- •37. Шарикопідшипникові сталі складають особливу групу
- •42. Жароміцні сталі - це сталі, що забезпечують здатність виготов-
- •43. Інструментальні леговані сталі використовують для
- •47. При виплавці сталі використовують такі вихідні матеріали: метало шихта,
- •51. Чотирьохлористий титан TiCl4 є оптимальною сполукою ля промислового
- •60. Електродугове́ зва́рювання — зварювання плавленням, при котрому нагрів та розплавлення кромок з'єднуваних частин виробів відбувається електричною дугою.
- •66. Кування — технологічний процес деформування нагрітого металу завдяки удару молота або тиску пресу. Вироби кування називаються поковками. При куванні водночас відбувається два процеси:
42. Жароміцні сталі - це сталі, що забезпечують здатність виготов-
лених з них виробів витримувати механічні навантаження без дефор-
мації й руйнування при високих температурах (500 - 1000 °С). Вони
містять у своєму складі хром, кремній, нікель, молібден та інші
елементи. Залежно від призначення розрізняють клапанні сталі, котло-
та газотурбінні сталі, а також сплави з високою жароміцністю.
Для температур 300-500°С використовують Сr-Sі-сталі
мартенситного класу (сільхроми) типу 40Х9С2 (відпал 850-870оС,
повітря. Гартування від 900-1100 оС у оливі, відпуск – 500-540 оС
(повітря), 40Х10С2М (гартування від 1010-1050 оС у оливі чи повітрі,
відпуск – 720-780 оС, олива). З них виготовляють клапани двигунів
автомобілів і тракторів.
43. Інструментальні леговані сталі використовують для
виготовлення різального, штампувального і вимірюваного інстру-
менту. Умовно їх поділяють на леговані, штамповані та
швидкорізальні.Інструментальні леговані сталі, порівняно з вуглецевими,
характеризує підвищена прогартованість, значна міцність, більш
високі різальні властивості, пластичність у відпаленому стані.
Легуючі елементи W, Мо, Со, Сr підвищують теплостійкість, Мn -
загартованість, Ni - в'язкість, V - зносостійкість.
Сталі з сумарним вмістом легуючих елементів до 2,5 %
відносять до низьколегованих, до 10% - до середньолегованих і
більше 10% - до високолегованих. Сталь X з теплостійкістю до 200 °С застосовують для токарних і
стругальних різців. Сталь 9ХС з теплостійкістю до 260 °С - для
виготовлення свердел, розверток, фрез, мітчиків, плашок; сталі типу
ХВСГ; 9Х5ВФ з теплостійкістю до 450°С - для виготовлення крупних
свердел, плашок, протяжок, фрез та іншого різального інструменту.
Високолеговані інструментальні сталі містять С (0,75-1,1%), W,
Сr, V, Мо (до 18 % основного легуючого елемента) і мають високу
теплостійкість - до 600-650 °С. Такі сталі називають швидкорізальни-
ми, позначають літерою Р і цифрою, яка вказує на вміст вольфраму у
відсотках, наприклад, Сталь Р9; Р18. Вміст хрому 4% і ванадію 2%
при маркуванні цих сталей не вказують. До складу швидкорізальних
сталей додатково вводять також молібден і кобальт. Для маркування
таких сталей використовують літери М і К та цифри, які вказують на
їх кількість у відсотках (Сталь Р6М5; Р9К5; Р18К5Ф2 тощо).
44. Шви́дкорі́зальна ста́ль — високолегована інструментальна сталь, що застосовується, головним чином, для виготовлення різального інструменту, що працює на швидкостях, приблизно в 3-5 разів більших, ніж інструмент з вуглецевої інструментальної сталі. Можливість отримання такої швидкості різання обумовлена червоностійкістю швидкорізальної сталі. Інструмент з швидкорізальної сталі пом'якшується при нагріванні вище 550—650°С (в залежності від складу і обробки), в той час як з вуглецевої інструментальної сталі — при 200 °C. Червоностійкість сталі забезпечують легуючі елементи — вольфрам (W), хром (Cr), ванадій (V), які утворюють карбіди високої витривалості. Для отримання потрібної структури і властивостей інструмент з швидкорізальної сталі піддається спеціальній термічній обробці, що полягає в гартуванні після нагрівання до температури 1240—1300°С і багаторазовому (зазвичай 3 рази) відпусканні при температурі 560—620 °С. Для підвищення стійкості швидкорізальної сталі застосовується ціанування, обробка холодом, ступеневе гартування тощо.Розповсюджені в Україні марки швидкорізальної сталі: Р18, Р6М5, Р6М5Ф3 тощо.
45. Магнітні сплави та сталі. Ці сплави і стали широко застосовуються для виготовлення постійних магнітів, сердечників трансформаторів, електровимірювальних приладів, електромагнітів. Магнітна сталь ділиться на дві групи, що різко відрізняється по магнітним властивостям: магнітотверді і Магнітом'які. Магнітотверді сплави і стали застосовуються для виготовлення постійних магнітів. Сталь для постійних магнітів позначається літерою Е. Вона містить високий відсоток хрому або кобальту. Згідно з ГОСТ 6862, встановлені такі марки цієї сталі: ЕХ, ЕХ3, Е7136, ЕХ9К15М. Магнітом'які сплави та сталі повинні володіти дуже високою магнітопроніцаемостью. Їх цих сталей і сплавів роблять сердечники трансформаторів, електровимірювальних приладів, електромагнітів. Позначається електромагнітна сталь літерою Е. Марки її: Е1, Е2, Е3, Е4, Е1АА. Вона містить високий відсоток кремнію. Ця сталь йде для виготовлення магнітопроводів, роторів, статорів.
Немагнітні сталі і сплави. Найбільше застосування має сталь марки Н25 (Ni 22-25%), і марки 55Н9Г9, що містить 9% Ni і 8-10% Mn. Немагнітних сталь застосовується в приладах, де феромагнітні матеріали можуть вплинути на точність показань.
46.
|
