АНОТАЦІЯ

Конспект лекцій призначений для вивчення теоретичних і практичних засад планування і контролю на підприємствах. У конспекті висвітлено питання теорії, методики і практики планування та контролю діяльності промислового підприємства в умовах ринку. Розглянуті форми, методи та процеси планування і контролю на підприємстві, наведено особливості складання планів на підприємствах харчової промисловості. Конспект підготовлено відповідно до програми навчальної дисципліни«Планування і контроль на підприємствах»,

яка входить до навчального плану підготовки фахівців з напряму підготовки 030504 «Економіка і підприємництво» всіх форм навчання як нормативна.

планових техніко-економічних розрахунків, розробки альтернативних планів та обґрунтування оптимальних варіантів розвитку, визначення методів та засобів контролю.

Роль та значення в підготовці фахівця − дисципліна дає основи знань та практичні навички з планування, координації та контролю на всіх стадіях виробничого процесу в часі та просторі, інфраструктури та управлінських дій для забезпечення безперервності виробництва та реалізації продукції, що є запорукою успішної діяльності підприємства та його структурних підрозділів в сучасних умовах.

Зв'язок в іншими дисциплінами− дисципліна базується на знаннях з економічної теорії, макро - та мікроекономіки підприємства, економічного аналізу, статистики, організації виробництва, економіки праці, менеджменту, маркетингу, фінансів, економіко-математичних методів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

3

промислових підприємств.

Одержані знання повинні дозволити:

обирати стратегію розвитку підприємствашляхом аналізу ринкових можливостей підприємства та його виробничих структур;

володіти методикою планування виробництва та проводити розрахунки планових показників, необхідних для виконання самостійної роботи в плановоекономічних службах підприємства;

складати поточні плани підприємства та бізнесплан з урахуванням дій конкурентів;

контролювати всі стадії проходження виробничого процесу; використовувати методи та засоби контролю для підвищення ефективності

виробництва, дій виконавців виробничого процесу, персоналу підприємства; досягати необхідний рівень ефективності виробничого процесу та його

забезпечення методами планування та контролю.

4

Структура дисципліни

Тема 1. Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві

1.1.Організація планової роботи на підприємстві.

1.2.Принципи та методи планування.

1.3.Система планів підприємства, їх взаємозв’язок та сутність.

1.4.Інформаційна та нормативна база планування.

Тема 2. Маркетингові дослідження, планування збуту і контроль продукції

2.1.Маркетингові дослідження.

2.2.Ціль і задачі планування збуту. Основні завдання маркетингової програми.

2.3.Планування збуту продукції.

2.4.Планування асортименту, ціни, обсягу виробництва.

Тема 3. Виробнича потужність і забезпечення операційної діяльності

3.1.Виробнича потужність, види виробничої потужності, показники

їївикористання.

3.2.Планування фонду робочого часу та використання потужності.

3.3.Розрахунок виробничої потужності.

Тема 4. Планування виробництва продукції

4.1.Зміст і завдання плану виробництва продукції.

4.2.Планування обсягів виробництва у натуральному виразі.

4.3.Планування обсягів виробництва у вартісному вимірюванні.

Тема 5. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва

5.1.Зміст та основні завдання плану.

5.2.Планування потреби в сировині і матеріально-енергетичних ресурсах.

5.3.Запаси, їх види та регулювання.

Тема 6. План з персоналу та оплати праці

6.1.Зміст плану з праці та заробітної плати.

6.2.Планування потреби в персоналі підприємства.

6.3.Планування продуктивності праці.

6.4.Планування фонду оплати праці.

Тема 7. Планування організаційно-технічного розвитку виробництва

7.1.Склад і структура плану організаційно – технічного розвитку підприємства.

7.2.Планування підвищення ефективності виробництва.

7.3.Джерела фінансування заходів плану організаційно-технічного розвитку виробництва.

5

Тема 8. Планування витрат виробництва

8.1.Мета, завдання та зміст плану собівартості продукції.

8.2.Класифікація витрат для потреб планування. Елементи та статті витрат.

8.3.Планування витрат виробництва.

Тема 9. Фінансове планування на підприємстві

9.1.Зміст і завдання фінансового плану.

9.2.Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків.

9.3.Планування прибутковості підприємства.

Тама 10. Планування виробничої інфраструктури підприємства

10.1.Роль та склад допоміжних виробництв.

10.2.Планування забезпечення виробництва технологічним оснащенням.

10.3.Планування ремонтного обслуговування виробництва.

10.4.Планування енергозабезпечення та транспортного обслуговування.

Тема 11. Бізнес - планування

11.1.Сутність, мета та завдання бізнес-планування.

11.2.Види бізнес-планів.

11.3.Структура бізнес-плану.

Тема 12. Контроль та його види

12.1.Визначення контролю, класифікація контролю.

12.2.Методи контролю.

12.3.Процес контролю та види контролю на підприємствах.

Тема 13. Особливості здійснення контролю на підприємстві

13.1.Контроль якості продукції, види контролю якості продукції.

13.2.Контроль поведінки робітників в організації.

13.3.Система контролю виробничих процесів та забезпечення її ефективності.

Тема 14. Організація ефективного контролю на підприємстві

14.1.Організація контролю на підприємстві.

14.2.Принципи ефективного контролю.

14.3.Інструменти управлінського контролю.

6

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Тема 1. Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві

1.1.Організація планової роботи на підприємстві.

1.2.Принципи та методи планування.

1.3.Система планів підприємства, їх взаємозв’язок та суть.

1.4.Інформаційна та нормативна база планування.

1.1. Організація планової роботи на підприємстві

−зміну світогляду, який визначає що будь-яке підприємствоспроможне самостійно визначити тенденції та власний напрямок розвитку, а не просто слідувати за змінами кон’юнктури в даній галузі;

−високі темпи науково-технічного прогресу вимагають враховувати та впроваджувати найновітніші досягнення науки та техніки;

−зростаюча складність управління внаслідок збільшення розмірів дивертисифікації підприємств вимагає прийняття рішення про майбутній стан підприємства в умовах різноманітних напрямків її діяльності що не може бути здійснене на основі інтуїції керівників, а потребує наукового підходу;

−зростає складність і рухомість оточуючого середовища. Вимоги з боку їх впливу диктують зміну технологій, засобів зв’язку;

− зростання числа управлінських кадрів, що підсилює вимоги до рівня організації їх роботи і підготовки;

−зростання масштабів суспільного виробництва, ускладнення господарських зв'язків, що вимагає поліпшення координації процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання;

−розширення й ускладнення міжнародних зв'язків;

Впроцесі планування потрібно знайти відповіді на питання:

Вякому стані знаходиться підприємство?

визначити теперішнє становище підприємства та його реальні можливості. Куди треба рухатись, щоб досягти бажаного результату?

7

Оцінюючи можливості та загрози зовнішнього середовища ( конкуренція,

―спрямовуючу (обґрунтування цілей і вибір головних шляхів їх досягнення);

―координуючу (узгодження роботи всіх підрозділів підприємства);

―стимулюючу (активізація виконавців і визначення мотивів для плідної роботи, як на кожному робочому місті, так і отримання результатів в цілому по підприємству).

Об’єктом планування на підприємствіє його господарська, соціальна та екологічна діяльність.

Господарська діяльність – основний вид діяльності підприємства що спрямована на отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних

В залежності від спрямованості основних ідей планування в минуле, сьогодення або майбутнє розглядають наступні типи планування:

−реактивне, яке орієнтовано на використання досвіду минулих форм та традицій, що склалися на підприємстві;

−інактивне, що орієнтується на нинішній стан підприємства і повне задоволення сьогоденням;

−преактивне, яке орієнтоване в основному на майбутнє, на здійснення безперервних змін в різних напрямках діяльності підприємства.

Процес планування проводиться за наступними етапами:

1Формування цілей планування.

2Вибір, аналіз та оцінка способів досягнення мети.

3.Складання переліку необхідних дій. Конкретизація способів досягнення мети із врахуванням найбільш ефективного.

4.Складання плану заходів, визначення послідовності виконання дій.

5.Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації обирається найкращий та розробляються необхідні дії.

6.Прийняття планового рішення. Обирається і оформляється єдине планове рішення

8

7. Контроль за виконанням плану, його коригування у разі необхідності. План підприємства − це завчасно розроблена система заходів, що

визначає мету, зміст, взаємодію ресурсів, обсяг виробництва, методи і терміни

відповідності до обраних цілей містить систему конкретних дій та заходів їх

забезпечує спрямування зусиль всіх працівників підприємства для досягнення загальних цілей ґрунтується на низці принципів, основними з яких є:

−науковість та точність;

−оптимальність;

−цільова спрямованість;

−системність;

−єдність;

−безперервність;

−гнучкість;

−оптимальність.

9

моделі. Вони містять невелику кількість елементів і ґрунтуються на простих

10

ресурсних. Особливість аналітичних моделей полягає в тому, що вони дають змогу уявити можливі наслідки подій через визначення очікуваних змінних за тих

чи інших умов. Аналітичні моделі з уведеною цільовою функціє перетворюються в моделі прийняття рішень, що дає змогу не лише передбачити можливі варіанти дій, а й вибрати з них оптимальний.

Третя група моделей— імітаційні, що налаштовані на відтворення реальних ситуацій і дають змогу маніпулювати створеною моделлю з метою знайдення оптимального рішення через імітацію наслідків за всіма можливими варіантами дій.

1.3. Система планів підприємства, їх взаємозв’язок та суть

Планування дозволяє визначити найбільш важливі і пріоритетні завдання, використати наявні ресурси, отримати кінцеву мету. Результати виконаних у процесі планування планово-контрольних розрахунків заведено зводити у планові та планово-звітні документи, які створюють цілісну картину передбачуваного й реального розвитку підприємства у плановому періоді.

Для передбачення майбутнього розвитку підприємства застосовують і планування і прогнозування, які відрізняються тим, що характеризують різні ступені розвитку економіки, відмінні форми передбачення її майбутнього стану.

Економічний прогноз − це наукове обґрунтування можливих змін або якісного стану підприємства в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення цього стану.

Головною метою прогнозування є створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень, які включають науковий аналіз тенденцій та варіантне передбачення майбутнього розвитку з урахування оцінки можливих наслідків прийняття рішень.

Економічний план фіксує показники, що характеризують стан підприємства в кінці планового періоду, визначає шляхи, способи досягнення бажаних результатів та необхідні для цього ресурси.

Широке коло виробничо-комерційних питань, які вирішує сучасне

технічного прогресу обумовлюють створення системи планів підприємства та їх класифікації. В залежності від об’єкта, мети, тривалості планового періоду, характеру завдань, що вирішуються, характеру регулювання діяльності підприємства розрізняють такі види планування і планів:

1. З точки зору обов’язковості планових завдань– директивне та індикативне планування.

Директивне – передбачає розробку та виконання планових завдань з використанням командно-адміністративних засобів, це процес прийняття рішень, які мають обов’язковий характер для об’єктів планування.

11

Індикативне – координує інтереси та діяльність держави у відносинах з господарюючими суб’єктами, поєднує державне регулювання з ринковим

3. За складом (змістом) планових рішень розрізняють: стратегічне, тактичне та бізнес-планування.

Стратегічний план визначає основні напрямки розвитку підприємства на довгострокову перспективу. У рамках стратегічного планування приймають рішення стосовно розширення бізнесової діяльності, розробки та впровадження заходів для задоволення ринкового попиту, ринків збуту, тощо.

відображає розвиток одного конкретного напрямку його роботи на визначеному ринку. Підприємство може мати одночасно кілька бізнес-планів.

4. В залежності від змісту планування може бути техніко-економічне (ТЕП) та оперативно-календарне(ОКП).

Техніко-економічне планування передбачає складання плану діяльності підприємства за всіма напрямками та техніко-економічними показниками. Результатом може бути бізнес-план, план економічного та соціального розвитку підприємства, виробничий, фінансовий план, тощо.

продукції за зміну, добу, тиждень, декаду, місяць, квартал та рік підприємства в цілому та його підрозділів.

5.За суб’єктом планування плани можуть бути:

·загальногосподарські (плани підприємства);

·внутрішньовиробничі (плани цеху, відділу).

6.За об’єктом розроблення плани поділяються на:

·виробничі;

·технічного розвитку;

12

·ресурсні;

·трудові;

·інвестиційні;

·фінансові.

Характерні риси основних видів планування наведено в табл. 1.2

Таблиця 1.2

Характеристика основних видів планів підприємства

1.4. Інформаційна та нормативна база планування

Інформаційна база планування– це сукупність систематизованих за певними ознаками даних, які використовуються для розробки планів на різних рівнях управління підприємства. За змістом, призначенням та характером використання інформація може бути:

●нормативна – це система норм і нормативів, що характеризують основні елементи процесу виробництва;

●проектно-технічна – інформація, яка надходить з науково-дослідних, проектних, технічних організація та характеризує техніко-технологічну сторону об’єктів, що підлягають плануванню;

●методична – це різні нормативно - методичні матеріали, призначені для регулювання виробничої діяльності;

●довідкова – інформація, що призначена для різних фактичних довідок;

13

●облікова – підготовлюється в результаті спостереження, вимірювання, реєстрації певних даних;

●звітна;

●зовнішня;

●поточна;

●оперативна.

До вихідної інформації відносять контрольні цифри, економічні норми і нормативи, які визначаються державними органами , владидержавні замовлення та звітні дані про виконання планів за минулий період.

До проміжної інформації – показники і техніко-економічні нормативи проектів стратегічних і поточних планів, розрахункові показники, призначені для забезпечення збалансованості планів і розрахунку потреби в ресурсах.

Особливе значення в плановій роботі має науково обґрунтовані норми і

визначають норми планових завдань.

Класифікація норм і нормативі:

−За сферою дії( міжнародні, державні, галузеві, регіональні, місцеві, внутрішньовиробничі);

−За видами ресурсів (матеріальні, засоби праці, робоча сила);

−За часом дії ( перспективні, річні, тимчасові, сезонні, разові);

−За методами їх розрахунку (науково - обґрунтовані, експериментальні, статистичні, аналітично-дослідні);

− За рівнем деталізації( індивідуальні, групові, укрупнені, диференційовані);

−За числовим значення ( оптимальні, допустимі, максимальні, мінімальні, середні);

−За цільовим призначенням( витратні, технічні, оціночні, оперативновиробничі, календарно-планові);

−За функціями виконання(планові, економічні, технічні, організаційні, трудові, екологічні)

Література: [ 1, 3, 5 ,6, 12,16]

Питання для контролю знань

1. Роль та зміст планування в ринковій економії.

2. В чому полягає сутність реактивного, інактивного, преактивного планування?

3.За якими етапами здійснюється процес планування на підприємстві?

4.Дайте характеристику основним напрямкам планування.

14

5.Розкрийте сутність основних принципів планування.

6.Наведіть основні методи планування.

7.В чому різниця між техніко-економічним та оперативно-календарним плануванням?

8.Які види планів Ви знаєте? Розкрийте сутність кожного з них.

9.Назвіть основні джерела, що служать інформаційною базою планування.

10.Охарактеризуйте систему планових норм і нормативів. 11. Які класифікаційні ознаки норм та нормативів Ви знаєте?

Тема 2. Маркетингові дослідження, планування збуту і контроль продукції

2.1.Маркетингові дослідження.

2.2.Ціль і задачі планування збуту. Основні завдання маркетингової програми.

2.3.Планування збуту продукції.

2.4.Планування асортименту, ціни, обсягу виробництва.

2.1.Маркетингові дослідження.

Вринкових умовах господарювання виробництво продукції орієнтоване на задоволення потреб споживача. Для вивчення потреб споживача здійснюють маркетингові дослідження.

Маркетинг − спектр діяльності підприємства у сфері ринку товарів та послуг, що здійснюється з метою просування товарів на ринок, формування попиту та стимулювання збуту товарів з метою кращого задоволення потреб та отримання прибутку.

Американська асоціація маркетингу визначає маркетингові дослідження як функцію, що є з’єднувальною ланкою між споживачем, клієнтом, громадськістю і товаровиробником за допомогою інформації.

На думку авторів маркетингові дослідження – це комплекс дій, спрямованих на вивчення стану ринку товару, на якому працює підприємство. Маркетингові дослідження включають збір та обробку інформації про ринок, товар, споживачів, конкурентів.

Ринок характеризують за обсягом, можливістю потенційного зростання, рівнем конкуренції.

Товар вивчається з позицій: кількість, ціна, якість.

Споживачі вивчаються з позицій: кількість, потреби, можливості задоволення потреб, покупна спроможність.

Щодо конкурентів, то визначається кількість конкурентів, їх ринкова частка, сильні та слабкі сторони.

Результатом проведення маркетингових досліджень має стати визначення ринкової позиції підприємства та розроблення заходів щодо утримання або розвитку його ринку.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці маркетингових ситуацій, забезпеченні інформацією, яка уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства.

15

Мета маркетингових досліджень полягає в ідентифікації як проблем, так

«підприємство–ринок–економіка» або певна його конкретна характеристика. Маркетингові дослідження дають можливість:

·оцінити обсяг і структуру попиту на товар;

·оцінити реальну пропозицію в певному секторі ринку, інформацію про обсяг і структуру пропозиції; провести аудит каналів розподілу;

·виявити переваги споживачів, визначити фактори, що істотно впливають на їх поведінку;

·визначити частку споживачів вашої торговельної марки;

·оцінити ступінь поінформованості про марку і ступінь її впізнання;

·виділити популярні марки на ринку;

·виявити потребу у продукті;

·визначити властивості продукту, необхідні для споживача;

·оцінити привабливість ринку.

Основними принципами маркетингових досліджень є: системність: логічність, послідовність, періодичність проведення;

досліджень, їх можна диференціювати на чотири групи:

Пошукові - передбачають збір додаткової інформації, що репрезентує проблему і допомагає виробити декілька робочих гіпотез для подальшого вивчення;

16

Рис. 2.1. Напрями маркетингових досліджень

Описові – передбачають детальний опис окремих фактів і явищ, а також їхніх взаємозв'язків і взаємовпливу;

Експериментальні – що зводяться до перевірки маркетингових гіпотез про існування і форми причинно-наслідкових зв'язків між попитом– з одного боку, та істотними характеристиками товару(ціна, імідж і т.п) й самого споживача (вік, стать, прибутки, та ін.) – з іншого боку;

Верифікаційні (перевірочні) – покликані підкріпити об'єктивною інформацією вже сформовану думку, переконання, позицію керівника (фірми) або точку зору.

Усі маркетингові дослідження здійснюються для:

•оцінки тих чи інших маркетингових параметрів для даного моменту часу;

•отримання прогнозних значень розвитку ринку.

Як правило, прогнозні оцінки використовуються при розробці цілей і стратегії розвитку організації в цілому, та її маркетингової діяльності.

Залежно від об’єкту всі маркетингові дослідження можна класифікувати на кількісні та якісні. Якісні дослідження використовуються для визначення тенденцій на споживчому ринку. Саме головне – якісні дослідження – це дослідження, що дають нам якісні результати: більше, менше, так, ні, у цілому й так далі. Насамперед якісні дослідження застосовуються для уточнення

гіпотези цільового ринку. Кількісні дослідження використовуються для наступних розрахунків обсягу ринку. Кількісні відповідають на запитання скільки.

Кількісні маркетингові дослідження:

·анкетні опитування;

·поштові опитування;

·телефонні опитування;

·store cheking;

·кабінетне дослідження;

·clipping.

Якісні маркетинові дослідження:

17

·фокус-групи;

·глибинні інтерв'ю;

·спостереження;

·mystery shopping;

18

компанію під видом рядового споживача й за заздалегідь розробленому сценарію збирає інформацію.

Маркетингові дослідження необхідно проводити у певній послідовності

(рис. 2.2).

Рис. 2.2. Послідовність проведення маркетингових досліджень

Маркетингові дослідження є основою планування обсягів виробництва та реалізації продукції.

2.2. Ціль і задачі планування збуту. Основні завдання маркетингової програми

Планування збуту (продажу) – це безперервний процес, що починається в момент створення ідеї нового това, продовжується протягом всього життєвого циклу і закінчується зняттям виробу з виробництва.

Основні задачі планування збуту (продажу):

19

1.Визначення існуючих і перспективних потреб споживача в даному товарі (наприклад потреба в низькокалорійній, продукції, продукції профілактичного-оздоровчого значення).

2.Оцінка продукції підприємства з точки зору споживача.

виробництва, що виходять за межі сформованої спеціалізації підприємства.

рентабельності.

В умовах ринкової економіки не можна очікувати, що все що вироблено, буде продано. Навпаки, питання потрібно ставити так: скільки і за якою ціною потрібно виробити тих чи інших товарів, щоб задовольнити попит на них. При

плануванні збуту продукції підприємству необхідно скласти уявлення про загальний попит на ринку. Попит – це відношення між ціною товару і його кількістю, яку покупці хочуть і можуть купити.

Детермінанти попиту – це фактори, що впливають на величину попиту на товар. Існує безліч факторів, що мають більший чи менший вплив на

20

Маркетингу ще називають програмою 4 «р». За результатами проведених маркетингових досліджень визначають4 складових програми маркетингу: product, place, price, promotion.

Product – товар. Передбачає вивчення товару з позицій корисності для

замовлень. Він складається з трьох розділів:

− поточні замовлення, що забезпечують ритмічну роботу підприємства в даний період;

−середньострокові замовлення з терміном виконання 1-2 роки;

−перспективні замовлення, що охоплюють період часу більше ніж два

роки.

При формуванні портфеля замовлень враховуються галузеві особливості і життєвий цикл продукції.

2.3.Планування збуту продукції

Процес планування обсягу продажів включає такі етапи:

1. Дослідження кон'юнктури ринку:

−аналіз продажів за попередній період;

−сегментація ринку;

−вибір цільового ринку;

−визначення місткості ринку;

−прогноз розвитку ринку;

2. Планування асортименту:

−формування структури асортименту;

−планування освоєння нових виробів;

2.Оцінка конкурентоспроможності товару

– за функціональними властивостями;

– за ціною;

– за якістю;

– за конкурентними перевагами;

3.Планування ціни:

–визначення витрат;

–вибір методу ціноутворення;

5. Прогнозування величини продажів.

21

Аналіз продажів за попередній період здійснюється за допомогою таких показників:

1.Абсолютний приріст (зменшення) обсягу продажів у натуральному і вартісному виразі порівняно з планом і попереднім періодом.

2.Зміна номенклатури (асортименту) продукції. Розраховується як зміна

Розраховується питома вага продукції, від якої відмовилися споживачі (усього і за факторами), у загальному обсязі продукції, передбаченої договорами постачання, аналізується тенденція зміни даного показника.

5.Повернення продукції споживачами, пов'язане з рекламаціями. Розраховується питома вага поверненої продукції(усього і за факторами) у загальному обсязі реалізації, аналізується тенденція зміни даного показника.

6.Рентабельність продажів. Визначається відношенням прибутку,

планового чи фактично отриманого за визначений період часу, до планової чи фактичної повної собівартості реалізованої продукції.

Товар має бути орієнтований на певний сегмент ринку, який має певні характеристики – ознаки сегментування: соціо-демографічні, географічні, психологічні тощо.

Сегмент ринку – це група споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів, та які згодні їх купувати.

Обсяги реалізації продукції визначаються місткістю ринку та станом конкурентної боротьби на ньому(кількістю операторів ринку та ступенем монополізації). Місткість (ємність) ринку – це можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного часу. Місткість ринку споживчих товарів визначається факторами, що формують попит споживачів: рівнем покупної спроможності, традиціями, наявністю товарів-замінників, товарів-субститутів тощо.

Потенційна ємність ринку – це максимально можливий обсяг реалізації на ньому продукції протягом певного періоду в натуральному та вартісному виразі.

22

споживачів на дану продукцію; створення передумов для ефективного її збуту. Прогнозування ємності ринку в плановому періоді здійснюється одним з

методів:

− Методом прямих розрахунків на основі раціональних норм споживання на одну особу і прогнозованої чисельності населення.

−Економіко-статистичними методами.

−Методом експертних оцінок.

Результати дослідження потенціалу ринку є підставою для обґрунтування номенклатури та асортименту продукції в майбутньому.

2.4. Планування асортименту, ціни, обсягу виробництва

23

−на основі середніх витрат(витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції плюс норма прибутку);

−на основі точки беззбитковості та забезпечення цільового прибутку;

−на основі орієнтовної цінності товару;

−на основі рівня поточних цін;

−визначення ціни через торги, аукціон.

В економічній теорії не розроблені надійні методи обґрунтування обсягів

торгових агентів, приймаються на увагу їх висновки. На їх основі експертним шляхом розробляють три види прогнозу ─ оптимістичний, песимістичний,

24

де:

2(О - П) – стандартне відхилення оцінки продажу.

Література: [ 1, 6, 7, 12, 15, 16, 18]

Питання для контролю знань

25

1.Дайте характеристику маркетинговим дослідженням.

2.Визначте мету, предмет та об’єкт маркетингових досліджень.

3.Охарактеризуйте принципи маркетингових досліджень.

4.Опишіть послідовність проведення маркетингових досліджень.

5.Яке значення відіграє планування збуту в системі планування діяльності підприємства?

6.Дайте характеристику основним параметрам впливу на збут.

7.Охарактеризуйте програму маркетингу.

8.Як планують збут продукції? Охарактеризуйте етапи планування збуту.

9.Які показники використовують при аналізі обсягу продажу?

10. Характеристика методів, що використовуються при прогнозуванні ємності ринку.

11.Охарактеризуйте життєвий цикл товару та залежність його збуту від етапів циклу.

12.Характеристика методів ціноутворення продукції

13.Наведіть приклади номенклатури та асортименту на підприємствах галузі.

14.Які методи використовують при плануванні обсягів продажу?

Тема 3. Виробнича потужність і забезпечення операційної діяльності

3.1.Виробнича потужність, види виробничої потужності, показники її використання

3.2.Планування фонду робочого часу та використання потужності

3.3.Розрахунок виробничої потужності

3.1Виробнича потужність, види виробничої потужності, показники її

використання

Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідного асортименту і якості, або обсяг переробки сировини за одиницю часу при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування сучасних технологій та удосконалення організації виробництва і праці.

однорідної, що має різні корисні(споживні) властивості чи трудомісткість виготовлення. Робиться з метою спрощення розрахунків виробничої продукції, що випускається.

26

Планування виробничої потужності заключається в проведенні комплексу планових розрахунків, що дозволяє виявити вхідну, вихідну, середньорічну потужність та показники ступеня її використання.

Вхідна потужність (Пвх) визначається по існуючому обладнанню, діючому на початок планового періоду.

Вихідна потужність(Пвих) – це потужність на кінець планового періоду, що розраховується на основі вхідної(Пвх) , виведеної (Пвив), та введеної (П введ) потужностей.

де: Пп.р., Пввед., Пвив. - відповідно потужність на початок року, потужність, введена протягом року, потужність, виведена протягом року; Т – час експлуатації потужності в плановому періоді.

Ґрунтуючись на показнику середньорічної потужності розраховують:

Коефіцієнти планового ( К план.), фактичного (К факт.) її використання

Псер

де: К план. (факт) ─ плановий (фактичний) коефіцієнт використання потужності; ОВ план. (факт) ─ плановий (фактичний) обсяг виробництва продукції, т; П сер. – середньорічна потужність, т.

Коефіцієнти інтенсивного використання потужності (Кінт)

Коефіцієнти екстенсивного використання потужності (К екст.)

27