- •1. Конструкція виробу
- •1.1 Технологічний опис виробу
- •1.2 Конструкція та матеріали
- •1.3 Загальний вигляд виробу
- •2. Технологічний процес
- •2.1 Опис технологічного процесу
- •2.2 Технологічна карта
- •2.3 Розрахунок технологічного обладнання
- •2.5.1 Розрахунок ріжучих інструментів
- •2.6 Розрахунок транспортного обладнання
- •3. Забезпечення сировиною та матеріалами
- •3.1 Розрахунок норм витрат деревних та облицювальних матеріалів
- •3.2 Баланс переробленої деревини
- •3.3 Розрахунок клеєних матеріалів
- •3.4 Розрахунок площі шліфувальних поверхонь
- •3.5 Розрахунок норм витрат шліфувальних матеріалів
- •3.6 Розрахунок площ опоряджувальних поверхонь
- •3.7 Розрахунок норм витрат лакофарбових матеріалів
- •Розрахунок норм витрат інших опоряджувальних та допоміжних матеріалів
- •3.8 Розрахунок норм витрат фурнітури та інших покупних деталей
- •3.9 Розрахунок норм витрат метизів
- •3.10 Зведена відомість норм витрат матеріалів
- •4. Виробнича площа та габарити цеху
- •4.1 Розрахунок площі обладнання цеху
- •4.2 Розрахунок площі складів та міжопераційних витримок
- •4.3 Розрахунок виробничої площі та габаритів цеху
- •Висновок
3.10 Зведена відомість норм витрат матеріалів
У графу №2 записуємо дані по виду матеріалу, який використовується і приймає участь у створенні виробу.
У графу №3 записуємо стандарти всіх матеріалів, які використовуються.
У графу №5 записуємо у відповідності виміру того чи іншого матеріалу (м2) або (кг).
У графу №6,7,8 записуємо розміри вихідного матеріалу : довжини, ширина, товщина.
У графу №5 записуємо, як одиницю виміру матеріалів.
У графу №9 записуємо норматив матеріалу на виріб.
У графу №10 записуємо норматив матеріалу на програму.
4. Виробнича площа та габарити цеху
Розраховую площу обладнання з врахуванням кількості.
Норматив площі на ЦМ-2 становить 21 (м2)*1 =21 (м2).
Норматив площі на ЦКБ-40 становить 20 (м2)* = 20 (м2).
Норматив площі на СФ-6становить 16 (м2)*1 = 16 (м2).
Норматив площі на СР-6 становить 18 (м2)*1 = 18 (м2).
Норматив площі на С-6 становить 17 (м2)*1 = 17(м2).
Норматив площі на СВП-2 становить 16 (м2)*1 = 16(м2).
Норматив площі на ФС становить 19 (м2)* 1= 19(м2).
Норматив площі на Ц-6-1 становить 16 (м2)*1 = 16(м2).
Норматив площі на ШЛПС-6становить 20 (м2)*2 = 40(м2).
Нормативи площі беруться з характеристики обладнання.
4.1 Розрахунок площі обладнання цеху
Графа №1 – назва обладнання і робочого місця.
Графа №2 – тип, марка обладнання.
Графа №3 – кількість обладнання, яка визначена за формулою : n = nрозрахункове/nприйняте (шт.).
Графа №4 – норматив площі обладнання, що береться з технічної характеристики.
Графа №5 – добуток гр.№3*гр.№4.
4.2 Розрахунок площі складів та міжопераційних витримок
(V) – кількість заготовок, що одночасно зберігаються на складі :
(m) – кількість елементів у виробі;
(Qзм) – змінна програма виробів :
(Прік) – річна програма цеху;
(D) – кількість робочих днів у році = 250;
(і) – кількість змін = 1;
(n) – тривалість зберігання на складі (в змінах) :
n – для вхідних складів = 2;3 зміни;
n – для вихідних складів = 1;2 зміни
(а) – кількість щитів в одній стопі по висоті (шт.) :
(βск) – коефіцієнт використання площі складу (0,5-0,6);
(Н) – висота штабеля 1,6-1,8 (м.) :
(βшт) – коефіцієнт об`ємного заповнення штабеля (0,4-08);
Визначаю площу вхідного складу :
Визначаю площу вихідного складу :
Визначаю площу технологічних витримок щитів :
4.3 Розрахунок виробничої площі та габаритів цеху
Визначаю габаритні розміри цеху за формулою :
0,6 – коефіцієнт, який враховує місця для проходів і проїздів;
(Fобл) – площа зайнята обладнанням і робочими місцями;
(Fвхід) – площа вхідного складу;
(Fвихід) – площа вихідного складу;
(Fвитр) – площа технологічних витримок.
Приймаю ширину цеху 18 метри.
318/18 = 17,6 (м)
Розміри повинні бути кратні 6.
Відповідно приймаю довжину цеху 18 метрів.
Розміри цеху становлять 18*18 = 324 (м2).
Висновок
Розглянемо детальніше перспективи дерево.
Взаємозв’язки деревообробної промисловості із багатьма іншими галузями економіки обумовлюють її роль у становленні економічного розвитку .
В Україні, зокрема, продукція деревообробної промисловості охоплює більш ніж 300 назв товарної продукції, яка поставляється на внутрішній і зовнішній ринки, що супроводжується тісною взаємодією із цілою низкою галузей, які виступають споживачами, так і постачальниками для неї. До таких галузей можна зарахувати машинобудування, хімічну та легку промисловість, транспорт, зв’язок, будівництво тощо. Однак внаслідок наявності як внутрішніх, так і зовнішніх стримувальних факторів розвитку, дія яких ще більшою мірою посилюється внаслідок економічної кризи, актуальним видається пошук шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності галузі деревообробки. Першочерговими завданнями для досягнення цієї мети є налагодження ефективної взаємодії між виробниками, споживачами, фінансово-кредитною системою, органами місцевої влади та елементами інфраструктури з метою прийняття таких управлінських рішень, які б максимально задовольняли економічні інтереси усіх суб’єктів у відносинах, пов’язаних із деревообробною сферою. Ефективною формою забезпечення такої співпраці і є кластери.
Як вже зазначалося вище, значення деревообробної промисловості в економіці України визначається тим, що в сучасних умовах практично немає такої сфери господарства, де деревина і продукція її переробки не відігравали б істотної ролі. Деревина лежить в основі виробництва будматеріалів, меблів, паперу та іншої продукції, що дозволяє розглядати її як об’єкт жорсткої конкуренції між “лісовою” економікою і деякими іншими секторами, а також сільське господарство, промисловість, будівництво, транспортну інфраструктуру тощо.
Деревина слугує сировиною як при виробництві засобів виробництва, зокрема предметів праці (круглий ліс, пиломатеріали, фанера, деревні плити, метиловий спирт тощо), так і предметів споживання (меблі).
Найтиповішим структурним представленням деревообробної промисловості, як підкомплексу лісопромислового комплексу, є включення в неї таких галузей виробництва: лісопильної, фанерної і меблевої промисловості, виробництва деревно-стружкових і деревноволокнистих плит та будівельних матеріалів з лісу (вікна, двері, паркет) [2]. Згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), можна виділити такі види економічної діяльності, які входять до її складу: “ Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів ” та “ Виробництво меблів ”.
Основними видами продукції деревообробної промисловості є пиломатеріали, деревні плити для потреб будівництва, заготовки і деталі для вагоно-, авто-, суднобудування, а також машинобудівна дерев’яна тара, меблі тощо. Сировинна база деревообробної промисловості України складається з деревини, яку заготовляють у місцевих лісах, та деревини, що привозять з Росії та Білорусії.
Підприємства деревообробної промисловості, характерною ознакою яких є найбільша концентрація як заготівлі, так і споживання деревообробної продукції, традиційно розміщуються у місцях зосередження лісосировинних ресурсів – на Поліссі, у Передкарпатті і Закарпатті.
Найбільш потужною серед деревообробних галузей промисловості України є меблева, у якій зайнято 47 % промислово-виробничого персоналу та виробляється 40 % товарної продукції підкомплексу. Центрами виготовлення меблів є Київ, Житомир, Одеса, Харків, Чернівці, Львів, Мукачеве, Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк. Серед спеціалізованих підприємств з виробництва меблів виділяється Івано-Франківська, Житомирська, Київська імені В.Н. Боженка меблеві фабрики, а також Дрогобицький, Львівський, Молочанський меблеві комбінати.
Список використаної літератури
П.Д. Бобіков “Конструювання столярно-меблевих виробів” М. “Вища школа„ 1989р.
В.П. Бухтіяров “Технологія виробництва меблів” М. “Вища школа” 1989р.
І.Г. Войтович “Основи технології виробів з деревини” Львів- 2004р.
І.М. Заєць “Технологія виробів з деревини” Київ - 1998р.