Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktika2 (2).doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
522.75 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра технології м’яса і м’ясних продуктів

ЗВІТ ПРО НАВЧАЛЬНУ ПРАКТИКУ

Студента

Тимченко Оксани Андріївни

___ІІ_____курсу_____1___групи

за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія»

Місце проходження практики- Миронівський м’ясопереробний завод «Легко»

Студент _________

(підпис)

Керівник практики від кафедри ТММП_________

(підпис)

Київ 2014

Зміст

1.Вступ…………………………………………………………………………….....3

2.НУХТ – провідний навчальний заклад з підготовки фахівців

нового покоління………………………………………………………………..…5

3.Основні наукові напрями діяльності кафедри технології м’яса і

м’ясних продуктів…………………………………………………………….…..11

4.Геогрфія підприємств м’ясної галузі України (Київська область) з описом їх сировинної бази …………………………………………………………………..14

5. Миронівський м'ясопереробний завод «Легко»……………………………..18

6.Список використаної літератури....................................................................22

7.Додатки…………………………………………………………………………..23

Вступ

М'ясна́ промисло́вість — галузь харчової промисловості, підприємства якої здійснюють заготівлю та забій худоби, птиці, кролів та виготовляють м'ясо, ковбасні вироби, м'ясні консерви, напівфабрикати (котлети, пельмені та інші кулінарні вироби). Поряд з виробництвом харчових продуктів м'ясна промисловіст випускає сухі тваринні корми, цінні медичні препарати (інсулін, гепарин, ліпокаїн та інші), а також амінокислоти. За вартістю виробленої продукції ця галузь посідає перше місце в харчовій промисловості. У великих містах розміщені м'ясокомбінати, у яких комплексно переробляють продукцію тваринництва. Однак необхідно більше наближати підприємства до районів розвинутого тваринництва, щоб уникнути далеких перевезень живих тварин. Вона орієнтуються і на сировину, і на споживача. Її підприємства є в усіх областях, найбільші м'ясокомбінати знаходяться у великих містах (Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Луганську, Львові).

Для збільшення випуску м'яса і м'ясопродуктів щорічно реконструюються івводяться м'ясопереробні підприємства. Постійно відбувається технічнепереозброєння та обладнання підприємств м'ясної галузі АПК країнисучасним технологічним обладнанням, новітньою технікою, комплексномеханізуються та автоматизуються виробництва. Все більше використовуєтьсяобчислювальна техніка. Проводиться велика робота з підвищення якості,поліпшенню і збагачення асортименту м'ясних продуктів.

Аналіз харчування різних груп населення, який проводився Інститутомхарчування АМНРФ, свідчить, що в даний час споживання харчовихпродуктів не тільки повністю забезпечує, але у значної частининаселення перевищує енергетичні потреби. У той же час потреби вбілках, в першу чергу в тваринного походження, задовольняється лише на 80%.

У значної частини населення відзначається надмірне споживання жиріві вуглеводів, нестача вітамінів та мінеральних речовин.

Одним з наслідків науково-технічного і соціального прогресу,які мають вирішальне значення для розглянутої проблеми, є різкезниження енерговитрат в основної маси населення як у сфері громадськоговиробництва, так і в сфері домашнього господарства і побуту.

Протягомостанніх десятиліть внаслідок механізації та автоматизації праці,скорочення тривалості робочого дня та робочого тижня, розвиткугромадського та особистого транспорту, розширення комунальних послугенерговитрати людини знизилися в 1,5 - 2 рази.

Необхідно, щоб асортимент і склад м'ясопродуктів відповідавмінливим фізіологічним потребам професійних і вікових групнаселення країни.

Виробництво якісних м'ясних продуктів - це комплексне завдання. Її рішення залежить від вдосконалення комплексної і безвідходної технологійпереробки сільськогосподарської сировини, подальшої автоматизації імеханізації сільського господарства і переробних галузей, зниженнясировинних, енергетичних і трудових витрат, підвищення трудової івиробничої дисципліни, професійного зростання кадрів.

Нухт – провідний навчальний заклад з підготовки фахівців нового покоління.

Національний університет харчових технологій - навчально-науковий комплекс технічного профілю, де здійснюється підготовка висококваліфікованих фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" і "магістр" за 215 освітніми програмами для м'ясо-молочної,хлібопекарської, кондитерської, фармацевтичної і мікробіологічної промисловості, інших галузей агропромислового комплексу та харчового машинобудування країни.

НУХТ — вищий заклад освіти IV рівня акредитації. Навчально-виховний процес, науково-методична та науково-дослідна робота забезпечується на дванадцяти факультетах: факультеті м’ясо-молочних та парфумерно-косметичних продуктів, факультеті бродильних, консервних і цукрових виробництв, факультеті хлібопекарських і кондитерських виробництв, факультеті біотехнології та екологічного контролю, факультеті інженерної механіки та пакувальної техніки, факультеті енергетики і енергоменеджменту, факультеті економіки і менеджменту, факультеті автоматизації і комп’ютерних систем, факультеті обліку, фінансів та підприємницької діяльності, факультеті технології оздоровчих продуктів і харчової експертизи, факультеті готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, факультеті доуніверситетської освіти. Крім того, до складу комплексу входять 2 інститути післядипломного освіти, 8 регіональних навчально-наукових центрів: у Львові (два), Сваляві, Сімферополі, Смілі, Сумах, Кам'янець-Подільському та Полтаві, а також 13 технікумів та коледжів, які знаходяться у різних куточках країни.

У навчально-науковому комплексі "Національний університет харчових технологій" працюють близько 5000 співробітників, серед яких: понад 120 професорів, докторів наук; близько 800 доцентів, кандидатів наук. Серед них 21

академік, 16 лауреатів Державної премії України, заслужені діячі науки і техніки України, заслужені працівники вищої школи, відмінники освіти України.

Фахівців вищої кваліфікації готують в аспірантурі та докторантурі. В університеті функціонують 7 спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій

за 13 науковими спеціальностями.

Співробітники університету за 20 років незалежності отримали понад 1600 патентів України на винаходи та корисні моделі, зокрема більше 400 – у співавторстві зі студентами. Крім того, отримано 27 патентів та 2 авторських свідоцтва за межами України.

Першим керівником закладу став видатний новатор у галузі пробілювання цукру М. В. Чериковський. Підбір викладачів, фінансування НУХТ смілянських класів було вдале поєднання теорії та практики. Зранку і до 12-ї години проходили практичні заняття у лабораторіях та майстернях Смілянського цукрового заводу. Друга половина дня – з 14-ї години – була присвячена теорії.

Про те, що технічні класи готували не просто робітників, а керівників

середньої ланки свідчить той факт, що учням викладалися багато додаткових курсів. Зокрема, протягом другого семестру учні у вихідні і святкові дні слухали лекції з гігієни, які на початку ХХ ст. читав доктор Б.С. Козловський.

Враховуючи високий рівень підготовки спеціалістів і активну наукову діяльність колективу, рішенням Колегії Народного комісаріату освіти УРСР від 28 листопада 1929 р. навчальний заклад був перетворений на Смілянський інститут цукрової промисловості. У 1930 році була здійснена відповідна заміна свідоцтв випускників 1923-1928 років.

У грудні 1943 р., невдовзі після визволення Києва, КТІХП повернувся з евакуації, його директором був призначений І.Г.Грицюк.

Маючи чималий досвід організатора і науковця (у 30-ті роки брав участь у створенні технікуму спиртової промисловості, перед самою війною закінчив аспірантуру у КТІХП, підготувавши кандидатську дисертацію, в 1943 р., займаючи посаду головного інженера, достроково увів до ладу у Кіровській області спиртовий завод), новий керівник спрямував зусилля на відбудову навчального закладу. Про енергійні

ефективні дії керівництва й колективу Інституту переконливо свідчить той факт, що до Дня перемоги 9 травня 1945 р. КТІХП практично відновив довоєнний кількісний склад викладачів і студентів.

Після війни ущент зруйновану навчальну та виробничу базу КТІХП рішенням урядових органів було ухвалено відновити на новій території у самому центрі міста, між вулицями Володимирською, Тарасівською і Л.Толстого. Були асигновані чималі кошти на спорудження нового навчального корпусу, розрахованого на 2500 студентів, двох студентських гуртожитків, двох житлових будинків для професорсько-викладацького складу, споруд культмасового та господарського призначення.

Значно посилилась увага до оснащення навчального процесу новими технічними засобами.

Велику допомогу у забезпеченні навчального процесу надавала студентам і викладачам бібліотека, у якій на той час нараховувалось уже близько 400 тис. примірників книжок.

З 1974 по 2003 рр. ректором КТІХП, а згодом УДУХТ (з 1998 р.) і НУХТ (з 2002 р.) був доктор технічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук І.С.Гулий. З іменем цього видатного вченого, справжнього наставника викладачів і студентів пов’язана ціла епоха в житті університету. Маючи видатні людські якості, І.С.Гулий зумів у непростий перебудовний час, в роки становлення незалежної Української держави не тільки зберегти здобутки своїх попередників, але і згуртувати колектив для вирішення нових масштабних завдань.

На середину 80-х років ХХ ст. КТІХП був єдиним вищим навчальним закладом в Україні, у якому у навчальному процесі використовувалася замкнена система кольорового телебачення. Яскравим прикладом покращення матеріально технічної бази університету є новобудови цього періоду – лабораторний корпус загальною площею 10 878 кв. м. (1982 р.), студентська їдальня, спортивний комплекс (1998 р.).

У 1993 р. КТІХП надано статус університету з назвою Український державний

університет харчових технологій. А у 2002 році, враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності університету,

його вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки Указом Президента України від 19 березня університетові був наданий статус національного. Відтоді він носить назву Національний університет харчових технологій.

У цей період процес інтеграції НУХТ до європейського та світового освітнього простору відзначився передусім входженням до ІUFоST (світової організації з харчової науки та технології) – неприбуткової асоціації національних організацій спеціалістів та науковців харчової промисловості. Тривали роботи з поліпшення матеріально-технічної бази, покращення умов праці, проживання і відпочинку студентів та викладачів.

У листопаді 2004 року на базі підготовчих курсів, які працювали в університеті з 1961 року, був створений новий структурний підрозділ університету – факультет доуніверситетської освіти.

У 2007 році факультет технології цукристих речовин та функціональних харчових продуктів реорганізовано у два факультети: технологій оздоровчих продуктів та готельно-ресторанної справи й біотехнології та екології.

6 травня 2009 року Національний університет харчових технологій був прийнятий до лав Міжнародної Асоціації Університетів (МАУ).

З вересня 2010 року університет очолює доктор хімічних наук, професор С. В. Іванов.

У цьому ж році університет приєднався до Національної інноваційної мережі трансферу технологій NTTN, завданнями якої є передача технологій між науковим і промисловим секторами економіки, а також пошук партнерів для здійснення кооперації в розробленні та впровадженні нових наукомістких технологій.

Базовий навчальний заклад у Києві розміщується у 8 корпусах. У корпусі «А» - розміщуються адміністрація університету, актова зала, зал засідань вченої ради, деканати факультетів, кафедри, викладацькі, навчальні аудиторії та лабораторії. Укорпусі «Б» розміщені приймальна комісія університету, факультет доуніверситетської освіти, підготовчі курси, музей університету, навчальні аудиторії. У корпусах «В», «Г», «Д», «Ж» розміщені кафедри, викладацькі, навчальні аудиторії та лабораторії. У корпусах «Є» та «І» знаходяться служби університету – відділ кадрів, бухгалтерія, відділ постачання, служба головного енергетика, відділ протипожежної безпеки тощо.

У складі університету 12 факультетів, які знаходяться у Києві:

  • Автоматизації і комп’ютерних систем

  • Технології м’ясо-молочних та парфумерно-косметичних продуктів

  • Хлібопекарських і кондитерських виробництв

  • Біотехнології та екологічного контролю

  • Інженерної механіки та пакувальної техніки

  • Енергетики і енергоменеджменту

  • Обліку, фінансів та підприємницької діяльності

  • Економіки і менеджменту

  • Готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

  • Бродильних, консервних і цукрових виробництв

  • Технології оздоровчих продуктів та харчової експертизи

Доуніверситетської освіти

Щороку університет відвідують різноманітні зарубіжні делегації, під час візитів яких розглядається широкий спектр напрямів діяльності: від залучення перспективних іноземних студентів, обміну студентами та їх участі у міжнародних студентських програмах, до виконання спільних науково-дослідних проектів.

У 2010 році в університеті виконувалось 76 науково-дослідних робіт загальним обсягом фінансування 3835,5 тис. грн., у тому числі за угодами з підприємствами 63 теми обсягом фінансування 1455,2 тис. грн., у Проблемній

науково-дослідній лабораторії виконувалося 13 тем загальним обсягом фінансування 2380,3 тис. грн.

Суттєво посилена робота з поновлення та підписання договорів про співпрацю із зарубіжними вищими навчальними закладами харчового профілю.

Пенсільванським університетом (США), Манчестерським університетом (Великобританія).

9 червня 2011 року університет був прийнятий до Мережі університетів Чорноморського регіону.

З 2012 р. університет розпочав працювати над міжнародним науковим проектом PRORES (Pro-ecological restructuring for job) Сьомої рамкової програми Європейського союзу підтримки навчання та розвитку кар'єри дослідників (Марії Кюрі).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]