стандарт

2. У різних видах практичної діяльності використовуються ряди чисел, що характеризують однорідні величини.Приклади рядів чисел за результатами практичної уніфікації: вартість монет та паперових грошових знаків, ціни на квитки в кіно, театр, калібр вогнепальної зброї. Чи зручні ці ряди чисел? Могли б бути й інші? Наприклад, грошові знаки вартістю 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 грн. Однак застосовується уніфікаційний ряд, який має значення 1, 2, 5, 10 грн. З якою метою вибрали цей ряд? Щоб забезпечити найбільш простий набір будь-якої суми з найменшого числа грошових знаків.У табл. 2.1 наведено ряд розмірів горизонтальної сторони аркуша споживацького паперу ГОСТ 9327 - 60.Таблиця 2.1 Ряд розмірів горизонтальної сторони форматів паперу. Позначення формату А0 А1 А2 А3 А4 А5 А6 А7 А8 А9. Горизонтальний розмір 841 594 420 297 210 148 105 74 52 37

Ряди чисел повинні представляти раціональну систему градацій, яка максимально відповідає потребам виробництва і експлуатації; включать всі десятикратні значення будь-якого числа ряду і одиницю; бути простими і легко запам'ятовуватися. Основою побудови рядів переважних чисел є арифметичні або геометричні прогресії.

Арифметична прогресія характерна тим, що інтервал (різниця) значень двох сусідніх чисел лишається незмінним в усьому діапазоні ряду,тобто

Nп-N1-1 =d = const або Nn=N1, + d-(п - 1),

де Nп і N1 - 1 - значення суміжних чисел ряду {N1 - перше число); d - інтервал (різниця) значень двох сусідніх чисел (різниця прогресії); п- порядковий номер члена ряду.

Приклади таких рядів: 1 : 2; 3; 4; 5;... 0,3; 0,6; 0,9; 1,2;... 25; 50; 75;...

Ряд арифметичної прогресії простий, але має суттєвий недолік - відносну нерівномірність, тобто недоцільну розрідженість значень у зоні малих величин і їх загущеність у зоні великих величин.Тому арифметична прогресія в стандартизації застосовується рідко.Частіше використовуються ступінчато-арифметичні ряди, в яких інтервал значень постійний не для всього ряду, а лише для окремої його частини. При цьому для малих типорозмірів інтервал приймається меншим, а для більших - більшим.

Досвід стандартизації свідчить, що найбільш зручними є ряди чисел, що представляють собою геометричну професію. Геометричні ряди забезпечують постійну відносну різницю між будь-якими числами ряду. В геометричній прогресії, що має серед членів ряду, одиницю, кожне число ряду визначається так:

Nп = dп

,

де п - порядковий номер числа (члена) ряду;

d- знаменник прогресії. При d = 2 ряд має вигляд 1; 2; 4; 8; 16...; при d= 1,6: 1; 1,6; 2,5; 4,1; 6,5; 10,5...

У цих випадках порядковим номером для одиниці є 0. Тому що 2°=1; 1,6°= 1.

Історія створення рядів переважних чисел пов'язана з іменем Шарля Ренара, офіцера французького інженерного корпусу, який в 1877-1879 pp. розробляв специфікацію на канати для повітряних куль. Враховуючи переваги, які має геометрична прогресія, Ренар прийняв за основу канат, що має масу Q, і побудував ряд, взявши такий знаменник прогресії, який забезпечував десятикратне збільшення кожного п'ятого числа ряду.У практиці обчислень для спрощення розрахунків користуються відомою властивістю логарифмів, яка дає можливість замість множення чи ділення самих переважних чисел додавати чи, відповідно, віднімати номери цих чисел, а за підсумковим номером визначити шукане число.Наприклад, якщо безпосередньо перемножити переважні числа 2,24 і 3,55, то одержимо 7,952; результат треба округлити, щоб підвести його до стандартного значення 8,00. Якщо користуватись номерами переважних чисел (табл. 10) досить провести додавання номерів цих чисел:

№а = №2,24 + № 3,55 =14 + 22 = 36.

Під номером 36 значиться стандартне число 8,00.Вибіркові ряди переважних чисел одержують відбором кожного 2; 3; 4... або іншого члена основного або додаткового ряду, починаючи з будь-якого члена ряду.Позначення вибіркового ряду складається з позначення вихідного основного ряду після якого проводять похилу риску і число 2,3,4,..., п відповідно. Якщо ряд не обмежений, повинен бути хоч один його член, наприклад, R 5/2 (1...1000) -вибірковий ряд, складений з кожного другого члена основного ряду R 5, обмежений членами 1 і 1000. У підсумку одержимо ряд: 1,0; 2,5; 6,3; 16; 40; 100; 250; 630; 1000:

• R 10/3 (...80...) - вибірковий ряд, складений з кожного третього члена основного ряду R L0, має своїм членом число 80 і не обмежений в обох напрямах.

Ряд виглядатиме приблизно так- ... 10-20; 40; 80; 160; 315;...

• R 20/4 (112...) - вибірковий ряд, складений з кожного четвертого члена основного ряду R 20 і обмежений по нижній межі членом 112; ряд виглядатиме так:

112, 180; 280; 450; 710;...

• • R 40/5 (... 60) - вибірковий ряд, складений з кожного п'ятого члена основного ряду R 40 і обмежений по верхній межі членом 60; ряд виглядатиме так: ... 25; 33,5; 45; 60.

З вибіркових рядів з однаковим знаменником перевагу слід надавати ряду, що має в своєму складі одиницю або число, єдиною значущою цифрою якого є одиниця (наприклад, 0,01; 0,1; 10; 1000 тощо).Вибіркові ряди переважних чисел застосовуються тоді, коли зменшення градацій створює додатковий ефект порівняно з використанням повних рядів.Складені ряди переважних чисел одержують шляхом сполучення різних основних і (або) вибіркових рядів.Складений рад у різних інтервалах має неоднакові знаменники. Кількість основних і вибіркових рядів, які використовуються для одержаного складеного ряду, повинна бути мінімальною.Складені ради переважних чисел застосовуються там, де потрібна щільністьзначень параметра в заданому інтервалі неоднакова.

В обґрунтованих випадках замість основних рядів переважних чисел R і окремих чисел цих рядів допускається застосовувати ряди наближених переважнихчисел.З вищезазначеного можна зробити висновки:

• переважними рядами чисел є ряди геометричної прогресії створені на основі побудованого Ренаром ряду, умовно позначеного R 5;

• є основні ряди R 5, R 10, R 20, R 40 і додаткові ряди R 80; R160; переважними числами є округлені значення членів ряду;

• члени прогресії в інтервалі від 1,00 до 10,00, складають вихідний ряд;

• ряди переважних чисел не обмежуються в обох напрямах, при цьому переважні числа менші за 1,00 одержують поділом членів вихідного ряду на числа 10,100 тощо, а переважні числа більші 10,00 одержують множенням членів вихідного ряду на числа 10,100 тощо;

• число 1,00 в ряду переважних чисел стоїть під номером "0" і не входить у підрахунок числа його значущих цифр;Переважними числа називаються тому, що вони рекомендуються для переважного застосування при конструюванні і розрахунках, при стандартизації, уніфікації і типізації.Переважні числа і їх ряди повинні застосовуватись:

• при установленні стандартних значень і рядів стандартних значень величин;

• при нормуванні значень вихідних параметрів продукції, умов їх існування, а також дозволених і допущених їх відхилень;

• при нормуванні значень параметрів продукції, пов'язаних логарифмованою залежністю з вихідними параметрами, значення яких нормуються за допомогою переважних чисел;

• при наведенні значень параметрів предметів і процесів (зокрема природних констант) відповідно до переважних чисел, якщо використання переважних чисел не сприяє виходу за межі допустимих відхилень.

Для нормування раціонально обмеженого ряду лінійних розмірів, призначених для самого різного застосування, був створений ГОСТ 6636 - 69 "Нормальні лінійні розміри", а потім аналогічний йому стандарт РЕВ 514 - 77. Були стандартизовані лінійні розміри від 0,001 до 20 000 мм. У діапазоні від 0,001 до 0,022 мм установлені розміри з градацією в 0,001, а далі все з більшим пропуском окремих значень.

Причому, за основу для визначення більшості нормальних розмірів прийняті переважні числа стандартного ряду R 40, а деяких випадках з округленням.Застосування нормальних лінійних розмірів у практиці стандартизації приводить до скорочення різноманітності деталей, вузлів і виробів, створює базу для їх взаємозамінності.Враховуючи, що за основу ряду нормальних лінійних розмірів прийнято найроздрібненіший з рядів переважних чисел (Л 40), то вони містять максимально можливий набір розмірів, який на практиці в багатьох випадках скорочують.З цією метою можуть створюватись обмежені галузеві стандарти чи стандарти підприємств, які використовують частину значень нормальних лінійних розмірів, установлених стандартом РЕВ. При цьому -вибір повинен проводитись на підставі основних рядів переважних чисел (R 20, R 10, чи R 5), що підвищить ефективність застосування одержаного ряду лінійних розмірів.

У випадках, коли ряди чисел, що розглядались до цього, не можуть бути застосованими через природну закономірність зміни значень параметра, використовують спеціальні ряди чисел.У науці і техніці застосуються спеціальні ряди чисел, які визначаються математичними константами, наборами фізичних і хімічних величин, за допомогою яких розв'язують окремі конкретні задачі в тій чи іншій галузі науки і техніки.

Ряд значень модульного лінійного розміруДаний ряд лінійного розміру утворюється за умови, що паралелепіпед з поділом більшого розміру пополам повинен утворювати два подібних йому паралелепіпеда. Лінійні розміри цих паралелепіпедів відповідають переважним значенням, точно стикуються один з одним. Для забезпечення названої вимоги значення лінійних розмірів сторін модуля повинні пов'язуватись співвідношеннямиа :в = в : с; в : с = 2 с : а

За умови, що вихідний об'єм паралелепіпеда дорівнює 1м3, визначається такий ряд значень лінійних розмірів модуля (а= 1,260),мм: Мк... 1260, 1000, 794, 630, 500, 397, 315, 250, 198 ...

Цей ряд може бути використаним під час блочно-модульного конструювання.Ряди лінійних розмірів, одержані на основі "золотого перерізу"Різновидністю геометричних пропорцій є так званий ряд "золотого перерізу": 0,146; 0,236; 0,382; 0,618; 1,000; 1,618 ...(сума двох сусідніх членів дорівнює наступному).

Цей ряд під назвою "ряд фібоначчі", відомий художникам і архітекторам з часів античності, має вигляд: 2 — 3 — 5 — 8—13— 21 — 34-....Значення лінійних розмірів прямокутника з співвідношенням сторін на основі "золотого перерізу" визначають так:а : в = (а + в): а= 1,618, або в : я = 0,618.

Прямокутник з таким співвідношенням сторін може бути складеним з квадратів або прямокутників з таким же співвідношенням сторін.

Значення вибираються з двох умов: площа вихідного прямокутника дорівнює 1м2або ряд повинен мати лінійний розмір 1м.

У першому випадку а = 1,272, і ряд лінійних розмірів має вигляд

Gs, ...,2055,1270,785,485,300,185,115,70,... 1,270 • 0,785 = їм2

У другому випадку ряд має вигляд Gs,..., 2618, 1618, 1000, 618, 382, 236, 146, 90, 56, ... мм.

Прямокутники "золотого перерізу" дозволяють розмістити найбільший об'ємінформації, вони мають максимальну естетичну вартість, їх можна пропонувати для лінійних розмірів книг, картин, плакатів, різноманітних екранів, панно, вітрин, фасадів будівельних споруд тощо.

3. Схеми (моделі), що використовуються під час обов’язкової сертифікації продукції, визначає орган з сертифікації. При цьому враховуються особливості виробництва, випробувань, поставки і використан­ня конкретної продукції, можливі витрати заявника. Схеми мають бути зазначені у документі, який встановлює порядок проведення сертифікації конкретної продукції. Схему добровільної сертифікації визначає заявник за погодженням з органом з сертифікації.  Під час вибору схеми (моделі) сертифікації продукції в Системі органу з сертифікації рекомендується керуватися такими правилами: 1) сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробу­вань цього виробу, що проведені у випробувальній лабораторії (центрі), яка акредитована, в Системі;  2) сертифікат на партію продукції (виробів) видається на підставі позитивних результатів випробувань в акредитованій в Системі випробувальній лабораторії (центрі) зразків продукції (виробів), що відібрані від партії в порядку та в кількості, що визначені органом з сертифікації; 3) сертифікат відповідності на продукцію, що виготовляється серійно протягом терміну дії сертифіката, та ліцензійна угода на право його застосування та маркування продукції знаком відповідності надаються органом з сертифікації на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань в акредитованій у Системі лабораторії зразків продукції, відібра­них у порядку та в кількості, встановлених органом з сертифікації, та проведення залежно від обраної схеми: - аналізу наданої заявником документації та подальшого технічного нагляду в період дії сертифіката відповідності шляхом проведення періодично контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва або у постачальника, з торгівлі у порядку, в терміни та в кількості, встановлених у програмі технічного нагляду і проведення перевірки виробництва (за необхідності). Ця схема сертифікації також може застосовуватись на стадії поставлення продукції на виробництво.  - обстеження виробництва згідно з вимогами ДСТУ 3957 та подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції в період дії сертифіката відповідності, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва або у постачальника, з торгівлі у порядку, в терміни та в кількості, встановлених у програмі технічного нагляду; - атестації виробництва та подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифіко­ваної продукції в період дії сертифіката, проведення контрольних випробувань зразків про­дукції, що відбираються з виробництва або у постачальника, з торгівлі у порядку, в терміни та в кількості, встановлених у програмі технічного нагляду; - оцінки системи управління якістю або сертифікації системи якості підприємства-виробника продукції, яка сертифікується, подальшого технічного нагляду за виробництвом продукції, проведення контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва або у постачальника, торгівлі у порядку, в терміни та в кількості, встановлених у програмі технічного нагляду Орган з сертифікації продукції може застосовувати й інші правила щодо вибору схеми (моделі) сертифікації залежно від специфіки продукції та особливостей її виробництва. Рекомендовані схеми (моделі) сертифікації продукції наведені в таблиці 2.2.1. Періодичність та форми технічного нагляду повинні відповідати вимогам, встановленим за порядком (правилами) сертифікації даної продукції. Орган з сертифікації має право доручити проведення випробувань сертифікованої продукції з метою технічного нагляду лише у випробувальній лабораторії, що акредитована в Системі. У разі, якщо заявник отримав сертифікат відповідності за результатами сертифікації одного чи декількох найменувань продукції одного типу, сертифікати відповідності на інші найменування продукції того ж самого типу можуть бути видані органом з сертифікації без повторного проведення обстеження, атестації чи сертифікації системи якості. Оцінка системи управління якістю проводиться органами з сертифікації продукції відповідно до ДСТУ ISO 10011-1-97 без оформлення сертифіката на систему управління якістю (як правило з залученням ОСЯ). Коротко розглянемо характеристики кожної із схем сертифікації продукції:  Схема 1. При проведенні сертифікації одиничних виробів випробуванню піддається кожен окремий виріб. На зразок, який пройшов випробування, видається сертифікат відповідності на строк до одного року. У сертифікаті відповідності вказується заводський номер продукції. Ця схема застосовується при сертифікації продукції, яка може бути ідентифікована як окремий об’єкт, і поступає невеликими партіями або одиничними об’єктами. При використання цієї схеми сертифікації технічний нагляд після видачі сертифікату не здійснюється. Схема 2. Сертифікація партії продукції проводиться шляхом випробування зразків, відібраних з цієї партії в порядку і в кількості, які встановлені органом сертифікації згідно вимогам нормативних документів. Під партією продукції розуміється партія, яка супроводжується одним сертифікатом відповідності або одним супровідним документом, що містить посилання на сертифікат відповідності. При цьому в партії повинна гарантуватися однорідність продукції за показниками безпеки. На підставі позитивних результатах випробувань видається сертифікат відповідності на партію (з вказівкою величини сертифікованої партії) з терміном дії до одного року, але не більше терміну придатності продукції (якщо він встановлений). У сертифікаті відповідності, який видається на партію продукції, указуються відомості про розмір партії, дату виготовлення продукції, номер і дату підписання договору (контракту), по якому ця партія ввезена до України. Після видачі сертифікату технічний нагляд за продукцією не здійснюється. Схема 3. Сертифікація продукції, що випускається серійно, може проводитися на підставі позитивних результатів сертифікаційних випробувань зразків продукції і документації, наданої заявником, про стан виробництва. При здійсненні сертифікації по цій схемі у обов’язковому порядку передбачається проведення технічного нагляду сертифікованої продукції. Право на застосування сертифікату відповідності видається, в основному терміном дії до одного року. 4. Основна сучасна тенденція розвитку робіт у галузі стандартизації, оцінювання та сертифікації систем якості полягає в подальшому і всесторонньому їх впровадженні. Більш детально роботи в цьому напрямку можна визначити таким чином : — для кожного підприємства, що застосовує систему якості, слід розширювати та деталізувати ті елементи структури і функціонування підприємства, що входять в систему якості і підлягають стандартизації в межах стандартів ISO серії 9000 та 10000; — деталізація цими підприємствами стандартизованих функцій забезпечення та управління якістю, розвиток методів, засобів технології проектування систем якості; — розширення сфер застосування систем якості на такі виробничі та невиробничі сфери як виробництво сільськогосподарської продукції, рибальство, хімічна та нафтохімічна промисло­вість, фармацевтична та косметологічна промисловість, будівництво, захист довкілля, інформаційні технології; сфера послуг (енергопостачання, транспорт, зв'язок, комунальне обслуговування, банківсько-фінансова діяльність, охорона здоров'я, навчання тощо); — вдосконалення організаційних форм впровадження систем якості, їх сертифікації, акредитації органів з сертифікації систем якості, підготовки і підвищення кваліфікації персоналу, підготовки експертів-аудиторів з систем якості через створення міжнародних та регіональних організацій; — ініціювання найбільш вагомими міжнародними та регіональними загальноекономічними організаціями робіт в галузі систем якості, які стосуються питань інтеграції економічного простору, розвитку міжнародної торгівлі, ресурсозбереження, охорони прав людини, захисту навколишнього середовища тощо; — постійний пошук нових методів забезпечення та підвищення якості продукції, а також форм стимулювання і визнання окремих підприємств та працівників за досягнуті успіхи в цьому напрямку на національному, регіональному та міжнародному рівнях; — дослідження та аналіз впливу людського та різноманітних соціально-культурних чинників на проблему якості, а також чинників, пов'язаних з виснаженням відомих природних ресурсів; — створення найсучасніших інформаційних систем та мереж на підтримку робіт в галузі якості, та забезпечення інформованості суспільства, товаровиробників та споживачів щодо стану справ у цій галузі. Особливо чітко названі тенденції проявляються в Європі, в діяльності Європейського Союзу, Комісії Європейського співробітництва, Європейської асоціації вільної торгівлі. У межах Європейського Союзу встановлено політику та прийнято Європейську програму з якості. Мета європейської політики в галузі якості сформульована таким чином: — допомогти європейській промисловості стати конкурентноздатною як на європейському, так і на зовнішньому ринках; — покращити європейську інфраструктуру з забезпечення якості, щоб створити таке технічне середовище (випробування, сертифікацію, акредитацію), яке б допомогло її товаровиробникам мати успіх у нових ринкових умовах; — зміцнити партнерські відносини між постачальниками та споживачами; — створити необхідний науково-технічний, промисловий та людський потенціал для Європи XXI століття. В межах цієї програми встановлено наступний ряд завдань: -завдання, спрямовані на підвищення компетенції підприємств малого та середнього бізнесу в галузі якості та застосування сучасних технічних знань і методів забезпечення якості; - завдання спрямовані на гармонізацію правил забезпечення якості та правил щодо безпеки і охорони здоров'я населення та захисту навколишнього середовища, захисту інтересів та прав споживачів; - завдання стосовно співпраці різноманітних систем і баз даних в галузі якості; - завдання з удосконалення форм підтримки діяльності у галузі якості національних органів влади. Програма також передбачає створення Європейського інформаційного центру з проблем якості, розроблення та впровадження демонстраційних проектів з систем якості в основних галузях економіки. У межах цієї програми формується мережа організацій по проведенню та координації робіт в галузі застосування та розвитку систем якості, підготовки та атестації експертів-аудиторів. Всі завдання з програми активно стимулюються керівними органами Європейського Союзу, а в міжнародному масштабі аналогічні роботи стимулюються міжнародними організаціями із стандартизації. 5. Можливість товару або послуги задовольняти обумовлені або передбачувані потреби покупця визначається за допомогою спеціальних показників якості. Показник якості — це кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції за певних умов її створення, експлуатації або споживання. Отож, якість — це здатність сукупних характеристик продукції задовольнити вимоги споживача. Характеристикою вважається будь-яка відмітна властивість. Вона може бути власною чи заданою, якісною чи кількісною і належати до різних класів.

Існують такі класи характеристик:

фізичні — механічні, електричні, хімічні, біологічні;

органолептичні — пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом;

поведінкові — увічливість, чесність, правдивість;

часові — пунктуальність, безвідмовність, готовність;

ергономічні та функціональні — пристосованість до фізіологічних особливостей людини, швидкість, ємність, вантажоміст­кість тощо.

Однак у маркетинговій діяльності слід зважати на різницю між визначеннями «параметр продукції» і «показник якості продукції». Параметр кількісно визначає будь-яку властивість продукції, а показник якості — лише показники функціонально-ко­рисні, що формують якість. Залежно від кількості властивостей, що характеризуються, розрізняють одиничні і комплексні показники якості. Одиничний показник відображує одну з функціонально-корисних властивостей. Це, наприклад, маса виробу, калорійність палива, ресурс двигуна. З допомогою комплексного показника якості одночасно оцінюють кілька властивостей продукції в їхньому взаємозв’язку. Наприклад, комплексний показник зручності управління технічно складним виробом одночасно визначає кілька властивостей комфортності використання побутової техніки і контролю за її роботою. Розрахунки комплексних показників якості є достатньо складними, оскільки передбачають необхідність урахування різнобічних взаємозв’язків якості та глибинних економічних процесів, що не завжди піддається кількісному оцінюванню.

У маркетинговій діяльності якість продукції, як правило, оцінюють одним показником: якість трактора — потужністю, цементу — маркою тощо. Показник, за яким оцінюють якість продукції, уважають визначальним.

Числові значення показників якості знаходять з допомогою об’єктивних та суб’єктивних методів. Об’єктивними є вимірювальний, реєстраційний і розрахунковий методи. Ці методи базуються на застосуванні технічних вимірювальних пристроїв, реєстрації та підрахунку настання тих чи тих подій, виконанні різних сис­тематичних розрахунків. Суб’єктивними є органолептичний, соціологічний та експертний методи. В їх основу покладається аналіз якості з допомогою органів чуття людини, збирання і вивчення різних думок щодо продукції, а також рішення фахівців-експертів.

Для науково обґрунтованого й системного управління якістю продукції номенклатура її показників має бути однаковою. Це забезпечує єдність методичного підходу до оцінки якості різних виробів, матеріалів, речовин, готових товарів. Показники якості повинні бути стабільними, ураховувати сучасні технологічні досягнення, тенденції та перспективи розвитку науки і техніки.

У нормативних документах, на які посилаються за укладання угод та контрактів, показники якості продукції поєднуються в окремі групи і класифікуються:

1) за властивостями;

2) способом відображення (у натуральних чи вартісних одиницях);

3) кількістю властивостей, що характеризуються (одиничні й комплексні);

4) важливістю для оцінювання (відносні та базові);

5) етапом обчислення значень (прогнозні, проектні, виробничі, експлуатаційні).

У маркетинговій діяльності, особливо за здійснення програми просування товару, найчастіше застосовуються показники якості, що характеризують окремі властивості продукції. Вони систематизовані, зведені в окремі групи і визначають найважливіші і най­застосовуваніші функціонально-корисні властивості товарів. До них відносять такі групи показників.

Показники призначення. З допомогою цих показників оцінюються властивості, що визначають головне споживче призначення продукції та зумовлюють сферу її можливого застосування. До цієї групи належать такі підгрупи показників якості: кла­сифікаційні, функціональні, конструктивні, показники складу та структури.

Класифікаційні показники встановлюють належність виробів до певної класифікаційної групи продукції. Це, наприклад, потужність електродвигунів, місткість ковша екскаватора, вміст вуглецю в сталі тощо.

Функціональні показники разом із даними щодо технічної ефективності продукції визначають користь від експлуатації виробів, рівень прогресивності закладених у них рішень. Коли оцінюються складні технічні об’єкти, ці показники вважають експлуатаційними (продуктивність агрегату, точність приладу, пито­ма енергоємність виробу).

Конструктивні показники дають точне уявлення про головні проектно-конструкторські рішення виробів, визначають зручність їх встановлювання та монтажу. До них відносять дані про габаритні розміри продукції, наявність у ній додаткових пристроїв, коефіцієнт блочності (рівень використання готових блоків), показники ефективності, взаємозамінності. З-поміж конструктивних показників якості особливе значення має коефіцієнт використання готових блоків (коефіцієнт блочності). Він дає уявлення про відносний вміст в конструкції виробу елементів, об’єднаних в самостійні блоки. Оскільки за виготовлення продукції використання блоків зменшує собівартість робіт, а в уже виготовленій — забезпечує простоту і зручність використання і обслуговування, збільшення коефіцієнта блочності сприяє підви­щенню конкурентоспроможності продуктової інновації.

Показники складу і структури визначають вміст у продукції хімічних елементів, їхніх сполук і структурних груп. Як приклад таких показників можна назвати відсоток вмісту потрібних домішок у легованій сталі, сірки — в коксі і т. п.

Показники призначення характеризують корисну роботу, яка виконується безпосередньо виробом, або рівень універсальності й можливу ефективність споживання матеріальних ресурсів. Стосовно технічно складних виробів можливий корисний ефект використання має числовий вираз і безпосередньо виноситься в назву продукції. Наприклад, оперативна пам’ять комп’ютера в мегабайтах, величина діагоналі кінескопа в дюймах або сантиметрах тощо.