77. Демографічна проблема та шляхи її подолання

Україна є першою серед країн світу за темпами скорочення населення. За 14 років українців стало менше на 5 млн. Це — дуже високий показник, і особливу стурбованість викликає підвищення смертності саме працездатного населення.

За цими показниками Україна випереджає Європу у 3–4 рази. Найчастіше українці помирають внаслідок куріння — щороку 100–110 тис. (з них 10% пасивні курці), від алкоголізму — понад 40 тис. щороку та від травматизму. Порівняно з розвиненими країнами тривалість життя в Україні на 15 років менша. І ці показники ніяк не пов’язані з якістю надання медичної допомоги та з фінансуванням галузі охорони здоров’я. М. Поліщук навів такі дані: в 2004 р. фінансування галузі охорони здоров’я становило 12 млрд грн. (чисельність населення — 47,2 млн), в 2007 р. — понад 21 млрд грн. (чисельність населення становила 46,3 млн), тобто збільшення фінансування галузі відбувається на фоні постійного зменшення кількості населення, а цих коштів все одно недостатньо. Причиною такого явища, на його думку, є підвищення загальної захворюваності, пов’язане з неправильним способом життя громадян.

Існує декілька основних глибинних причин депопуляції. Однією з них є зниження народжуваності, яке розпочалося у 1953 р. і тривало майже невпинно. Сьогодні ситуація дещо змінилась — з 2001 р. народжуваність поступово, але дуже повільно зростає.Більш глибокою причиною демографічної кризи є висока смертність нашого населення. Перші прояви підвищення смертності в Україні з’явились наприкінці 60-х років ХХ ст., хоча до цього періоду Україна мала один з найкращих показників тривалості життя в світі. Зараз досить серйозно постає проблема передчасної смерті чоловіків, з яких до 65-річного віку доживає менше половини. Серед причин цього явища — потенційно ризиковані професії з високою вірогідністю травматизму та розвитку професійних захворювань, куріння і алкоголізм. Із зловживанням алкоголем також тісно пов’язана смертність від побутового та дорожньо-транспортного травматизму.

Методи подолання демографічної кризи в країні

Стратегічне значення демографічного фактора має непересічне значення для майбутнього розвитку держави. Тому у практику державного управління необхідно запровадити принципи орієнтації розвитку країни, передусім на інтереси населення та сім'ї, на забезпечення умов їх всебічного розвитку і реалізації. [10] Центральну роль у цьому мають відігравати:

- подолання бідності, запобігання розвиткові хронічної та успадкованої бідності на основі зростання доходів та рівня життя всього населення;

- глибоке реформування сфери праці, оскільки саме тут формуються провідні важелі репродуктивних і міграційних настанов, вітальної поведінки, здорового способу життя;

- забезпечення ефективної зайнятості, яка має стати надійною гарантією належного рівня життя не тільки для самого працюючого, а і для його утриманців. [1]

1.Поліпшення умов розвитку сім'ї та дітородної функції населення.

Заходи, спрямовані на підвищення народжуваності, диференціюються залежно від характеру та терміну їх реалізації. В економічній сфері необхідно:

- поступове збільшення грошових дотацій під час народження дитини та для її подальшого утримання;

- урахування наявності дітей під час встановлення розмірів соціальної допомоги на випадок безробіття;

- підвищення фінансування державою витрат на на освіту молодих громадян на всіх її рівнях

- поширення пропаганди здорового способу життя та «вітальної» поведінки заради збереження та поліпшення здоров'я громадян, особливо жінок та дітей і т.п.[19]

2. Пом'якшення негативних наслідків процесу старіння.

Основним завданням у цій сфері має бути максимально повне використання життєвого досвіду літніх людей, створення для них умов гідного життя. Проведення такого важливого заходу, як реформування пенсійної системи, недостатньо для вирішення проблеми. У зв'язку з цим доцільно:

- прийняти весь комплекс законодавчих актів щодо запровадження у повному обсязі реформи системи пенсійного забезпечення;

- передбачити можливості захисту права на працю впродовж перших п'яти років пенсійного віку за умови відкладення права отримання пенсії;

- створити належну систему соціального обслуговування осіб похилого віку і забезпечити його доступність незалежно від місця проживання;

- сприяти підтримці здоров'я в старості; забезпечити доступність якісної діагностики та лікування;

- передбачити підготовку фахівців з геронтології й запровадження відповідних посад у лікувальних закладах;

- залучити засоби масової інформації до подолання стереотипу літньої людини як безпорадного, нездібного до творчого процесу споживача суспільних ресурсів, створювати і підтримувати у суспільстві імідж літньої людини як творчого носія потужного інтелектуального і духовного потенціалу.