
- •Реферат вступ
- •Аналіз стану проблеми 1.1. Потреба населення у пробіотиках
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 2. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 3. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 4. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 5.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розділ 6. Розрахунок обладнання
- •Розділ 7. Опис технологічної схеми
- •Розділ 9. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 10. Матеріальний баланс
- •Розділ 11. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю
- •Концентрація біомаси e.Coli.
- •Специфічна нешкідливість
- •Визначення антагоністичної активності препарату.
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •2. Мікроклімат
- •3.Виробничий шум
- •4. Виробничі вібрації
- •5. Природне освітлення
- •6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •7. Склад повітря робочої зони
- •8. Виробниче випромінювання
- •Висновки та рекомендації
- •Розділ 13. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
1.2. Переваги пробіотиків
Пробіотики - це бактерійні препарати з живих мікробних культур, призначені для корекції мікрофлори і лікування ряду захворювань. Дослідження сучасної біологічної та медичної науки дозволили розробити і впровадити в практику багато пробіотиків, основу яких складають живі мікробні культури.
Пробіотики, на відміну від антибіотиків, не чинять негативного впливу на нормальну мікрофлору, тому їх широко застосовують для профілактики і лікування дисбактеріозів .
У той же час ці біопрепарати характеризуються вираженим клінічним ефектом при лікуванні ряду гострих кишкових інфекцій. Важливою особливістю пробіотиків є їхня здатність підвищувати протиіінфекційну стійкість організму, надавати в ряді випадків протиалергенну дію, регулювати і стимулювати травлення. В даний час в медицині вже широко використовують лактобактерин, біфідумбактерин, колібактерин, біфікол, ацилакт та інші.
Переваги пробіотиків по відношенню до інших препаратів, в першу чергу - це їх нешкідливість для організму людини навіть у концентраціях, які значно перевищують рекомендовані для застосування, а також здатність ряду штамів суттєво підвищувати неспецифічну резистентність макроорганізму. Найважливішими властивостями деяких штамів бацил є їх антагоністична активність до багатьох патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів; висока ферментативна активність, що дозволяє істотно регулювати і стимулювати травлення; протиалергенні і антитоксичну дії і ряд інших.
1.3. Особливості обрання технології розділ 1. Характеристика цільового продукту
Колібактерин є першим вітчизняним бактерійним препаратом. Він містить антагоністично активний штам непатогенної кишкової палички М-17. Деякі фахівці вважають, що даний штам, виділений вже багато років тому, в даний час дещо втратив антагоністичну активність та здатність приживлятися в кишечнику. Колібактерин застосовується в основному при хронічних захворюваннях товстої кишки у літніх людей, у яких мікрофлора даного відділу кишечника заселена переважно кишковими паличками, а також при дисбактеріозах, обумовлених присутністю гемолізуючих форм кишкової палички 1.
Колібактерин застосовують перорально для лікування ряду кишкових захворювань:
1) хронічних колітів різної етіології, в тому числі після дизентерійному;
2) неспецифічних виразкових колітів;
3) дисбактеріозів, що виникли в результаті застосування антибіотиків і сульфаніламідних препаратів. Крім того, препарат застосовується для санації реконвалесцентів при кишкових інфекціях.
Колібактерин сухий являє собою мікробну масу живих бактерій кишкової палички штаму M17, висушених в середовищі культивування з додаванням сахарозо-желатинової захисної суміші (середовища). Препарат має вигляд дрібнокристалічної або пористої маси жовтого кольору, що має специфічний запах і смак 1.
Терапевтичний ефект колібактерину визначають живі бактерії кишкової палички М17, що мають антагоністичну активність по відношенню до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, і, тим самим, нормалізують мікрофлору кишечника 1.