) один із способів формування органів державної влади та місцевого самоврядування; г) ознака кризового стану суспільства.

2. За часом проведення політичні вибори бувають:

а) прямими; б) черговими; в) таємними; г) рівними.

3. Вибори не відповідають такому типу організації влади:

а) абсолютній монархії; б) парламентській монархії;

в) президентській республіці; г) парламентській республіці.

24

8.Система, при якій виборець не може втручатись у список кандидатів – це:

а) мажоритарна абсолютної більшості; б) пропорційна «жорстка»; в) пропорційна «напівжорстка»;

г) мажоритарна відносної більшості.

9.Громадяни України набувають активного виборчого права:

Варіант №12

Теоретичні питання:

1.Дайте визначення таких понять:

Демократія, влада, суспільство, політичний інтерес, політичні інститути.

2.Політика, як соціальне явище, її суб’єкт і об’єкт.

3.Тест №5

1. Влада характеризується:

а) підпорядкування людей соціальним нормам; б) особливий тип поведінки людей; в) здатність досягти певної мети;

25

3. Найголовнішою ознакою влади є:

а) контроль над поведінкою людини; б) застосування примусу; в) використання моралі;

г) узгодження інтересів і дій різних суспільних груп.

5.Легітимність політичної влади характеризується:

а) звичаями підкорятися владі; б) вірою в божественне походження влади;

в) суспільним визнанням і підтримкою влади; г) правомірністю існування влади.

6.Концепцію розподілу державної влади на три гілки вперше створив:

10. До повноважень законодавчої влади не відноситься:

а) контроль за діяльністю виконавчої влади; б) законодавча діяльність; в) інтерпретація (тлумачення) законів;

г) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики держави.

26

Варіант №13

Теоретичні питання:

1.Визначте зміст таких понять:

виборча система, виборче право, політичний лідер, опозиція, парламент.

2.Держава як основний інститут політичної системи.

2.Метою вивчення політології студентам у вищих навчальних закладах є:

а) нав’язування їм ідейно-політичних поглядів, позицій. б) політична соціалізація молоді;

в) ознайомлення із сучасним станом знань про політику, політичне життя.

г)політизація

3.Об’єктом вивчення політології є:

4. Предметом політології є:

а) політична поведінка; б) політична культура; в) політична влада і владні відносини; г) економічні відносини.

5.Теоретико-пізнавальна функція політології полягає в:

а) передбаченні шляхів розвитку політичних процесів; б) розробленні практичних рекомендацій суб’єктам політики.

в) вивченні, систематизації, аналізі політичних явищ і процесів; г) формуванні політичної культури.

6.Методи політології це:

а) правила, канони розвитку політичних процесів; б) шляхи, способи дослідження політичного життя;

в) вивчення і узагальнення конкретних політичних явищ г) вплив на політичні явища і процеси.

7.Біхевіористичний метод застосовується для:

а) зіставлення, порівняння суб’єктів політики; б) з’ясування ролі політичних інститутів в політичному житті; в) перевірки обґрунтованості висновків;

г) вивчення суб’єктивних механізмів політичної поведінки окремих людей чи груп.

8.Політологічна категорія це:

а) методи, прийоми дослідження політики; б) правила вивчення політичного;

27

в) загальні поняття науки, в яких розкриваються найбільш загальні і суттєві риси політичних явищ і процесів; г) предмет і об’єкт політології.

9. Закономірності політичної сфери суспільства це:

а) система принципів і способів раціонального пізнання політичної дійсності; б) методологія аналізу політичних явищ і процесів;

в) відображення найсуттєвіших політичних відносин; г) об’єктивно існуючі суттєві зв’язки в політичних відносинах, які зумовлюють їх поступальний розвиток.

10. Політико – соціальні закономірності розвитку суспільства це:

а) відображають комплекс існуючих зв’язків і відносин між особою і владою; б) обґрунтовують співвідношення між економікою і політикою;

в) характеризують розвиток політичної влади як особливої соціальної системи; г) визначають основні напрямки розвитку політичної сфери.

Варіант №14

Теоретичні питання:

1.Розкрийте зміст таких понять:

мажоритарна виборча система, плебісцит, політичний плюралізм, політичний конфлікт, політика.

2. Політична влада, її сутність, основні ознаки та механізми здійснення.

3.Тест №1

1.Зміст політичного життя суспільства становлять відносини:

а) розподілу матеріальний цінностей; б) встановлення влади і процесу владарювання;

в) задоволення духовних інтересів та потреб; г) сімейно-родинні.

2.Виникнення політичної сфери життя суспільства зумовлене:

а) існуванням різних соціально-економічних інтересів і потреб; б) соціальною диференціацією суспільства.

в) необхідністю регулювання відносин між товаровиробниками; г) існування звичаїв, традицій.

3.Стабільністоь політичного життя суспільства забезпечується:

а) задоволенням інтересів політичної еліти; б) відсутністю легальної опозиції; в) існуванням чисельного апарату примусу;

г) узгодженням інтересів та досягненням консенсусу між суб’єктами політики.

28

4. Політика як явище в суспільстві виникло:

6. Основним засобом політики є:

а) влада; б) мораль; в) демагогія; г) примус.

7.Платон визначив політику як:

а) управління державою; б) систему відносин у суспільстві; в) мистецтво жити разом; г) панування у суспільстві.

8.Сутністю політики є:

а) конфлікт; б) власність; в) влада; г) класова боротьба.

9.До політичних реформ відносяться:

а) військові перевороти; б) соціальні революції; в) політичні конфлікти;

г) поступові зміни, переустрій політичного життя.

10.Функціями політики є:

а) дезінтеграція суспільства; б) задоволення інтересів правлюючої верхівки;

в) дестабілізація суспільного життя; г) керівництво та управління суспільними процесами і забезпечення єдності і цілісності суспільства.

Варіант №15

Теоретичні питання:

1.Дайте визначення таких понять:

конституція, державний суверенітет, розподіл влад, державний примус, ресурси влади.

2.Сутність та основні ознаки тоталітарного режиму.

3.Тест №17

1.Стабільність політичного життя забезпечує:

а) застосування примусу стосовно опозиційних сил; б) узгодження інтересів та досягнення консенсусу між суб’єктами політики; в) дотримання законів;

г) задоволення інтересів політичної еліти.

2. Закономірності політичного життя це:

а) система принципів і способів раціонального пізнання політичної дійсності; б) об’єктивно існуючі суттєві зв’язки її явищ, що повторюються;

29

в) зразки конструювання абстрактних трактувань політичних явищ і процесів; г) відображення найсуттєвіших відносин політичної дійсності.

3. Влада – це:

а) підпорядкування людей етичним, естетичним, моральним нормам, виробленим суспільством.

б) підпорядкування людей релігійним догматам; в) здатність впливати на діяльність людей з допомогою відповідних засобів – волі, авторитету, права, насильства; г) організоване насилля одного класу над іншими.

4. Політична влада в правовій державі – це:

а) використання політичною елітою своїх переваг; б) уміння нав’язувати свою волю іншим;

в) делегування суспільством державі політичних повноважень; г) панування одних над іншими.

5. Легітимність влади – це:

а) згода громадян з правом одних здійснювати вплив на інших; б) неповага до влади; в) правомірність влади;

г) страх перед владою, зумовлений репресіями.

6. Політична система – це:

а) об’єднання державних органів, правлячих партій і організацій; б) цілісна, впорядкована сукупність інститутів, відносин, ідей, норм та методів, пов’язаних з реалізацією політичних інтересів людей;

в) сукупність взаємодій, з допомогою яких відбувається владний розподіл цінностей у суспільстві; г) сукупність державних інститутів.

7. Державний суверенітет характеризує:

а) незалежність вищих державних органів влади від суспільства; б) тотальний контроль з боку держави над суспільством;

в) верховенство влади держави всередині країни та її незалежність у зовнішніх відносинах; г) обмеження влади держави з боку інших політичних інститутів.

8.Основна відмінність між політичними і громадськими організаціями:

а) кількісний склад; б) мета і завдання, для яких вони створюються;

в) організаційна структура; г) методи діяльності.

9.Національний інтерес – це:

а) прагнення нації до самозбереження; б) відстоювання політичних прав;

в) відродження культурно-духовної самобутності; г) державно-політичне самовизначення.

30